Ухвала

від 13.02.2017 по справі 910/21065/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

13.02.2017Справа № 910/21065/16

За позовом Комунального підприємства "Фармація"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Катюша"

про стягнення 114 107, 83 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Богуцька О.М. - представ. за довір. № 589 від 10.10.2016 р.;

від відповідача не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Фармація" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Катюша" (далі - відповідач) про стягнення 114 107, 83 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.11.2016р. порушено провадження у справі № 910/21065/16, її розгляд призначено на 05.12.2016 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.12.2016 р. на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 11.01.2017 р.

11.01.2017 р. судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.01.2017 р., після виходу судді Літвінової М.Є. з лікарняного, розгляд справи № 910/21065/16 призначено на 30.01.2017 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.2017 р., на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 13.02.2017 р.

Представник позивача в судовому засіданні 13.02.2017 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 13.02.2017 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Разом з цим, в судовому засіданні 13.02.2017 р. суд дійшов висновку про необхідність витребувати у відповідача та Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України додаткових доказів, необхідних для вирішення даного спору по суті.

Так, згідно зі ст. 82 ГПК України при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення. Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. Про судове рішення рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно зі ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, згідно з положеннями ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України господарський суд має створювати сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, в тому числі й шляхом витребування доказів на підставі поданого стороною або прокурором клопотання (ст. 38 ГПК України).

Так, відповідно до ст. 65 ГПК України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження

Слід звернути увагу на те, що приписи статті 65 ГПК України не обмежують суд в праві витребувати необхідні для розгляду справи докази колом учасників даного судового процесу, тобто суд наділений правом витребувати такі докази також від iнших підприємств, установ та організацій, державних та інших органів чи посадових осіб, незалежно від їх участі у справі.

Необхідно враховувати, що за змістом системного аналізу приписів ст. ст. 43, 104 ГПК України з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов'язок всебічно та повно з'ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, згідно з п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 104 ГПК України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, є підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.

Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності, проте суд наділяється в тому числі організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.

Слід зазначити, що вказані висновки в тому числі відповідають рекомендаціям Ради Європи, членом якої є Україна.

Так, в Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред'явлення таких роз'яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

Крім того, відповідно до п. 62 Додатку до Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 р. на 1098 засіданні заступників міністрів, - судді повинні розглядати кожну справу з належною ретельністю та впродовж розумного строку.

Враховуючи вищевикладене та з огляду на необхідність витребувати додаткові докази у справі, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи.

Так, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є невиконання вимог ухвал суду представниками сторін, нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та ін.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Враховуючи неявку представника відповідача та необхідність витребувати додаткові докази у справі, з метою створення учасникам судового процесу необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд вважає за доцільне відкласти розгляд справи на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин та керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 65, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

1. Розгляд справи № 910/21065/16 відкласти на 27.02.17 р. о 11:20 год. , про що повідомити сторін. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б в залі № 2 (корпус Б).

2. В порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України витребувати від Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України (03150, місто Київ, вулиця Горького, будинок 124-128; код ЄДРПОУ 30573192) інформацію щодо повернення ТОВ Керуюча компанія Катюша з оренди приміщення, розташованого за адресою м. Київ, вул. Володимирська, 51/53, із наданням підтверджуючих доказів, в тому числі оригінал Акту приймання-передачі від 01.11.2015 р. у разі його укладення,

3. Позивачу надати суду:

- докази в підтвердження того, що відповідач у період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. включно користувався приміщенням, розташованим за адресою м. Київ, вул. Володимирська, 51/53 та споживав електричну енергію та воду в обсязі та вартості, зазначних у виставлених для оплати рахунках.

4. Відповідачу надати суду:

- обґрунтовані письмові заперечення стосовно заявлених позовних вимог в частині стягнення боргу на підставі Договору про відшкодування витрат на послуги водопостачання та водовідведення № б/н від 20.03.2014 року;

- оригінал Акту прийманні-передачі від 01.11.2015 р., копія якого додана до відзиву на позовну заяву.

5. Сторонам оформити письмові докази відповідно до статті 36 Господарського процесуального кодексу України та завчасно подати їх з супровідним листом через відділ діловодства господарського суду міста Києва (пункт 2.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

6. За відсутності витребуваних доказів надати обґрунтовані письмові пояснення з даного приводу.

7. Зобов'язати сторін направити для участі у розгляді справи своїх представників, повноваження яких повинні бути оформлені у відповідності з вимогами ст. 28 ГПК України, та надати належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують повноваження представників.

8. Попередити сторін, що при ухиленні від виконання вимог суду та участі у судовому засіданні до них можуть бути застосовані заходи, передбачені п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, а позивача - про правові наслідки, передбачені п. 5. ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

9. Явку повноважних представників сторін в судове засідання визнати обов'язковою.

10. Копію даної ухвали направити сторонам у справі та Державному житлово-комунальному підприємству Національної академії наук України.

11. Дана ухвала є обов'язковою для виконання на всій території України згідно зі ст. 115 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.Є. Літвінова