Постанова

від 07.02.2017 по справі 805/5032/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2017 р. Справа №805/5032/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 12 година 25 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І. за участю секретаря судового засідання Мангуш З.В. та представників сторін:

позивача - ОСОБА_1;

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю САНІТА до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 01.09.2016 року,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю САНІТА звернулось до суду з позовом до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 01.09.2016 року.

Позовні вимоги тим, що відповідач, приймаючи спірне рішення, протиправно не прийняв до уваги положення ст. ст. 6,7 ОСОБА_2 України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі - Закон № 1669), відповідно до яких позивача, у спірному періоді (вересень-грудень 2014 року, січень-грудень 2015 року) звільнено від сплати орендної плати з юридичних осіб.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав заперечення на позов, відповідно до якого, серед іншого, зазначив про те, що жоден нормативний акт не передбачає заборону застосування штрафних санкцій до платників податків та притягати останніх до відповідальності.

Вказує на те, що законодавством не передбачено скасування обов'язку контролюючого органу притягати платників, що порушили строки сплати грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб до відповідальності.

Зазначає, що с. Урзуф, де здійснює діяльність позивач до переліків населених пунктів, що передбачені ч.4 ст.4 ОСОБА_2 № 1669 не входить. Сертифікат Торгово-промисловоїї палати України позивачем відповідачу не надавався.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та встановив такі обставини.

Судом встановлено, що позивачем було подано відповідачу звітну податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік та відповідну уточнюючу декларацію з того ж податку за 2015 рік за земельну ділянку, розташовану за адресою: с. Урзуф, вул. Приберегова, 17, кадастровий № НОМЕР_2.

Щодо вказаних декларацій відповідачем було проведено перевірку своєчасності сплати позивачем орендної плати з юридичних осіб за вересень-грудень 2014 року, січень-грудень 2015 року, за результатами якої було складено акт №000107/05-40-12/32187283 від 01.09.2016 року.

Відповідно до вказаного акту, вказано про порушення позивачем п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та у додатку до вказаного акту вказано про прострочення позивачем виконання зобов'язання зі сплати орендної плати строком більше 20 днів.

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 01.09.2016 року яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% - 18 631,14 грн.

Вказане рішення залишено без змін 17.11.16 р. за результатами процедури адміністративного оскарження в порядку ПК України.

Суд зазначає, що для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення було прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Суд застосовує норми матеріального права в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Стаття 6 ОСОБА_2 № 1669 встановлювала - під час проведення антитерористичної операції звільнити суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Стаття 7 ОСОБА_2 № 1669 встановлювала - скасувати на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ст.1 ОСОБА_2 № 1669 період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

ОСОБА_2 № 1669 визначають у якості підстави застосування та розповсюджують свою дію на територію, на якій проводилась антитерористична операція та не пов'язують дію норм з тим, що така операцій повинна проводитись на певній території саме зараз чи зі стабільністю ситуації.

Так, згідно з абз.2 ст. 1 ОСОБА_2 № 1669, територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" ОСОБА_2 № 1668 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275- р від 02 грудня 2015 року про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. № 1275-р, до зазначених населених пунктів, зокрема, належало і с. Урзуф Першотравневого району Донецької області.

Позивач перебуває на обліку та здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції, що відповідачем не заперечується.

Станом на момент розгляду даної справи Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України видано не було.

Відповідачем у спірному рішенні нараховано позивачу штраф за несвоєчасну сплату орендної плати з юридичних осіб за період вересень-грудень 2014 року, січень-грудень 2015 року - тобто за період, протягом якого проводилась антитерористична операція та за період до набрання законної сили редакціями статей 4 та 6 ОСОБА_2 № 1669 на які посилається відповідач у відзиві та які є чинними лише з 08.06.16 р.

Враховуючи викладене, дія ст.ст. 6-7 ОСОБА_2 № 1669, у відповідній редакції, розповсюджується на спірні правовідносини.

Суд зазначає, що з аналізу ст.ст. 6-7 ОСОБА_2 № 1669 видно, що вказані норми є безумовними та не передбачають виконання платником податку якихось додаткових дій для звільнення від плати за землю - подання заяв, уточнюючих декларацій, сертифікатів, тощо.

Так, наприклад, встановлення наявності чи відсутності обставин непереборної сили (форс-мажору) не є умовою застосування вказаних норм, оскільки підставою такого звільнення є, наприклад, сама ст. 7 ОСОБА_2 № 1669, якою відповідна орендна плата скасована на час дії цього закону.

Проте, позивач все ж таки звернувся до Торгово-промислової палати України за видачею відповідного сертифікату та отримав від неї відповідь від 13.04.16 р. про те, що позивач є звільненим від сплати за користування землею в силу положень ст. 6 ОСОБА_2 № 1669 і про те, що зазначена норма не передбачає видачу відповідного сертифікату.

Частина 3 ст. 11 ОСОБА_2 № 1669 встановлює, що закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому ОСОБА_2.

У той же час стаття 1 ПК України визначає, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Стаття 2 ПК України встановлює, що зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Таким чином, Податковий кодекс України та Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" по різному регулюють питання щодо плати за землю на території, на якій проводилась антитерористична операція, припускають неоднозначне трактування наявності чи відсутності обов'язку позивача зі сплати орендної плати за землю та суперечать один одному.

Вирішуючи питання щодо вказаної колізії правових норм суд виходить з того, що з двох нормативно - правових актів однакової юридичної сили (ПК України та Закон № 1669), прийнятих одним і тим самим органом (Верховна рада України) застосуванню підлягають норми ОСОБА_2 № 1669, як такого, що був прийнятий пізніше у часі.

Зважаючи на мету прийняття ОСОБА_2 № 1669 та на те, що норми Податкового кодексу України регулюють, зокрема, загальні питання справляння плати за землю, а норми ОСОБА_2 № 1669регулюють вказані питання з визначенням певної території, на яку розповсюджується дія норм цього закону (населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція), а також часу такого розповсюдження (між 14.04.14 р. та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України), норми ОСОБА_2 № 1669 щодо плати за землю є спеціальними відносно відповідних норм Податкового кодексу України.

Крім цього, відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач, у період вересень-грудень 2014 року, січень-грудень 2015 року був звільнений від сплати орендної плати з юридичних осіб, що виключає можливість застосування до нього штрафних санкцій за несвоєчасну сплату.

Таким чином, спірне податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати, в сумі 1 378,00 грн., здійснені позивачем, підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" Кодексом адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю САНІТА до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 01.09.2016 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № НОМЕР_1 від 01.09.2016 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю САНІТА (код за ЄДРПОУ 32187283) судовий збір в сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (код за ЄДРПОУ 39885059).

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 07 лютого 2017 року.

Постанову складено у повному обсязі 13 лютого 2017 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.