Рішення

від 07.02.2017 по справі 908/2819/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/112/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2017 Справа № 908/2819/16

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Осоцькому Д.І.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 18.08.2016р.; ОСОБА_2, довіреність б/н від 20.12.2016 р.

Від відповідача-1: ОСОБА_3, довіреність № 1 від 03.01.2017р.

Від відповідача-2: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Фермерського господарства Наталія , Запорізька область, Запорізький район, Запорізький район, с. Відрадне

до 1-го відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя

до 2-го відповідача: Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області, Запорізька обл., м. Мелітополь

про поновлення договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

24.10.2016р. до господарського суду Запорізької області звернулось Фермерське господарство Наталія з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про поновлення Договору оренди земельної ділянки від 15.10.2010р. реєстраційний номер № 232300004000377.

Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що 15.10.2010р. між Мелітопольською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ФГ Наталія (Орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки (реєстраційний номер № 232300004000377), згідно умов якого Орендодавець надав Орендарю, а останній прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 19,6997 га з кадастровим номером 2323080400:02:030:0001, розташованої на території Астраханської сільської ради Мелітопольського району за межами населених пунктів, для ведення сільськогосподарського виробництва.

Згідно п. 8 Договору, він укладений на 5 років з моменту державної реєстрації після закінчення строку Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Мелітопольському районі 01 серпня 2011р. про що у Державному реєстрі зроблено запис № 232300004000377.

На виконання п. 8 Договору 30.05.2016р. позивач направив відповідачу лист-повідомлення про поновлення Договору з доданими до нього документами серед яких і проект додаткової угоди.

Однак, протягом встановленого законом строку в один місяць, відповіді від відповідача не надійшло.

05.09.2016р. позивач направив відповідачу лист-повідомлення щодо поновлення Договору оренди з метою укладення додаткової угоди.

27.09.2016р. позивачем отримано лист від ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, в якому було відмовлено в поновленні Договору оренди та зазначено, що позивач втратив переважне право на поновлення Договору оренди.

Вважаючи відповідь ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області про відмову у поновленні Договору оренди необґрунтованою позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.10.2016 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 35/112/16 та призначено розгляд справи на 29.11.2016р. об 11 год. 00 хв.

Від Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області 29.11.2016 р. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що між Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області та ФГ Наталія не досягнуто домовленості щодо зміни істотних умов Договору. В зв'язку з чим переважне право орендаря ФГ Наталія на укладення Договору оренди землі припинилося. Станом на момент розгляду Головним управлінням повторної заяви ФГ Наталія від 02.09.2016 № 02-09-2016/01 (вх.№27-4192/0/1-16 від 05.09.2016) переважне право Орендаря на укладення Договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) було припинене. Також Головне управління зауважує, що положення статті 33 Закону України Про оренду землі щодо переважного права Орендаря перед іншими особами на укладення Договору оренди землі на новий строк не можуть бути примусом для власника земельної ділянки і передбачають право, а не обов'язок на переукладення Договору оренди, враховуючи при цьому статті 6, 203, 316, 317, 319, 321, 651 ЦК України щодо свободи договору, укладення його за наявності вільного волевиявлення особи, непорушності права власності та здійснення цього права власником відповідно до закону на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, необхідності згоди обох сторін при укладенні чи зміні договору.

В судовому засіданні 29.11.2016 р. оголошено перерву до 13.12.2016 р. о 12. год. 00 хв.

В судовому засіданні 13.12.2016 р. представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі з підстав зазначених у нормативних обґрунтуваннях заявлених позовних вимог та запереченнях на відзив на позовну заяву, просить суд позов задовольнити, зокрема зазначили, що дії позивача щодо поновлення Договору оренди відповідають положенням ст. 33 Закону України Про оренду землі , так як при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. Позивач правомірно скористався своїм правом на поновлення договору оренди землі, при цьому запропонував Орендодавцю внести зміни до умов договору.

Крім того позивач зазначає, що він, як Орендар належно виконує свої обов'язки за договором, у встановлений строк повідомив орендодавця про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк та на даний час продовжує користуватися земельною ділянкою та своєчасно вносить орендну плату. В зв'язку з чим вважає, що його позовні вимоги підлягають задоволенню.

Ухвалою від 13.12.2016 р. строк розгляду справи продовжено та відкладено на 10.01.2017 р. о 15 год. 30 хв.

В судовому засіданні 10.01.2017 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав зазначених у нормативних обґрунтуваннях заявлених позовних вимог та запереченнях на відзив на позовну заяву, просить суд позов задовольнити.

В судовому засіданні 10.01.2017 р. представники відповідача проти задоволення позову заперечили.

Ухвалою суду від 10.01.2017 р. залучено до участі у справі № 908/2819/16 в якості 2-го відповідача - Мелітопольську районну державну адміністрацію Запорізької області, розгляд справи № 908/2819/16 розпочато заново, судове засідання призначено на 07.02.2017 р.

Представники позивача в судовому засіданні 07.02.2017 р. підтримали позовні вимоги, надали суду докази вручення позовної заяви відповідачу-2 та просили суд позов Фермерського господарства Наталія задовольнити повністю.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 07.02.2017 р. заперечив проти задоволення позовних вимог.

Представник відповідача-2 в судове засідання 07.02.2017 р. не з'явився, однак через Відділ документального забезпечення господарського суду 30.01.2017 р. від Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що відповідач-2 не є належним відповідачем по справі та не має з 2013 р. повноважень щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, та розглянути справу без участі представника Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області.

Суд, розглянувши матеріали справи, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, дійшов висновку про оголошення перерви в судовому засіданні до 07.02.2017 р. о 15-30.

Представники позивача після оголошеної перерви в судовому засіданні 07.02.2017 р. підтримали позовні вимоги, просили суд позов Фермерського господарства Наталія задовольнити повністю.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 07.02.2017 р., яке було розпочате в 15-30 год. заперечив проти задоволення позовних вимог.

Представник відповідача-2 в судове засідання 07.02.2017 р., яке було розпочате в 15-30 год. також не з'явився.

В п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд, розглянувши матеріали справи, дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів та сторонами надано достатньо доказів для розгляду справи по суті і відсутність представника відповідача не перешкоджає такому розгляду.

Справа розглянута за заявою сторін - без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 07.02.2017 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, судом встановлено наступне.

15.10.2010 р. між Мелітопольською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством Наталія укладено Договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований у відділі Держкомзему у Мелітопольському районі 01.08.2011, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 232300004000377 (далі - Договір).

Відповідно до п.п. 1, 2 Договору встановлено, що Орендодавець, відповідно до розпорядження Голови районної державної адміністрації № 565 від 06.10.2010 р. Про поновлення договорів оренди та встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки ФГ Наталія надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення на території Астраханської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, кадастровий номер 2323080400:02:030:0001, загальною площею 19,6997 га пасовищ у стані, придатному для її цільового призначення.

Пунктом 8 Договору зазначено, що Договір укладається строком на 5 років і набирає чинності після його державної реєстрації. Після закінчення строку Договору Орендар, в разі виконання умов Договору, має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 44 Договору сторони встановили, що Договір набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що Договір оренди набрав чинності 01.08.2011 р., дата закінчення строку Договору оренди 01.08.2016 р.

З урахуванням вимог п. 8 Договору оренди землі та ч. 2 ст. 33 Закону України Про оренду землі , граничною датою звернення позивача з вимогою поновити договір оренди є 01.07.2016 р.

З матеріалів справи вбачається, що 30.05.2016 р. позивач звернулося до Головного управління з листом-повідомленням вх. № 27-2482/0/1-16 від 30.05.2016 р. про поновлення Договору оренди землі. Згідно проекту додаткової угоди, доданого до листа-повідомлення, позивач запропонував встановити термін дії договору строком на 10 років.

Листом-повідомленням від 30.06.2016 р. № 27-8-0.4-5260/2-16 відповідач повідомив ФГ Наталія про відсутність правових підстав для поновлення Договору оренди землі та укладання додаткової угоди до нього, виходячи з наступного: Орендар запропонував внести зміну до істотних умов Договору оренди землі в частині збільшення строку дії Договору оренди землі; Орендарем, в порушення ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі не було доведено обставину належного виконання обов'язків за умовами Договору; Орендар запропонував змінити розмір плати за землю, шляхом її зменшення.

Судом встановлено, що 02.09.2016 р. позивач повторно звернувся до Головного управління з листом-повідомленням № 02-09-2016/01 про поновлення Договору оренди землі. До листа-повідомлення було додано проект додаткової угоди про поновлення Договору оренди на підставі п. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі . Також, в зазначеному листі-повідомленні було посилання на те, що станом на 02.09.2016 р. Головне управління не повідомило ФГ Наталія про результати розгляду попереднього листа-повідомлення про поновлення Договору оренди землі.

З огляду на викладене, листом-повідомленням від 20.09.2016 р. № 27-8-0.4-7026/2-16 Головне управління повідомило про те, що лист-повідомлення вх. № 123 від 30.05.2016 р. розглянутий по суті з посиланням на лист від 30.06.2016 № 27-8-0.4-5260/2-16 позивачу було надано обґрунтовану відповідь про втрату переважного права на поновлення Договору оренди землі від 15.10.2010 р. Додатково ФГ Наталія було роз'яснено, що відповідно до положень ст. 34 Закону України Про оренду землі , в разі припинення або розірвання Договору оренди землі Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених Договором.

Внаслідок того, що сторонам не вдалось врегулювати свої відносини мирним шляхом, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Проаналізувавши та перевіривши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Згідно зі ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької діяльності.

Згідно ч. 8 даної статті відносини пов'язані з орендою землі, регулюються законом Закон України Про оренду землі .

А отже, спеціальним законом, який регулює відносини щодо найму (оренди) землі, є Закон України Про оренду землі .

Відповідно до ст. 6 Закону України Про оренду землі , орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 1 вказаного закону зазначено, що договір оренди землі - це договір за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк .

Однією з істотних умов договору оренди землі, в розумінні ст. 15 Закону України Про оренду землі , є строк дії договору оренди.

За змістом ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України, майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі вбачається, що під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно п. 2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин від 17.05.2011р. № 6, у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України Про оренду землі (в редакції Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , який набрав чинності з 12.03.2011 р.).

Частиною 1 ст. 777 Цивільного кодексу України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Крім того, стаття 764 ЦК України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Стаття 33 Закону України Про оренду землі фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, у ч. ч. 1-5 ст. 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Виходячи з приписів статей 319, 626 ЦК України реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Таким чином, згідно із ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, ч. 4 ст. 33 Закону України Про оренду землі визначено, що при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Наряду з цим, нормами вказаної статті передбачено, що поновлення договору оренди землі відбувається на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені договором.

Таким чином, законодавець розмежовує дії, пов'язані з поновленням договору оренди землі та зміною умов договору.

Слід зазначити, що спірний Договір укладався сторонами строком на 5 років, а тому, для дотримання приписів ст. 33 Закону України Про оренду землі , при поновленні Договору оренди землі, строк його дії має залишатися незмінним.

Судом встановлено, що проект додаткової угоди доданої ФГ Наталія до листа-повідомлення від 30.05.2016 р., вх. № 123 передбачав викладення п. 8 основного Договору в наступній редакції: Договір укладено строком на 10 (десять років) .

З наведеного вище вбачається, що лист-повідомлення від 30.05.2016 р. за своєю юридичною природою не є листом-повідомленням в розумінні ч. 3 ст. 33 Закону України Про оренду землі , а є фактично пропозицією про зміну умов вказаного Договору в частині зміни строку його дії.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про оренду землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Як свідчать надані суду документи, які містяться в матеріалах справи, сторони не дійшли згоди і як наслідок, з моменту недосягнення домовленості щодо зміни істотних умов Договору переважне право Орендаря ФГ Наталія на укладення Договору оренди землі припинилось.

За приписами ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення Договору оренди землі).

Отже, для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

З матеріалів справи вбачається, що листи-повідомлення позивача дійсно не містять відомостей щодо належного виконання орендарем своїх обов'язків за умовами договору, тобто, орендар у своїх зверненнях навіть не зазначив про належне виконання обов'язків за умовами договору.

ФГ Наталія , під час звернення до Головного управління, не довело та не обґрунтувало свої вимоги в частині наявності в нього переважного права на поновлення Договору оренди, в зв'язку з належним виконанням ним своїх обов'язків за умовами Договору. Зокрема, Орендар не довів, не надав докази та навіть не повідомив про те, що він належно виконує свої обов'язки за умовами Договору.

Таким чином, реалізація переважного права на поновлення Договору оренди, яка передбачена ч. 1 статті 33 Закону України Про оренду землі , відбувається за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Із встановлених обставин вбачається, що протягом дії спірного Договору оренди землі сторони не дійшли згоди щодо строку дії Договору та розміру орендних платежів, а після закінчення строку дії такого Договору відповідач-1 взагалі висловив свої заперечення щодо його поновлення, про що свідчить лист-повідомленням від 30.06.2016 р. № 27-8-0.4-5260/2-16, належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи.

Додаткова угода до Договору оренди землі про його поновлення не була укладена сторонами у місячний строк, в зв'язку з чим Договір оренди землі між сторонами не поновлений, а припинив свою дію відповідно до положень ст. 31 Закону України Про оренду землі .

Таким чином, судом встановлено, що Договір оренди землі від 15.10.2010 р., укладений між Мелітопольською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством Наталія , що зареєстрований у Відділі Держкомзему у Мелітопольському районі 01.08.2011 р., про що в книзі записів державної реєстрації Договорів оренди землі вчинено запис № 232300004000377 припинив свою дію 01.08.2016 р., у зв'язку зі спливом строку, на який його було укладено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що переважне право Орендаря на поновлення Договору оренди землі на спірну земельну ділянку припинилось, тому відсутні правові підстави для задоволення позову на умовах переважного права Орендаря на поновлення Договору оренди землі від 15.10.2010 р.

Частиною 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами 8, 9 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Аналіз наведеної норми закону свідчить, що у орендаря виникає право на продовження дії договору у разі: належного виконання умов договору; своєчасного звернення з листом-повідомленням до орендодавця; надсилання на адресу орендодавця проекту додаткової угоди; відсутності заперечень орендодавця щодо подальших правовідносин.

Як унормовано приписами частини 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , поновлення договору оренди землі за вказаною правовою конструкцією можливо лише на той самий строк і тих самих умовах, про що укладається додаткова угода.

При цьому, згідно з частиною 8 ст. 33 Закону України Про оренду землі додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Таким чином, нормами законодавства України, які є чинними під час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи, прямо встановлена обов'язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту його поновлення. Згідно висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 25.05.2016 № 3-312гс16, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів, зокрема, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди. При цьому, за вимогами частини восьмої наведеної норми додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Пунктом 37 Договору оренди сторони передбачили, що дія Договору припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що автоматичне поновлення дії Договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором не відбулось, оскільки встановлено, що до закінчення терміну дії спірного Договору оренди землі сторони не дійшли згоди щодо строку його дії, а лист відповідача свідчить про відмову Орендодавця в поновленні спірного Договору оренди земельної ділянки.

Розглянувши заперечення позивача щодо неотримання ним листа - повідомлення від 30.06.2016 р. № 27-8-0.4-5260/2-16, в зв'язку з допущеною відповідачем помилкою при оформленні реєстру, судом встановлено, що вказаний лист був надісланий простою кореспонденцію (копія реєстру поштових відправлень (простих) з підписом кур'єра, яким здійснювався забір поштової кореспонденції 01.07.2016 р. надані відповідачем та залучені судом до матеріалів справи), але на адресу відповідача-1 поштовим відділенням не повертався (службова записка від 29.11.2016 р. № 190/3-16-0.7 начальника Відділу документального, господарського та організаційного забезпечення Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області).

Відповідно до п. 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

Разом з тим, приймаючи до уваги доводи сторін суд дійшов висновку, що ця обставина суттєво не впливає на оцінку доказів, наданих суду, оскільки факт недосягнення сторонами згоди по суттєвим умовам Договору залишається незмінним.

Таким чином, судом встановлено, що вимога про визнання поновленим Договору оренди землі саме на запропонованих позивачем умовах, не відповідає приписам статті 33 Закону України Про оренду землі .

Частинами 1 і 2 статті 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно з ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач належних доказів в обґрунтування правової підстави для визнання Договору оренди землі поновленим та визнання права користування спірної земельною ділянкою не надав.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог Фермерського господарства Наталія , в зв'язку з чим, суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України відносяться на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову Фермерського господарства Наталія відмовити в повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 13.02.2017 р.

Суддя О.А. Топчій