Постанова

від 09.02.2017 по справі 904/8455/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2017 року Справа № 904/8455/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сизько І.А. (доповідач),

суддів: Кузнецової І.Л., Іванова О.Г,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,

представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства «Кривбасводоканал» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2016р. по справі №904/8455/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторська компанія «Служба стягнення заборгованості» , м. Київ

до комунального підприємства «Кривбасводоканал» , м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 51 116, 05 грн., інфляційної складової у розмірі 107, 35 грн., 3% річних у розмірі 455, 62 грн.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Колекторська компанія «Служба стягнення заборгованості» (далі ТОВ «Колекторська компанія «Служба стягнення заборгованості» ) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до комунального підприємства «Кривбасводоканал» (далі КП "Кривбасводоканал") про стягнення 51 679,02 грн., з яких 51 116,05 грн. основна заборгованість за договором про надання послуг №350-ЗБУТ від 01.09.2015р., 107,35 грн. інфляційні втрати та 455,62 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2016р. по справі №904/8455/16 (суддя Новікова Р.Г.) позов задоволено частково: стягнуто з КП "Кривбасводоканал" на користь ТОВ «Колекторська компанія «Служба стягнення заборгованості» 51 116,05 грн. основної заборгованості, 451,45 грн. 3% річних та 1 375,03 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

Рішення господарського суду щодо задоволення позовних вимог мотивовано неналежним виконанням КП "Кривбасводоканал" умов договору про надання послуг №350-ЗБУТ від 01.09.2015р. в частині здійснення своєчасних розрахунків за надані послуги; в частині відмови в позові - здійсненням позивачем невірного розрахунку 3% річних та інфляційних втрат.

Не погодившись з рішенням суду, КП "Кривбасводоканал" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2016р. по справі №904/8455/16, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Колекторська компанія «Служба стягнення заборгованості» відмовити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що судом при винесенні рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовані обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення; судом не було взято до уваги, що оплата наданих послуг відбувається відповідачем після складання та надіслання позивачем рахунків-фактур, в сумі, зазначеній у рахунку-фактурі; в матеріалах справи відсутні будь-які докази складання позивачем та надіслання відповідачу рахунків-фактур за спірні місяці, а отримання їх відповідачем заперечувалось в судових засідання суду першої інстанції представником відповідача; за відсутності доказів отримання відповідачем рахунків-фактур у останнього не виникло обов`язку з їх оплати; посилання господарського суду на часткову сплату відповідачем наданих в березні 2016 року послуг в сумі 5 000 грн. не є підтвердженням отримання рахунку-фактури, в даному випадку оплата послуг була здійснена наперед, до отримання рахунку-фактури; позивачем порушено п. 7.5 договору, оскільки після закінчення терміну дії договору позивачем не складений акт приймання-передачі наданих послуг, з якого можливо встановити які послуги виконані, але ще не оплачені, встановити підставу такої несплати; судом не встановлено по справі наявність порушеного права позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Колекторська компанія «Служба стягнення заборгованості» просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, зазначаючи, що судом рішення прийнято у повній відповідності до вимог закону, матеріалів та обставин справи, досліджено докази надання позивачем послуг, їх часткову оплату відповідачем, встановлена наявність заборгованості; оплата послуг відповідачем здійснювалась за рахунками-фактурами, які надсилались позивачем, посилання на такі рахунки міститься в актах приймання-передачі; відповідачем прострочено виконання свого обов`язку з оплати наданих послуг, доказів здійснення такої оплати не надано суду.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 09.02.2017р. не з'явились, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином (а.с.121).

09.02.2017 року від КП "Кривбасводоканал" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника у судове засідання.

Клопотання не підлягає задоволенню, оскільки:

- за положеннями ст. 22 Господарського процесуального кодексу України явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору;

- відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні;

- юридична особа не обмежена колом осіб, які можуть представляти її інтереси в суді, тому апелянт не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами;

- відповідач скористався своїм правом участі в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 19.01.2017р., в якому була оголошена перерва до 09.02.2017р., мав можливість висловити свої доводи;

- строк розгляду апеляційної скарги, встановлений ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, спливає 12.02.2017р.

Враховуючи вищенаведене та факт належного сповіщення сторін про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути в цьому судовому засіданні за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

01.09.2015р. між комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Служба стягнення заборгованості" (виконавець) підписаний договір про надання послуг №350-3БУТ, відповідно до умов якого замовник доручає виконавцеві надання послуг, зобов'язується прийняти послуги та оплатити їх, а виконавець зобов'язується за дорученням замовника, в межах та на умовах, визначених в цьому договорі, виключно в інтересах замовника надати останньому послуги, спрямовані на зменшення та (або) погашення заборгованості боржників перед замовником (п. 2.1 договору).

Підпунктом 4.1.1 п. 4.1 договору сторони узгодили, що розмір плати за надані виконавцем замовнику послуги з урахуванням ПДВ складає 19% від суми грошових коштів, перерахованих боржником на рахунок замовника або сплаченої через касу замовника, (в тому числі, в порядку виконання договорів про реструктуризацію).

В п. 4.2, п. 4.3 договору встановлено, що загальна сума, що має бути сплачена замовником за надані виконавцем відповідно до договору послуги визначається сторонами в актах приймання-передачі наданих послуг, на підставі яких виконавець складає та надає замовнику рахунки-фактури; надані виконавцем послуги оплачуються замовником протягом п'яти банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів в розмірі, зазначеному в рахунку-фактурі, на банківський рахунок виконавця, зазначений в реквізитах сторін у цьому договорі.

Пунктом 7.1 договору визначено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, а також скріплення дійсними печатками сторін, та діє до 30.11.2015р.

16.11.2015р. сторонами підписана додаткова угода №99-3БУТ, якою сторони продовжили строк дії договору про надання послуг №350-3БУТ від 01.09.2015р. до 01.05.2016р. (а.с.78).

Між сторонами підписано додаток № 1 до договору - перший реєстр боржників (а.с.18-33) та доповнення до першого реєстру боржників від 01.12.2015р. (а.с.34-39).

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 175 489,01 грн., що підтверджується актами надання послуг:

- № 7 від 14.01.2016р. на суму 10 265,38 грн. (а.с.40);

- № 29 від 12.02.2016р. на суму 11 657,88 грн. (а.с.41);

- № 53 від 22.03.2016р. на суму 17 202,16 грн. (а.с.42);

- №67 від 21.04.2016р. на суму 31 618,94 грн. (а.с.43);

- №85 від 27.05.2016р. на суму 24 497,11 грн. (а.с.44);

та податковими накладними (а.с.45-51).

Акти підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень до них щодо якості, кількості, вартості наданих послуг.

Зазначені акти надання послуг містять посилання на рахунки-фактури на оплату наданих послуг згідно договору про надання послуг №350-3БУТ від 01.09.2015р.: № 7 від 14.01.2016р., № 28 від 12.02.2016р., № 52 від 22.03.2016р., № 66 від 21.04.2016р., № 84 від 27.05.2016р. , які виставлялись позивачем відповідачу разом із актами надання послуг.

Відповідач за надані послуги розрахувався частково, сплативши позивачу 124 372,96 грн., що підтверджується банківською випискою про рух коштів по рахунку позивача (а.с.55-56).

Несплаченою залишилась сума заборгованості за актами № 67 від 21.04.2016р. (рахунок № 66 від 21.04.2016р.) та № 85 від 27.05.2016р. (рахунок № 84 від 27.05.2016р.) в розмірі 51 116,05 грн. При цьому, за актом № 67 від 21.04.2016р. на суму 31 618,94 грн. відповідачем здійснено часткову оплату в розмірі 5 000,00 грн. 19.05.2016р., рахунок за актом надання послуг №85 від 27.05.2016р. на суму 24 497,11 грн. не сплачений взагалі.

З огляду на положення договору, відповідач був зобов'язаний сплатити вартість послуг, наданих відповідно до акту надання послуг №67 від 21.04.2016р. та № 85 від 27.05.2016р., за рахунками № 66 від 21.04.2016р. та № 84 від 27.05.2016р. протягом 5 банківських днів після отримання рахунку.

Несплата відповідачем заборгованості за надані відповідно до договору № 350-ЗБУТ послуги і стала підставою звернення позивача з позовом до господарського суду.

Згідно ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України регламентовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

В судовому засіданні 19.01.2017р. судом зобов`язано позивача надати засвідчені копії спірних рахунків-фактур за актами приймання-передачі № 67 від 21.04.2016р. та № 85 від 27.05.2016р., докази їх надсилання відповідачу.

30.01.2017р. позивачем, на виконання вимог суду апеляційної інстанції, надані письмові пояснення, в яких зазначено, що всі документи, визначені договором, як обов`язкові, наявні у відповідача, позивачем дотримані умови укладеного між сторонами договору, рахунки-фактури були оформлені із врахуванням підписаних між сторонами актів приймання-передачі наданих послуг, направлені відповідачу через службу експрес-доставки ТОВ "Нова пошта" та отримані працівником відповідача ОСОБА_1. В додатку до пояснень надані засвідчені належним чином ксерокопії: рахунку на оплату № 66 від 21.04.2016р., оформленого до акту приймання-передачі наданих послуг № 67 від 21.04.2016р., який надісланий відповідачу 22.04.2016р. за експрес-накладною № 59000177851283, та рахунку № 84 від 27.05.2016р., оформленого до акту приймання-передачі наданих послуг № 85 від 27.05.2016р., який надісланий відповідачу 31.05.2016р. за експрес-накладною № 59000184851746 (а.с.122-126).

Зазначені додаткові докази приймаються судом апеляційної інстанції без обмежень, встановлених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вони надані на вимогу Дніпропетровського апеляційного господарського суду, викладену в протоколі судового засідання від 19.01.2017р., до того ж їх неприйняття призведе до неповноти дослідження всіх обставин справи, що в подальшому може бути підставою для скасування постановленого судового акту судом касаційної інстанції.

Рахунок № 66 від 21.04.2016р., направлений позивачем 22.04.2016р. за експрес-накладною № 59000177851283, отриманий відповідачем 25.04.2016р. (інформація про відстеження відправлення з служби експрес-доставки ТОВ "Нова пошта"), отже, за умовами договору мав бути оплачений в строк до 04.05.2016р. ((включно), враховуючи вимоги ст. 253 Цивільного кодексу України та те, що 2 та 3 травня 2016 року були вихідними днями).

Рахунок № 84 від 27.05.2016р., направлений позивачем 31.05.2016р. за експрес-накладною № 59000184851746, отриманий відповідачем 01.06.2016р. (інформація про відстеження відправлення з служби експрес-доставки ТОВ "Нова пошта"), отже, за умовами договору мав бути оплачений в строк до 08.06.2016р. (включно).

Спірні рахунки в зазначений строк в повному обсязі відповідачем не оплачені, отже, зобов`язання з оплати є таким, що настало, а боржник таким, що прострочив виконання свого грошового зобов`язання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача суми основної заборгованості в розмірі 51 116,05 грн., враховуючи, що відповідачем зобов`язання з оплати наданих послуг не виконані в повному обсязі.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних втрат в розмірі 107,35 грн. за загальний період з травня по липень 2016р. та 3% річних в розмірі 455,62 грн. за загальний період з 28.04.2016р. по 31.08.2016р.

Згідно з аналізом практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві, здійсненому Верховним Судом України, викладеному в листі від 01.07.2014р., при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що він розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з урахуванням цього місяця.

Зазначена правова позиція підтверджена Вищим господарським судом України в постанові від 16.08.2016р. по справі №904/815/14.

Враховуючи, що згідно п. 4.3 договору сторонами визначений розрахунок протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку, то за рахунком № 66 від 21.04.2016р. та № 84 від 27.05.2016р. період розрахунків відповідно до 04.05.2016р. та до 08.06.2016р. (включно), тобто, до 15 числа місяця, тому сума боргу має розраховуватись з індексацією за цей місяць, як і було здійснено позивачем, проте, суд апеляційної інстанції погоджується з загальним висновком господарського суду першої інстанції щодо відмови в позові в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат, оскільки: 1) позиція позивача по нарахуванню суми боргу з урахуванням індексу інфляції на загальну суму заборгованості за обома спірними рахунками, без урахування фактичної часткової оплати 5 000 грн. 19.05.2016р. є невірною; 2) в червні та липні 2016 року, індекс інфляції становив менше одиниці, тобто, мала місце дефляція; 3) індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць (п. 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013р. №14).

Проте, апеляційний господарський суд не погоджується з висновком господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 451,45 грн. із заявлених позивачем до стягнення 455,62 грн., вважає необхідним скасувати рішення господарського суду в цій частині, задовольнив позовні вимоги щодо стягнення 3% річних частково в сумі 434,05 грн., з урахуванням невірної позиції в розрахунку 3% річних як суду першої інстанції, так і позивача.

В п. 1.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013р. №14 зазначено, що з огляду на вимоги ч. 1 ст. 4 7 і ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Стягненню підлягають 3% річних в сумі 434,05 грн. згідно такого розрахунку:

31 618,94 грн. х 3% : 366 х 14 днів = 36,28 грн. (за рахунком № 66 від 21.04.2016р. за період прострочення з 05.05.2016р. по 18.05.2016р.);

19.05.2016р. відповідачем сплачено 5 000 грн.;

26 618,94 грн. х 3% : 366 х 105 днів = 229,10 грн. (решта заборгованості за рахунком № 66 від 21.04.2016р., за період прострочення з 19.05.2016р. по 31.08.2016р.);

24 497,11 грн. х 3% : 366 х 84 дні = 168,67 грн. (за рахунком № 84 від 27.05.2016р. за період прострочення з 09.06.2016р. по 31.08.2016р.).

Щодо доводів відповідача про неотримання рахунків, відсутність обов`язку з оплати наданих послуг в зв`язку з простроченням кредитора, то вони спростовані матеріалами справи, наданими на вимогу суду апеляційної інстанції позивачем доказами (рахунки на оплату, експрес-накладні про надіслання рахунків), інформацією про відстеження відправлення з служби експрес-доставки ТОВ "Нова пошта".

Факт часткової оплати відповідачем рахунку № 66 від 21.04.2016р. в сумі 5 000 грн. з чітким визначенням в графі призначення платежу номеру та дати рахунку також свідчить про отримання відповідачем спірних рахунків.

Слід також зауважити, що акти надання послуг та податкові накладні є також підставами для оплати виконаних робіт. Відповідач у період з часу підписання актів надання послуг не повідомив позивача про неможливість здіснення оплати через відсутність рахунків на оплату, водночас і не вимагав від позивача надання цих документів. Підписання уповноваженою особою відповідача акта приймання наданих послуг, що є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , фіксує факт здійснення господарської операції, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків.

Враховуючи вимоги п. 1.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013р. №14, апеляційний господарський суд, здійснивши перевірку розрахунку позивача щодо нарахування 3% річних, вважає необхідним задовольнити позовні вимоги в цій частині в сумі 434,05 грн. за період з 05.05.2016р. по 31.08.2016р., відповідно, здійснивши перерахунок суми судового збору, належної до стягнення з відповідача.

За цих обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2016р. - частковому скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Кривбасводоканал» , м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2016р. по справі №904/8455/16 скасувати в частині стягнення 17,40 грн. 3% річних та 0, 48 грн. судового збору, в зв`язку з чим абзац другий резолютивної частини рішення господарського суду викласти в наступній редакції:

«Стягнути з комунального підприємства «Кривбасводоканал» , м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторська компанія «Служба стягнення заборгованості» , м. Київ суму основної заборгованості в розмірі 51 116,05 грн., 3% річних в розмірі 434,05 грн. та 1 374,55 грн. витрат по сплаті судового збору. »

В іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2016р. у справі № 904/8455/16 залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторська компанія «Служба стягнення заборгованості» , м. Київ на користь комунального підприємства «Кривбасводоканал» , м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область 3,79 грн. витрат по сплаті судового збору за апеляційною скаргою.

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А.Сизько

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя О.Г. Іванов

(Повний текст постанови складений 13.02.2017р.)