Ухвала

від 13.02.2017 по справі 916/2468/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

"13" лютого 2017 р.Справа № 916/2468/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів : Богатиря К.В., Жекова В.І.

Розглянувши апеляційну скаргу та клопотання про відновлення пропущеного строку її подання публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний банк"

на ухвалу господарського суду Одеської області від 03.12.2014 р.

у справі №916/2468/13

за заявою публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний банк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-Т"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.12.2014 р. затверджено звіт арбітражного керуючого Селезньова Олександра Вікторовича про нарахування та виплату оплати послуг арбітражного керуючого - ліквідатора ТОВ "АЛЬФА-Т", здійснення та відшкодування витрат на проведення процедури банкрутства за період з 09.10.2013 р. по 01.12.2014 р. на загальну суму у розмірі 33 154 грн. 00 коп., затверджено звіт ліквідатора по справі №916/2468/13 про визнання ТОВ "АЛЬФА-Т" банкрутом, затверджено ліквідаційний баланс ТОВ "АЛЬФА-Т", скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою господарського суду від 09.10.2013 р., припинено ліквідаційну процедуру та повноваження ліквідатора ТОВ "АЛЬФА-Т", провадження у справі № 916/2468/13 припинено, тощо.

10.02.2017 до Одеського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний банк" в якій останнє просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 03.12.2014 р. у справі №916/2468/13.

Одночасно скаржником заявлено клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ст. 93 ГПК України, апеляційна скарга подається на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

Згідно з ч. 2 ст. 93 ГПК України, апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

З правового контексту наведених норм вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.

Колегія суддів зазначає, що як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Колегія суддів зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи частини першої статті 53 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Крім того, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини першої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску процесуального строку поважною. Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

А також, колегія суддів зазначає, що приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України".

Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яке передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п. п. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява N 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Як вбачається з апеляційної скарги та доданих до неї документів, вона надіслана до місцевого господарського суду 03.02.2017 року, тобто з пропущенням строку, встановленого для її подання. В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення процесуального строку подання апеляційної скарги скаржник посилається лише на приписи ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 53 та ч.6 ст.106 ГПК України.

Однак, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 03.12.2014 р. не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи оскаржувана ухвала була прийнята судом першої інстанції у судовому засіданні від 03.12.2014 року та як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 08.12.2014, публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний банк" було отримано оскаржувану ухвалу 15.12.2014 (том 2, а.с. 117).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апелянту було відомо про винесення господарським судом Одеської області ухвали від 03.12.2014, проте з апеляційною скаргою він звернувся лише 03.02.2017, тобто з пропуском процесуально строку більш ніж на два роки.

Відповідно до приписів Закону України "Про доступ до судових рішень" №3262-ІV від 22.12.2005 року, судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Будь-які обмеження права вільного користування офіційним веб-порталом судової влади України не допускаються, крім випадків, визначених цим законом.

Отже, апелянт мав можливість ознайомитися з процесуальним документом, прийнятим за результатами судового засідання господарського суду Одеської області від 03.12.2014 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для загального доступу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апелянт був обізнаний про наявність справи №916/2468/13 та винесення оскаржуваної ухвали від 03.12.2014, що підтверджується вищевикладеними доказами.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, заявником не наведено жодних обставин, які б були для нього об'єктивно непереборними та пов'язаними з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій, а також належного обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження більш ніж двох років з дня винесення оскаржуваного рішення, у даному випадку правових підстав для відновлення пропущеного скаржником процесуального строку подання апеляційної скарги не вбачається.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів відхиляє клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки можливість вчасного подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 03.12.2014 по справі №916/2468/13 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.

Зважаючи на приписи статті 33 Господарського процесуального кодексу України, поважність обставин, які стали причиною пропуску встановленого законом процесуального строку повинна доводити та сторона, яка на такі обставини посилається.

Як було зазначено вище, матеріали справи свідчать про те, що апелянт знав про існування оскаржуваної ухвали та усвідомлював можливість використання прав учасника провадження у справі на оскарження процесуального документа, але протягом законодавчо встановленого часу не скористався наданим правом.

Відповідно до п.4 ст.97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Виходячи з викладеного, підстав для задоволення клопотання публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний банк" про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 03.12.2014 у справі №916/2468/13 не вбачається, а отже апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику без розгляду.

Керуючись ст. ст. 86, 93, п. 4 ч.1 ст.97 ГПК України, колегія судді

УХВАЛИЛА:

1. Клопотання публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний банк" про поновлення строку на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 03.12.2014 у справі №916/2468/13 відхилити.

2. Повернути апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний банк" на ухвалу господарського суду Одеської області від 03.12.2014 у справі №916/2468/13 без розгляду.

3. Справу №916/2468/13 повернути до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Богатир К.В.

Суддя Жеков В.І.