Ухвала

від 06.02.2017 по справі 4/102-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

У Х В А Л А

"06" лютого 2017 р. Справа № 4/102-10

Суддя господарського суду Київської області Щоткін О.В., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроагромаркет» на дії виконавчої служби щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 12.08.2010р. у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк в особі філії «Харківського відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Київ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроагромаркет»

про стягнення 2817103,95 грн.

позивач (стягувач) - ОСОБА_1, предст. за дов. № 09-32/482 від 03.08.2015;

відповідач (скаржник, боржник) - ОСОБА_2, предст. за дов. № 104 від 21.11.2016;

ДВС - не з'явився.

встановив:

Рішенням господарського суду Київської області від 19.07.2010р. у справі №4/102-10 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроагромаркет» на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк в особі філії «Харківського відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Київ» - 2 000 000, 00 грн. заборгованості за кредитним договором, 462 460, 00 грн. заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитом, 50 000, 00 грн. заборгованості за простроченою комісійною винагородою за управління кредитом, 266089, 11 грн. пені, 25 151,01 грн. державного мита, 232, 77 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вищезазначеного рішення, 12.08.2010р. було видано відповідний наказ.

05.12.2016р. на адресу господарського суду Київської області від відповідача - ТОВ «Євроагромаркет» надійшла скарга № 109 від 02.12.2016 щодо поновлення терміну на оскарження; визнання неправомірними дій; визнання неправомірним висновку про вартість майна від 10.10.2016.

В обґрунтування поданої скарги, ТОВ Євроагромаркет зазначило, що його на адресу 23.11.2016 від Відділу примусового виконання рішення Управління ДВС ГТУЮ в Київській області надійшов висновок про вартість майна від 10.10.2016, з яким він не погоджується, оскільки результати визначення вартості майна є надто заниженими та складають 1 025 114,00 грн. В свою чергу, згідно витягу з Висновку про вартість майна від 25.02.2016, наданого відповідачем та здійсненого ТОВ Українська експертна група на замовлення ТОВ Євроагромаркет , оцінка майна складає 2 967 638,00 грн.

Посилаючись на норми ЗУ Про виконавче провадження , скаржник вважає дії Відділу державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області щодо виконання наказу господарського суду Київської області у справі № 4/102-10 та Висновок від 10.10.2016 неправомірними.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.12.2016, розгляд скарги було призначено на 23.01.2017 та зобов'язано скаржника надати оригінал висновку про вартість майна, здійснений ТОВ «Українська експертна група» , а також зобов'язано державну виконавчу службу надати суду письмові пояснення на подану скаргу.

21.12.2016 на адресу суду від скаржника надійшов оригінал Висновку про вартість нерухомого майна, яке знаходиться за адресою Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Переяславська, 19, який залучено до матеріалів справи.

12.01.2017 Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк подало відзив, відповідно до якого просить відмовити в поданій ТОВ Євроагромаркет скарзі з підстав необґрунтованості.

23.01.2017 на адресу суду від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з хворобою повноважного представника відповідача.

Ухвалою суду від 23.01.2017 розгляд скарги було відкладено на 06.02.2017 та повторно зобов'язано відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області надати письмові пояснення на подану скаргу.

06.02.2017 від скаржника надійшло додаткове обґрунтування скарги, зокрема, згідно якої він просить задовольнити скаргу з тих підстав, що в оскаржуваному Висновку оцінювачем взято також об'єкти нерухомості, які знаходяться в м. Яготин, при цьому, сам об'єкт оцінки знаходиться в м. Переяслав-Хмельницький; об'єкт оцінки є двоповерховим будинком, а оцінювачем в основному взято за об'єкти порівняння одноповерхові будинки; немає посилань на особистий огляд та ін. порушення, які, на думку скаржника, є підставою вважати даний Звіт неякісним та таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, а тому не може бути використаним у виконавчому провадженні.

Присутній в судовому засіданні представник Банку проти поданої скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 2 ГПК України, скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

06.02.2017 представник ДВС в судове засідання не з'явився, письмових пояснень на скаргу не подав.

Заслухавши пояснення та заперечення присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши вказану скаргу та відзив на неї, суд зазначає, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Як зазначалось вище, в поданій до суду скарзі, скаржник посилається на те, що у Висновку про вартість майна від 10.10.2016, на його думку, результати визначення вартості майна є надто заниженими та складають 1 025 114,00 грн. Вказане підтверджується попереднім Висновком від 25.02.2016, згідно якого оцінка майна складає 2 967 638,00 грн.

Згідно приписів п.п. 6,7 Розділу 13 Прикінцеві та перехідні положення ЗУ Про виконавче провадження від 02.06.2016 за № 1404-VIII, рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 6 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент оскарження дій), звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

У зв'язку з закінченням шестимісячного строку, передбаченого ч. 6 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження , висновок про вартість майна ТОВ Українська експертна група втратив чинність.

Таким чином, суд не бере до уваги посилання скаржника на висновок про оцінку майна від 25.02.2016, вартість якого склала 2 967 638,00 грн., оскільки даний висновок втратив чинність, а тому не є належним доказом в розумінні ст.ст. 33,34 ГПК України.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 ГПК України).

Що стосується додаткових пояснень до скарги, в яких скаржник посилається на невідповідність Висновку від 10.10.2016 загальним засадам оцінки майна і майнових прав, а тому є неякісним та не може бути використаним у виконавчому провадженні, то суд зазначені пояснення також не бере до уваги з тих підстав, що згідно вищезазначених вимог процесуального законодавства, суд приймає до уваги лише ті обставини, які містять дані для правильного вирішення спору.

Згідно частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Копії документів, які подаються до господарського суду, повинні бути засвідчені з додержанням вимог п. 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документації. ДСТУ 4163» , затвердженого наказам Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55.

Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що оскільки подані скаржником фотокопії документів, в силу вищезазначених норм, не засвідчені належним чином, останні не можуть бути належними і допустимими доказами викладених в додаткових поясненнях вимог.

Аналогічна правова позиція зазначена в п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» .

За таких обставин, вимога скаржника про визнання неправомірним Висновку про вартість майна від 10.10.2016 року є необґрунтованою, не підтвердженою матеріалами справами та доказами, у зв'язку з чим задоволенню не підлягає.

В заявленій вимозі скаржника, викладеній в п. 2 прохальної частини скарги щодо визнання дій виконавчої служби неправомірними щодо виконання наказу від 12.08.2010, суд також відмовляє, оскільки в чому саме полягають порушення з боку державної виконавчої служби, заявником не зазначено та не подано відповідних доказів на підтвердження зазначеної вимоги.

Керуючись ст.ст. 33-36, 86, 121 2 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Євроагромаркет» в задоволенні скарги.

Суддя О.В. Щоткін