Рішення

від 08.02.2017 по справі 761/11868/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110, м . Київ, вул. Солом'янська, 2-а

факс: 284-15-77, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження Головуючий в 1 інстанції - Савицький О.А.

№22-ц/796/2415/2017 Доповідач - Українець Л.Д.

Справа №761/11868/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого Українець Л.Д.

суддів Оніщука М.І.,

Шебуєвої В.А.,

за участю секретаря Майданець К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2016 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК до ОСОБА_3. ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю ВІТАС , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_5, Національний банк України, про застосування наслідків нікчемності правочину, звернення стягнення на предмет іпотеки та передачу його в управління,-

В С Т А Н О В И Л А

У квітні 2015 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів про застосування наслідків нікчемності правочину, звернення стягнення на предмет іпотеки та передачу його в управління.

У мотивування вимог посилався на те, що 13.07.2012 року між ПАТ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК та ТОВ ВІТАС укладено Кредитний договір №593-130712, до якого в подальшому укладалися додаткові угоди.

Згідно умов Кредитного договору банк надав позичальнику кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії з графіком погашення з загальним лімітом 56523000 гривень з процентною ставкою 22 % річних, а в разі користування кредитними коштами після строку їх повернення - 44 % річних. Кредит наданий на строк до 16.04.2015 року.

Однак, зобов'язання за Кредитним договором щодо повного та своєчасного повернення кредиту та сплати процентів відповідачем не виконуються, у зв'язку з чим станом на 24.02.205 року загальна заборгованість позичальника становить 66 817 693,51 грн, в тому числі заборгованість по кредиту - 56 523 000 грн, заборгованість по процентах - 9 402 949,47 грн, пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 28.08.2014 року по 23.02.2015 року - 10 505,48 грн, пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 26.06.2014 року по 23.02.2015 року - 881 238,56 грн.

13.07.2012 року між банком та ОСОБА_3 укладено Договір іпотеки №1020-130712/І, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васько А.В. за реєстровим №1545.

Відповідно до п. 1.3 Договору іпотеки предметом іпотеки є квартири №5 та №6, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно із п. 3.1.4, 3.1.5 5 Договору іпотеки в разі невиконання або часткового невиконання забезпечених за ним зобов'язань банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до умов Договору іпотеки та чинного законодавства, та за рахунок вирученої від реалізації предмету іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу.

06.06.2014 року банк та ОСОБА_3 уклали Договір про розірвання Договору іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васько А.В., згідно умов якого зобов'язання сторін за Договором іпотеки припинялись, а банк зобов'язувався вжити заходів до вилучення іпотек та обтяжень з реєстрів.

Укладаючи Договір про розірвання Договору іпотеки, банк безоплатно відмовився від власних майнових вимог до ОСОБА_3, прийняв на себе зобов'язання звільнити предмет іпотеки від обтяження забороною на відчуження та іпотекою без сплати іпотекодавцем та без покладення на останнього обов'язку щодо сплати суми заборгованості за Кредитним договором, що був забезпечений Договором іпотеки.

На виконання повноважень, передбачених ч. 4 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Банку видано Наказ №70 від 09.04.2015 року, яким визнано нікчемним Договір про розірвання Договору іпотеки, і вже 10.04.2015 року на адресу ОСОБА_3 направлено повідомлення про нікчемність Договору про розірвання Договору іпотеки з пропозицією погасити заборгованість за Кредитним договором, що забезпечувався Договором іпотеки.

Так, нікчемність правочину дозволяє заінтересованій особі без судового вирішення спору відмовитися від виконання правочину та звернутися до суду з позовом про примусове вживання правових наслідків нікчемності правочину від іншої сторони (відповідача) шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна нерухоме майно, а саме, квартири №5 та №6, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, наразі належать ОСОБА_4, який 27.01.2016 року залучений до участі в справі як співвідповідач.

З урахуванням наведеного банк просив суд:

1. звернути стягнення на квартири №5 та №6, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що є предметом іпотеки за Договором іпотеки №1020-130712/І від 13.07.2012 року, укладеним між ПАТ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК та ОСОБА_3, в рахунок часткового задоволення грошових вимог ПАТ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК за Кредитним договором №593-130712 від 13.07.2012 року в сумі 66 817 693,51 гривень, укладеним між ПАТ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙБАНК та ТОВ ВІТАС , в тому числі заборгованість по кредиту - 56 523 000 грн, заборгованість по процентам станом на 24.02.2015 року - 9 402 949,47 грн, пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 28.08.2014 року по 23.02.2015 року - 10505,48 грн, пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 28.08.2014 року по 23.02.2015 року - 881 238,56 грн;

2. встановити спосіб реалізації предмету іпотеки за Договором іпотеки №1020-130712/І від 13.07.2012 року, укладеним між ПАТ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙБАНК та ОСОБА_3, а саме: квартир №5 та №6, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження за початковою ціною згідно оцінки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності;

3. передати в управління ПАТ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК квартири №5 та №6, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що є предметом іпотеки за Договором іпотеки №1020-130712/І від 13.07.2012 року, укладеним між ПАТ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК та ОСОБА_3;

4. зобов'язати ОСОБА_4 передати ПАТ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК оригінали правовстановлюючих документів та технічну документацію (технічний паспорт) на квартири №5та №6, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, ключі до квартир №5 та №6, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та пульти, коди доступу до систем охоронної та пожежної сигналізації зазначених квартир;

5. надати ПАТ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК право на отримання в будь-яких установах, підприємствах, організаціях, а також Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно, та нотаріусів, будь-яких документів (їх копії, дублікати, витягів з державних реєстрів, довідок) необхідних для управління, укладення договорів найму, оренди, суборенди щодо квартир №5 та №6, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1;

6. надати право ПАТ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК здійснювати дії, пов'язані з управлінням, здійснювати спільне управління з будь-якими особами, передавати в наступне управління, змінювати, розривати, укладати правочини, договори, угоди оренди, суборенди, найму, піднайму, користування квартирами №5 та №6, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1;

7. надати ПАТ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК право на отримання всіх орендних, суборендних, будь-яких інших платежів за користування квартирами №5 та №6, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1;

8. надати ПАТ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК здійснювати дії, пов'язані з управлінням квартирами №5 та №6, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: змінювати, розривати, укладати правочини, договори, угоди про надання послуг прибирання, про надання послуг з електропостачання, про надання послуг з водопостачання холодної та гарячої води, про надання послуг телефонного зв'язку, про надання послуг з теплопостачання, про надання послуг з газопостачання, послуг, пов'язаних з утриманням та обслуговуванням нерухомого майна, про надання послуг охоронної, пожежної сигналізації;

9. надати право ПАТ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК користування послугами охорони, змінювати, розривати, укладати договори охорони для здійснення охорони квартир №5 та №6, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2016 року відмовлено Публічному акціонерному товариству ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК в задоволенні позову до ОСОБА_3. ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю ВІТАС , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_5, Національний банк України, про застосування наслідків нікчемності правочину, звернення стягнення на предмет іпотеки та передачу його в управління.

Не погоджуючись з рішенням суду, АТ ЄВРОГАЗБАНК подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги про звернення стягнення на квартири №5 та №6, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та встановлення способу реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження за початковою ціною згідно оцінки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності, задовольнити, в іншій частині рішення суду не оскаржується.

Зазначає, що суд першої інстанції жодним чином не обґрунтував необхідність застосування статей Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб у редакції 16.05.2013 року.

Посилається, що сукупний аналіз статей 6, 13, 14, 509, 526, 651 ЦК України та статті 17 Закону України Про іпотеку вказує, що сторони договору мають право розірвати договір, якщо таке розірвання не суперечить нормам закону. Припинення договору іпотеки шляхом його розірвання не передбачено відповідним спеціальним законом. Проте, 06.06.2014 року АТ ЄВРОГАЗБАНК та ОСОБА_3 було укладено Договір про розірвання, зі змісту якого вбачається, що банк безоплатно позбавився власних майнових прав на предмет іпотеки та відмовився від власних майнових вимог, а також позбавив себе можливості погасити заборгованість за Кредитним договором за рахунок іпотечного майна.

Не погоджується з висновком суду, що банк не міг відмовитися від власних майнових вимог з огляду на відсутність на дату розірвання простроченої заборгованості, оскільки чинним законодавством встановлено, що іпотекою забезпечуються виключно реально існуючі зобов'язання та вимоги, які можуть виникнути в майбутньому на підставі чинних договорів. Іпотека є способом забезпечення виконання зобов'язань, що триває у часі і дія якої спрямована на майбутнє. У такому разі майнова вимога може виникнути в майбутньому і саме відмова від цієї майбутньої вимоги є підставою нікчемності правочину про розірвання договору іпотеки.

Вказує, що 18 липня 2014 року Уповноваженою особою ФГВФО на тимчасову адміністрацію АТ ЄВРОГАЗБАНК Ковальовим видано Наказ №20 Про перевірку договорів у АТ ЄВРОГАЗБАНК , відповідно до якого була проведена перевірка договорів АТ ЄВРОГАЗБАНК на предмет виявлення нікчемних правочинів. Отже, процедура виявлення нікчемних правочинів відбулася відповідно до вимог ч. 2 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , а саме, в період тимчасової адміністрації в АТ ЄВРОГАЗБАНК .

Також Уповноваженою особою ФГВФО, яка діяла в межах повноважень, визначених ч. 4 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , було дотримано порядок повідомлення сторони про нікчемність правочину та звернення до суду для застосування наслідків нікчемності даного правочину.

Звертає увагу й на те, що судом першої інстанції помилково та невірно застосовано ч. 2 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , адже дана норма визначає заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку, а ніяк не повноваження Уповноваженої особи ФГВФО. Натомість повноваження Уповноваженої особи ФГВФО визначені статтями 37 та 48 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Крім того, дата видачі Наказу №70 від 09.04.2015 року є датою виявлення нікчемного правочину, адже перевірка була проведена згідно із Наказом №20 від 18.07.2014 року.

Більше того, нікчемність спірного правочину не встановлюється наказом Уповноваженої особи ФГВФО, оскільки такий правочин є нікчемним у силу п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Посилається, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, що зобов'язання сторін за Іпотечним договором припинилися у зв'язку з розірванням Договору іпотеки, а тому в банку відсутнє право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також судом не надано оцінки укладеному 07.03.2014 року між НБУ та АТ ЄВРОГАЗБАНК Договору застави майнових прав №14/ЗМП.

Відповідачі та треті особи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи судом повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на час укладення Договору про розірвання договору іпотеки від 06.06.2014 року діяла інша редакція ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , яка не передбачала визнання такого договору нікчемним у силу вимог закону, а наказ №70 від 09.04.2015 року в порушення вимог ч. 2 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб прийнятий у період ліквідації банку, а не під час дії тимчасової адміністрації. Також суд дійшов висновку, що на момент укладення Договору від 06.06.2014 року в АТ ЄВРОГАЗБАНК не існувало майнових вимог до ОСОБА_3 по Іпотечному договору.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду з огляду на таке.

Судом встановлено, що 13 липня 2012 року між ПАТ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК та ТОВ ВІТАС укладено Кредитний договір №593-130712. (а.с. 12-15)

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 36 650 000 грн.

У п. 1.3, пп. 1.4.1, 1.4.2 п. 1.4 Кредитного договору кредит надається на строк з 13 липня 2012 року по 10 липня 2013 року. За користування кредитними коштами у межах встановленого в п. 1.3 строку кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 22% річних. При цьому, за користування коштами понад строк, визначений п. 1.3 Договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 44% річних.

Підпунктом 3.3.9 пункту 3.3 Кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі, сплатити комісії та проценти за користування кредитом, а також усі штрафні санкції та відшкодувати банку збитки у разі їх виникнення відповідно до умов Договору та чинного законодавства.

За порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів та комісій за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ на всю суму заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов'язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості.

У подальшому між сторонами укладалися Договори про внесення змін до Кредитного договору №593-130712 від 13.07.2012 року, зокрема, 17 липня 2012 року, 06 серпня 2012 року, 27 серпня 2012 року, 26 листопада 2012 року, 20 грудня 2012 року, 25 грудня 2012 року, 24 травня 2013 року, 09 липня 2013 року, 23 серпня 2013 року, 27 січня 2014 року, 27 лютого 2014 року, 23 травня 2014 року. (а.с. 16-29 т. 1)

Згідно Договору від 27 лютого 2014 року про внесення змін до Кредитного договору №593-130712 від 13.07.2012 року п. 1.3 Кредитного договору викладено в наступній редакції: Кредит надається на строк з 13 липня 2012 року по 16 квітня 2015 року, якщо інший термін повернення кредиту не встановлений договором про внесення змін до Договору або не визначений у відповідності до умов розділу IV Договору. (а.с. 17 т. 1)

Відповідно до Договору від 23 травня 2014 року про внесення змін до Кредитного договору №593-130712 від 13.07.2012 року п. 1.1 Кредитного договору викладено в наступній редакції: Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 56 523 000 грн. (а.с. 16, 29 т. 1)

Згідно із розрахунком заборгованості по Кредитному договору станом на 23.02.2015 року загальна заборгованість ТОВ ВІТАС становить 66 817 693,51 грн, з яких: заборгованість по кредиту - 56 523 000 грн, заборгованість по процентам - 9 402 949,47 грн, пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 28.08.2014 року по 23.02.2015 року - 10 505,48 грн, пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 26.06.2014 року по 23.02.2015 року - 881 238,56 грн. (а.с. 30, 236 т. 1)

13 липня 2012 року між ПАТ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК та ОСОБА_3 укладено Договір іпотеки №1020-130712/І, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васько А.В. за реєстровим №1545, відповідно до п. 1.1 якого цей Договір забезпечує вимогу іпотекодержателя, що випливає з Кредитного договору №593-130712 від 13.07.2012 року, укладеного з ТОВ ВІТАС , а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути кладені до закінчення строку дії Кредитного договору, між іпотекодержателем та боржником, за умовами якого іпотекодержатель надає боржнику відновлювальну відкличну лінію у сумі 36 650 000 грн на визначених Кредитним договором умовах. (а.с. 31-38)

За п. 1.3 Договору іпотеки предметом іпотеки є:

- квартира №5, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний №36934057, що належить іпотекодавця на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В. 19.08.2008 року за реєстровим №3027;

- квартира №6, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний №36934221, що належить іпотекодавця на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В. 19.08.2008 року за реєстровим №3020.

17 липня 2012 року між сторонами укладено Договір про внесення змін до Договору іпотеки №1020-130712/І, згідно якого збільшено суму відновлювальної відкличної кредитної лінії до 56 523 000 грн. (а.с. 39-40 т. 1)

06 червня 2014 року між ПАТ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК та ОСОБА_3 укладено Договір про розірвання Договору іпотеки №1020-130712/І, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васько А.В., згідно умов якого сторони дійшли до взаємної згоди розірвати Договір іпотеки посвідчений Васько А.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 13 липня 2012 року за реєстровим №1544; з моменту набрання чинності цим договором права та обов'язки сторін за Договором іпотеки припиняються повністю, іпотекодержатель вживає заходів до вилучення іпотек та обтяжень з реєстрів. (а.с. 41 т. 1)

Звертаючись до суду з позовом, АТ ЄВРОГАЗБАНК зазначав, що на виконання повноважень, передбачених ч. 4 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку видано Наказ №70 від 09.04.2015 року, яким визнано нікчемним Договір про розірвання Договору іпотеки від 06.06.2014 року.

Так, відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб№57 від 16 липня 2014 року з 17 липня 2014 року розпочато процедуру виведення ПАТ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації. Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на три місяці з 17 липня 2014 року по 17 жовтня 2014 року включно. (а.с. 186 т. 1)

За рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18 листопада 2014 року №121 у ПАТ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноважену особи Фонду на ліквідацію банку. (а.с. 188 т. 1)

Наказом уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію АТ ЄВРОГАЗБАНК Обремко Р.А. №70 від 09 квітня 2015 року визнано нікчемним Договір про розірвання Договору іпотеки, укладений 06.06.2014 року між АТ ЄВРОГАЗБАНК та ОСОБА_3, відповідно до якого було достроково припинено іпотеку квартир №5, 6 у будинку АДРЕСА_1, що забезпечувала зобов'язання ТОВ ВІТАС за Кредитним договором №593-130712 від 13.07.2012 року. (а.с. 42)

10 квітня 2015 року уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію АТ ЄВРОГАЗБАНК Обремко Р.А. ОСОБА_3 направлено повідомлення про нікчемність Договору про розірвання Договору іпотеки, укладеного 06.06.2014 року між АТ ЄВРОГАЗБАНК та ОСОБА_3, та необхідність останньому погасити заборгованість за кредитним договором у розмірі 66 817 693,51 грн. (а.с. 43 т 1)

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції у порушення вимог ст. 11 ЦПК України дійшов висновку про відсутність підстав для визнання Договору про розірвання Договору іпотеки від 06.06.2014 року нікчемним, однак вимоги про визнання договору нікчемним банком не пред'являлися. Відповідно у суду першої інстанції не було правових підстав для дослідження даного наказу на предмет його законності.

Представник позивача в суді апеляційної інстанції пояснила, що начебто даний наказ був оспорений в адміністративному суді і визнаний протиправним та скасований, проте рішення суду не набрало законної сили. Справа перебуває на розгляді в суді апеляційної інстанції, де провадження у справі зупинено.

При цьому жодна зі сторін процесу не надала суду копії цих документів і не порушила клопотання про їх витребування.

Отже, на момент розгляду даної справи наказ №70 від 09.04.2015 року про визнання нікчемним Договору про розірвання Договору іпотеки від 06.06.2014 року був чинним.

Разом з тим, суд першої інстанції не звернув уваги на таке.

Відповідно до пп. 3.1.4, 3.1.5 п. 3.1 Договору іпотеки у випадку невиконання або часткового невиконання іпотекодавцем зобов'язань за цим Договором або боржником за Кредитним договором (в тому числі і по сплаті будь-яких платежів, які повинні бути здійснені відповідно до Кредитного договору) звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до розділу 5 цього Договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування витрат на утримання заставленого майна, витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за Кредитним договором і зверненням стягнення на предмет іпотеки, реалізацією предмета іпотеки, відшкодування збитків, завданих порушенням Кредитного договору та/або умов даного договору.

У випадку невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язань за цим Договором або боржником за Кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки та за його рахунок задовольнити свою вимогу, визначену підпунктом 3.1.4 цього Договору. Порядок такого способу задоволення визначається розділом 5 цього Договору.

У п. 5.4 Договору іпотеки визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється: за рішенням суду; на підставі виконавчого напису нотаріуса; згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За положеннями пп. 5.5.1, 5.5.2 п. 5.5 Договору іпотеки у випадку невиконання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушених зобов'язань за цим Договором або боржником за Кредитним договором у встановлений іпотекодавцем строк, така вимога іпотекодержателя задовольняється за рахунок предмета іпотеки, за вибором іпотекодержателя, у порядку, що передбачений законом.

Реалізація предмету іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкова ціна продажу предмета іпотеки прилюдних торгів встановлюється за рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, якщо така згода не, досягнута - спеціалізованою організацією, що проводить прилюдні торги на підставі оцінки предмета іпотеки. При цьому початкова ціна не може бути нижчою за 90 відсотків вартості предмета іпотеки, визначеної шляхом його оцінки.

Згідно із пп. 5.5.4 п. 5.5 Договору іпотеки якщо іпотекодавець та іпотекодержатель не досягли згоди стосовно ціни продажу предмету іпотеки, то іпотекодержатель укладає договір з незалежним оцінювачем про оцінку предмета іпотеки, і продаж іпотеки здійснюється за ціною, встановленою незалежною оцінкою.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України Про іпотеку звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Стаття 41 Закону України Про іпотеку передбачає, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження , з дотриманням вимог цього Закону.

Так само частина восьма статті 54 Закону України Про виконавче провадження в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, установлює, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України Про іпотеку .

Таким чином, Закон України Про іпотеку визначає спеціальний порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, у тому числі деякі специфічні правила для здійснення реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України Про іпотеку у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

З огляду на вищенаведене, нормою частини першої статті 39 Закону України Про іпотеку передбачений перелік компонентів, які є обов'язковими для вказівки судом у рішенні про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його реалізації, в тому числі й реалізації на прилюдних торгах. При цьому, виходячи зі змісту поняття ціна , як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, в розумінні норми статті 39 Закону України Про іпотеку суд повинен установити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на прилюдних торгах, тобто чітко визначити ціну предмета в грошовому вираженні, зазначивши її в рішенні.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року в справі №6-2839цс16.

У ч. 1, 2 ст. 23 Закону України Про іпотеку визначено, що уразі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна квартири №5 та №6, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, наразі належать ОСОБА_4

Оскільки до ОСОБА_4 перейшло право власності на спірні квартири, які є предметом іпотеки, тому останній набув статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за Договором іпотеки №1020-130712/І від 13.07.2012 року.

Разом з тим, звертаючись до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки АТ ЄВРОГАЗБАНК просив встановити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження за початковою ціною згідно оцінки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 39 Закону України Про іпотеку .

У апеляційному суді представник позивача підтвердила, що заявивши позов, позивач не визначив початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на прилюдних торгах.

Підтвердила, що клопотання про призначення експертизи для визначення початкової ціни предметів іпотеки для їх подальшої реалізації в суді першої інстанції не заявлялося.

Таке клопотання не заявлено і в апеляційній інстанції, оскільки позивач вважає, що предмети іпотеки мають бути реалізовані шляхом продажу на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження за початковою ціною згідно оцінки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності.

Отже, враховуючи межі заявлених позовних вимог та відсутність визначеної незалежним оцінювачем ціни предмету іпотеки, правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року в справі №6-2839цс16, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

На зазначене вище суд першої інстанції не звернув уваги, не дав йому оцінки у своєму рішенні, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову з інших підстав.

Керуючись ч. 1, 2 ст. 23 ,ч. 3 ст. 33, ч. 1 ст. 39, ст. 41 Закону України Про іпотеку , ч. 8 ст. 54 Закону України Про виконавче провадження , статтями 88, 303, 304, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК до ОСОБА_3. ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю ВІТАС , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_5, Національний банк України, про застосування наслідків нікчемності правочину, звернення стягнення на предмет іпотеки та передачу його в управління відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий Л.Д. Українець

Судді М.І. Оніщук

В.А. Шебуєва