Ухвала

від 06.02.2017 по справі 816/1660/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2017 р.Справа № 816/1660/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т. Шалаєвої

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремпуть" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.12.2016р. по справі № 816/1660/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремпуть"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кремпуть" (далі за текстом - ТОВ "Кремпуть", позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (далі за текстом - Кременчуцька ОДПІ, відповідач), в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.04.2016 №0000251401/224, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100" загалом у розмірі 641474,10 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме вимог ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт наголошує на реальності господарських операцій з його контрагентами та наявністю всіх первинних документів, підтверджуючих їх належне виконання сторонами договору, а тому вважає, що у нього безумовно виникло право на формування податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Кремпуть" у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 37812854, перебуває на обліку в якості платника податків в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість (т. 1, а.с. 172).

Фахівцем Кременчуцької ОДПІ у період з 10.03.2016р. по 15.03.2016р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Кремпуть" з питань взаємовідносин з ТОВ "Батафога" (код ЄДРПОУ 39413517), ПП "Термо плюс" (код ЄДРПОУ 32833010), ТОВ "Кретос" (код ЄДРПОУ 38812829), ТОВ "Лайфіт" (код ЄДРПОУ 39532840) за червень 2015 року та правомірність їх відображення у податковій звітності.

За результатами перевірки складений акт від 22.03.2016р. №188/16-03-14-01-10/37812854 (надалі - Акт перевірки), в якому вказано на порушення платником податків вимог пунктів 198.1, 198.2 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого вказано на заниження ТОВ "Кремпуть" податку на додану вартість за червень 2015 року у розмірі 427649,40 грн (т. 1, а.с. 218-224).

На підставі зазначених висновків Акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 13.04.2016 р. сформовано податкове повідомлення-рішення №0000251401/224, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100" загалом у розмірі 641474,10 грн (в т.ч., 427649,40 грн - за основним платежем, 213824,70 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями) (т. 1, а.с. 18-19).

Вказане податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив до Головного управління ДФС у Полтавській області та ДФС України. Однак, рішеннями контролюючих органів скарги платника податку залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - без змін (т. 1, а.с. 20-24).

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької ОДПІ від 13.04.2016 №0000251401/224, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності у позивача правових підстав для формування податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ "Батафога", ПП "Термо плюс", ТОВ "Кретос", ТОВ "Лайфіт" з огляду на недоведеність фактичного вчинення на користь позивача спірних операцій з поставки товарів та послуг, відсутність розумних економічних причин для укладання таких договорів, а також відсутність зв'язку витрат позивача за спірними договорами з його господарською діяльністю.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у червні 2015 року на підставі отриманих від ТОВ "Батафога" (код ЄДРПОУ 39413517), ПП "Термо плюс" (код ЄДРПОУ 32833010), ТОВ "Кретос" (код ЄДРПОУ 38812829), ТОВ "Лайфіт" (код ЄДРПОУ 39532840) податкових накладних відніс до складу податкового кредиту суму ПДВ загалом у розмірі 427649,40 грн.

Між тим, за результатами документальної позапланової виїзної перевірки платника податку відповідач дійшов висновку про безпідставне віднесення вказаної суми податку до складу податкового кредиту, у зв'язку з чим визначив заниження позивачем зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету за червень 2015 року у розмірі 427649,40 грн.

Вказаних висновків контролюючий орган дійшов за результатами аналізу наявної податкової інформації щодо контрагентів позивача, зокрема, відповідач врахував відомості про неможливість проведення перевірок та зустрічних звірок ТОВ "Батафога", ПП "Термо плюс", ТОВ "Лайфіт", відсутність у останніх необхідних для ведення господарської діяльності виробничих потужностей та трудових ресурсів для провадження господарської діяльності.

Також податковою інспекцією враховано, що слідчим управлінням фінансових розслідувань проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32015170090000025 від 26.04.2016 за фактом ухилення від сплати податків службовими особами повязаних між собою підприємств ТОВ "Юстас-концесія", ТОВ "Кремпуть", ТОВ "РБК "Кремремпуть" за ч. 2 ст. 212 КК України. У рамках даного кримінального провадження проведено огляд приміщення за адресою реєстрації ТОВ "Батафога" та допитано власника даного приміщення, який пояснив, що службові особи ТОВ "Батафога" орендували офіс, проте товарно-матеріальні цінності в ньому не зберігали.

Крім того, відповідач вказав, що позивачем на перевірку не надані договори щодо транспортування товарів, відомості про приймання-передачу та оприбуткування товарів відсутні, а окремі товарно-транспортні накладні не містять відомостей про вантажно-розвантажувальні операції.

Доказів транспортування товарів від ТОВ "Кретос" до ТОВ "Кремпуть" позивач на перевірку не надав, а товарно-транспортні накладні ТОВ "Лайфіт" не містять печатки перевізника.

Надані на перевірку сертифікати якості не підтверджують походження товару, придбаного позивачем у своїх контрагентів.

Отже, фактичною підставою для висновку про порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.2 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України стали доводи відповідача про безтоварність господарських операцій з вищевказаними контрагентами та відсутність зв'язку цих господарських операцій з господарською діяльністю позивача.

Колегія суддів вважає такі висновки відповідача вірними, з наступних підстав.

Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (тут та надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Положеннями пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 16.07.99р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не відбулося, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

При цьому, за змістом пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей формування податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Отже, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Колегією суддів встановлено, що суму коштів в розмірі 427649,40 грн ТОВ "Кремпуть" віднесено до податкового кредиту у зв'язку із здійсненням господарських операцій з придбання товарів (послуг) у ТОВ "Батафога", ПП "Термо плюс", ТОВ "Кретос", ТОВ "Лайфіт".

Зокрема, на підставі договору поставки від 01.06.2015р. №46 ТОВ "Кремпуть" у червні 2015 року придбало у ТОВ "Батафога" товари у обсягах (кількості), асортименті та комплектності, відповідно до виписаних видаткових накладних (т. 1, а.с. 25-26). За умовами вказаного договору якість товару повинна відповідати вимогам відповідних ДОСТів та ТУ, які зазначені у специфікаціях до договору. Поставка товару до місця призначення здійснюється покупцем своїм транспортом.

На підтвердження факту виконання умов даного договору позивач надав копії:

- видаткових накладних від 02.06.2015 №2 (т. 1, а.с. 29), від 08.06.2015 №46 (т. 1, а.с. 32), від 10.06.2015 №48 (т. 1, а.с. 38), від 11.06.2015 №57 (т. 1, а.с. 41), від 15.06.2015 №68 (т. 1, а.с. 43), від 22.06.2015 №70 (т. 1, а.с. 45).

- товарно-транспортних накладних від 02.06.2015 №ТТН-000039 (т. 1, а.с. 30), від 02.06.2015 №ТТН-000040 (т. 1, а.с. 31), від 08.06.2015 №ТТН-000041 (т. 1, а.с. 33), від 08.06.2015 №ТТН-000042 (т. 1, а.с. 34), від 08.06.2015 №ТТН-000043 (т. 1, а.с. 35), від 08.06.2015 №ТТН-000044 (т. 1, а.с. 36), від 08.06.2015 №ТТН-000045 (т. 1, а.с. 37), від 10.06.2015 №ТТН-000048 (т. 1, а.с. 39), від 10.06.2015 №ТТН-000046 (т. 1, а.с. 40), від 11.06.2015 №ТТН-000049 (т. 1, а.с. 42), від 15.06.2015 №ТТН-000050 (т. 1, а.с. 44), від 22.06.2015 №ТТН-000052 (т. 1, а.с. 46).

Крім викладеного, 04.06.2015р. між ТОВ "Кремпуть" (замовник) та ТОВ "Батафога" (виконавець) укладено договір про надання послуг з просочення дерев'яних шпал від 04.06.2015р. №48 (т. 1, а.с. 27).

На підтвердження факту виконання умов даного договору позивач надав копію акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 05.06.2015 №ОУ-10 (т. 1, а.с. 28).

Також 18.06.2015р. між ТОВ "Кремпуть" (покупець) та ПП "Термо плюс" (виконавець) укладено договір від 18.06.2015 №1806/1 про поставку матеріалів у обсягах (кількості), асортименті та комплектності, відповідно до виписаних видаткових накладних (т. 1, а.с. 133-134), на підтвердження чого надано копії:

- видаткових накладних від 23.06.2015 №25 (т. 1, а.с. 135), від 24.06.2015 №26 (т. 1, а.с. 139), від 26.06.2015 №27 (т. 1, а.с. 142), від 29.06.2015 №29 (т. 1, а.с. 145), від 30.06.2015 №30 (т. 1, а.с. 148).

- товарно-транспортних накладних від 23.06.2015 №ТТН-000054 (т. 1, а.с. 136), від 23.06.2015 №ТТН-000055 (т. 1, а.с. 137-138), від 24.06.2015 №ТТН-000053 (т. 1, а.с. 140-141), від 26.06.2015 №ТТН-000056 (т. 1, а.с. 143-144), від 29.06.2015 №ТТН-000057 (т. 1, а.с. 146), від 29.06.2015 №ТТН-000058 (т. 1, а.с. 147), від 30.06.2015 №ТТН-000060 (т. 1, а.с. 149).

За умовами вказаного договору якість товару повинна відповідати вимогам відповідних ДОСТів та ТУ, які зазначені у специфікаціях до договору. Поставка товару до місця призначення здійснюється продавцем своїм транспортом та за свій рахунок.

Колегією суддів також встановлено, що 22.06.2015 р. між ТОВ "Кремпуть" (покупець) та ТОВ "Лайфіт" (продавець) укладено договір поставки №12 від 22.06.2015 року про поставку матеріалів у обсягах (кількості), асортименті та комплектності, відповідно до виписаних видаткових накладних (т. 1, а.с. 150-151), на підтвердження чого надані копія видаткової накладної 30.06.2015 №25 (т. 1, а.с. 152) разом з копіями товарно-транспортних накладних від 30.06.2015 №ТТН-000103 (т. 1, а.с. 153), від 30.06.2015 №ТТН-000104 (т. 1, а.с. 154), від 30.06.2015 №ТТН-000105 (т. 1, а.с. 155).

За умовами вказаного договору якість товару повинна відповідати вимогам відповідних ДОСТів та ТУ, які зазначені у специфікаціях до договору. Поставка товару до місця призначення здійснюється покупцем своїм транспортом та за свій рахунок.

Також 30.06.2015р. між ТОВ "Кремпуть" (покупець) та ТОВ "Кретос" (постачальник) укладено договір № 1506/5 від 30.06.2015р. про поставку товарів у обсягах (кількості), асортименті та комплектності, відповідно до виписаних накладних (т. 1, а.с. 156-158), на підтвердження чого позивачем надані копії видаткової накладної від 30.06.2015 №20 (т. 1, а.с. 159) та товарно-транспортної накладної від 30.06.2015 №ТТН-000006 (т. 1, а.с. 161).

На підтвердження правомірності віднесення спірних сум ПДВ до податкового кредиту у червні 2015 року по вищезазначеним господарським операціям позивачем надані копії податкових накладних (т. 1, а.с. 195-213).

Колегія суддів зазначає, що наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, адже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) із метою використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Дослідивши подані позивачем документи на підтвердження доводів про правомірність формування ним податкового кредиту за господарськими відносинами з ТОВ "Батафога", ПП "Термо плюс", ТОВ "Кретос", ТОВ "Лайфіт", колегія суддів зазначає, що наявність лише зазначених вище документів не є достатніми доказами товарності господарських операцій, за відсутності інших документів, які відображають реальність таких операцій, з врахуванням технічних та трудових ресурсів, наявності технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, тощо.

Позивачем ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді не надано доказів на підтвердження фактичної поставки товару з урахуванням значної кількості та вартості товару, часу поставки (доказів вантажно-розвантажувальних операцій, зберігання, обліку, доказів мети придбання товару в цілях господарської діяльності).

Доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій, позивачем належними доказами спростовано не було.

Колегія суддів зазначає, що податкове законодавство не містить конкретного переліку документів, які є підставою для відображення витрат платника у податковому обліку. Втім, відповідні документи повинні бути достовірними та достатніми для встановлення змісту господарської операції та її учасників, а тому їх перелік визначається у кожному конкретному випадку в залежності від виду операції та характеру договірних правовідносин.

З урахуванням викладеного, інформація, що міститься в документах первинного обліку, в силу норми частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є підставою для податкового обліку лише за умови, що вона відповідає дійсності.

У зв'язку з цим первинні документи, податкові накладні не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки за наявності у справі обставин, які виключають можливість поставки між суб'єктами, вказаними в цих документах як постачальник та покупець. Так, відсутність у ТОВ "Батафога", ПП "Термо плюс", ТОВ "Кретос", ТОВ "Лайфіт" матеріально-технічних ресурсів, трудових ресурсів, як власних, так і залучених, без яких підприємницька діяльність не може здійснюватися, об'єктивно ставлять під сумнів можливість поставки ними товарів та послуг, обсяг яких (виходячи з документів, якими оформлені ці поставки) вимагав залучення до їх виконання певної кількості працівників та матеріально-технічних засобів.

Крім того колегія суддів зазначає, що господарські правовідносини позивача з його контрагентами мали місце упродовж незначного проміжку часу, основний обсяг операцій стосувався придбання товарів, що не обумовлено їх використанням у власній господарській діяльності позивача (відповідні товари за твердженням платника реалізовані третім особам, тоді як оптова торгівля не є основним видом господарської діяльності підприємства).

При цьому, встановити походження товарів, про реалізацію яких третім особам стверджує позивач, з поданих до суду документів не видається можливим.

Відповідно до наданих позивачем первинних документів ТОВ "Кремпуть" придбав у ТОВ "Батафога" шпали залізобетонні, рейки та інші будівельні матеріали. При цьому, у товарно-транспортних накладних пункт навантаження товарів зазначено: м. Кіровоград, вул. Медведєва, б. 1А, оф. 416, що є неможливим, оскільки залізобетонні шпали та рейки є товаром із значним обсягом та не можуть зберігатися у офісі.

Те саме стосується доводів апеляційної скарги про придбання у ПП "Термо плюс" шпал залізобетонних, дерев'яного бруса, рейок та інших товарів, оскільки у товарно-транспортних накладних пункт навантаження товарів зазначено: м. Кіровоград, вул. Медведєва, б. 1А, оф. 431.

Шпали дерев'яні непросочені, про придбання яких у ТОВ "Лайфіт" стверджує позивач, за змістом товарно-транспортних накладних також були відвантажені з офісного приміщення (т. 1, а.с. 153-155).

Відомості про транспортування товарів від ТОВ "Кретос", так само, як і договори на виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом, укладені з ТОВ "РБК "Кремремпуть" та ФОП ОСОБА_1, позивач на перевірку не надав, що свідчить про їх відсутність на момент проведення перевірки.

Крім того, акт перевірки містить посилання на відсутність у позивача на момент проведення перевірки відомостей про оприбуткування товарно-матеріальних цінностей.

Матеріали справи не містять відомостей про узгодженням позивачем графіків поставок та уповноваження відповідних осіб на отримання товарів у постачальників.

Враховуючи вищевикладене в своїй сукупності, колегія суддів дійшла висновку про безтоварний характер спірних господарських операцій з придбання товарів (послуг) у ТОВ "Батафога", ПП "Термо плюс", ТОВ "Кретос", ТОВ "Лайфіт", на підставі яких позивачем віднесено до складу податкового кредиту суму податку в загальному розмірі 427649,40 грн.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо проведення повної оплати вартості придбаних товарів, оскільки сам по собі факт формального перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента не є беззаперечним свідченням реальності здійснення господарської операції.

Отже, враховуючи недоведеність фактичного вчинення на користь позивача спірних операцій з поставки товарів (послуг), відсутність видимих розумних економічних для укладання договору про надання таких послуг, а також відсутність зв'язку витрат позивача за вказаним договорами з його господарською діяльністю, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ "Батафога", ПП "Термо плюс", ТОВ "Кретос", ТОВ "Лайфіт".

На підтвердження викладеного висновку суду свідчить і аналіз господарської діяльності контрагентів позивача.

Враховуючи, що підставою для висновку Кременчуцької ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області про відсутність у позивача права на віднесення до складу податкового кредиту суми в розмірі 427649,40 грн за результатами відносин із ТОВ "Батафога", ПП "Термо плюс", ТОВ "Кретос", ТОВ "Лайфіт" були не лише дані податкової інформації Кіровоградської ОДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, ДПІ Печерського району ГУ ДФС у м. Києві про неможливість проведення перевірок та зустрічних звірок вказаних контрагентів, відсутність у останніх необхідних для ведення господарської діяльності виробничих потужностей та трудових ресурсів для провадження господарської діяльності, а в першу чергу неналежне документальне оформлення спірних господарських операцій та не підтвердження їх зв'язку з господарською діяльністю позивача, колегія суддів вважає висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.2 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, обґрунтованими.

За викладених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремпуть" про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.04.2016 №0000251401/224.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, переглянувши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремпуть" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.12.2016р. по справі № 816/1660/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шевцова Н.В. Судді Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 13.02.2017 р.