Постанова

від 09.02.2017 по справі 18/45

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2017 р. Справа№ 18/45

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

при секретарі Колеснік М.П.

за участю представників:

від позивача - не з`явився

від відповідача - Сімакіна О.В.

від ВДВС - не з`явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товаритсва "ЕНРАН" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.12.2016 (суддя Шкурдова Л.М.) прийняту за результатами розгляду скарги Приватного акціонерного товариства "ЕНРАН" на бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) „Київреклама"

до Закритого акціонерного товариства „Енран"

про стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2016 у справі №18/45 скаргу Приватного акціонерного товариства "Енран" на бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві залишено без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Приватне акціонерне товариство "Енран" звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.12.2016 скасувати та направити скаргу на бездіяльність для розгляду до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2017 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Енран" не прийнято до розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України (колегія суддів у складі головуючого судді Шапрана В.В., суддів: Андрієнка В.В., Буравльова С.І.).

26.01.2017 на адресу Київського апеляційного господарського суду повторно надійшла апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Енран" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.12.2016.

Згідно із протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді та протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів справу для розгляду передано колегії у складі головуючий суддя: Шапран В.В., судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою суду від 27.01.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Шапран В.В., судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І. та призначений розгляд на 09.02.2017.

В судове засідання на вказану дату з`явився представник апелянта та надав усні пояснення стосовно предмету спору.

Представник відповідача та ВДВС в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду скарги були повідомлені належним чином, що підтверджується зворотними повідомленнями, наявними в матеріалах справи.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника апелянта, встановивши, що наявні матеріали справи є достатніми для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, а неявка представника позивача та представника ВДВС не перешкоджає розгляду справи, вони не були позбавлені можливості, у випадку необхідності, подати додаткові письмові пояснення, заперечення щодо поданої апеляційної скарги, зважаючи на визначені нормами чинного ГПК України строки для розгляду апеляційних скарг на ухвалу суду, вирішив розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача та ВДВС, проти чого не заперечував представник відповідача, встановивши наступне.

Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) „Київреклама" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до ЗАТ Енран про стягнення коштів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2010 у справі № 18/45 позов задоволено повністю, стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Енран" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 18 083, 10 грн, 585, 67 грн. - 3 % річних з простроченої суми, 530, 74 грн - пені, 192 грн. витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2010 у справі №18/45 видано наказ від 12.03.2010.

12.04.2010 відкрито виконавче провадження з виконання наказу від 12.03.2010 та 17.05.2012 державним виконавцем прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2010 у справі №18/45 рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2010 змінено.

16.07.2010 на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2010 у справі №18/45 видано наказ.

08.10.2010 відкрито виконавче провадження з виконання наказу від 16.07.2010. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2014 у справі №18/45 наказ Господарського суду міста Києва від 02.03.2010 визнано таким, що не підлягає виконанню.

06.12.2016 Приватне акціонерне товариство "Енран" звернулося зі скаргою на бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якій скаржник просить суд визнати бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо не зняття арешту з майна приватного акціонерного товариства "Енран" та не скасування заборони на його відчуження неправомірною; зобов'язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві зняти арешт з майна приватного акціонерного товариства "Енран", накладений постановою відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 17.05.2012 у виконавчому провадженні №18689533; зобов'язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва вчинити дії щодо припинення обтяження та вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про арешт майна Приватного акціонерного товариства "Енран".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2016 у справі №18/45 скаргу Приватного акціонерного товариства "Енран" на бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві залишено без розгляду.

Вказана ухвала мотивована тим, що скаржником був пропущений встановлений нормами чинного законодавства України строк для подання скарги на бездіяльність державних виконавців, причин поважності пропуску строк не зазначено, клопотань про його відновлення не подано, а тому така скарга не підлягає розгляду.

Проте, колегія суддів не погоджується із таким висновком місцевого суду, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (в редакції, чинній станом на момент оспорюваної дії).

12.04.2010 постановою державного виконавця ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження № 18689533.

В межах даного виконавчого провадження 17.05.2012 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження.

Відповідно до ст.56 Закону України Про виконавче провадження арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Відповідно до ч.4 ст.59 Закону України Про виконавче провадження підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Відповідно до ст.13 Закону України Про виконавче провадження постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

16.11.2012 державним виконавцем ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.2 ст. 47 ЗУ Про виконавче провадження .

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2010 у справі №18/45 рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2010 змінено.

16.07.2010 на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2010 у справі № 18/45 видано наказ.

08.10.2010 постановою державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві відкрито виконавче провадження № 21831472.

16.11.2012 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі п.2 ст. 47 ЗУ Про виконавче провадження .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2014 виконавчий документ - наказ № 18/45, виданий 12.03.2010 був визнаний таким, що не підлягає виконанню.

03.09.2014 позивачем повторно був поданий до виконання наказ № 18/45, виданий 16.07.2010.

Постановою державного виконавця від 04.09.2014 було відкрито виконавче провадження № 44615514.

У зв`язку із повною сплатою боргу відповідачем, що підтверджується платіжним дорученням № 14265 від 20.10.2014, 25.12.2014 державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 50 ЗУ Про виконавче провадження у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно

боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем

накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Залишаючи без розгляду скаргу відповідача на бездіяльність державного виконавця, яка полягає в невинесення постанови про зняття арешту при закінченні виконавчого провадження 25.12.2014, місцевий суд зазначив, що звертаючись зі скаргою до суду лише 06.12.2016 заявником пропущений десятиденний строк для звернення з даної скаргою до суду.

В той же час, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.12.2012 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України визначено, що відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до п. 9.7 вказаної постанови пленуму встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

Якщо ж обов'язок органу Державної виконавчої служби вчинити певну дію прямо передбачено законом, але строк її вчинення не зазначений, то бездіяльність даного органу може бути оскаржена в будь-який час, коли скаржник дійде висновку про порушення у зв'язку з цією бездіяльністю його прав і охоронюваних законом інтересів, оскільки правопорушення є таким, що триває в часі.

Відповідно до приписів чинного законодавства України в сфері виконання рішень, ухвал, постанов судів України, визначено, що арешт на майно державним виконавцем, у випадку винесення постанови про накладення такого арешту, повинен бути знятий при закінчені виконавчого провадження та винесення відповідної постанови державним виконавцем.

В той же час нормами законодавство не зазначено протягом якого часу мають бути вжиті такі дії державним виконавцем (винесення постанови про закінчення виконавчого провадження) на відміну встановлення чітко інших строків щодо інших обов`язкових дій державного виконавця в процесі примусового виконання рішення суду.

Крім того, ЗУ Про виконавче провадження не містить заборон для винесення окремої постанови (окремо від постанови про закінчення виконавчого провадження) про зняття арешту з майна, у випадку наявності такої постанови про арешт як і не зазначено строків для вчинення такої виконавчої дії.

Все вище зазначене надає підстав для висновку, що така дія (в даному конкретному випадку бездіяльність) щодо знання арешту з майна та винесення відповідної постанови є дією, що триває у часі, а отже процесуальний строк оскарження такої бездіяльності не може обмежуватись 10-ти денним строком, визначеним ст. 121-2 ГПК України.

Отже, зважаючи на все вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що місцевим судом не вірно застосовані норми матеріального права, ухвалу прийнято з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправомірного залишення без розгляду скарги відповідача на бездіяльність державних виконавців ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві.

Відповідно до п.9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.12.2012 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Згідно із ч.3 ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково.

Зважаючи на те, щ судом апеляційної інстанції було встановлено порушення місцевим судом норм процесуального права при винесенні оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товаритсва "ЕНРАН" підлягає задоволенню, ухвала суду від 09.12.2016 - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 101, 103 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ЕНРАН" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.12.2016 у справі № 18/45 - скасувати.

Справу направити до Господарського суду міста Києва для вирішення питання прийняття до розгляду скарги Приватного акціонерного товариства "ЕНРАН" на бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві у справі № 18/45.

Матеріали справи № 18/45 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко