Постанова

від 13.02.2017 по справі 805/614/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2017 р. Справа №805/614/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 12 година 45 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.

за участю секретаря судового засідання Проніна Д.С.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області до Дочірнього підприємства Тютюнова компанія Хамадей про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

встановив:

24 січня 2017 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (далі - позивач або УПФУ) до дочірнього підприємства Тютюнова компанія Хамадей (далі - відповідач або ДП Тютюнова компанія Хамадей ), в якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за грудень 2015 року у сумі 3 731,62 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначив, що ДП Тютюнова компанія Хамадей є страхувальником і щомісяця має відшкодовувати суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах його колишнім працівникам.

На час звернення до суду ДП Тютюнова компанія Хамадей мало заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, яка утворилася за грудень 2015 року і становила 3 731,62 грн.

Посилаючись на п. п. 6.4, 6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , прокурор просив задовольнити позовні вимоги (а.с. 3-5).

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові, надала пояснення, аналогічні тим, що наведені у позовній заяві, просила задовольнити позов.

Відповідач - ДП Тютюнова компанія Хамадей свого ставлення до заявлених вимог не висловив.

Про дату, час і місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином з дотриманням вимог ст.ст. 33-36, 38 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідач явку свого представник до судового засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надав.

З урахуванням наведеного та на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України справа розглянута за відсутності представників сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Дочірнє підприємство Тютюнова компанія Хамадей (ідентифікаційний код 25113455) зареєстроване як юридична особа 28 серпня 2003 року, про що 16 листопада 2004 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис за номером 1 266 120 0000 002510; в стані припинення не перебуває.

ДП Тютюнова компанія Хамадей перебуває на обліку в УПФУ як страхувальник за реєстраційним номером 05-14-04-1175.

Ці обставини підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19 січня 2017 року № НОМЕР_1 (а.с. 7-10), довідкою Управління статистики у м. Краматорську від 24 лютого 2016 року № 04-20-2/69-9 (а.с. 11), відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 25-27) та карткою страхувальника з ІКІС ПФУ: Відомості з реєстру страхувальників (а.с. 12).

Колишній працівник ДП Тютюнова компанія Хамадей ОСОБА_2 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах за Списком № 2, про що свідчить протокол (розпорядження) про призначення пенсії з розрахунком трудового стажу (а.с. 33-35).

В грудні 2015 року органи Пенсійного фонду України здійснювали нарахування та виплату пенсії цій особі (а.с. 36-38).

Впродовж згаданого періоду органи Пенсійного фонду України складали розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених колишнім працівникам відокремленого підрозділу ДП Тютюнова компанія Хамадей відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на пільгових умовах згідно з п. п. б - з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , а УПФУ надсилало їх на адресу страхувальника (а.с. 13, 39-40).

Своєчасно та в повному обсязі страхувальник відшкодування витрат, понесених УПФУ, не здійснив.

Внаслідок невиконання ДП Тютюнова компанія Хамадей обов'язку щодо своєчасного і повного відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у страхувальника виникла заборгованість за грудень 2015 року у сумі 3 731,62 грн, про що свідчать дані картки особового рахунку страхувальника (а.с. 14).

Докази, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надані.

З приводу дотримання позивачем строку для звернення до суду та його клопотання про поновлення цього строку, суд відзначає наступне.

Ч. 1 ст. 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - ОСОБА_3 № 1058) підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція) підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи ПФУ повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

П. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - ОСОБА_3 № 2464) визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами ПФУ у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.15 ст. 106 Закону № 1058 строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Таким чином, на підставі аналізу вищезазначених норм права колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що в разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення ч. 15 ст. 106 Закону № 1058. Водночас строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені ст. 99 КАС України, не застосовуються.

Відповідний правовий висновок міститься у постанові Верхового Суду України від 25 листопада 2015 року по справі № 803/2199/14.

Вирішуючи справу по суті та враховуючи висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за наслідками розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України, (постанови від 11 лютого 2014 року у справі № 21-471а13, від 10 вересня 2014 року у справі № 21-215а13, від 05 листопада 2014 року у справі № 21-284а13, від 12 листопада 2014 року у справі № 21-386а13, від 07 липня 2015 року у справі № 21-735а15, від 26 січня 2016 року по справі № 818/1603/14 тощо), до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

П. 12 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - ОСОБА_3 № 1058) визначено, що перетворення Пенсійного фонду в неприбуткову самоврядну організацію здійснюється відповідно до окремо прийнятого спеціального Закону. До прийняття відповідного рішення функції виконавчої дирекції Пенсійного фонду, її територіальних органів виконують відповідно Пенсійний фонд України та головні управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах.

У період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України.

Відповідно до п. п. 1, 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з п. 1, пп. 6, 9 п. 4, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486, управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах є територіальними органами Пенсійного фонду України; управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: здійснює контроль за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів; здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах УПФУ виступає у якості суб'єкта владних повноважень, який звернувся до адміністративного суду на виконання повноважень у сфері публічно-правових відносин.

Суд також відзначає, що невиконання відповідачем обов'язку щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій має наслідком виникнення у позивача, як у особи, яка здійснила ці витрати, права на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.

За змістом п.2 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058 в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Закону № 1788. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 Закону № 1058. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку вказаних пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абз. 4 п. п. 1 п. 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058 підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абз. 5 цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів в - е та ж ст. 13 Закону № 1788, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до п. п. б - з ч. 1 ст. 13 Закону № 1788 за Списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями.

Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Процедура обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція).

П. 6.2 Інструкції передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону № 1058, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Згідно з п.6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як встановлено судом, на виконання вимог Інструкції УПФУ надсилало на адресу ДП Тютюнова компанія Хамадей розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, страхувальник отримав ці розрахунки, проте відшкодування вказаних витрат в повному обсязі не здійснив.

Суд відзначає, що визначений Законом № 1058 та Інструкцією загальний (позасудовий) порядок відшкодування витрат передбачає обов'язок органів Пенсійного фонду України надсилати страхувальнику відповідні розрахунку.

Згідно з приписами цих нормативно-правових актів підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

ОСОБА_3 № 1058, ні Інструкція не покладають на органи Пенсійного фонду України обов'язок надсилати (надавати) страхувальнику докази фактичної виплати пенсії (платіжні доручення, реєстри форми П-3, заявки тощо).

Таким чином, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оформлені у відповідності до вимог додатків 6 і 7 Інструкції, в розумінні ч. 4 ст. 70 КАС України, є належними та допустимими доказами стосовно предмету доказування.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, оскільки зі змісту застосованих до спірних правовідносин норм права та встановлених фактичних обставин вбачається обов'язок відповідача відшкодовувати витрати позивача на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 2-15, 17-20, 23, 26, 69-72, 94, 98, 159-163, 167, 185-186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

1. Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області до Дочірнього підприємства Тютюнова компанія Хамадей про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Тютюнова компанія Хамадей (ідентифікаційний код 25113455, місцезнаходження: 84331, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Гвардійців Кантемирівців, буд. 19) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (ідентифікаційний код 23346787, місцезнаходження: 84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Поштова, буд. 5) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за грудень 2015 року у сумі 3 731 (три тисячі сімсот тридцять одна) гривня 62 копійки.

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені у судовому засіданні.

4. Повний текст постанови виготовлений 14 лютого 2017 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

6. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.