Постанова

від 17.05.2016 по справі 804/1302/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 р. Справа № 804/1302/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Сидоренко Д.В., при секретарі Гелетій М.Т., розглянувши за участю:

представника позивача: ОСОБА_1, довіреність №10 від 07.07.2015 року,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецсервіс

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області,

про скасування податкового повідомлення-рішення.

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецсервіс до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000362204 від 03.02.2016р..

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про невідповідність висновків в акті позапланової виїзної перевірки дійсності, внаслідок порушення відповідачем норм матеріального права. Посилається на те, що висновки акту перевірки щодо недійсності правовідносин з контрагентами є невірним, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях, а не на достовірних даних. Крім того вказав, що попередньою перевіркою не було встановлено будь-яких порущень з боку ТОВ Укрспецсервіс .

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судовою повісткою. Направляв заперечення на адміністративний позов, в яких повністю продублював зміст акту перевірки, вказав, що в ході проведення перевірки позивача було здійснено аналіз податкової інформації контрагента позивача та встановлено відсутність достатньої кількості кваліфікованих працівників, що вказує на неможливість виконання робіт, також платником не наведено даних щодо використання отриманих послуг у власній господарській діяльності. Крім того вказав, що протятом перевіряємого періоду контрагентом позивача було придбано товари (одяг, що був у використанні, взуття, що було у використанні, речі вживані несортовані, шпалери, тканина, килимові покриття, яблука свіжі), що за номенклатурою не співпадають із матеріалами використаними під час виконання робіт (будівельні матеріали, вироби та конструкції).

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Укрспецсервіс зареєстроване 10.07.1992р. Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи А00 №766271; перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з 15.07.1992р.

Видами діяльності ТОВ Укрспецсервіс за КВЕД є: ремонт та технічне обслуговування електричного устаткування; виробництво інших машин і устаткування спеціального призначення; оптова торгівля відходами та брухтом; неспеціалізована оптова торгівля; діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання; відновлення відсортованих відходів.

В період з 08.12.2015р. по 10.12.2015р. ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ Укрспецсервіс з питань дотримання вимог податкового законодавства при придбанні товарів (робіт, послуг) від ТОВ Вереза (код ЄДРПОУ 39626205) та подальшої реалізації їх на адресу контарегентів-покупців за період з 01.07.2015р. по 31.07.2015р..

За результатами перевірки 10.12.2015 року складено акт №4013/04-63-22-04/19088807 у висновку якого зазначено про встановлення наступних порушень:

- п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, ТОВ Укрспецсервіс сформувало податковий кредит звітного періоду на пілставі податкових накладних, які складені з порушенням встановленого законодавством України порядку та формою і не підтверджені первинними документами в результаті чого завищено суму податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ на загальну суму 249000,00 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 249000,00 грн., в тому числі за липень 2015 року на суму 249000,00 грн.

Не погоджуючись із викладеними в акті перевірки висновками, ТОВ Укрспецсервіс 25.01.2016р. було подано заперечення до акту перевірки.

03.02.2016р. контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000362204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 249000 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 124500 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в судовому порядку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Під час розгляду справи судом перевірено прийняте відповідачем рішення на відповідність вимогам законодавства та встановлено наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як зазначалось вище, в ході проведеної перевірки позивача було встановлено порушення вимог податкового законодавства за період липень 2015 року.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 198 ПК України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 200 ПК України визначалося, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цьогоКодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, зі змісту норм Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Згідно листа інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини:

- рух активів у процесі здійснення господарської операції.

- установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

- установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Також, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що зазначено в іншому листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11).

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ч.1 ст.9 цього Законупідставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до п. 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Згідно з п. 2.4 Наказу №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб'єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність та Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Із змісту статті 9 цього Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність також вбачається, що первинні документи обов'язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи зазначене вище, судом під час розгляду справи перевірені обставини на підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також обставини на підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом, зокрема шляхом установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

Предметом перевірки було взаємовідносини ТОВ Укрспецсервіс з ТОВ Вереза .

Так, судом встановлено, що 25.06.2015р. між ТОВ Укрспецсервіс (замовник) та ТОВ Вереза (підрядник) укладено договір підряду №24, згідно умов якого замовник доручає та зобов'язується сплатити, а підрядник зобов'язується власними силами та засобами здійснити та надати наступні роботи (об'єкт): ремонт даху електроремонтного цеху ТОВ Укрспецсервіс за адресою: м.Дніпропетровськ, вул..Столетова, 21.

Виконання умов цього договору підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за липень 2015 року:

- акт №867 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 року - надані послуги з ремонту даху електроремонтного цеху за адресою м.Дніпропетровськ, вул..Столетова, 21 на суму 1494000 грн. з ПДВ, в тому числі: прямі витрати з вартості матеріалів, виробів та конструкцій 1013807,69 грн.

За наслідками проведеної господарської операції ТОВ Вереза на адресу позивача була виписана податкова накладна № 5 від 10.07.2015р. на загальну суму 149400,00 грн. (ПДВ 249000,00 грн.).

На здійснення розрахунку між ТОВ Укрспецсервіс та ТОВ Вереза останнім виписано рахунок-фактуру №5 від 10.07.2015р..

Розрахунок між ТОВ Укрспецсервіс та ТОВ Вереза здійснено у сумі 50000 грн., що підтверджено випискою по рахунку від 23.07.2015р.

Відповідно до Договору про відступлення права вимоги №21 від 01.10.2015р. ТОВ Вереза (первісний кредитор) передав до нового кредитора ТОВ Будівельна компанія МК Торг право вимоги від боржника (ТОВ Укрспецсервіс ) виконання зобов'язань за основним договором №24 від 25.06.2015р. - сплати грошових коштів у сумі 1444000,00 грн.

Розрахунок між ТОВ Укрспецсервіс та ТОВ Будівельна компанія МК Торг здійснено у повному обсязі, що підтверджено випискою по рахунку від 02.12.2015р., від 11.12.2015р., від 22.01.2016р., від 27.01.2016р., від 12.02.2016р., від 16.02.2016р.

В ході судового розгляду справи представником позивача пояснено, що ремонті роботи були виконані на нерухомому об'єкті (електроремонтний цех загальною площею 12059,30 кв.м.), що належить на праві приватної власності ТОВ Укрспецсервіс , згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 08.06.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, з метою підтримання виробничого цеху в належному робочому стані, підвищення тепло- та електрозберігаючих характеристик цеху, як поліпшення підготовки до опалювального сезону.

До пояснень надано договір купівлі-продажу нерухомого майна від 08.06.2012 року.

Відповідачем також не було надано суду належних документальних доказів відсутності у ТОВ Вереза спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання вказаних спірних правочинів, зокрема того, що ТОВ Вереза не було зареєстровано в якості платника податку на додану вартість або того, що його реєстрація платником податку на додану вартість була анульована у встановленому законом порядку.

Отже, встановленими під час розгляду справи обставинами підтверджено отримання позивачем послуг з ремонту даху електроремонтного цеху за адресою м.Дніпропетровськ, вул..Столетова, 21, що здійснений в межах господарської діяльності.

В свою чергу висновки перевірки щодо виявлених порушень по контрагенту ТОВ Вереза ґрунтуються лише на припущеннях щодо можливого порушення в частині завищення сум податкового кредиту, без будь-якого посилання на відсутність первинних документів або їх недоліки, та обґрунтовані наявною інформацією відносно контрагента-постачальника ТОВ Вереза .

Відносно інформації, наданої відповідачем про те, що контрагентом ТОВ Вереза не зареєстровані податкові накладні на придбання товарів та на реалізацію товарів за період з дати реєстрації платником ПДВ - 01.04.2015р. по 27.05.2015р., а також про те, що ТОВ Вереза протятом перевіряємого періоду було придбано товари (одяг, що був у використанні, взуття, що було у використанні, речі вживані несортовані, шпалери, тканина, килимові покриття, яблука свіжі), що за номенклатурою не співпадають із матеріалами використаними під час виконання робіт з ремонту даху електроремонтного цеху (будівельні матеріали, вироби та конструкції), суд зазначає, що в рамках фінансово-господарських відносин між ТОВ Укрспецсервіс та ТОВ Вереза останнім надавались послуги з ремонту даху електроремонтного цеху, що не може мати прямого зв'язку з обов'язковим попереднім придбанням товарів підрядником, оскільки є виконанням робіт із залученням робочої сили, а не постачанням товару, що мав би бути попередньо придбаний, в разі посередницької торгівлі, або вироблений, в разі виготовлення постачальником продукції. Стосовно використання підрядником ТОВ Вереза матеріалів під час виконання робіт з ремонту даху електроремонтного цеху слід вказати, що згідані матеріали при їх придбанні не обоз'язково мають бути відображені постачальником шляхом реєстрації податкових накладних на придбання товарів, оскільки такі ТМЦ могли бути придбані до реєстрації платником ПДВ (у період з моменту реєстрації юридичної особи - 09.02.2015р. до моменту реєстрації платником ПДВ - 01.04.2015р.), так само могли бути придбані у суб'єктів господарювання, що не є платниками ПДВ, а знаходяться на спрощеній системі оподаткування.

Щодо встановлених в ході перевірки даних про можливу відсутність трудових та матеріальних ресурсів, то суд вважає необхідним зазначити наступне.

Порушення вимог податкового законодавства з боку контрагента чи третьої особи тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру такого доходу, у звязку з чим висновки контролюючого органу про заниження суми податку на додану вартість за господарськими відносинами з контрагентом ТОВ Вереза є безпідставними.

Статтею 4 Податкового кодексу України серед основних засад податкового законодавства України визначено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

У зв'язку із цим презюмується, що дії та рішення платника податків вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника - достовірними.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог до оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, які свідчать про обізнаність платника податків про зазначення його контрагентами недостовірних відомостей.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватися на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування таких обставин.

Проте, під час розгляду справи відповідачем таких доказів суду надано не було.

Слід вказати, що окремі недоліки первинних документів, про які йдеться в акті перевірки, не є достатньою підставою для визнання господарських операцій такими, що реально не відбулися.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наявними в матеріалах справи документами підтверджується фактичне виконання контрагентом позивача ТОВ Вереза зобов'язань за укладеним договором. Позивачем був повністю доведений факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відтак, обставинами, встановленими під час розгляду справи, спростовано висновки перевірки щодо заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму ПДВ 249000,00 грн.

За таких умов, податкове повідомлення - рішення №0000362204 від 03.02.2016р. є таким, що прийнято податковим органом протиправно, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Приймаючи до уваги, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне присудити всі здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 5602,50 грн.

У судовому засіданні, яке відбулось 17.05.2016 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 23.05.2016 року.

Керуючись ст.ст.160-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000362204 від 03.02.2016р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецсервіс судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5602,50 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя ОСОБА_3