Постанова

від 09.02.2017 по справі 923/2075/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2017 року Справа № 923/2075/15 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П., суддівСибіги О.М., Бакуліної С.В.,

розглянувши касаційну скаргуФермерського господарства "Елена" на постанову від 03.08.2016 Одеського апеляційного господарського суду у справі№923/2075/15 господарського суду Херсонської області за позовомФермерського господарства "Елена" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна" провідшкодування шкоди в сумі 286514,60 грн., заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок

За участю представників сторін:

Від позивача - Гончаров М.В. (ордер ХС№85720 від 09.02.17)

Від відповідача - не з'явились

У зв'язку з перебуванням судді Поляк О.І. на лікарняному, справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Сибіга О.М., Бакуліна С.В. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.02.2017 р.).

ВСТАНОВИЛА:

Фермерське господарство "Елена" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна" про відшкодування шкоди в сумі 286514,60 грн. (з урахуванням уточнень), заподіяної внаслідок самовільного зайняття та використання належних позивачу на правах оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Рішенням від 28.04.2016 господарського суду Херсонської області (суддя Пригуза П.Д.) позов задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто 182885,39 грн. шкоди. Рішення суду мотивовано тим, що відповідач самовільно, без належних правових підстав використовуав належну позивачу земельну ділянку у своїй господарській діяльності, отримав від незаконного використання доходи, чим завдав позивачу шкоди.

Постановою від 03.08.2016 колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: головуючого Савицького Я.Ф., суддів Ліпчанської Н.В., Головея В.М. рішення від 28.04.2016 господарського суду Херсонської області скасовано, в позові відмовлено. Приймаючи вказану постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять правильного розрахунку розміру понесених збитків, що свідчить про відсутність у діях відповідача елементів складу цивільного порушення, що, в свою чергу, унеможливлює покладення на ТОВ "Торговий Дім "Україна" обов'язку відшкодувати збитки у спірних правовідносинах.

Фермерське господарство "Елена" у касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що у квітні 2015 року ФГ "Елена" укладено договори оренди земельних ділянок з їх власниками - громадянами ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 строком на десять років. Право оренди зареєстровано у встановленому законом порядку. Загальна площа земельних ділянок 12,1700 га із яких зрошувані землі площею 11,68 га, а саме: земельна ділянка площею 4,02 га, контур №18а, ділянка НОМЕР_3, кадастровий номер НОМЕР_1 на території Великоблаговіщенської сільської ради Горностаївського району Херсонської області, яка належить ОСОБА_5 (договір оренди земельної ділянки від 01.04.2015, право оренди зареєстровано реєстраційною службою Горностаївського районного управління юстиції 22.04.2015 за № 9444328); земельна ділянка площею 3,99 га, контур №19, ділянка НОМЕР_4, кадастровий номер НОМЕР_5 на території Великоблаговіщенської сільської ради Горностаївського району Херсонської області, яка належить ОСОБА_6 (договір оренди земельної ділянки від 02.04.2015, право оренди зареєстровано реєстраційною службою Горностаївського районного управління юстиції 22.04.2015 за № 9449920); земельна ділянка площею 4,0666 га, контур №18а, ділянка НОМЕР_6, кадастровий номер НОМЕР_2 на території Великоблаговіщенської сільської ради Горностаївського району Херсонської області, яка належить ОСОБА_7 (договір оренди земельної ділянки від 22.04.2015, право оренди зареєстровано реєстраційною службою Горностаївського районного управління юстиції 22.04.2015 за № 9445754).

22.04.2015 складено акти приймання-передачі земельних ділянок.

05.05.2015 позивачем надіслано на адресу ТОВ "Торговий Дім "Україна" (попередньому орендарю земельних ділянок) лист з повідомленням про виділення в натурі та обробіток земельних ділянок площею 12,17га згідно договорів оренди.

За заявою від 08.05.2015 позивачем було виконано роботи щодо встановлення та відновлення меж земельних ділянок загальною площею 12га, розташованих на території Великоблаговіщенської сільської ради Горностаївського району Херсонської області, що підтверджується актами від 08.05.2015 прийомки-передачі межових знаків на зберігання щодо земельних ділянок, актів від 08.05.2015 погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Фермерське господарство "Елена", посилаючись на те, що 08.05.2015 ним, як землекористувачем здійснено посів сої, але в подальшому земельні ділянки без правових підстав зайняті відповідачем, який також здійснив на них посів сої, звернувся до господарського суду з даним позовом про стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу (упущеної вигоди) в сумі 286514,60 грн. При цьому, позивач зазначав, що за фактом самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем він звертався 19.05.2015 із заявою до Горностаївського РВ УМВС України Херсонській області. Кримінальне провадження за ст. 197-1 КК України, яке внесено до ЄРДР за №12015230160000290, було закрите 27.05.2015 у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, однак, підтверджено факт самовільного зайняття земельної ділянки. У жовтні 2015 року ТОВ "Торговий Дім "Україна" зібрав урожай сої на спірних земельних ділянках, право користування якими належить позивачеві. За заявою позивача 05.10.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015230160000508 внесено відомості за ст. 206 ч. 1 КК України - протидія законній господарській діяльності. Постановою слідчого СВ Горностаївського ВП Каховського ВП ГУНП в Херсонській області від 26.11.2015 кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, вказано, що питання недійсності договорів оренди землі мають вирішуватися в судовому порядку.

Відповідач, в свою чергу, заперечуючи проти позову, стверджував, що 01 лютого 2003 року ТОВ "Торговий Дім "Україна" уклав з власником земельної ділянки ОСОБА_5 договір оренди терміном на 5 років, який відповідним чином зареєстрував у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 47 у Великоблаговіщенській сільській раді. До основного договору оренди земельної ділянки сторонами підписано додаткову угоду № 31(1), якою продовжено строк договору на 10 років з моменту його підписання та державної реєстрації та зазначено, що договір припиняє свою дію 01 лютого 2013 року. Вказана додаткова угода у встановленому порядку зареєстрована в Херсонській регіональній філії Державного комітету України по земельних ресурсах від 08.05.2009 за № 040972200124 термін дії договору за якою закінчується 01.02.2013. В подальшому з ОСОБА_5 укладено додаткову угоду № 29, якою встановлено, що термін дії договору за взаємною згодою сторін складає 20 років з моменту його підписання та його державної реєстрації та припиняє свою дію 13 лютого 2023 року і на день подачі позову до суду є чинним. Відповідач зазначав, що він аналогічним чином згідно договорів оренди ТОВ "Торговий Дім "Україна" використовує земельні ділянки онди Л.В. кадастровий номер НОМЕР_5 та ОСОБА_7 кадастровий номер НОМЕР_2.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що дійсно відповідач раніше, до дня повідомлення його про передачу земельних ділянок іншій особі - позивачеві, використовував спірні земельні ділянки за договорами з їх власниками. Зокрема, 01.02.2003 ТОВ "Торговий Дім "Україна" уклав договір з власником земельної ділянки ОСОБА_5 терміном на 5 років, який відповідним чином зареєстрував у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 47 у Великоблаговіщенській сільській раді. До основного договору оренди земельної ділянки сторонами підписано додаткову угоду № 31(1), яку у встановленому порядку зареєстровано в Херсонській регіональній філії Державного комітету України по земельних ресурсах від 08.05.2009 за № 040972200124. Після закінчення вказаного строку договір з ОСОБА_5 в установленому порядку не укладено (не поновлено). Аналогічним чином, згідно договорів оренди ТОВ "Торговий Дім "Україна" використовує земельні ділянки ОСОБА_6 за договором від 31.03.20106, що укладався на п'ять років, строк дії якого в установленому порядку не продовжувався. Користування земельною ділянкою, що належить ОСОБА_7 відповідач обумовлював наявністю договору оренди землі від 10.12.2012, доказів реєстрації якого суду не надано.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття та використанням відповідачем у своїй господарській діяльності земельних ділянок, право на господарське використання яких належить позивачу.

Колегія суддів зазначає, що за змістом ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 ст. 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконаний зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже покладення на особу обов'язку відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди можливе тільки за умови реальної можливості одержання доходу особою, яка вважає, що їй завдано шкоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 157 Земельного кодексу України порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За положеннями Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у вирішенні питання про задоволення вимог щодо стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, господарським судам необхідно мати на увазі, що розмір такої шкоди визначається відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 за N 963.

З матеріалів справи вбачається, що в ухвалах господарського суду Херсонської області від 28.12.2015 та від 24.02.2016 судом зазначено про необхідність здійснення розрахунку розміру збитків з врахуванням вказаної Методики. Позивачем цього не зроблено.

Натомість, в обґрунтування своїх вимог позивач надав до справи Акт прогнозованого розміру збитків в сумі 350 660,00грн., заподіяних ФГ "Елена" на орендованих зрошуваних землях загальною площею 11,68 га від 09.02.2016, який складено та підписано комісією, створеною розпорядженням Горностаївської районної державної адміністрації Херсонської області від 09.02.2016 у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 284 від 19.08.1993.

Тобто, матеріали справи не містять правильного розрахунку розміру понесених збитків, виконаного на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 за N 963, в зв'язку з чим Одеський апеляційний господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про відсутність у діях відповідача елементів складу цивільного порушення, що, в свою чергу, унеможливлює покладення на ТОВ "Торговий Дім "Україна" обов'язку відшкодувати збитки у спірних правовідносинах та правомірно відмовив у позові.

Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції про задоволення позову, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Фермерського господарства "Елена" залишити без задоволення.

Постанову від 03.08.2016 Одеського апеляційного господарського суду у справі №923/2075/15 господарського суду Херсонської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді О. Сибіга

С. Бакуліна