Постанова

від 08.02.2017 по справі 926/2116/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2017 р. Справа № 926/2116/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді: Данко Л.С.,

суддів: Галушко Н.А.,

ОСОБА_1,

при секретарі судового засідання: Кіт М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Малого приватного підприємства Моріс , б/н від 01.11.2016 р. (вх. № ЛАГС 01-05/5211/16 від 07.11.2016 р.),

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 12 жовтня 2016 року

у справі № 926/2116/16 (суддя Миронюк С.О.),

порушеній за позовом

позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області, м. Чернівці,

до відповідача: Малого приватного підприємства Моріс , м. Чернівці,

про: розірвання договору № КП-342-НБ від 05.08.2003 р. купівлі-продажу об'єкта соціальної сфери - бази відпочинку, що знаходилась на балансі Чернівецької виробничо-торгівельної фірми Акцент ЛТД (Чернівецька обл., Новоселицький р-н, с. Чорнівка); зобов'язати повернути об'єкт соціальної сфери - бази відпочинку, що знаходилась на балансі Чернівецької виробничо-торгівельної фірми Акцент ЛТД, Регіональному відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області за актом приймання-передачі відповідно до Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 р. № 32 та стягнення судових витрат.

За участю представників сторін:

від апелянта/відповідача: ОСОБА_2 - п/к за довіреністю б/н від 17.10.2016 р.;

від позивача: не прибув.

Права та обов'язки сторін визначені ст. ст. 20, 22, 28 ГПК України представнику роз'яснені і зрозумілі. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило.

Представником апелянта/відповідача подано письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2016 року, справу № 926/2116/16 Господарського суду Чернівецької області розподілено головуючому судді Данко Л.С. та суддям: Кузь В.Л., Орищин Г.В. (а. с. 93).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2016 р. прийнято апеляційну скаргу Малого приватного підприємства Моріс , б/н від 01.11.2016 р. (вх. № ЛАГС 01-05/5211/16 від 07.11.2016 р.) до провадження та розгляд скарги призначено на 14.12.2016 року, про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (докази - оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи (а. с. 96-98).

13.12.2016 р. розпорядженням керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду за № 731 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 926/2116/16 (а. с. 137) та відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів вищезазначену справу розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Данко Л.С., суддів: Галушко Н.А. та Орищин Г.В.(а. с. 138).

Враховуючи принцип незмінності судді встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України Про судоустрій і статус суддів (зміна складу колегії суддів) розгляд даної справи починається заново. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених ст. 69 ГПК України строків вирішення спору (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 Про судове рішення ).

В судових засіданнях 14.12.2016 р. та 11.01.2017 р. за участю представників сторін, судом оголошувалась перерва, про що уповноважені представники сторін були особисто повідомлені під розписку про день та час розгляду справи (а. с. 143, 155).

В судове засідання (08.02.2017 р.) представник апелянта/відповідача прибув, через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду подав доводи б/н від 24.01.2017 р. (вх. № ЛАГС 01-04/598/17 від 26.01.2017 р.) щодо обґрунтованості застосування судом строку позовної давності (в порядку ст. 22 ГПК України), в яких просить: 1) Застосувати строк позовної давності до позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області до Малого приватного підприємства Моріс м. Чернівці про розірвання договору № КП-342 від 05.08.2003 року купівлі-продажу об'єкта соціальної сфери державної власності - бази відпочинку (с. Чорнівка Новоселицького р-ну Чернівецької обл.) та повернення об'єкта приватизації у державну власність; 2) В задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області до Малого приватного підприємства Моріс м. Чернівці про розірвання договору № КП-342 від 05.08.2003 року купівлі-продажу об'єкта соціальної сфери державної власності - бази відпочинку та повернення об'єкта приватизації у державну власність відмовити повністю за пропуском позивачем строку позовної давності; 3) Заявлені вимоги задовольнити.

Крім того, представником апелянта надано усні пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, поясненнях та доводах щодо застосування строку позовної давності, доводи наведені в апеляційній скарзі, поясненнях та доводах, щодо обґрунтованості застосування судом строку позовної давності представником апелянта усно підтримано, також усно зазначив, що доводи щодо застосування судом строку позовної давності апелянтом не було подано в суді апеляційної інстанції у зв'язку з тим, що про розгляд справи апелянту не було відомо, так як, поштова кореспонденція суду першої інстанції не була направлена на фактичну адресу апелянта у зв'язку з чим апелянт не приймав участі у справі в суді першої інстанції, відтак просить застосувати до правовідносин між сторонами у справі строк позовної давності та у задоволенні позовних вимог відмовити повністю у зв'язку із пропуском строку позовної давності.

Від позивача представник в судове засідання не прибув, про причини суд не повідомив, був під розписку повідомлений про день, час та місце розгляду справи. У попередньому судовому засіданні, представник позивача проти апеляційної скарги усно заперечив з підстав зазначених у відзиві на апеляційну скаргу № 10-08-04946 (вх. № ЛАГС 01-04/8943/16 від 13.12.2016 р.), доводи наведені у відзиві на апеляційну скаргу усно підтримав, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

З огляду на наведене колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України, про прийняття апеляційної скарги до провадження господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги. Частиною першою ст. 102 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Як уже було зазначено вище у цій постанові, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2016 р. прийнято апеляційну скаргу Малого приватного підприємства Моріс , б/н від 01.11.2016 р. (вх. № ЛАГС 01-05/5211/16 від 07.11.2016 р.) до провадження та розгляд скарги призначено на 14.12.2016 р., про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (докази - оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи (а. с. 96-98). Також в судових засіданнях від 14.12.2016 р. та від 11.01.2017 р. судом за участю уповноважених представників оголошувалась перерва, про що представники сторін були повідомлені особисто під розписку (а. с. 143, 155).

Однак, представник позивача у судове засідання (08.02.2017 р.) не прибув.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки, явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст.ст. 67 та 77 ГПК України, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15 липня 2013 року по справі № 6/175(2010).

Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому неможливість представника апелянта/відповідача бути присутніми у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За наведених обставин, враховуючи те, що сторони, належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи під розписку (а. с. 155), суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника позивача, за наявними в матеріалах справи документами, так як у справі достатньо доказів для правильного вирішення справи по суті, запобігаючи одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, рішення Господарського суду Чернівецької області від 12 жовтня 2016 року по справі № 926/2116/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 12 жовтня 2016 року по справі № 926/2116/16 (суддя Миронюк С.О.) позов задоволено, вирішено розірвати договір купівлі-продажу № КП-342 об'єкта соціальної сфери державної власності - бази відпочинку, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернівецькій області (Код ЄДРПОУ 21432643, юридична адреса: 58001, м. Чернівці, вул. Л.Кобилиці, 21-А) та Малим приватним підприємством Моріс (Код ЄДРПОУ 14260437, юридична адреса: 58000, м. Чернівці, вул. Кармелюка, 55) що знаходяться за адресою: с. Чорнівка, Новоселицький район, Чернівецька область (пункти 1 та 2 резолютивної частини рішення). Пунктом третім та четвертим резолютивної частини рішення зобов'язано Мале приватне підприємство Моріс (Код ЄДРПОУ 21432643) повернути об'єкт соціальної сфери державної власності - базу відпочинку що знаходяться за адресою: с. Чорнівка, Новоселицький район, Чернівецька область та стягнути із Малого приватного підприємства Моріс (Код ЄДРПОУ 14260437, юридична адреса: 58000, м. Чернівці, вул. Кармелюка, 55) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області (Код ЄДРПОУ 21432643, юридична адреса: 58001, м. Чернівці, вул. Л.Кобилиці, 21-А) судовий збір в сумі 2756,00 грн. за реквізитами: одержувач РВ ФДМУ по Чернівецькій області, код 21432643, банк одержувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р 35210082008539 (а. с. 74, 75-76).

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 12.10.2016 р. у справі № 926/2116/16, апелянт/відповідач (Мале приватне підприємство Моріс ) звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (а. с. 99-103) та заявою про застосування строку позовної давності (а. с. 109), просить рішення Господарського суду Чернівецької області у справі № 926/2116/16 від 12 жовтня 2016 року за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області до Малого приватного підприємства Моріс про розірвання договору № КП-342 від 05.08.2003 р. купівлі-продажу об'єкта соціальної сфери державної власності - бази відпочинку та повернення об'єкта приватизації у державну власність скасувати та ухвалити нове рішення суду, яким у задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області до Малого приватного підприємства Моріс про розірвання договору № КП-342 від 05.08.2003 р. купівлі-продажу об'єкта соціальної сфери державної власності - бази відпочинку (с. Чорнівка Новоселицького району Чернівецької області) та повернення об'єкта приватизації у державну власність відмовити повністю за пропуском строку позовної давності (п. п. 2-3 прохальної частини апеляційної скарги ). Також просить стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області на користь Малого приватного підприємства Моріс м. Чернівці судовий збір в сумі 3031,60 грн. (п. 4 прохальної частини апеляційної скарги ).

Апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення місцевого господарського суду не відповідає законодавству та прийняте при неповному з'ясуванні обставин справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до незаконного та необґрунтованого рішення, відтак вважає, що дане рішення підлягає скасуванню.

Так, апелянт в апеляційній скарзі покликається на те, що судом першої інстанції справу було розглянуто за відсутності представників відповідача (МПП Моріс ), які не були повідомлені належним чином про дату засідання суду.

Крім того, апелянт в апеляційній скарзі звертає увагу суду на те, що у зв'язку з відрядженням представника відповідача, ним не було подано відзив на позовну заяву, а клопотання про відкладення розгляду справи, яке було подано останнім через канцелярію суду, не було взято до уваги, а тому суд повторно направив виклик (ухвалу суду) відповідачу та призначив справу до розгляду не врахувавши час, який потрібен пошті для доставки виклику та його вручення відповідачу/апелянту, в зв'язку з чим справа розглянута без з'ясування всіх обставин, без належного дослідження поданих відповідачем доказів на підтвердження своєї правової позиції.

Також апелянт/відповідач стверджує, що позивачем у позовній заяві зазначені дві адреси відповідача, а саме: юридичну - м. Чернівці, вул. Кармелюка, 55/1, та фактичну адресу - с. Чорнівка, Новоселицького р-ну, Чернівецької обл., при цьому позивач не надає жодних доказів того, що фактична адреса відповідача є іншою, ніж та, яка вказана у правовстановлюючих документах (58000, м. Чернівці, вул. Кармелюка. 55/1), зазначені обставини апелянт підтверджує відповідними витягами із Статуту та копією Свідоцтва про державну реєстрацію відповідача .

Апелянт також звертає увагу суду на те, що місцевий суд направляв виклики відповідачу на різні адреси, тобто ті, які зазначені позивачем у позовній заяві, однак, на думку апелянта, повинен був направляти виклики на його фактичну адресу, яка вказана в правовстановлюючих документах, як стверджує апелянт зазначене свідчить про те, що позивач навмисно ввів в оману місцевий господарський суд щодо фактичної адреси відповідача.

Крім того, апелянт зазначає, що ухвала місцевого суду від 04.10.2016 р. про відкладення розгляду справи про те, що засідання господарського суду першої інстанції має відбутися 12 жовтня 2016 року о 10 год. відповідачем отримана 13 жовтня 2016 року о 16:39 год., тобто, після того, як місцевий суд ухвалив оскаржуване рішення, що на думку скаржника свідчить про те, що місцевий суд ухвалив рішення без належного повідомлення відповідача про час та дату судового засідання чим позбавив останнього права на захист своїх прав та законних інтересів від незаконних посягань на його власність збоку позивача.

Щодо порушення норм матеріального права апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до п. 5.4.Договору № КП - 342 від 05.08.2003 року купівлі-продажу об'єкта соціальної сфери державної власності - бази відпочинку в с. Чорнівка Новоселицького р-ну Чернівецької області Покупець (відповідач/апелянт - по справі) зобов'язаний не змінювати призначення об'єкта, однак, строк, протягом якого Покупець повинен не змінювати призначення об'єкта соціальної сфери - бази відпочинку, договором купівлі-продажу № КП - 342 від 05.08.2003 року не обумовлений, відтак, за твердженнями апелянта, позивач довільно трактує ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

З посиланням на викладене в апеляційній скарзі, апелянт вважає, що позивач звернувся із позовом до відповідача про розірвання договору № КП -342 від 05.08.2003 року купівлі-продажу об'єкта соціальної сфер державної власності - бази відпочинку та повернення об'єкта приватизації у державну власність з пропуском строку позовних вимог на майже повних 13 років .

Також апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що будь-які боргові відносини між позивачем та відповідачем відсутні, а з актів цивільного законодавства випливає таке поняття як сплив строку позовної давності, оскільки, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України).

З огляду на наведене, апелянт/відповідач в апеляційній скарзі просить застосувати до правовідносин між сторонами позовну давність, оскільки, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України), а так як 12.10.2016 року місцевий суд ухвалив рішення без належного повідомлення відповідача про час та дату судового засідання, і відповідач був позбавлений можливості прийняти участь в судовому засіданні та надати суду відзив і заяву про застосування до даних правовідносин строк позовної давності та за пропуском позивачем строку позовної давності, клопотати про відмову у задоволенні позовних вимог.

Щодо не подання такої заяви в суді першої інстанції, апелянт зазначає, що так як ним перед апеляційним судом доведено факт неналежного повідомлення місцевим судом відповідача про час та дату судового засідання, яке 12.10.2016 року відбулося без участі відповідача (з поважної для відповідача причини) та було проголошено рішення місцевого суду, відтак останній подав таку заяву суду апеляційної інстанції, який має всі законні підстави прийняти у апелянта заяву про застосування до даних правовідносин строк позовної давності та на підставі цієї заяви, відмовити позивачу повністю у задоволенні позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів даної справи, позивач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області (далі за текстом РВ ФДМ України по Чернівецькій області) є юридичною особою, за організаційно-правовою формою: орган державної влади, йому присвоєно код ЄДРПОУ 21432643, місцезнаходження юридичної особи: 58001, м. Чернівці, вул. Л.Кобилиці, 21А.

Відповідач: Мале приватне підприємство Моріс (далі за текстом - МПП Моріс ) є юридичною особою, ідентифікацій код юридичної особи 14260437, місцезнаходження юридичної особи: 58022, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Кармелюка, 55/1, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 707214 (а. с. 85, 108), копією Статуту підприємства (нова редакція)(а. с. 84, 107) та довідкою № 677 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а. с. 114).

Як вбачається з матеріалів даної справи, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області звернулося до Господарського суду Чернівецької області із позовною заявою до Малого приватного підприємства Моріс про розірвання договору № КП-342-НБ від 05.08.2003 р. купівлі-продажу об'єкта соціальної сфери - бази відпочинку, що знаходилась на балансі Чернівецької виробничо-торгівельної фірми Акцент ЛТД (Чернівецька обл., Новоселицький р-н, с. Чорнівка) та зобов'язати повернути об'єкт соціальної сфери - бази відпочинку, що знаходилась на балансі Чернівецької виробничо-торгівельної фірми Акцент ЛТД, Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Чернівецькій області за актом приймання-передачі відповідно до Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 р. № 32, яку ухвалою місцевого господарського суду від 27.07.2016 р. прийнято до розгляду та порушено провадження по справі (а. с. 2), про що сторони були повідомлені у порядку визначеному Інструкцією з діловодства в господарських судах України (а. с. 2/зворот).

Колегією суддів з урахуванням апеляційної скарги та тверджень апелянта/відповідача, що місцевий суд першої інстанції не повідомив належним чином відповідача про день, час та місце розгляду даної справи, чим позбавив останнього на подання до суду відзиву на позовну заяву та взяти учать у справі, не задовольнивши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на більш пізню дату з урахуванням перебігу поштового відправлення, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, місцевий господарський суд, ухвалою від 27 липня 2016 р. прийняв позовну заяву до розгляду і порушив провадження у справі № 926/2116/16, призначив справу до розгляду на 10:00 год. 10 серпня 2016 р., про що сторони у даній справі були повідомлені рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, зокрема, відповідач МПП Моріс , як за юридичною адресою: м. Чернівці, вул. Кармелюка, 55/1, так і за фактичною адресою: вул. Федьковича, 36, с. Чорнівка, Новоселицького району, Чернівецької обл., які зазначені позивачем у позовній заяві. Рекомендована кореспонденція суду, яка надсилалася відповідачу за юридичною адресою повернулася до суду без вручення адресату з написом працівника поштового відділення За місцем обслуговування , За адресою не проживає (а. с. 5, 6, 7, 8). Згідно змісту викладеного в оригіналі Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з відтиском печатки поштового відділення від 05.08.2016 р., відповідач отримав кореспонденцію суду - 04.08.2016 р. за адресою: вул. Федьковича, 36, с. Чорнівка, Новоселицького району, Чернівецької обл., що підтверджується підписом працівника поштового відділення (а.с. 4).

В матеріалах справи є наявною Заява датована 09.08.2016 р. виконана, врасноручно, представником МПП Моріс ОСОБА_3 (вх. № 2307 від 09.08.2016 р.)(а. с. 61) про відкладення розгляду справи про розірвання договору № КП-342 від 05.08.2003 р. купівлі-продажу об'єкта соціальної сфери державної власності бази відпочинку та повернення об'єкта приватизації у державну власність, яка відбудеться 10 серпня 2016 р. в 10.00 год. Так як адвокат по цій справі знаходиться у відрядженні.

З підстав зазначених в ухвалі суду першої інстанції від 10.08.2016 р., за клопотанням позивача, місцевим судом продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 12.10.2016 р. та розгляд справи було відкладено на 04.10.2016 р., про що сторони були належним чином повідомлені згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України (а. с. 66/зворот), зокрема, відповідач - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, 18.08.2016 р. за адресою: вул. Федьковича, 36, с. Чорнівка, Новоселицького району, Чернівецької обл. (а.с. 67).

В матеріалах справи є наявною Заява датована 03.10.2016 р. виконана, врасноручно, представником МПП Моріс ОСОБА_4 (вх. № 3168 від 03.10.2016 р.)(а. с. 68) про відкладення /перенесення/ слухання справи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області до Малого приватного підприємства Моріс , яке відбудеться 04 жовтня 2016 р. в 10.00 год. у зв'язку з тим, що захворів представник захисту (адвокат).

З підстав зазначених в ухвалі суду першої інстанції від 04.10.2016 р., розгляд справи відкладено на 12 жовтня 2016 р., про що сторони були належним чином повідомлені згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України (а. с. 71/зворот), зокрема, відповідач - рекомендованим листом з повідомленням про вручення - 13.10.2016р. за адресою: вул. Федьковича, 36, с. Чорнівка, Новоселицького району, Чернівецької обл. (а. с. 72).

Як вбачається з Протоколу судового засідання від 12 жовтня 2016 року у справі № 926/2116/16 та з вступної частини судового рішення у даній справі від 12 жовтня 2016 р. представник відповідача в судове засідання, черговий раз, не прибув.

Слід зазначити, що місцевим господарським судом ухвалу про порушення провадження у справі № 926/2116/16 від 27.07.2016 р. (а. с. 2) та ухвали про відкладення розгляду справи від 10.08.2016 р. (а. с. 66) та від 04.10.2016 р. (а. с. 72) було направлено на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення, та зокрема на дві (2) адреси апелянта/відповідача, а саме: на юридичну адресу МПП Моріс , яка зазначена у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи (58022, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Кармелюка, 55/1) та на фактичну адресу, яка зазначена у позовній заяві (60310, Чернівецька обл., Новоселицький р-н, с. Чорнівка, вул. Федьковича, 36), однак, поштова кореспонденція поштовим відділенням, яка була направлена на юридичну адресу відповідача (58022, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Кармелюка, 55/1) повернута з відміткою: за зазначеною адресою не проживає . Поштова кореспонденція, яка направлена місцевим судом на фактичну адресу МПП Моріс (60310, Чернівецька обл., Новоселицький р-н, с. Чорнівка, вул. Федьковича, 36) отримана останнім тричі, а саме: 04.08.2016 р. за № 58002 09838022 (а. с. 4), 18.08.2016 р. (а. с. 67) та 13.10.2016 р. (а. с. 72).

Крім того, в матеріалах справи міститься заяви відповідача б/н від 09.08.2016 р. (вх. № 2307 від 09.08.2016 р.) та б/н від 03.10.2016 р. (а.с. 68) про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участь адвоката в судове засідання, так як, останній перебуває у відрядженні, хворіє (а. с. 61, 68), однак, доказів перебування уповноваженого представника відповідача у відрядженні відповідачем та доказів перебування адвоката на листку непрацездатності та/або проходження лікування в іншому режимі останнім суду не представлено, такі докази в матеріалах справи відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, місцевим судом ухвалою від 10.08.2016 р. у даній справі (а. с. 66) клопотання відповідача про відкладення розгляду справи було задоволено, продовжено строк розгляду справи за заявою позивача та розгляд справи відкладено на 12.10.2016 р., тобто в межах двомісячного розгляду справи, з урахуванням продовження строку на 15 днів, що не суперечить приписам ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції оскаржуване рішення по даній справі було надіслано, також рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, на адресу відповідача: 60310, Чернівецька обл., Новоселицький р-н, с. Чорнівка, вул. Федьковича, 36, за якою відповідач отримував попередні процесуальні документи, та, яка отримана останнім - 25.10.2016 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за № 58002 10020327 (а. с. 77).

Відповідно до підпункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В нашому випадку, відповідач/апелянт був повідомлений, тричі, 04.08.2016 р., 18.08.2016 р. та 13.10.2016 р. про день, час та місце розгляду даної справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 4, 67, 72), подавав заяви про відкладення розгляду справи, зазначаючи як предмет спору, так і сторін по справі, а також дату, на яку було призначено судовий розгляд (а. с. 61, 68), однак, представник відповідача/апелянта у судове засідання жодного разу не прибув, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить заява відповідача про відкладення розгляду справи (а. с. 68).

Щодо тверджень скаржника що останній був позбавлений можливості подати відзив на позовну заяву, колегія суддів вважає надуманим та таким, що не заслуговує на увагу суду, оскільки, подання своїх доводів чи заперечень (відзиву) на позовну заяву це є правом сторони, а не обов'язком.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) зазначає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Крім того, як уже було зазначено вище, місцевим господарським судом ухвалою суду від 27.07.2016 р. порушено провадження у справі та, з підстав зазначених в ухвалах суду від 10.08.2016 р., від 04.10.2016 р., розгляд справи було відкладено в межах двомісячного строку з урахуванням заяви про продовження строку на 15 днів.

Відповідно до ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Спір про стягнення заборгованості за опротестованим векселем має бути вирішено господарським судом у строк не більше одного місяця від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

За таких обставин, останнім днем розгляду справи в суді першої інстанції є 12.10.2016 р., оскільки справу порушено 27.07.2016 р. (а. с. 2).

Стаття 4-3 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

З вищенаведеного вбачається, що місцевим господарським судом для сторін створено всі умови для подання своїх доводів чи міркувань, заперечень, про що свідчать ухвали суду про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду спору, задовольнивши заяву відповідача/апелянта (а. с. 68) про відкладення розгляду справи без підтвердження доказів про те, що адвокат останнього перебуває у відрядженні.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки, явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст.ст. 67 та 77 ГПК України, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15 липня 2013 року по справі № 6/175(2010).

Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому неможливість представника апелянта/відповідача бути присутніми у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Слід також зазначити, що відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18, в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки, судом першої інстанції ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано також на юридичну адресу апелянта/відповідача (58022, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Кармелюка, 55/1), яка зазначена у Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи (а. с. 85, 108), колегія суддів вважає, що останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

З урахуванням вищенаведених обставин та враховуючи те, що відповідач додатково був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи під розписку (а. с. 4, 67, 72), колегія судів апеляційної інстанції вважає, що місцевим судом правомірно розглянуто справу без участі представника відповідача, за наявними в матеріалах справи документами, в межах двох місяців з урахуванням продовження строку розгляду спору на 15 днів не порушуючи вимоги ст. 69 ГПК України.

Щодо отримання 13.10.2016 р. відповідачем поштової кореспонденції суду першої інстанції з ухвалою суду про відкладення розгляду справи на 12.10.2016 р., тобто на один день пізніше, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до інформації наявної на сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта , строки пересилання поштової кореспонденції з повідомленням про вручення поштового відправлення надсилаються між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) з урахуванням дня відправлення та протягом 4-5 днів.

В нашому випадку, судом першої інстанції ухвалу про відкладення розгляду справи від 04.10.2016 р. направлено на адресу відповідача (60310, Чернівецька обл., Новоселицький р-н, с. Чорнівка, вул. Федьковича, 36) 04.10.2016 р., про що свідчить відмітка штемпеля на ухвалі суду (а. с. 71/зворот) та з урахуванням інформації з сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта поштова кореспонденція повинна була отримана відповідачем 09.10.2016 р., відтак, колегія суддів доводи скаржника в тій частині вважає такими, що не заслуговують на увагу суду та спростовуються вище наведеними доказами.

З урахуванням вищенаведеного в сукупності колегія суддів вважає, що твердження апелянта в частині порушення судом норм процесуального права є надуманими та такими, що не заслуговують на увагу суду, так як спростовуються вищенаведеним у даній постанові та матеріалами судової справи.

Щодо суті спору колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 05.08.2003 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернівецькій області (продавець - за договором, позивач - у справі) та Малим приватним підприємством Моріс (покупець - за договором, відповідач/апелянт - у справі) було укладено договір купівлі-продажу № КП-342 об'єкта соціальної сфери державної власності - бази відпочинку, яка знаходиться на балансі Чернівецької виробничо-торговельної колективної фірми Акцент ЛТД (далі за текстом - Договір) (а. с. 19-20).

Колегією суддів встановлено, що вищезазначений договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статей 207, 208 ЦК України.

Також, договір нотаріально посвідчений державним нотаріусом Новоселицької державної нотаріальної контори Чернівецької області ОСОБА_5. та зареєстровано в реєстрі за № 2069, що відповідає вимогам ст. 209 Цивільного кодексу України.

За своєю правовою природою, основними та неосновними (другорядними) ознаками зазначений Договір є договором купівлі-продажу об'єкта державної власності - цілісного майнового комплексу.

Статтею 657 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) встановлено форму окремих видів договорів купівлі-продажу, так частиною першою згаданої статті визначено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до умов п. 1.4 договору, позивач передає, а відповідач приймає у власність базу відпочинку що знаходиться за адресою: с. Чорнівка, Новоселицький район, Чернівецька область і сплачує за нього 7000,00 грн.

Згідно акту приймання-передачі об'єкта соціальної сфери державної власності - бази відпочинку, яка знаходиться на балансі Чернівецької виробничо-торговельної колективної фірми Акцент ЛТД від 06.08.2003 року спірний об'єкт було передано від продавця (РВ ФДМУ по Чернівецькій області) покупцю (МПП Моріс ) (а. с. 21).

Відповідно до п. 5.4. договору № КП-342 від 05.08.2003 р. договору купівлі-продажу об'єкта соціальної сфери державної власності - бази відпочинку (Чернівецька обл., Новоселицький р-н, с. Чорнівка) Покупець зобов'язаний не змінювати призначення об'єкта.

Пунктом 11.3 вищезазначеного договору сторони погодили, що у разі невиконання стороною умов Договору, Договір купівлі-продажу може бути змінений або розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду.

З наявних в матеріалах спарив актів від 17.07.2015 р., від 30.10.2015 р. та від 24.06.2016 р. (а. с. 22-23, 32-33, 53-54) позивачем відповідно до ст. 7, 27 Закону України Про приватизацію державного майна , ст. 23 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) було проводено поточні перевірки виконання умов Договору.

З матеріалів справи вбачається, що вищезазначені перевірки 17.07.2015 р., 30.10.2015 р. та 24.06.2016 р. були проведені з належним повідомленням відповідача про їх проведення, про що свідчать листи від 03.07.2015 р. № 18-08-02379, від 09.10.2015 р. № 11-08-03738 та від 14.06.2016 р. № 11-08-02360 (а. с. 24, 47, 50-51), про результати перевірки оформлені відповідними Актами поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об'єкта соціальної сфери - бази відпочинку.

Даними актами зафіксовано, невиконання Малим приватним підприємством Моріс умов Договору, а саме, що з моменту укладення Договору купівлі-продажу (05.08.2003 р.) база відпочинку не функціонує.

Акти поточної перевірки були надісланні на адресу відповідача супровідними листами відповідно 20.07.2015 р. № 11-08-02626, 04.11.2015 р. № 11-08-04142 та 01.07.2016 № 11-08-02608 з вимогою виконати умови договору та підписати акти. Дані листи відповідачем були отримані, але залишенні без задоволення.

Слід зазначити, що вищезазначені акти відповідачем отримані та не заперечені, про що свідчить розписка відповідача на кожному акті перевірки.

Таким чином, місцевим судом вірно встановлено, що станом на день розгляду справи відповідачем не виконано взяті на себе зобов'язання за Договором купівлі-продажу № КП-342 об'єкта соціальної сфери державної власності - бази відпочинку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Частиною 1, 2, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

На виконання вимог статей 7 і 27 Закону України Про приватизацію державного майна та ст. 23 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) , ст.5 Закону України Про Фонд державного майна України , Регіональне відділення ФДМУ по Чернівецькій області здійснює контроль за виконання Покупцями умов договорів купівлі-продажу державного майна.

Як уже було вище зазначено, за результатами, проведеної 17.07.2015 р., поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу №КП-342 об'єкта соціальної сфери державної власності - бази відпочинку (Чернівецька обл., Новоселицький р-н, с. Чорнівка) встановлено, що з моменту укладення договору (тобто з 05.08.2003р.) умови вказаного договору купівлі-продажу виконуються неналежним чином (база відпочинку не функціонує).

Відповідно до ч. 2. ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на викладене, листом від 26.08.2015р. №18-08-03041 регіональне відділення ФДМУ по Чернівецькій області вимагало від покупця - МПП Моріс у семиденний строк, від дня отримання зазначеного листа, виконати п. 5.4. договору №КП-342 від 05.08.2003р. купівлі-продажу об'єкта соціальної сфери державної власності - бази відпочинку (Чернівецька обл., Новоселицький р-н, с. Чорнівка).

23.09.2015 р. за вх. 11/01900 на адресу регіонального відділення ФДМУ по Чернівецькій області надійшов лист МГІП "Моріс" від 21.09.2015р. №3, яким повідомлялося, що станом на 21.09.2015 р. вказана умова договору підприємством виконується належним чином, база відпочинку не функціонує, оскільки ведеться реконструкція. Одночасно, МПП Моріс зазначило, що база відпочинку працює частково (надаються безкоштовні послуги).

Слід зазначити, що документів, які б підтверджували виконання договірних зобов'язань та засвідчували інформацію, викладену у вищезгаданому листі Покупця, останнім регіональному відділенню ФДМУ по Чернівецькій області надано не було, такі докази в матеріалах справи відсутні.

Згідно акту від 30.10.2015 р. поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу встановлено, що Покупцем - МПП Моріс умови договору №КП-342 від 05.08.2003р. об'єкта соціальної сфери державної власності - бази відпочинку, яка знаходилась на балансі ЧВТКФ "Акцент ЛТД", станом на 30.10.2015р. не виконано (база відпочинку не функціонує).

В подальшому, 24.06.2016р. Регіональним відділенням ФДМУ по Чернівецькій області проведено чергову перевірку виконання умов договору купівлі-продажу №КП-342 від 05.08.2003р. об'єкта соціальної сфери державної власності - бази відпочинку, по місцю розташування об'єкта, за результатами якої встановлено невиконання умов договору (база відпочинку не функціонує). Жодних документів щодо виконання договірних зобов'язань МПП Моріс Регіональному відділенню ФДМУ по Чернівецькій області не надавало, явку свого представника не забезпечило.

Статтею 615 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання у повному обсязі воно припиняється.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч.2 ст. 214 Цивільного кодексу України, особи, які вчинили двосторонній правочин, мають право у випадках передбачених законом, відмовитися від нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону України Про приватизацію державного майна на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Згідно ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються (ч.2 ст. 653 Цивільного кодексу України).

Як уже було вище встановлено колегією суддів, відповідачем не були виконані умови, передбачених в пункті 5.4 Договору, а посилання на те, що договором не було встановлено строку не позбавляє останнього виконати належним чином умови договору.

Крім того, відповідачем не доведено належними та допустимими в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України відсутність його вини у невиконанні зазначених вище умов Договору.

Відповідно до частини 9 статті Закону 27 Закону України Про приватизацію державного майна у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню в державну власність. Порядок повернення в державну власність об'єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Отже спірне майно, що перебуває на балансі Чернівецької виробничо-торгівельної фірми Акцент ЛТД та знаходиться за адресою: с. Чорнівка, Новоселицький район, Чернівецька область, передане Малому приватному підприємству Моріс на підставі Договору купівлі-продажу № КП-342 від 05.08.2003 р., підлягає поверненню Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Чернівецькій області.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що подані апелянтом на стадії апеляційного провадження Доводи щодо застосування судом строку позовної давності (вх. №ЛАГС 01-04/598/17 від 26.01.2017 р.), у яких скаржник обгрунтовує вимоги про застосування до даних правовідносин наслідків пропуску позивачем строку позовної давності з тих підстав, що судом першої інстанції було позбавлено останнього подати відзив на позовну заяву та не належне повідомлення місцевим господарським судом про розгляд даної справи в суді першої інстанції, та просить: застосувати строк позовної давності до позовних вимог РВ ФДМУ по Чернівецькій області до МПП Моріс про розірвання договору № КП-342 від 05.08.2003 року купівлі-продажу об'єкта соціальної сфери державної власності - бази відпочинку (с. Чорнівка, Новоселицького р-ну, Чернівецької обл.) та повернення об'єкта приватизації у державну власність, у зв'язку з чим, в задоволенні позову відмовити повністю за пропуском позивачем строку позовної давності - належить відхилити, з наступних підстав.

Відповідно до п. 2.1. постанови пленуму Вищого Господарського Суду України від 29.05.2013 року № 10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів - у суді апеляційної інстанції заявити про сплив позовної давності може сторона у спорі, яка доведе неможливість подання відповідної заяви в суді першої інстанції, зокрема у разі, якщо відповідну сторону не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи місцевим господарським судом.

Як уже було вище зазначено у цій постанові, колегією суддів встановлено та матеріалами справи спростовано доводи апелянта в частині порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині не належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Колегією суддів встановлено, що заяву про застосування строку позовної давності відповідачем суду першої інстанції - не було подано. Такі докази в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини першої статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно переглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до п. 9 постанови Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 7 Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини.

Представник відповідача в апеляційній скарзі, покликається на ту підставу, що судом першої інстанції його не було належним чином повідомлено про розгляд справи, що позбавило останнього подати відзив на позовну заяву, однак, судом вищезазначені покликання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права було досліджено та встановлено, що ухвалу про порушення провадження у справі № 926/2116/16 від 27.07.2016 р. (а. с. 2) та ухвали про відкладення розгляду справи від 10.08.2016 р. (а. с. 66) та від 04.10.2016 р. (а. с. 72) було направлено на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення, та зокрема на дві адреси апелянта/відповідача, а саме: на юридичну адресу МПП Моріс , яка зазначена у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи (58022, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Кармелюка, 55/1) та на фактичну адресу, яка зазначена у позовній заяві (60310, Чернівецька обл., Новоселицький р-н, с. Чорнівка, вул. Федьковича, 36), однак, поштова кореспонденція поштовим відділенням, яка була направлена на юридичну адресу відповідача (58022, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Кармелюка, 55/1) повернута з відміткою: за зазначеною адресою не проживає . Поштова кореспонденція, яка направлена місцевим судом на фактичну адресу МПП Моріс (60310, Чернівецька обл., Новоселицький р-н, с. Чорнівка, вул. Федьковича, 36) отримана останнім тричі, а саме: 04.08.2016 р. за № 58002 09838022 (а. с. 4), 18.08.2016 р. (а. с. 67) та 13.10.2016 р. (а. с. 72).

Відповідно до підпункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В нашому випадку, відповідач/апелянт був повідомлений, тричі, 04.08.2016 р., 18.08.2016 р. та 13.10.2016 р. про день, час та місце розгляду справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 4, 67, 72), однак, представник відповідача/апелянта у судове засідання жодного разу не прибув, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи про що свідчить заява відповідача про відкладення розгляду справи (а. с. 68).

Крім того, в матеріалах справи міститься заява відповідача б/н від 09.08.2016 р. (вх. № 2307 від 09.08.2016 р.) про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участь адвоката в судове засідання, так як, останній перебуває у відрядженні (а. с. 61), однак, доказів перебування уповноваженого представника відповідача у відрядженні відповідачем не подано, такі докази в матеріалах справи відсутні, хоча судом першої інстанції ухвалою суду від 10.08.2016 р. (а. с. 66) таке клопотання було задоволено, продовжено строк розгляду справи за заявою позивача та розгляд справи було відкладено на 12.10.2016 р. в межах двомісячного розгляду справи з урахуванням продовження строку на 15 днів, що відповідає вимогам ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Також, апелянтом/відповідачем було надіслано на адресу суду заяву про відкладення розгляду справи у звзяку із відрядження адвоката, який є представником скаржника, однак, доказів що свідчать про відрядження суду не подав, хоча судом таку заяву було задоволено.

Слід також зазначити, що відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18, в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки, судом першої інстанції ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано також на юридичну адресу апелянта/відповідача (58022, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Кармелюка, 55/1), яка зазначена у Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи (а. с. 85, 108), колегія суддів вважає, що останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

З урахуванням вищенаведених обставин та враховуючи те, що відповідач додатково був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи під розписку (а. с. 4, 67, 72), колегія судів апеляційної інстанції вважає, що місцевим судом правомірно розглянуто справу без участі представника відповідача, за наявними в матеріалах справи документами, в межах двох місяців з урахуванням продовження строку розгляду спору на 15 днів не порушуючи вимоги ст. 69 ГПК України.

Колегія суддів, під час вирішення питання щодо прийняття заяви про застосування строку позовної давності поданої скаржником лише суду апеляційної інстанції, повно і всебічно з'ясувавши причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи, приходить до висновку, що апелянт/відповідач без поважних причин не подав вищезазначену заяву суду першої інстанції, тому таку заяву про застосування строку позовної давності (а. с. 109) слід відхилити.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно абз. 3 підпункту 4.2. п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання (абзац другий частини п'ятої статті 261 ЦК України), тобто після закінчення: або передбаченого частиною другою статті 530 ЦК України семиденного строку від дня пред'явлення вимоги; або передбаченого іншим актом цивільного законодавства чи договором іншого пільгового строку, в який боржник має виконати зобов'язання. Виняток з цього правила становлять випадки, коли із закону або з договору випливає обов'язок негайного виконання зобов'язання: у такому разі перебіг позовної давності починається від дня пред'явлення вимоги кредитором.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Таким чином, строк позовної давності починається з моменту направлення Регіональним відділенням ФДМУ по Чернівецькій області відповідачу вимоги (лист №18-08-03041 від 26.08.2015р.) виконати пункт 5.4. договору №КП-342 від 05.08.2003р. та закінчується 26.08.2018 р.

Підсумовуючи викладене, строки позовної давності органом приватизації, при поданні позовної заяви до Малого приватного підприємства Моріс , порушені не були, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Інші твердження апелянта/відповідача, які викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки вони не доведені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами даної справи.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами (ст. 34 ГПК України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, дослідивши всі обставини, що мають значення для вирішення спору по суті в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, апеляційну скаргу апелянта/відповідача залишити без задоволення, рішення Господарського суду Чернівецької області від 12.10.2016 р. у справі № 926/2116/16 - без змін.

Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача.

Керуючись ст. ст. 4-3, 22, 32-34, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 12 жовтня 2016 року у справі № 926/2116/16 - залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд рішення місцевого суду в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути в Господарський суд Чернівецької області.

Головуючий суддя Л.С.Данко

Суддя Н.А.Галушко

Суддя Г.В.Орищин

08.02.2017 р. оголошено вступну і резолютивну часини постанови. Повний текст постанови складено та підписано - 14.02.2017 р.