Рішення

від 07.02.2017 по справі 904/12039/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.02.2017 Справа № 904/12039/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю Український лізинговий фонд (м. Київ)

до товариства з обмеженою відповідальністю БНС Групп (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості

Суддя: Татарчук В.О.

Секретар судового засідання: Білан О.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю Український лізинговий фонд звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю БНС Групп про стягнення 841170,92грн, з яких: 351930,38грн - заборгованості зі сплати лізингових платежів, 54469,31грн - пені, 13117,21грн - 3% річних, 46499,17грн - інфляційного збільшення, 47297,75грн - штрафу, 327857,10грн - збитків від невиконання умов договору та неповернення предмету лізингу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору фінансового лізингу № 3576-01/03/15-Н від 06.03.2015.

Також, позивач звернувся з клопотанням про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач відзив на позов не надав та не забезпечив явку представника в судове засідання.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Так, згідно зі спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № НОМЕР_1 від 19.01.2017 відповідач зареєстрований за адресою: 49000 м. Дніпро, вул. Верхня, буд. 7. Саме за вказаною адресою надсилалися ухвали суду від 23.12.2016 та 19.01.2017.

В судовому засіданні 07.02.2017 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

06.03.2015 між ТОВ Український лізинговий фонд (лізингодавець) та ТОВ БНС Групп (лізингоодержувач) був укладений генеральний договір фінансового лізингу № 3576.

Згідно з п. 1.1 генерального договору, лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування замовлене лізингоодержувачем майно (далі по тексту предмет лізингу ), найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна постачальника, строк лізингу, лізингові платежі та інші суттєві умови користування якого зазначаються у відповідному договорі фінансового лізингу, що є невід'ємною частиною генерального договору (далі - договір ), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов цього генерального договору та відповідного договору, а в кінці строку дії договору має право придбати предмет лізингу у власність за викупною вартістю, визначеною у відповідному договорі.

Також, 06.03.2015 сторони уклали договір фінансового лізингу № 3576-01/03/15-Н до вказаного генерального договору фінансового лізингу.

Згідно зі специфікацією (додаток №2 до договору фінансового лізингу) предмет лізингу - автомобіль марки Mazda CX-5 2,2L Diesel 6 AT 4WD Core, KS98-EAA, кузов - JMZKE892800312118, колір - білий металік (34К), салон - чорний (КСЗ).

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України Про фінансовий лізинг за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Як зазначалось вище, між ТОВ Український лізинговий фонд і ТОВ БНС Групп були укладені генеральний договір фінансового лізингу № 3576 від 06.03.2015 і договір фінансового лізингу № 3576-01/03/15-Н від 06.03.2015.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором та передав предмет лізингу відповідачу, що підтверджується актом приймання-передачі від 23.03.2015.

Згідно з п.п. 2.1, 2.2 генерального договору фінансового лізингу, всі платежі за користування відповідним предметом лізингу лізингоодержувач зобов'язаний здійснювати у валюті України (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця. Лізингоодержувач зобов'язаний оплачувати лізингові платежі незалежно від виставляння та отримання рахунків лізингодавця. Рахунки на оплату можуть надаватися лізингодавцем по факсу та/або на е-mail лізингоодержувача. Лізингові платежі включають платежі, які встановлюються у додатках до цього договору та/або до відповідного договору. Сума лізингових платежів за користування предметом лізингу зазначається у відповідному договорі. Порядок, розмір та терміни оплати лізингових платежів певного предмета лізингу встановлюються в графіку платежів, який зазначається у відповідному договорі.

Зобов'язання за вказаним договором були виконані відповідачем неналежним чином. З травня 2015 року відповідач припинив виконувати зобов'язання по оплаті.

Листом-вимогою (№ 1600-УПК від 30.04.2015) відповідача попереджено про наявність заборгованості.

Вимога залишилась без задоволення з боку відповідача.

Пунктами 3, 4 частини 1 статті 10 Закону України Про фінансовий лізинг встановлюють, що лізингодавець має право відмовитись від договору лізингу у випадках, передбачених договором фінансового лізингу або законодавством та вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Умовами пункту 11.2.1 генерального договору, передбачено, що лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати генеральний договір та/або договір (відмовитися від генерального договору та/або відповідного (их) договору (ів)) та вилучити предмет лізингу у випадку, коли лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж: (частково або повністю) та/або інший платіж, передбачений договором, та прострочення оплати становить більше 30 (тридцяти) днів з дня настання строку платежу, встановленого графіком платежів.

Пунктом 11.4 генерального договору передбачено, що у разі, якщо протягом. 20 календарних днів з дати направлення лізингоодержувачу листа-вимоги щодо сплати заборгованості, лізингоодержувач не усуне визначені в повідомленні порушення, або не викупить предмет лізингу, сплативши лізингодавцю суму викупу згідно з п. 8.5 генерального договору, а також при настанні подій, передбачених п.п. 11.1, 11.2.9 та п. 11.2.10 генерального договору, лізингодавець направляє на юридичну адресу лізингоодержувача цінний лист з описом вкладення або вручає нарочно повідомлення про відмову від генерального договору (його розірвання) і повернення предмета лізингу із зазначенням терміну та місця його передачі лізингодавцю. Лізингоодержувач зобов'язаний за свій кошт протягом терміну, передбаченого в повідомленні, повернути предмет лізингу лізингодавцю за адресою, вказаною в повідомленні.

З урахуванням викладеного, слід погодитись з твердженням позивача про те, що договір фінансового лізингу вважається розірваним з 16.02.2016.

Відповідач не повернув предмет лізингу.

Відповідно до п. 7.1.3 генерального договору, у разі, якщо на дату розірвання відповідного договору/генерального договору предмет лізингу залишається неповернутим лізингодавцю, як це передбачено п.11.6.1 генерального договору, лізингоодержувач відшкодовує лізингодавцю збитки у вигляді:

- неотриманих лізингових платежів з відшкодування вартості предмета лізингу, що розраховуються як різниця між розміром лізингових платежів з відшкодування вартості предмета лізингу, що передбачені графіком платежів за весь строк лізингу за відповідним договором, та розміром лізингових платежів відшкодування вартості предмета лізингу, належних до сплати згідно з графіком платежів на дату розірвання відповідного договору (реальні збитки);

- неотриманих лізингових платежів з винагороди (комісії) лізингодавця, що розраховуються як різниця між розміром лізингових платежів з винагороди (комісії) лізингодавця, що передбачені графіком платежів за весь строк лізингу за відповідним договором, та розміром лізингових платежів з винагороди (комісії лізингодавця, належних до сплати згідно з графіком платежів на дату розірвання відповідного договору (упущена вигода).

Згідно з розрахунком позивача збитки складають за період з 23.02.2016 по 23.03.2019 - 327857,10грн.

Відповідно до п. 11.8 генерального договору, вилучення предмету лізингу та відмова (розірвання) від договору, не звільняє відповідача від сплати всіх нарахованих та не сплачених платежів згідно з відповідним договором/генеральним договором. Сторони досягли згоди, що у разі односторонньої відмови лізингодавця від відповідного генерального договору (розірвання генерального договору) лізингоодержувач зобов'язаний сплатити належні до сплати та не сплачені лізингові платежі згідно з графіком платежів відповідного (их) договору, понесені лізингодавцем у зв'язку з виконанням договору (ів) (у тому числі у зв'язку з вилученням та подальшою реалізацією предмета (ів) лізингу, транспортуванням, зберіганням, витрати на здійснення виконавчого напису нотаріуса, витрати у зв'язку з оплатою юридичних послуг, витрати, пов'язані із залученням будь-яких третіх осіб, послуги яких пов'язані з вилученням предмету лізингу, тощо), а також передбачені генеральним договором або чинним законодавством України штрафні санкції.

Так, позивачем наданий обґрунтований розрахунок заборгованості зі сплати лізингових платежів ТОВ БНС Групп за договором фінансового лізингу за період з 23.04.2016 по 16.02.2016 в сумі 351930,38грн.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 7.1.2 генерального договору фінансового лізингу встановлено, що у разі несвоєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів за відповідним договором, крім пені, передбаченої п. 7.1.1 договору, лізингоодержувач оплачує штраф в залежності від терміну заборгованості: при затримці платежу від 2 до 10 днів - у розмірі 5% від суми простроченої заборгованості, від 11 до 20 днів - 10% від суми простроченої заборгованості, понад 20 днів -15% від суми простроченої заборгованості.

Згідно з розрахунком позивача сума штрафу за період з 16.06.2016 по 16.12.2016 складає 47297,75грн.

Умовами пункту 7.1.1 генерального договору передбачено, що за несвоєчасну оплату лізингових платежів за відповідним договором та інших платежів, передбачених договором, лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до розрахунку позивача розмір пені за прострочення сплати лізингового платежу за період з 16.06.2016 по 16.12.2016 становить 54469,31грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляційних втрат за період з 24.04.2015 по 16.12.2016 складає 46499,17грн, 3% річних за вказаний період - 13117,21грн.

Викладені обставини свідчать про правомірність вимог позивача щодо стягнення з ТОВ БНС Групп 351930,38грн - заборгованості зі сплати лізингових платежів, 54469,31грн - пені, 13117,21грн - 3% річних, 46499,17грн - інфляційного збільшення, 47297,75грн - штрафу, 327857,10грн - збитків від невиконання умов договору та неповернення предмету лізингу.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю БНС Групп (49000 м. Дніпро, вул. Верхня, буд. 7, ідентифікаційний код 38677264) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Український лізинговий фонд (04205 м. Київ, пр. Оболонський, б. 35-А, офіс 301, ідентифікаційний код 37859096) 351930,38грн - заборгованості зі сплати лізингових платежів, 54469,31грн - пені, 13117,21грн - 3% річних, 46499,17грн - інфляційного збільшення, 47297,75грн - штрафу, 327857,10грн - збитків від невиконання умов договору та неповернення предмету лізингу, 12617,56грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено - 13.02.2017.

Суддя В.О.Татарчук