Ухвала

від 06.02.2017 по справі 183/432/17

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/432/17

№ 2-з/183/12/17

У Х В А Л А

06 лютого 2017 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Дубовенко І.Г., при секретарі Петрієнко В.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську справу за заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк про забезпечення позову, -

встановив:

В провадження Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов цивільний позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, у відповідності до якої заявник просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, кадастровий номер 6323180600:01:000:0072, площею 6,0575 га, розташований за адресою: Харківська область, Кегичівский район, Бесарабівська сільська рада, та на земельну ділянку, кадастровий номер 6323180600:01:000:0019, площею 6,0791 га, розташований за адресою: Харківська область, Кегичівский район, Бесарабівська сільська рада шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

Заява обґрунтована тим, що позивач вважає, що відповідач, може ухилятись від виконання рішення суду, продати майно, що зробить неможливим виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали цивільного позову, заяви про забезпечення позову, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до ст.ст. 151, 152 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно п. 1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Заявляючи вимоги про необхідність накладення арешту на майно, позивач не вказує кому воно належить, як і не надає таких відомостей; як і не вказує обґрунтування необхідності застосування судом заявлених заходів забезпечення позову, тобто не вказує причини для їх застосування.

Крім того, подана заява не містить належних доказів та аргументів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За таких обставин, підстав для задоволення заяви суд не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 151, 152, 210 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міжрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя І.Г.Дубовенко