Ухвала

від 06.02.2017 по справі 216/2453/16-ц

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Єдиний унікальний номер (справа №) 216/2453/16-ц

Номер провадження у суді 2/216/302/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2017 року місто ОСОБА_1 Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Кузнецова Р.О.

за участю

секретаря судового засідання Павленко О.О.

позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я на виробництві, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, -

в с т а н о в и в:

16 травня 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до комунального підприємства Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я на виробництві, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона працювала у відповідача з 09 жовтня 1984 року до 06 квітня 2016 року на посаді артистки хору вищої категорії. Наказом по театру від 06.04.16 №107-к вона звільнена з посади за станом здоров'я згідно ч. 2 ст. 40 КЗпП України. 04.12.2015 року у робочий час при виконанні трудових обов'язків їй було заподіяне каліцтво у вигляді, як вказано у виписці з медичної карти стаціонарного хворого № 4385, закритого перелому середньої та нижньої третин лівої гомілки зі зміщенням відламків, порушення функції ходи другої стадії, больового синдрому, про що складений акт форми Н-1 за № 1 від 10.12.2015 року про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом та акт проведення розслідування нещасного випадку, що стався 04 грудня 2015 р. форми Н-5 від 10.12.15 р. За висновком МСЕК від 30.03.2016 р. їй встановлена друга група інвалідності та стійка втрата профпрацездатності в розмірі 65 % первинно на термін з 30 березня 2016 р. до 01 квітня 2017 р. Постановами виконавчої дирекції ФСС НВ України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області від 06.05.2016 р. за № 0486/23345.0/23245.0/2 та за № 0486/23345.0/2324.0/3 їй призначено одноразова допомога у розмірі 15226 грн. 90 коп. та щомісячні виплати у відшкодування втраченого заробітку в розмірі по 2753 грн. 42 коп. на місяць. Розмір завданої їй відповідачем моральної шкоди вона оцінює в 70000 грн., виходячи з наступного: через тяжку травму вона, артистка хору вищої категорії, втратила високооплачувану, престижну роботу та на теперішній час, як вказано у довідці до акту огляду МСЕК серії 12 ААА №424823 від 30.03.2016 р. непрацездатна в звичайних умовах виробництва на період активного лікування . ЇЇ стан, 51 річної жінки, здоров'я такий, що на протязі більш ніж чотирьох місяців травмування вона страждає від постійних, ниючих болів в місцях перелому лівої ноги. Травмована нога погано згибається в області коліна, навіть після нетривалої ходи набухає особливо в області ступні у зв'язку з чим вона вимушена, з метою приведення травмованої ноги у робочий стан, надавати їй якийсь, хоча б нетривалий, час спокою, поклавши на піднесеність, що часто буває незручно і недоречно. Вона мешкає у приватному секторі. На протязі майже 16 років вона проживає без чоловіка. Через травму ноги вона на теперішній час не може виконувати практично ніяких робіт на присадибній ділянці - копати землю, обрізати та обприскувати дерева, інші роботи пов'язані з нахилами тулуба, підняттям та перенесенням вантажів, тощо. Вона не може виконувати навіть, на перший погляд, незначну дрібну побутову домашню роботу, пов'язану з використанням сходів, драбини, стільця і т.д., і навіть виконання таких повсякденних побутових дріб'язкових справ, як застелити ліжко, підняти що-небудь з поверхні підлоги, вдягнути взуття і т.д. спричиняє біль, викликає незручності, дискомфорт. У зв'язку з вищевказаним, вона часто змушена звертатися за сторонньою допомогою, що її досить сильно морально пригнічує. Вказані та інші причини не дозволяють їй нормально користуватися послугами громадського транспорту через постійних страх травмувати хвору ногу, відвідувати місце великого скупчення людей, тощо. Вона не може тривалий час знаходитися в одній позі, наприклад, сидіти, лежати, у зв'язку з чим постійно виникають проблеми. У зв'язку з травмою вона перенесла ряд складних, болісних операцій, а саме: 04.12.2015 - виконане проведення спиці Киршнера (скелетне витяжіння); 22.12.2015 - операція: Інтрамедулярний МОС перелому лівої гомілки, тобто встановлення титанової підшкірної пластини для з'єднання уламків кістки. Вона знаходиться під постійним наглядом травматолога. Порушено її звичайний уклад життя, вона змушена була і тривалий час буде в майбутньому звертатися до лікувальних установ, в тому числі: з 04.12.15 по 04.01.16 - знаходилась на стаціонарному лікуванні у КЗ Міська лікарня № 1 ДОР ; з 24.03.16 по 29.03.16 - знаходилась на стаціонарному лікуванні у КЗ Міська лікарня № 3 ДОР . Для неї заведена індивідуальна програма реабілітації інваліда № 984 від 30.03.2016 року. Її хворобливий стан здоров'я змушує постійно лікуватися, проходити обстеження у лікарів, але характер травми не дає надії на швидке одужання у майбутньому. З огляду на те, що вона є інвалідом другої групи та має значний відсоток стійкої втрати працездатності - це призводить до постійних душевних переживань та глибоких моральних страждань, що заподіяні їй з вини відповідача. Крім того, всі вищевказані й інші незручності викликають у неї почуття своєї неповноцінності тому що вона, на її думку, тривалий час була і є додатковим тягарем, постійно вимагаючи сторонньої допомоги з боку рідних та оточуючих її людей.

Ухвалою від 18.05.2016 року відкрито провадження по вказаній справі.

28 вересня 2016 року винесено розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, у зв'язку зі звільненням судді Черкасенко Т.Г. Відповідно до протоколу від 28 вересня 2016 року цивільну справу № 216/2453/16-ц було розподілено судді Кузнецову Роману Олександровичу.

Ухвалою від 30.09.2016 року справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

05.12.2016 до суду надійшли письмові заперечення комунального підприємства Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені ОСОБА_5 на позовну заяву, в яких просили відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю та недоведеністю, зазначивши наступне. Статтею 9 ЗУ Про охорону праці визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування України відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування . Виходячи з положень ст. 9 ЗУ Про охорону праці , ч. 8 ст. 36 ЗУ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування , ст. ст. 137, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 23, 1167 ЦК України, при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди суду необхідно встановити характер завданої моральної шкоди, глибину і тривалість моральних і фізичних страждань потерпілого, настання негативних змін у його житті, можливість відновлення стану, який мав потерпілий до нещасного випадку чи професійного захворювання, та вини особи. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. Театр ніяким чином не порушував права позивача по справі, більше за те, даний нещасний випадок трапився виключно у зв'язку з власною необережністю позивача. Позивачем не надано і не може бути надано ніяких доказів порушення її законних прав чи інтересів, хоча відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести належними та допустимими доказами ті обставинами, на які посилається як на підставу своїх вимог. Так, згідно акту розслідування нещасного випадку винні в цьому випадку особи відсутні, порушення вимог законодавства про охорону праці також відсутні, отже театром не допущено жодного порушення діючого законодавства та прав позивача. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення норм ст. 14 ЗУ Про охорону праці . Відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку КП Криворізький міський театр драми і музичної комедії ім.. ОСОБА_5 , з якими позивач ознайомлена, дія правил розповсюджується на всіх працівників театру (п.1.2 розділ І Правил). Кожний працівник театру зобов'язаний дотримуватись дисципліни праці (п.1.5. розділ І Правил). Працівники театру зобов'язані дотримуватись правил охорони праці, вимог по техніці безпеки, вжити заходів, спрямованих на усунення причин та умов, що перешкоджають нормальній роботі театру (п.1.4-1.5 розділ ІІІ Правил). Аналогічні вимоги містяться в посадовій інструкції артисту хору, з якою позивач також ознайомлена. Отже, в даному випадку під час розслідування нещасного випадку не встановлено і не мається невідповідності умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці, порушення вимог ЗУ Про охорону праці маються виключно в діях самої позивача через її необережність та необачність, тому у завданні моральної шкоди позивачу не мається вини роботодавця, що є підставою для відмови у позові. Також, у заперечення вказано, що обґрунтовуючи завдану моральну шкоду, позивач посилається на те, що її стан змушує її постійно лікуватися, проходити обстеження, її характер травми не дає надії на швидке одужання, вона стала інвалідом, на неї заведена індивідуальна програма реабілітації інваліда (інвалідність встановлена до 01.04.2017р.). Якщо внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання потерпілий тимчасово втратив працездатність, Фонд фінансує всі витрати на його лікування, відповідно до ст. 42 ЗУ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування . Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується в розмірі 100 відсотків середнього заробітку (оподаткованого доходу). При цьому перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачується власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації. Допомога по тимчасовій непрацездатності, страхова виплата у разі переведення потерпілого на легшу нижче оплачувану роботу, відшкодування вартості поховання потерпілого та пов'язаних із цим ритуальних послуг надається в порядку, встановленому правлінням Фонду. Додаткове харчування призначається на конкретно визначений строк за раціоном, який складає дієтолог чи лікар, який лікує, та затверджує МСЕК. Неможливість забезпечення потерпілого додатковим харчуванням у лікувально-профілактичному або реабілітаційному закладі підтверджується довідкою за підписом головного лікаря (директора) цього закладу. У цьому разі компенсація витрат на додаткове харчування здійснюється Фондом на підставі інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики про середні ціни на продукти харчування у торгівельній мережі того місці, в якому їх придбали. Витрати на ліки, лікування, протезування (крім протезів з дорогоцінних металів), придбання санатрон-курортних путівок, предметів догляду за потерпілим визначаються на підставі виданих лікарями рецептів, санаторно-курортних карток, довідок або рахунків про їх вартість. Витрати на догляд за потерпілим відшкодовуються Фондом незалежно від того, ким вони здійснюються. Потребу потерпілих у спеціальному медичному, постійному сторонньому догляді та побутовому обслуговуванні визначає МСЕК. Якщо МСЕК встановлено, що потерпілий потребує кількох видів допомоги, оплата проводиться за кожним її видом окремо. Потерпілому, який став інвалідом, періодично, але не рідше одного разу на три роки, а інвалідам І групи щорічно безоплатно за медичним висновком надається путівка для санаторно-курортного лікування; у разі самостійного придбання путівки її вартість компенсує Фонд у розмірі, встановленому правлінням Фонду. Потерпілому, який став інвалідом, компенсуються також витрати на проїзд до місця лікування і назад. Отже, з урахуванням наведеного вбачається, що позивач має право звертатись до Фонду за захистом своїх не порушених прав, а в результаті ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку (а.с.103-105).

Позивач та її представник у судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просив в позові відмовити з підстав, викладених в письмових запереченнях.

Під час здійснення судового розгляду були встановлені наступні фактичні обставини.

ОСОБА_2 з 01 травня 2001 року працювала у комунальному підприємстві Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії ім. Тараса Шевченка на посаді артистки хору вищої категорії та 06 квітня 2016 року була звільнена з посади за станом здоров'я згідно п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки БТ-І № 8321102 (а.с.4).

У матеріалах справи міститься акт №1 про нещасний випадок, пов'язаний із виробництвом, від 10.12.2015, складений за формою Н-1, відповідно якого основні причини настання нещасного випадку психофізіологічні, інші причини (а.с.5-6).

Крім того, аналогічний висновок визначений у акті проведення розслідування нещасного випадку, що стався 04.12.2015 року о 19 годині 40 хвилин в комунальному підприємстві Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені ОСОБА_5 від 10.12.2015 року, складеному за формою Н-5 (а.с.7-8).

При цьому, з виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги до довідки серії 12ААА № 005832 від 30.03.2016 року вбачається, що ОСОБА_2 встановлено 65 % втрати професійної працездатності з 30 березня 2016 по 01 квітня 2017 року з причини трудового каліцтва (а.с.11). В зв'язку з чим, встановлено ІІ групу інвалідності на строк з 30 березня 2016 року до 01 квітня 2017 року з датою чергового переогляду 10.03.2017 року, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12ААА № 424823 від 30.03.2016 (а.с.9).

Разом із цим, як вбачається з медичних документів, доданих до матеріалів справи, ОСОБА_2 дійсно потребує додаткового лікування (а.с.12-13).

Зазначені обставини стали підставою для звернення ОСОБА_2 з відповідними позовними вимогами про стягнення сум у рахунок відшкодування моральної шкоди внаслідок ушкодження здоров'я та втрати працездатності із посиланням на вимоги Закону України Про охорону праці , ст. ст. 153, 237-1 КЗпП, ст.ст. 1167, 1168 ЦК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про достатність правових підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому згідно роз'яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 Про судове рішення у цивільній справі рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Умови і порядок відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок ушкодження здоров'я під час виконання свої професійних обов'язків, визначено комплексом норм Цивільного кодексу України, Кодексу України про працю, Закону України Про охорону праці та Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності .

Загальні умови відшкодування моральної шкоди визначені статтею 23 ЦК України, згідно ч.ч. 1-3 якої особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України).

Згідно зі ст. 9 Закону України Про охорону праці відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності .

Відповідно до Закону України від 23 лютого 2007 року N 717-V Про внесення змін до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності втратили чинність положення ст. ст. 21, 28, 34 цього Закону України щодо обов'язку Фонду відшкодовувати моральну шкоду (ці зміни набрали чинності з 30 березня 2007 року).

Таким чином, у разі, коли право на відшкодування моральної шкоди виникало у позивача до 1 січня 2006 року, тобто до набрання чинності як Законом України Про Державний бюджет України на 2006 рік , так і Законом України Про державний бюджет України на 2007 рік , якими було зупинено дію норм, що передбачали право потерпілих на відшкодування моральної шкоди, та Законом України N717-V потерпілі мали право на відшкодування моральної шкоди з Фонду соцстраху, незалежно від моменту звернення до суду та дати ухвалення судового рішення з наступних підстав.

Проте Конституційний Суд України в своєму Рішенні від 8 жовтня 2008 року у справі N1-32/2008 зазначені зміни до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності визнав такими, що відповідають Конституції України (є конституційними) з огляду на те, що право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

При цьому згідно із ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року), відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Так, допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_6 пояснила, що під час проведення спектаклю мізансцені вона виштовхнула позивача зі сцени та почула звук падіння і голос ОСОБА_2 Підлога була слизькою й на сцені, оскільки було старе взуття, яке видали в театрі. В зв'язку з отриманою травмою позивач була звільнена.

Свідок ОСОБА_7 також пояснила, що в грудні 2015 року в театрі ім.. ОСОБА_5 йшов спектакль Дами і гусари під час виконання мізансцени ОСОБА_6 виштовхнула ОСОБА_2, від чого остання впала та скаржилась на біль в нозі. В зв'язку з отриманою травмою позивач була звільнена.

Разом із цим, свідок ОСОБА_8 пояснила, що приймала участь у розслідуванні нещасного випадку із ОСОБА_2, входила до складу комісії. Під час проведення розслідування було встановлено, що причиною нещасного випадку був психофізіологічний стан потерпілої, винних встановлено не було, відбувся нещасний випадок на виробництві.

Вказані пояснення свідків знайшли підтвердження у письмових поясненнях долучених до матеріалів справи (а.с.88-92).

Частиною 4 статті 43 Конституції України визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Разом із тим, вимогами ч. 1 ст. 6 Закону України Про охорону праці передбачено, що умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що отримання позивачем під час виконання нею професійних обов'язків у комунальному підприємстві Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені ОСОБА_5 ушкодження здоров'я, за наслідком якого виникла втрата 65 відсотків професійної працездатності, відбулось у зв'язку з незабезпеченням належних та безпечних умов праці з боку роботодавця внаслідок чого позивачу було спричинено моральні страждання у вигляді фізичних та душевних страждань, незручності та дискомфорті, часто змушена звертатися за сторонньою допомогою, досить сильно морально її пригнічує, тому така моральна шкода має відшкодовуватись за рахунок роботодавця, яким є відповідач по справі.

З огляду на наведене, виходячи з характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, а також з урахуванням інших обставин суд вважає, що завдана позивачу моральна шкода підлягає стягненню з комунального підприємства Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені ОСОБА_5 в розмірі 19 500, 00 грн.

Також судом під час розгляду справи було з'ясовано, що ОСОБА_2 зверталась до суду з вимогами про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я на виробництві, у зв'язку з чим в силу вимог п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір позивача звільнено від сплати судового збору.

За приписами ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_2 являли собою вимоги нематеріального характеру, тому з огляду на вимоги ст. 4 Закону України Про судовий збір , судові витрати у вигляді судового збору, що покладаються на відповідача та стягуються до Державного бюджету України, мають складати 0,4 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, тобто 551,20 грн., оскільки Законом України Про Державний бюджет України на 2016 рік станом на 1 січня поточного року встановлено розмір мінімальної заробітної плати на рівні 1378,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1, 3, 4, 10, 11, 60, 61, 84, 88, 130, 174, 209, 215-218 ЦПК України, ст.ст. 23, 1167, 1168 ЦК України, ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, ст. 9 Закону України Про охорону праці , п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_2 до Комунального підприємства Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я на виробництві, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені ОСОБА_5 (ідентифікаційний код 02224749) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована та мешкає за адресою: 50072, м. Кривий Ріг, вул. Геннадія Удовенка (стара назва - ОСОБА_9), б. 28, 19 500 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок у рахунок відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені ОСОБА_5 (ідентифікаційний код 02224749) у дохід Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одної) гривні 20 копійок, що підлягає сплаті на поточний рахунок 31210206700026 , отримувач коштів - УДКСУ у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, код бюджетної класифікації 22030001 , МФО 805012 , код ЄДРПОУ 38032222, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а у разі відсутності особи яка має право на апеляційне оскарження, протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано судом апеляційної інстанції.

Рішення надруковане суддею в одному примірнику.

Суддя Р.О. Кузнецов