Ухвала

від 08.02.2017 по справі 569/15635/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого судді - Боймиструка С.В., суддів: Ковальчук Н.М., Гордійчук С.О.,

секретар судового засідання - Мельник С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 01 грудня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Підприємства з іноземними інвестиціями ВІП-РЕНТ , Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Українська страхова група , товариства з обмеженою відповідальністю Шанел про відшкодування моральної шкоди та шкоди, заподіяної внаслідок втрати годувальника,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Рівненського міського суду від 01 грудня 2016 року позовну заяву ОСОБА_1 до Підприємства з іноземними інвестиціями ВІП-РЕНТ , Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Українська страхова група , товариства з обмеженою відповідальністю Шанел про відшкодування моральної шкоди та шкоди, заподіяної внаслідок втрати годувальника - задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Українська страхова група на користь ОСОБА_1 21 924,00 грн. страхового відшкодування за шкоду, заподіяну неповнолітній ОСОБА_2 внаслідок втрати годувальника та 4 872,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Українська страхова група в дохід держави судовий збір в розмірі 487,20 грн.

В задоволенні решти позовних вимог та позовних вимог до Підприємства з іноземними інвестиціями ВІП-РЕНТ та товариства з обмеженою відповідальністю Шанел - відмовлено.

У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1 покликається на його незаконність та необґрунтованість через порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вказувала, що висновок суду першої інстанції про те, що позовних вимог до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю Шанел , позивачкою не сформовано, а подано лише розрахунок суми, яка на думку позивачки підлягає відшкодуванню є невірним оскільки за її клопотанням 09.02.2016 року товариства з обмеженою відповідальністю Шанел було залучено в якості відповідача.

Зазначала, що однією з підстав для відмови у задоволенні позову стало ненадання відповідачу відомостей про банківські реквізити, довідки про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку, довідку про доходи потерпілого та розміру пенсій наданих утриманцям внаслідок втрати годувальника. Однак такі висновки суду суперечать зібраним у справі доказам і зазначені обставини не могли бути перешкодою для здійснення нарахування страхової виплати відповідачем.

Звертала увагу на те, що на час подання зави про відшкодування банківського рахунку вона мала і має право здійснювати будь які платежі без ідентифікаційного номера, за номером паспорта, крім того вона не мала будь якої інформації щодо доходів батька дитини з яким була розлучена. Окрім того, вимогу про виплату інфляційних та 3% річних позивачем було заявлено вже після того як відповідач залишив її заяву про страхові виплати без відповіді

З цих підстав просила рішення Рівненського міського суду від 01 грудня 2016 року скасувати. Прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Директор ПП ВІП-РЕНТ подав заперечення на апеляційну скаргу, просив в її задоволенні відмовити та провести розгляд за відсутності їх представника.

Представник ПАТ СК Українська страхова група подав заперечення на апеляційну скаргу та просив її відхилити, а рішення місцевого суду залишити без змін. А розгляд справи провести без участі їх представника.

ТОВ Шанел у встановленому законом порядку, завчасно було повідомлене про час і місце розгляду справи, однак до суду представник не з'явився і причин неявки суду не повідомив, а тому колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи вимоги позивачки лише щодо страхової компанії та лише в частині стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди, виходив з того, що ОСОБА_1 надала не всі відомості необхідні для здійснення страхової виплати, тому в частині вимог про стягнення пені та інфляційних втрат відмовив.

Відмовляючи в позові щодо власника джерела підвищеної небезпеки, суд виходив з того, що авто під час страхового випадку перебувало в користуванні іншого володільця.

Відмовляючи в позові щодо володільця джерела підвищеної небезпеки, суд виходив з того, що до нього фактично не було заявлено позовних вимог у встановленому законом порядку, а подано лише розрахунок суми , яка на думку позивачки підлягає відшкодуванню.

Такі висновки місцевого суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи 06 грудня 2014 року приблизно о 20 год.45 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу ФОРД , державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за підприємством ВІП-РЕНТ та керуючи яким, водій ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, рухаючись в межах села Грушвиця Рівненського району Рівненської області здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 який загинув на місці події.

31 січня 2015 року відкрите кримінальне провадження за цим фактом було закрито за відсутності в діянні ОСОБА_3 кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Тобто ДТП сталось внаслідок грубого порушення правил дорожнього руху самим потерпілим.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Станом на 06 грудня 2014 року, коли відбулась дорожньо-транспортна пригода, автомобіль марки Форд Куга, реєстраційний номер НОМЕР_2, перебував у користуванні ТОВ Шанел . 15 березня 2012 року відповідач уклав з ТОВ Шанел угоду оперативного лізингу № 5832, за умовами якого 09 квітня 2012 року ПП ВІП-РЕНТ передало ТОВ Шанел за актом приймання-передачі автомобіль марки Форд Куга, реєстраційний номер НОМЕР_2. Автомобіль був повернутий підприємству з іноземними інвестиціями ВІП-РЕНТ тільки 26 січня 2015 року за актом повернення.

До цього страхового випадку, 17 березня 2014 року між ПАТ СК Українська страхова група та ПП ВІП-РЕНТ було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/6430523, предметом якого є страхування цивільно-правової відповідальності водіїв, що експлуатують автомобіль ФОРД , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.32).

Згідно п.3 ч.1 ст.988 ЦК України, страховик зобов'язаний: у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст.6 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

20 липня 2015 року до ПАТ СК Українська страхова група за відшкодуванням в інтересах ОСОБА_2 звернулась ОСОБА_1 з заявою про виплату страхового відшкодування та подала не всі документи передбачені ст.35.2 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , в зв'язку з чим не була проведена регламентна виплата та відповідно відсутні підстави для нарахування пені та інфляційних втрат.

На утримання доньки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживає разом з позивачкою, рішенням Рівненського міського суду від 24.01.2006 року на користь позивачки з батька ОСОБА_4 було стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частки всіх видів його доходу щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Шкода відшкодовується: 1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років);

Як вбачається з матеріалів справи на відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого претендують дві фізичні особи, а саме: ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_6, а на відшкодуванняморальної шкоди, претендують три фізичні особи, крім доньок, ще мати померлого - ОСОБА_7.

Відповідно до ст. 27.2. Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Згідно ст. 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2014 рік мінімальна заробітна плата: у місячному розмірі складала - 1218 гривень, а тому загальний розмір страхового відшкодування за шкоду, заподіяну смертю потерпілого складає 43 848,00 грн.(1 218 грн. х 36 = 43 848,00 грн.), а на кожну дитину по 21 924,00 грн.

Згідно 27.3 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди (1218 грн.х12)14 616,00 грн., а на кожну з 3 претендуючих осіб по 4 872,00 грн.

Отже, виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що місцевий суд обґрунтовано стягнув зазначені суми на користь позивачки з страховика, а в іншій частині вимог відмовив.

Відповідно до ст.88 ЦПК України вирішено питання про судові витрати.

Обґрунтовано відмовлено і в частині вимог щодо Підприємства з іноземними інвестиціями ВІП-РЕНТ , оскільки на час ДТП володільцем джерела підвищеної небезпеки на відповідній правовій основі було ТОВ Шанел .

Що стосується вимог ОСОБА_1 щодо ТОВ Шанел , то в їх задоволенні місцевим судом відмовлено фактично з процесуальних мотивів - не сформовано та не пред'явлено відповідно до норм ЦПК позовних вимог, а тому після усунення позивачкою зазначених недоліків, як підстави відмови в позові, ОСОБА_1 не позбавлена можливості звернутись за захистом порушеного права з цими вимогами повторно.

За таких обставин рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, судом в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313-315, 317, 324,325 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргуОСОБА_1 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду від 1 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий: С.В. Боймиструк

Судді С.О. Гордійчук

Н.М. Ковальчук