Постанова

від 20.11.2019 по справі 761/11868/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

20 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 761/11868/15-ц

провадження № 61-20023св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство Європейський газовий банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Європейський газовий банк ,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Вітас , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_3 , Національний банк України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Європейський газовий банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Європейський газовий банк на рішення Апеляційного суду міста Києва від 08 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Українець Л. Д., Оніщука М. І., Шебуєвої В. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2015 року Публічне акціонерне товариство Європейський газовий банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Європейський газовий банк (далі - ПАТ Єврогазбанк ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Вітас (далі - ТОВ Вітас ), Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_3 , Національний банк України, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, звернення стягнення на предмет іпотеки та передачу його в управління.

Позовна заява мотивована тим, що 13 липня 2012 року між ПАТ Єврогазбанк та ТОВ Вітас укладений кредитний договір № 593-130712, за умовами якого банк відкрив ТОВ Вітас відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 36 650,00 грн зі сплатою 22 % річних та кінцевим терміном повернення 10 липня 2013 року.

У період з 27 лютого 2014 року по 23 травня 2014 року між ПАТ Єврогазбанк та ТОВ Вітас укладалися договори про внесення змін до кредитного договору від 13 липня 2012 року № 593-130712, у яких сторони, крім іншого, погодили підвищення кредитного ліміту до 56 523 000,00 грн та встановили строк повернення кредиту - 16 квітня 2015 року й процентів - 25 вересня 2012 року включно.

З метою забезпечення виконання ТОВ Вітас умов кредитного договору 13 липня 2012 року між ПАТ Єврогазбанк та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки № 1020-1307112/1, згідно з яким в іпотеку передано квартири АДРЕСА_1 .

У зв`язку із внесенням змін до умов кредитного договору від 13 липня 2012 року № 593-130712, 17 липня 2012 року між ПАТ Єврогазбанк та ОСОБА_1 укладений договір про внесення змін до договору іпотеки від 13 липня 2012 року № 1020?1307112/1.

06 червня 2014 року між ПАТ Єврогазбанк та ОСОБА_1 укладений договір про розірвання договору іпотеки № 1020-130712/1, згідно з яким сторони дійшли взаємної згоди розірвати договір іпотеки від 13 липня 2012 року № 1020?1307112/1, з моменту набрання чинності цим договором права та обов`язки сторін припиняються у повному обсязі.

Згідно із наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Єврогазбанк від 09 квітня 2015 року визнано нікчемним договір про розірвання договору іпотеки, укладений 06 червня 2014 року між ПАТ Єврогазбанк та ОСОБА_1 , відповідно до якого достроково припинено іпотеку квартир АДРЕСА_1 .

У зв`язку із неналежним виконанням ТОВ Вітас умов кредитного договору станом на 24 лютого 2015 року утворилася заборгованість у розмірі 66 817 693,51 грн, до складу якої входить заборгованість за основним зобов`язанням - 56 523 000,00 грн, проценти - 9 402 949,47 грн, пеня за невиконання основного зобов`язання за період з 28 серпня 2014 року до 23 лютого 2015 року - 10 505,48 грн, пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 26 червня 2014 року до 23 лютого 2015 року - 881 238,56 грн.

На підставі викладеного ПАТ Єврогазбанк просило суд:

- звернути стягнення на квартири АДРЕСА_1 у рахунок часткового задоволення грошових вимог ПАТ Єврогазбанк за кредитним договором від 13 липня 2012 року № 593-130712 у розмірі 66 817 693,51 грн, у тому числі заборгованості за кредитом - 56 523 000,00 грн, заборгованості за процентами станом на 24 лютого 2015 року - 9 402 949,47 грн, пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 28 серпня 2014 року до 23 лютого 2015 року - 10 505,48 грн, пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 28 серпня 2014 року по 23 лютого 2015 року - 881 238,56 грн;

- встановити спосіб реалізації предмета іпотеки - квартир АДРЕСА_1 - шляхом продажу на прилюдних торгах у межах виконавчого провадження за початковою ціною згідно з оцінкою, визначеною суб`єктом оціночної діяльності;

- передати в управління ПАТ Єврогазбанк квартири АДРЕСА_1 що є предметом іпотеки за договором іпотеки від 13 липня 2012 року № 1020-130712/1,

- зобов`язати ОСОБА_2 передати ПАТ Єврогазбанк оригінали правовстановлюючих документів та технічну документацію (технічний паспорт), ключі, пульти, коди доступу до систем охоронної та пожежної сигналізації зазначених квартир;

- надати ПАТ Єврогазбанк право на отримання в будь-яких установах, підприємствах, організаціях, а також Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно, та нотаріусів, будь-яких документів (їх копії, дублікати, витягів з державних реєстрів, довідок) необхідних для управління, укладення договорів найму, оренди, суборенди щодо квартир АДРЕСА_1 ;

- надати право ПАТ Єврогазбанк здійснювати дії, пов`язані з управлінням, передавати в наступне управління, змінювати, розривати, укладати правочини, договори, угоди оренди, суборенди, найму, піднайму, користування квартирами АДРЕСА_1 ;

- надати ПАТ Єврогазбанк право на отримання всіх орендних, суборендних, будь-яких інших платежів за користування квартирами АДРЕСА_1 ;

- надати ПАТ Єврогазбанк здійснювати дії, пов`язані з управлінням квартирами АДРЕСА_1 а саме: змінювати, розривати, укладати правочини, договори, угоди про надання послуг прибирання, про надання послуг з електропостачання, про надання послуг з водопостачання холодної та гарячої води, про надання послуг телефонного зв`язку, про надання послуг з теплопостачання, про надання послуг з газопостачання, послуг, пов`язаних з утриманням та обслуговуванням нерухомого майна, про надання послуг охоронної, пожежної сигналізації;

- надати право ПАТ Єврогазбанк користування послугами охорони, змінювати, розривати, укладати договори охорони для здійснення охорони квартир АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2016 року у складі судді Савицького О. А. у задоволенні позову ПАТ Єврогазбанк відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що судом не встановлено підстав для визнання договору про розірвання договору іпотеки від 06 червня 2014 року нікчемним, у зв`язку із чим станом на час розгляду справи договір іпотеки від 13 липня 2012 року № 1020-130712/1, яким забезпечувалось виконання умов кредитного договору від 13 липня 2012 року, є розірваним, а тому правовідносини за цим договором припинились. Оскільки відсутні правові підстави вважати оспорюваний правочин нікчемним, то суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо застосування наслідків нікчемного правочину про звернення стягнення на предмет іпотеки та інших похідних вимог.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 08 лютого 2017 року апеляційну скаргу ПАТ Єврогазбанк задоволено частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові ПАТ Єврогазбанк відмовлено.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що відмовляючи у позові, суд першої інстанції у порушення вимог статті 11 ЦПК України 2004 року дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для визнання договору про розірвання договору іпотеки від 06 червня 2014 року нікчемним. На момент розгляду цієї справи наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Єврогазбанк від 09 квітня 2015 року № 70 про визнання нікчемним договору про розірвання договору іпотеки від 06 червня 2014 року був чинним, а тому кредитні зобов`язання були забезпечені іпотекою. Разом із цим суд першої інстанції не звернув увагу на те, що банк, звертаючись до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, не визначив початкову ціну реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах. Клопотання про призначення експертизи для визначення початкової ціни предмета іпотеки для її подальшої реалізації не заявлялося. Врахувавши межі заявлених позовних вимог, відсутність визначеної незалежним оцінювачем ціни предмета іпотеки та прийнявши до уваги правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року (провадження № 6-2839цс16), апеляційний суд відмовив у позові.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У березні 2017 року ПАТ Єврогазбанк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Єврогазбанк подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення суду апеляційної інстанції та справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що незазначення позивачем ціни предмета іпотеки не може бути підставою для відмови у позові про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки чинним законодавством України не передбачено обов`язку іпотекодержателя вказувати початкову ціну реалізації предмета іпотеки під час звернення до суду з указаним позовом.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

Інші учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом подати відзив на касаційну скаргу ПАТ Єврогазбанк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Єврогазбанк .

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Шевченківського районного суду м. Києва.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу Черняк Ю. В.

Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини, встановлені судами

Суди попередніх інстанцій встановили, що 13 липня 2012 року між ПАТ Єврогазбанк та ТОВ Вітас укладений кредитний договір № 593-130712, за умовами якого банк відкрив ТОВ Вітас відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 36 650,00 грн зі сплатою 22 % річних та кінцевим терміном повернення 10 липня 2013 року.

У період з 27 лютого до 23 травня 2014 року між ПАТ Єврогазбанк та ТОВ Вітас укладалися договори про внесення змін до кредитного договору від 13 липня 2012 року № 593-130712, у яких сторони, крім іншого, погодили підвищення кредитного ліміту до 56 523 000,00 грн та погодили строк повернення кредиту - 16 квітня 2015 року та строк повернення процентів - 25 вересня 2012 року включно.

З метою забезпечення виконання ТОВ Вітас умов кредитного договору 13 липня 2012 року між ПАТ Єврогазбанк та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки № 1020-1307112/1, згідно з яким в іпотеку передано квартири АДРЕСА_1 .

У зв`язку із внесенням змін до умов кредитного договору від 13 липня 2012 року № 593-130712, 17 липня 2012 року між ПАТ Єврогазбанк та ОСОБА_1 укладений договір про внесення змін до договору іпотеки від 13 липня 2012 року № 1020?1307112/1.

06 червня 2014 року між ПАТ Єврогазбанк та ОСОБА_1 укладений договір про розірвання договору іпотеки № 1020-130712/1, згідно з яким сторони дійшли взаємної згоди розірвати договір іпотеки від 13 липня 2012 року № 1020?1307112/1, з моменту набрання чинності цим договором права та обов`язки сторін припиняються у повному обсязі.

Згідно із рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16 липня 2014 року № 57 розпочато процедуру виведення ПАТ Єврогазбанк з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на строк три місяці - з 17 липня до 17 жовтня 2014 року включно.

Постановою Правління Національного баку України від 17 листопада 2014 року № 725 відкликано банківську ліцензію та прийнято рішення про ліквідацію ПАТ Єврогазбанк .

На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18 листопада 2014 року № 121 розпочато процедуру ліквідації ПАТ Єврогазбанк .

У зв`язку із неналежним виконанням ТОВ Вітас умов кредитного договору станом на 24 лютого 2015 року утворилася кредитна заборгованість у розмірі 66 817 693,51 грн, до складу якої входить заборгованість за основним зобов`язанням - 56 523 000,00 грн, проценти - 9 402 949,47 грн, пеня за невиконання основного зобов`язання за період з 28 серпня 2014 року до 23 лютого 2015 року - 10 505,48 грн, пеня за несвоєчасну сплату процентів у період з 26 червня 2014 року до 23 лютого 2015 року - 881 238,56 грн.

Згідно із наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Єврогазбанк від 09 квітня 2015 року № 70 визнано нікчемним договір про розірвання договору іпотеки, укладений 06 червня 2014 року між ПАТ Єврогазбанк та ОСОБА_1 , відповідно до якого достроково припинено іпотеку квартир АДРЕСА_1 .

10 квітня 2015 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Єврогазбанк направила ОСОБА_1 повідомлення № 916-6-21 про нікчемність договору про розірвання договору іпотеки.

Згідно із відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна 14 вересня 2015 року право власності на предмет іпотеки - квартири АДРЕСА_1 перейшло до ОСОБА_2 .

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми права

Згідно з положеннями статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права.

Відповідно до частини першої статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються (частина друга статті 653 ЦК України).

Обґрунтовуючи нікчемність договору про розірвання договору іпотеки від 06 червня 2014 року, позивач посилався на пункт 1 частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . Цією нормою визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав, коли банк прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

Разом із цим, на час укладення договору про розірвання договору іпотеки від 06 червня 2014 року була чинною інша редакція частини другої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , у якій було зазначено, що протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку договорів (інших правочинів), укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають одному з таких критеріїв:

1) договори, за якими було або має бути здійснено відчуження (або передача в користування) майна банку на умовах, значно гірших за звичайні ринкові умови здійснення відповідних операцій;

2) договори про здійснення кредитних операцій, які передбачають надання клієнту пільг і які банк не уклав би за звичайних ринкових умов;

3) договори про здійснення кредитних операцій та інші господарські договори, що мають на меті штучне виведення активів банку внаслідок шахрайських дій та зловмисних намірів;

4) договори, що передбачають платіж чи операцію з майном з метою надання пільг окремим кредиторам банку;

5) договори (правочини) з пов`язаною особою банку, якщо така операція не відповідає вимогам законодавства України або загрожує інтересам вкладників і кредиторів банку;

6) господарські операції, де оплата значно перевищує реальну вартість товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком.

У частині третій статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб у редакції, чинній на час укладення договору про розірвання договору іпотеки, визначено, що договори, зазначені в частині другій цієї статті, є нікчемними. Уповноважена особа Фонду зобов`язана вжити заходів для витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами, а також має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням. У разі звернення до суду уповноваженої особи Фонду державне мито не сплачується.

Таким чином, редакція статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , чинна на час укладення договору про розірвання договору іпотеки, не передбачала можливості визнання уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію такого договору нікчемним у зв`язку із відмовою банку від власних майнових вимог, як це передбачено статтею у редакції закону, на яку посилається позивач при зверненні до суду з цим позовом.

Апеляційний суд правильно зазначив, що наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Єврогазбанк від 09 квітня 2015 року № 70 про визнання нікчемним договору про розірвання договору іпотеки від 06 червня 2014 року є дійсним та у судовому порядку недійсним не визнавався. Представник позивача в суді апеляційної інстанції пояснила, що начебто даний наказ був оспорений в адміністративному суді і визнаний протиправним та скасований, проте рішення суду не набрало законної сили, справа перебуває на розгляді в суді апеляційної інстанції, де провадження у справі зупинено. При цьому жодна зі сторін процесу не надала суду копії цих документів і не порушила клопотання про їх витребування.

Отже, на момент розгляду цієї цивільної справи наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Єврогазбанк від 09 квітня 2015 року № 70 про визнання нікчемним договору про розірвання договору іпотеки від 06 червня 2014 року є чинним.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 Закону України Про іпотеку .

Стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.

Положеннями частини першої статті 39 Закону України Про іпотеку у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього (частина шоста статті 38 Закону України Про іпотеку у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Звертаючись до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, ПАТ Єврогазбанк просив встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах виконавчого провадження за початковою ціною згідно з оцінкою, визначеною суб`єктом оціночної діяльності. Проте такі позовні вимоги не відповідають положенням частини першої статті 39 Закону України Про іпотеку у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, оскільки не містять початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації на прилюдних торгах.

Виходячи зі змісту поняття ціна як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України Про іпотеку у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, можна зробити висновок, що у розумінні норми статті 39 Закону України Про іпотеку встановлення початкової ціни предмета іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону.

Разом з цим, відповідно до статей 19, 57 Закону України Про виконавче провадження сторони виконавчого провадження під час здійснення виконавчого провадження не позбавлені можливості заявляти клопотання про визначення вартості майна, тобто визначення іншої ціни предмета іпотеки, ніж буде зазначена в резолютивній частині рішення суду, якщо, наприклад, така вартість майна змінилася.

З урахуванням зазначеного Велика Палата Верхового Суду у своїй постанові від 21 березня 2018 року у справі № 235/3619/15-ц (провадження № 14-11цс18) дійшла висновку про те, що у спорах цієї категорії незазначення у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні не має вирішального значення.

Отже, наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Єврогазбанк від 09 квітня 2015 року визнано нікчемним договір про розірвання договору іпотеки від 06 червня 2014 року, а тому забезпечення виконання умов кредитного договору від 13 липня 2012 року іпотекою є дійсним. За наявності кредитної заборгованості банк має право у рахунок її погашення звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах.

Загальними вимогами цивільного процесуального законодавства визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів, що стосуються, зокрема, грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, наявності доказів, що їх підтверджують).

Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.

Оскільки судом апеляційної інстанції не досліджувався наданий банком розрахунок кредитної заборгованості та не встановлено розмір кредитної заборгованості, у рахунок погашення якої має бути звернуто стягнення на предмет іпотеки, ухвалити законне судове рішення є неможливим.

У силу вищенаведених положень статті 400 ЦПК України у Верховного Суду відсутні процесуальні можливості з`ясувати дійсні обставини справи, оцінити докази, які не були досліджені судами попередніх інстанцій, що перешкоджає Верховному Суду ухвалити нове судове рішення.

Відповідно до пункту 1 частин третьої, четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Оскільки апеляційним судом порушено норми процесуального права та не встановлено всіх фактичних обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення, то оскаржуване рішення підлягає скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Крім цього, у серпні 2019 року до Верховного Суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста (далі - ТОВ ФК Інвестохіллс Веста ) про заміну позивача ПАТ Єврогазбанк правонаступником - ТОВ ФК Інвестохіллс Веста , на тій підставі, що 27 грудня 2018 року між ПАТ Єврогазбанк та ТОВ ФК Інвестохіллс Веста укладений нотаріально посвідчений договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, за умовами якого, крім іншого, банк передав право вимога за іпотечним договором № 1020-1307112/1, укладеним 13 липня 2012 року між банком та ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання умов кредитного договору, укладеного між ПАТ Єврогазбанк та ТОВ Вітас .

Відповідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою (стаття 512 ЦК України).

До заяви ТОВ ФК Інвестохіллс Веста про заміну позивача правонаступником додано належним чином завірену копію договору про відступлення прав вимоги за іпотечним договором № 1020-1307112/1, укладеним 13 липня 2012 року між банком та ОСОБА_1 .

Оскільки викладені у заяві доводи щодо наявності підстав для заміни позивача правонаступником є обґрунтованими і підтверджені належними та допустимими доказами, то вона підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 55, 400, 409, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста про заміну позивача - Публічне акціонерне товариство Європейський газовий банк , правонаступником задовольнити.

Залучити правонаступника Публічного акціонерного товариства Європейський газовий банк - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів , до участі у справі за

позовом Публічного акціонерного товариства Європейський газовий банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Європейський газовий банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Вітас , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_3 , Національний банк України, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, звернення стягнення на предмет іпотеки та передачу його в управління.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Європейський газовий банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Європейський газовий банк задовольнити.

Рішення Апеляційного суду міста Києва від 08 лютого 2017 року скасувати та справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк