Рішення

від 29.03.2017 по справі 183/432/17

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/432/17

№ 2/183/1242/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

29 березня 2017 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючої судді Дубовенко І.Г., при секретарі Петрієнко В.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому позивач, просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором, в розмірі 32932,15 гривень та судові витрати.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що 01 грудня 2011 року між ПАТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір б/н на підставі якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Однак відповідач порушив умови кредитного договору в частині своєчасної сплати кредиту, відсотків по ньому та пені у встановленні договором терміни, у зв'язку з чим станом на 31 жовтня 2016 року сума заборгованість складає 32932,15 грн., (сума заборгованості за кредитом - 1541,78 грн., за процентами - 25395,98 грн., за пенею і комісією - 3950,00 грн.; штраф - фіксована частина 500 грн., штраф - процентна складова 1544,39 грн.).

Враховуючи, що добровільно відповідач погашати заборгованість відмовляється вимушені звернутися до суду з позовом.

В судове засідання сторони не з'явилися, представником позивача подано заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій в разі неявки відповідачів не заперечує проти ухвалення заочного рішення. Відповідач в судове засідання не з'явилася, була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила.

Ухвалою суду встановлений заочний розгляд справи.

У зв'язку з неявкою осіб, що беруть участь у справі фіксування судового розгляду за допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, що неодноразово роз'яснювалося сторонам у справі в ході судового розгляду

Судом по справі встановлено факт, що 01 грудня 2011 року між ПАТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір б/н на підставі якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Таким чином, між сторонами укладено кредитний договір, правовідносини по якому урегульовані договором та параграфом 2 глави 71 ЦК України, а саме, відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, належними сторонами та у встановлений договором строк. Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України - якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Частиною 1 ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Так, позивачем були виконані його зобов'язання, передбачені договором та законодавством, а саме, надано кредитні кошти. Однак відповідач в односторонньому порядку порушив вимоги як договору так і законодавства.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем було прострочено повернення чергової частини позики. У зв'язку з чим станом на 31 жовтня 2016 року сума заборгованість складає 26937,76 грн., (сума заборгованості за кредитом - 1541,78 грн., за процентами - 25395,98 грн.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитом в сумі 1 541,78 грн., за процентами - 25395,98грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується позовних вимог щодо стягнення з відповідача: штрафних санкцій за несвоєчасне погашення кредиту: за пенею і комісією - 3950,00грн.; штраф - фіксована частина 500 грн., штраф - процентна складова 1544,39 грн., то суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року - цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу). Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Тому з урахуванням вищевикладеного, а також у зв'язку суд вважає за необхідне зменшити розмір штрафних санкцій, оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України - розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, суд приходить до висновку, що розмір штрафних санкцій повинен бути зменшений до 100 грн. у зв'язку із скрутним матеріальним становищем відповідача.

Таким чином, на підставі ст. 1049 ЦК України, згідно якої позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором - з відповідача підлягають стягненню на користь позивача заборгованість, яка складається з: заборгованості за кредитом - 1541,78 грн., за процентами - 25395,98 грн., та за пенею - 100 грн ., а всього - 27037,76 грн..

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що в іншій частині позову необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 3, 5-8, 10, 57, 60, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користьПублічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк :

- заборгованість за кредитним договором б/н від 01 грудня 2011 року , яка складається з: заборгованості за кредитом - 1 541,78 грн., за процентами - 25395,98 грн., та за пенею - 100 грн. ., а всього - 27037,76 грн.,

- судові витрати в розмірі 1600 грн.,

а всього 28637 (двадцять вісім тисяч шістсот тридцять сім) гривень 76 (сімдесят шість) копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.Г. Дубовенко