Ухвала

від 08.02.2017 по справі 812/781/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року справа №812/781/16

84301, Донецька область, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М.

при секретарі Челаховій О.О.

за участю: позивача - не з'явився

представника відповідача 1 - Пройда А.О., довіреність № 20-25-26/725 від 30.01.2017 року,

відповідача 2 - Шапка К.А., посвідчення № 219 від 06.12.2016 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Луганського міжрайонного управління водного господарства на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року у справі № 812/781/16 за позовом Луганського міжрайонного управління водного господарства до Державної фінансової інспекції в Луганській області, начальника відділу інспектування в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів Державної фінансової інспекції в Луганській області Шапки К.А. про визнання дій протиправними, визнання вимоги від 14 червня 2016 року № 12-07-14/2421 протиправною та її скасування в частині,-

ВСТАНОВИВ:

08 липня 2016 року Луганське міжрайонне управління водного господарства (далі - позивач) звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Луганській області, начальника відділу інспектування в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів Державної фінансової інспекції в Луганській області Шапки К.А. (далі - відповідач, фінансова інспекція, контролюючий орган) про визнання дій протиправними, визнання вимоги від 14 червня 2016 року № 12-07-14/2421 протиправною та її скасування в частині (том 1 а.с. ).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року у задоволені позову відмовлено повністю (том 6 а.с.114-118).

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою і посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції й прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що відповідачем в акті ревізії безпідставно зазначено про втрати бюджетних коштів і завдання збитків на загальну суму 318837,37 грн. внаслідок проведення операцій з порушенням чинного законодавства. Зазначає, що наведені у акті нормативні акти не могли бути порушені позивачем, оскільки жодного об'єкту права державної власності не було передано об'єктом контролю із державної власності до комунальної власності. Посилається на те, що факт зменшення активів позивача не підтверджується даними інвентаризації та висновки органу державного фінансового контролю щодо нанесення збитків суперечать поняттю збитки (том 6 а.с.125-134).

В судове засідання позивач не прибув, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, звернувся із заявою про розгляд справи у його відсутність.

В судовому засіданні представник відповідача 1 та відповідач 2 проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін з підстав її правомірності та обґрунтованості.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, заслухавши пояснення відповідачів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Судами першої й апеляційної інстанцій встановлено, підтверджено наявними матеріалами справи та не оспорюється сторонами наступне.

Позивач, Луганське міжрайонне управління водного господарства (ЄДРПОУ 01033763, юридична адреса: 92200, Луганська область, смт. Білокуракине, вул. Чапаєва, 2) є бюджетною неприбутковою організацією, яка утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, і належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику в сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів - Державного агентства водних ресурсів України. Діє на підставі Положення про Луганське міжрайонне управління водного господарства, затвердженого наказом Державного агентства водних ресурсів України від 08 грудня 2016 року № 175 (том 6 а.с.79-84).

Відповідачі, Державна фінансова інспекція в Луганській області є суб'єктом владних повноважень, який діє на підставі положення про Державну фінансову інспекцію та у спірних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Конституцією України та Законом України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ.

На виконання пункту 2.10 Плану контрольно-ревізійної роботи Держфініспекції України на І квартал 2016 року та на підставі направлення від 05 лютого 2016 року № 26, виданого в.о. начальника Державної фінансової інспекції в Луганській області, начальником відділу інспектування в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Луганського міжрайонного управління водного господарства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року за результатами якої складено акт від 29 квітня 2016 року № 07-21/001 (том 2 а.с.89-199, том 5 а.с.65-174).

Акт ревізії підписано 16 травня 2016 року з запереченнями, заперечення надійшли 23 травня 2016 року, відповідь на висновки від 13 червня 2016 року направлено Луганському міжрайонному управлінню водного господарства листом від 13 червня 2016 року № 12-07-14-14/2367 (том 2 а.с.17-73, том 5 а.с.8-64).

Загалом по акту ревізії встановлено фінансових порушень на загальну суму 654775,67 грн., в т.ч. що призвели до втрат 450940,43 грн., з яких відшкодовано в ході ревізії 3731,13 грн.; крім того порушень, що не призвели до втрат на суму 203835,24 грн., з яких усунуто 163798,37 грн.

За результатами проведеної ревізію та розгляду заперечень відповідачем № 1 винесено вимогу щодо усунення порушень законодавства від 14 червня 2016 року № 12-07-14-14/2421, пунктом 1 якої позивача зобов'язано усунути виявлені порушення в установленому законодавством порядку.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності винесення контролюючим вимоги щодо усунення порушень законодавства, що регулюється нормами Конституції України, Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ (далі - Закон № 2939-ХІІ), Закону України Про управління об'єктами державної власності від 21 вересня 2006 року № 185-V (далі Закон № 185-V), Закону України Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності від 03 березня 1998 року № 147/98-ВР (далі - Закон № 147/98-ВР), Постанови Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 року № 1482 Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності , Положенням Про Державне агентство водних ресурсів України від 20 серпня 2014 року № 393 та іншими нормативними документами, що регулюють спірні правовідносини.

Статтею другою Закону № 2939-XII передбачено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Статтею 4 Закону № 2939-XII передбачено, що інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Статтею 10 цього Закону органу державного фінансового контролю надано право, зокрема, перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо) (п.1); пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (п.7); звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (п.10).

За приписами положень частини другої статті 15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Пунктом 1 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 310 (далі по тексту - Положення) визначено, що Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме, зокрема, вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 5 пункту 4 Положення).

За положеннями підпунктів 15, 21 пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави (абз.3 підпункту 5 пункту 4 Положення).

Наведені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 частини статті 10 Закону № 2939-XII, згідно з якими органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Процедура проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання регулюється Порядком проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі - Порядок проведення інспектування).

Відповідно до п. 2 Порядку проведення інспектування, інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Пунктами 45, 46 Порядку проведення інспектування передбачено, що у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.

Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акту ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Згідно з п. 50 Порядку проведення інспектування за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Таким чином, органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір в установленому законодавством порядку, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Зазначене підтверджує наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

З матеріалів справи вбачається, що у спірній вимозі від 14 червня 2015 № 12-07-14-14/2421 Державна фінансова інспекція в Луганській області вимагає від Луганського міжрайонного управління водного господарства усунути виявлені порушення законодавства в установленому законодавством порядку шляхом відшкодування збитків, зокрема в пунктах, які позивач просить визнати протиправними та скасувати, а саме: в пункті 1 частини Недоотримано фінансових ресурсів на суму 132103,06 грн., невідшкодовано - не проведено претензійно-позовну роботу з стягнення дебіторської заборгованості, втрачено боржників у зобов'язаннях, що призвело до недоотримання Управлінням доходу в сумі 98371,06 грн не відшкодовано; в пунктах 1, 2 частини Операції, проведені з порушенням чинного законодавства, що призвели до втрат на загальну суму 318837,37 грн., з яких відшкодовано 3731,13 грн. - Установі завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 266241,07 грн.; нецільове використання бюджетних коштів в сумі 46932,63 грн не відшкодовано; в абз. 4 частини Інші порушення фінансової дисципліни на загальну суму 203835,24 грн., в тому числі що не призвели до втрат на суму 26904,46 грн., усунуто в ході ревізії частково 163798,37 грн., а саме: - за результатами інвентаризації наявності необоротних активів по субрахунку 103 було встановлено лишки на загальну суму 3478,00 грн., які за результатами раніше проведеної інвентаризації у березні 2016 року не були відображені в інвентаризаційному описі, що свідчить про неякісне проведення попередньої інвентаризації.

Щодо встановлених порушень п. 17 ст.11 Положення Про Державне агентство водних ресурсів України від 20.08.2014 № 393, яким передбачено повноваження щодо утворення, ліквідації, реорганізації підприємств, установ і організацій, затвердження їх положень (статутів) інших розпорядчих документів органу вищого рівня, а також в порушення вимог Закону України від 21.09.2006 № 185-V Про управління об'єктами державної власності та від 03.03.1998 № 147/98-ВР Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності , постанови КМУ від 21.09.1998 № 1482 Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності без дозволу Державного агентства водних ресурсів України про передачу на баланс Управління майна іншої юридичної особі - Артемівського міжрайонного управління водного господарства Групи насосних станцій Попаснянського району без внесення змін по установчих документів і без взяття на облік Управляння основних фондів цієї дільниці для обслуговування майна структурного підрозділу сторонньої юридичної особи - Артемівського МУВГ. Відсутності договорів на збереження, актів прийому-передачі. Внаслідок чого Установі завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 266241,07 грн, які не відшкодовано.

То, згідно з наказом Державного агентства водних ресурсів України від 19.11.2014 № 130 переміщено водогосподарські організації з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, зокрема Луганське міжрайонне управління водного господарства переміщено за адресою: вул. Чапаєва, 2, смт. Білокуракине, Луганська область.

Наказом Державного агентства водних ресурсів України від 20.11.2014 № 180 затверджено штатний розпис Луганського облводресурсів на 2014 рік. Згідно зі штатним розписом Луганського міжрайонного управління водного господарства на 2014 рік Групу насосних станцій Попаснянського району включено до розпису (а.с. 36-40).

Наказами Державного агентства водних ресурсів України від 05.02.2015 № 18-б, від 13.10.2015 року № 380-б, від 24.12.2015 № 509-б затверджено штатні розписи Луганського облводресурсів на 2015 рік (т. 6 а.с. 34-61). Згідно зі штатним розписом Луганського міжрайонного управління водного господарства на 2015 рік Групу насосних станцій Попаснянського району також включено до розпису.

Тобто, оскільки працівників Групи насосних станцій Попаснянського району включено до штатного розпису Луганського міжрайонного управління водного господарства за наказом Державного агентства водних ресурсів України, тому позивачем правомірно нараховувалася та сплачувалася заробітна плата працівникам Групи насосних станцій Попаснянського району.

Вирішуючи справу по суті позовних вимог в частині оскарження вимоги суд першої інстанції правомірно виходить з наступного.

Держфінінспекція пред'явила вимогу про усунення порушень, виявлених під час ревізії позивача. При цьому у своїй вимозі, зокрема в оскаржуваному пункті 1, відповідач (Держфінінспекція) вказує на виявлені збитки, їх розмір та зобов'язання Луганського міжрайонного управління водного господарства вжити заходів щодо повернення цих кошті, що є одним з предметів розгляду справи.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача, оскільки збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не за поданням адміністративного позову підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною, з чим погоджується колегія суддів та наголошує на усталеній практиці Верховного Суду України, з зазначеного питання що правильно враховано судом першої інстанції, відповідно до положень статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З системного аналізу наведених норм права та з аналізу фактичних обставин справи вбачається, що органи державного фінансового контролю мають право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Щодо вимоги позивача про визнання дій начальника відділу інспектування в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів Державної фінансової інспекції в Луганській області протиправними в зв'язку з порушенням таких принципів державної служби, як законність (обов'язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України), професіоналізм (компетентне, об'єктивне і неупереджене виконання своїх обов'язків), викладених у пунктах 2, 3 частини 1 статті 4 Закону України Про державну службу , під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності позивача та складанні Акту ревізії, щодо неприйняття до уваги обґрунтованих заперечень, викладених в поясненнях працівниками Луганського МУВГ суд зазначає наступне.

Статтею 4 Закону України Про державну службу визначено принципи державної служби, зокрема: законність - обов'язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України; професіоналізм - компетентне, об'єктивне і неупереджене виконання посадових обов'язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону.

Відповідно до протоколу засідання робочої групи з розгляду спірних питань Державної фінансової інспекції в Луганській області від 11 травня 2016 встановлено, що виявлені фінансові порушення під час ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Луганського міжрайонного управління водного за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року у повному обсязі обґрунтовані, висновки та їх наявність відповідають діючому законодавству, за виключенням питання 2, а саме, класифікації фінансового порушення в частині правильності нарахування і виплати заробітної плати без підтверджуючих документів, та вважає, що правильно слід визначити класифікацію зазначеного порушення, як розрахункові втрати.

Колегія суддів зауважує, що наявні матеріали справи не містять доказів порушення відповідачем № 2 зазначених вище принципів державної служби. Відтак дії, які позивач просить визнати протиправними, вчинені відповідачем у межах наданих йому повноважень та у відповідності до положень Конституції України, Закону України Про державну службу , Закону № 2939, Порядку № 550 та пункту 6 Положення Про Державну фінансову інспекцію України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апеляційної скарги не спростовуються, що є підставою для залишення без змін постанови суду першої інстанції і відмови в задоволенні апеляційної скарги позивача.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України Про судовий збір , статтями 2, 7-15, 17-24, 69-72, 86, 94, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Луганського міжрайонного управління водного господарства на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року у справі №812/781/16 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року у справі № 812/781/16 за позовом Луганського міжрайонного управління водного господарства до Державної фінансової інспекції в Луганській області, начальника відділу інспектування в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів Державної фінансової інспекції в Луганській області Шапки К.А. про визнання дій протиправними, визнання вимоги від 14 червня 2016 року № 12-07-14/2421 протиправною та її скасування в частині - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 08 лютого 2017 року. Повний текст ухвали складений та підписаний у нарадчій кімнаті 13 лютого 2017 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дати складання її в повному обсязі.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

Г.М. Міронова