Рішення

від 13.02.2017 по справі 927/68/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т Миру, 20, м. Чернігів, 14000, тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

======================================================================================================================================================================

РІШЕННЯ

Іменем України

від 13 лютого 2017 року у справі №927/68/17

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Оленич Т.Г., розглянуто у відкритому судовому засіданні справу №927/68/17

за позовом: Державного підприємства Український державний науково-виробничий інститут зйомок міст та геоінформатики ім. А.В. Шаха , вул. Попудренка, 54, м. Київ, 02094

до відповідача: Управління Держгеокадастру у Ніжинському районі Чернігівської області, вул. Кушакевичів, 12, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

про стягнення 38340грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 16.01.2017)

від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 13.02.2017 на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 38340грн. боргу по оплаті послуг зі створення цифрових растрових карт по Ніжинському району Чернігівської області.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати створених позивачем на підставі договору №68 від 25.10.2013 цифрових растрових карт по Ніжинському району шляхом перетворення графічних матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів в цифровий растровий вигляд.

Відповідач у письмові відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, зазначаючи при цьому, що умовами договору встановлено порядок проведення розрахунків на підставі ч.1 ст.49 Бюджетного кодексу України та наявного фінансування. За твердженням відповідача, кошторисом Управління на 2013 рік кошти для виконання договору №68 від 25.10.2013 передбачались, але кошти на рахунок Управління не надходили. З посиланням на норми Бюджетного кодексу України відповідач зазначає, що за відсутністю відповідних бюджетних асигнувань, Управління не може виконати зобов'язання по оплаті послуг за договором №68 від 25.10.2013.

Позивач в письмових поясненнях б/н від 30.01.2017 на відзив (а.с.48-49) з посиланням на норми чинного законодавства та судову практику стверджує, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідач в листі №9-28-99.7-339/2-17 від 26.01.2017 (а.с.59-61) зазначає, що договором №68 від 25.10.2013 не встановлено конкретну дату оплати наданих послуг, але пунктами 4.1. та 4.2. вказаного договору встановлено, що розрахунки по договору здійснюються на підставі ч.1 ст.49 Бюджетного кодексу України та наявного бюджетного фінансування. Відповідач з посилання на ст.530 Цивільного кодексу України стверджує, що в даному випадку термін виконання зобов'язання з оплати послуг визначений вказівкою на подію, а саме наявність бюджетного фінансування, а тому підлягає виконанню з настанням цієї події. Відповідач повідомляє, що від моменту укладення договору і до цього часу бюджетне фінансування, необхідне для оплати послуг, наданих відповідно до договору №68 від 25.10.2013, відсутнє, у зв'язку з чим відповідач стверджує, що ним не порушено умови договору щодо оплати послуг, наданих у рамках зазначеного договору.

Позивач в поясненнях б/н від 06.02.2017 (а.с.76-78) зазначає, що конкретний строк оплати наданих послуг сторонами в договорі №68 від 25.10.2013 не встановлений, а тому відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Позивач повідомляє, що 30.03.2016 ним направлено відповідачу вимогу за вих.№7-7/105, яка була отримана останнім 04.04.2016, а 13.07.2016 - претензію за вих.№7-7/297, яка була отримана відповідачем 18.07.2016 про сплату боргу за договором №68 від 25.10.2013 в сумі 38340грн. На думку позивача, строк оплати за договором настав після отримання вимоги відповідачем, а саме 04.04.2016.

В судовому засіданні, яке відбулось 13.02.2017, прийняв участь представник позивача.

Представник відповідача в засідання господарського суду не з'явився.

В листі №9-28-99.7-339/2-17 від 26.01.2017 (а.с.59-61) викладено клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Враховуючи, що явка представника відповідача не визнавалась господарським судом обов'язковою, тому відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України участь в господарських засіданнях є правом сторони, яке вона реалізує на власний розсуд та яким відповідач не скористався. Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, з метою уникнення затягування вирішення спору, суд приходить до висновку про можливість здійснення розгляду справи за відсутності представника відповідача в засіданні господарського суду за наявними у справі матеріалами.

У зв'язку із задоволенням клопотання позивача про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, засідання господарського суду по розгляду даної справи проведені без фіксації технічними засобами. Хід судового процесу відображено у протоколах судових засідань.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх наявними в матеріалах справи доказами, суд ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2013 року між Державним підприємством Український державний науково-виробничий інститут зйомок міст та геоінформатики ім. А.В. Шаха (позивач у справі, виконавець за договором) та Управлінням Держземагенства у Ніжинському районі Чернігівської області (замовник за договором), правонаступником якого є Управлінням Держгеокадастру у Ніжинському районі Чернігівської області (відповідач у справі) укладено договір №68 (далі за текстом рішення - договір), за умовами якого позивач зобов'язався у 2013 році надати відповідачу послуги зі створення цифрових растрових карт по Ніжинському району Чернігівської області шляхом перетворення графічних матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів в цифровий растровий вигляд, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти і оплатити такі послуги.

За змістом п.1.3., 1.4. договору найменування, зміст, обсяг, характеристика та інші вимоги до послуг, результати наданих послуг визначаються узгодженим сторонами Технічним завданням (Додаток №1), що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.3.1. договору ціна цього договору становить 38340,00 (тридцять вісім тисяч триста сорок грн.00коп.), у тому числі ПДВ - 6390,00 (шість тисяч триста дев'яносто грн. 00коп.) у відповідності з Протоколом узгодження договірної ціни (Додаток №2) та Кошторисом (Додаток №3), що є невід'ємними частинами цього договору.

У розділі ІV договору сторони узгодили порядок оплати послуг та встановили, що розрахунки по договору здійснюються на підставі ч.1 ст.49 Бюджетного кодексу України та наявного бюджетного фінансування (п.4.1.). Оплата по договору здійснюється після передачі виконаних послуг замовнику та підписання сторонами акту приймання-передачі (п.4.2.). Розрахунки за цим договором здійснюються у національній валюті України в безготівковій формі (п.4.3.).

Строк надання послуг - до 20 грудня 2013 року - відповідно до п.5.1. договору визначено Календарним планом (Додаток №4), що є невід'ємною частиною цього договору.

У розділі V договору сторони узгодили умови, зокрема, щодо порядку здачі-прийняття наданих послуг та встановили, що результати наданих послуг виконавець оформляє відповідно до вимог, зазначених у Технічному завданні (Додаток №1), що є невід'ємною частиною цього договору та надає замовнику створенні цифрові растрові карти та акти наданих послуг. Форма акта наданих послуг затверджена Додатком №5 цього договору. Складання актів наданих послуг здійснюється відповідно до Технічного завдання (Додатку №1), що є невід'ємною частиною цього договору (п.5.2.). Виконавець може надавати замовнику акти наданих послуг за фактично надані послуги до 05 числа місяця наступного за звітним, останній акт до 20 грудня 2013 року (п.5.3.). Замовник протягом 3 (трьох) робочих днів з дня одержання акту наданих послуг зобов'язаний направити виконавцеві підписаний акт наданих послуг або мотивовану відмову від прийняття наданих послуг (п.5.4.). Приймання наданих послуг здійснюється замовником відповідно до умов, визначених Технічним завданням (Додатку №1), що є невід'ємною частиною цього договору (п.5.5.). У разі виявлення недоліків, замовник складає акт із переліком недоліків. Після усунення недоліків, сторонами підписується акт наданих послуг (п.5.6.). Послуги, які зазначаються в акті наданих послуг та надаються за умовами цього договору, вважаються виконаними з моменту підписання сторонами актів наданих послуг, що є підставою для здійснення розрахунків (п.5.9.).

Відповідно до п.10.1. договору цей договір набирає чинності з дня підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2013 року.

Як вбачається з наданого до матеріалів справи примірника договору №68 від 25.10.2013, останній підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

Доказів розірвання або визнання недійсним вказаного договору в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому в силу ст.629 Цивільного кодексу України договір №68 від 25.10.2013 є обов'язковим для виконання сторонами, що також не оспорювалось жодною із сторін в ході розгляду справи.

Аналіз змісту договору №68 від 25.10.2013, свідчить, що у зв'язку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини з надання послуг, які регулюються нормами глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На виконання умов договору позивачем надано відповідачу послуги зі створення цифрових растрових карт по Ніжинському району Чернігівської області шляхом перетворення графічних матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів в цифровий растровий вигляд вартістю 38340грн., що підтверджується актом від 19.12.2013 надання послуг за договором від 25 жовтня 2013 №68 та накладною від 19.12.2013, в якій зазначено про передачу-прийняття документації.

Як вбачається зі змісту вищевказаного акту, в ньому відсутні застереження замовника щодо якості, обсягу та вартості наданих послуг, навпаки, в ньому зазначено, що замовник не має претензій до наданих послуг виконавцем . Акт та накладна підписані сторонами та скріплені їх печатками, що, в свою чергу, свідчить про належне виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань.

Факт надання позивачем послуг у визначених в акті обсягах в ході розгляду даної справи в місцевому господарському суді відповідачем також не оспорювався.

Відповідно до ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч.1 ст.251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

В силу ч.1 ст.252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Аналіз змісту договору №68 від 25.10.2013 свідчить, що він є оплатним, разом з тим, сторонами не встановлено строку, в який замовник мав би оплатити отримані послуги. А тому суд погоджується з твердженням сторін про неузгодження сторонами в договорі строку оплати послуг.

Суд погоджується з позицією позивача про настання строку оплати послуг з 04.04.2016, оскільки згідно із ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на адресу відповідача направлено вимогу №7-7/105 від 30.03.2016 про оплату послуг, наданих на підставі договору №68 від 25.10.2013 та визначених в акті від 19.12.2013 на суму 38340грн.

Як свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за №0209505039420 вказана вимога отримана відповідачем 04.04.2016 і саме з вказаної дати починає перебіг семиденний строк оплати послуг, наданих позивачем відповідачу на підставі договору №68 від 25.10.2013.

Враховуючи правила обчислення строків, встановлені ст.253, 254 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що послуги мали бути оплачені відповідачем до 11 квітня 2016 року включно.

За повідомленням позивача відповідач отримані послуги не оплатив, внаслідок чого за ним станом на день звернення до суду з даним позовом рахується заборгованість у розмірі 38340грн., яку він і просить стягнути в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач в ході розгляду даної справи в місцевому господарському суді доказів оплати отриманих послуг не надав.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки на момент звернення до суду з даним позовом строк оплати послуг сплив, а тому суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови договору в частині своєчасної оплати наданих послуг, в зв'язку з чим заявлені до стягнення 38340грн. неоплаченої вартості послуг за своєю правовою природою є боргом.

Твердження відповідача, що зобов'язання оплатити отриманні за договором послуги виникає у нього лише за наявності бюджетного фінансування, а за відсутності відповідних бюджетних асигнувань відповідач не може виконати таке зобов'язання судом не приймається до уваги, оскільки відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність органу державної влади чи місцевого самоврядування та не є підставою для уникнення від виконання зобов'язання. Відповідна правова позиція викладена в рішення Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України .

Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Кечко проти України зазначено, що: Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань .

За змістом ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже відповідач зобов'язаний належно, у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства виконати свої зобов'язання в частині оплати наданих позивачем послуг, а зазначені ним обставин щодо відсутності бюджетного фінансування не є підставами для звільнення останнього від оплати отриманих послуг.

До того ж, суд вважає за необхідне зазначити, що, як встановлено судом вище, між сторонами у справі на підставі укладеного між ними договору №68 від 25.10.2013 виникли цивільні правовідносини з надання послуг, які підпадають під регулювання нормами цивільного законодавства.

В свою чергу, відповідно до ст.1 Бюджетного кодексу України цим Кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.

Отже, до спірних правовідносин, що розглядаються в межах даної справи, не можуть бути застосовані норми бюджетного законодавства.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті послуг, визначених в акті надання послуг від 19.12.2013 та наданих позивачем на підставі договору №68 від 25.10.2013, на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості за надані йому послуги відповідач суду не представив, а тому з нього підлягає стягненню 38340грн. боргу.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги належить задовольнити в повному обсязі, і з відповідача має бути стягнуто на користь позивача 38340грн. боргу за отримані послуги.

Відповідно до ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі, сплачений за подання даного позову судовий збір у сумі 1378грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.251, 252, 253, 254, 530, 610, 612, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.22, 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Управління Держгеокадастру у Ніжинському районі Чернігівської області, вул. Кушакевичів, 12, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600 (ідентифікаційний код 39874556) на користь Державного підприємства Український державний науково-виробничий інститут зйомок міст та геоінформатики ім. А.В. Шаха , м. Київ, вул. Попудренка, 54 (ідентифікаційний код 02571008) 38340грн. боргу та 1378грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 14 лютого 2017 року.

Суддя Т.Г. Оленич