ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" жовтня 2017 р.Справа № 923/2075/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Принцевської Н.М.
секретар судового засідання: Полінецька В.С.
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Україна»
на рішення господарського суду Херсонської області від 28 квітня 2016 року
по справі № 923/2075/15
за позовом: Фермерського господарства «ЕЛЕНА»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Україна»
про відшкодування шкоди в сумі 286514,60 грн., заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок
ВСТАНОВИВ:
25.12.2015 року Фермерське господарство «ЕЛЕНА» звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Україна» про відшкодування шкоди у розмірі 286 514,60 грн., заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок.
Позивач неодноразово звертався до суду з заявами в порядку ст.22 ГПК України, та відповідно до останньої редакції, 25.04.2016 Фермерське господарство «ЕЛЕНА» звернулось до суду з заявою про доповнення змісту позову та зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Україна» збитки у вигляді неодержаного доходу у розмірі 182 885,39 грн. та судові витрати (т.2а.с.107-112)..
Позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог мотивовані тим, що ФГ «Елена» на підставі Договорів оренди, укладених у квітні 2015 року із власниками земельних ділянок, користується земельними ділянками сільськогосподарського призначення загальною площею 12,1700 га, із них 11,68 га - зрошувані землі, для вирощування товарної сільськогосподарської продукції. На зрошуваних землях позивач 08 травня 2015 року посіяв сою, проте відповідач самовільно зайняв ці ділянки та протягом травня-жовтня 2015 року також посіяв сою, а згодом зібрав урожай, в результаті чого товариству завдано шкоду.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 28 квітня 2016 року позов задоволено. Стягнуто з ТОВ «ТД «Україна» на користь ФГ «Елена» 182 885,39 грн. у рахунок відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям і використанням земельних ділянок.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03 серпня 2016 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 09 лютого 2017 року, рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного суду України від 14.06.2017 року у даній справі Заяву фермерського господарства «Елена» задовольнити частково. Постанову Вищого господарського суду України від 09 лютого 2017 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03 серпня 2016 року у справі № 923/2075/15 скасовано, а справу передано на розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.
Позиція Верховного суду України мотивована тим, що судом апеляційної та касаційної інстанції були неправильно застосовані норми матеріального права, а саме помилково обмежився посиланням на недотримання позивачем ОСОБА_1 як виключної підстави для розрахунку розміру збитків, що є наслідком відсутності в діях відповідача елементів складу цивільного правопорушення та неможливості покладання на останнього обов'язку з відшкодування понесених позивачем збитків.
25.07.2017 року справа № 923/2075/15 у 3-х томах отримана Одеським апеляційним господарським судом разом з постановою Верховного суду України від 14.06.2017 року та прийнята до апеляційного провадження.
Так, не погоджуючись з винесеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Україна» звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Фермерського господарства «ЕЛЕНА» .
В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування судового акту, з підстав передбачених ст. 104 ГПК України, а саме:
- апелянт вважає, що місцевий господарський суд під час прийняття оскаржуваного рішення та задоволення позову вийшов за межі заявлених позовних вимог, оскільки позов бус заявлений про самовільний збір врожаю і завданих збитків;
- місцевим господарським судом безпідставно не прийняті до уваги ОСОБА_2 обстеження земельної ділянки від 26.03.2016 та 09.03.2016 року;
- позивачем не доведена реальність намірів та можливість реального отримання заявлених в позові коштів в якості прибутку.
Представником Фермерського господарства «ЕЛЕНА» надано до суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив залишити апеляційну скаргу ТОВ «Торговий Дім «Україна» без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим та відповідаючим матеріалам справи.
Під час нового розгляду апеляційної скарги, представником відповідача надано до суду додаток до апеляційної скарги на рішення господарського суду Херсонської області, відповідно до якого в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та у задоволенні позовних вимог відмовити.
05.10.2017 учасники судового процесу в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомленні про час та місце слухання справи, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за їх відсутністю.
Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу доповнення до неї та відзив, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.
Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.
Як встановлено під час розгляду даної справи, та підтверджено при новому розгляді справи, у квітні 2015 року Фермерське Господарство «Елена» укладено Договори оренди земельних ділянок з їх власниками - громадянами ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 строком на десять років. Право оренди зареєстровано у встановленому законом порядку. Загальна площа земельних ділянок становить 12,1700 га, із яких 11,68 га - зрошувані землі, а саме:
- земельна ділянка площею 4,02 га, контур № 18а, ділянка № 34, кадастровий номер 6522680500:04:001:0201, на території Великоблаговіщенської сільської ради Горностаївського району Херсонської області, яка належить ОСОБА_2 (договір оренди земельної ділянки від 01 квітня 2015 року, право оренди зареєстровано реєстраційною службою Горностаївського районного управління юстиції 22 квітня 2015 року за № 9444328);
- земельна ділянка площею 3,99 га, контур № 19, ділянка № 33, кадастровий номер 6522680500:05:024:0034, на території Великоблаговіщенської сільської ради Горностаївського району Херсонської області, яка належить ОСОБА_3 (договір оренди земельної ділянки від 02 квітня 2015 року, право оренди зареєстровано реєстраційною службою Горностаївського районного управління юстиції 22 квітня 2015 року за № 9449920);
- земельна ділянка площею 4,0666 га, контур № 18а, ділянка № 10, кадастровий номер 6522680500:05:024:0010, на території Великоблаговіщенської сільської ради Горностаївського району Херсонської області, яка належить ОСОБА_4 (договір оренди земельної ділянки від 22 квітня 2015 року, право оренди зареєстровано реєстраційною службою Горностаївського районного управління юстиції 22 квітня 2015 року за № 9445754).
05 травня 2015 року ФГ «Елена» у листі № 456 повідомило ТОВ «ТД «Україна» про укладення зазначених Договорів оренди земельних ділянок.
08 травня 2015 року ФГ «Елена» виконано роботи зі встановлення та відновлення меж земельних ділянок загальною площею 12 га, розташованих на території Великоблаговіщенської сільської ради Горностаївського району Херсонської області, що підтверджується Договором про розроблення технічної документації щодо встановлення та відновлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості від 08 травня 2015 року, актами від 08 травня 2015 року прийомки-передачі межових знаків на зберігання щодо земельних ділянок, актами від 08 травня 2015 року погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами.
08 травня 2015 року комісією у складі представника сільської ради, ФГ «Елена» та підприємства, що встановлювало (відновлювало) межі орендованих земельних ділянок, обстежено земельні ділянки в межах зрошення площею 11,56 га та встановлено, що землі не засіяні.
ФГ «Елена» , як землекористувач 08 травня 2015 року здійснило посів сої на орендованих земельних ділянках, що підтверджується ОСОБА_2 № 3 витрат насіння сої у кількості 1350 кг і садового матеріалу за травень 2015 року вартістю 16 200,00 грн., нарахуванням заробітної плати за виконання зазначеного обсягу робіт у сумі 347,46 грн., що підтверджується формою сільгоспобліку № 67 облікового листка тракториста-машиніста за травень 2015 року; витратами дизельного пального в кількості 58 л вартістю 1 020,80 грн., що підтверджується лімітно-забірною карткою № 5 на отримання матеріальних цінностей від 07 травня 2015 року, видатковою накладною від 15 квітня 2015 року № ТС-0000001 від постачальника дизельного палива, квитанцією від 15 квітня 2015 року № 0X606000, згідно з якою оплачено дизельне пальне.
ТОВ «ТД «Україна» у період з 10 травня 2015 року зазначені земельні ділянки площею 11,68 га самовільно пересіяло та використало для вирощування сільськогосподарської культури сої. Відповідач зібрав на спірних земельних ділянках у жовтні 2015 року урожай по 36,2 центнери сої з одного гектара. Факт використання земельних ділянок відповідач не оспорює .
За фактом самовільного зайняття земельної ділянки ТОВ «ТД «Україна» 19 травня 2015 року позивач звернувся із заявою до Горностаївського РВ УМВС України у Херсонській області. Кримінальне провадження за статтею 1971 Кримінального кодексу України (далі - КК), внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015230160000290, закрито 27 травня 2015 року у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, однак підтверджено факт самовільного зайняття земельної ділянки.
За заявою ФГ «Елена» 05 жовтня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 12015230160000508 на підставі частини першої статті 206 КК - протидія законній господарській діяльності. Постановою слідчого СВ Горностаївського ВП Каховського ВП ГУНП у Херсонській області від 26 листопада 2015 року кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, зазначено, що питання недійсності договорів оренди землі мають вирішуватися в судовому порядку.
Також встановлено, що ТОВ «ТД «Україна» до дня повідомлення йому про передачу земельних ділянок іншій особі - позивачеві, використовувало спірні земельні ділянки за договорами, укладеними з їх власниками. Зокрема, 01 лютого 2003 року ТОВ «ТД «Україна» уклало договір із власником земельної ділянки ОСОБА_2 строком на 5 років, який відповідним чином зареєстровано у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 47 у Великоблаговіщенській сільській раді. До цього договору сторонами підписано додаткову угоду № 31(1), за умовами якої строк дії договору продовжено на 10 років з моменту його підписання та державної реєстрації, договір припиняє свою дію 01 лютого 2013 року. Цю додаткову угоду у встановленому порядку зареєстровано в Херсонській регіональній філії Державного комітету України по земельних ресурсах 08 травня 2009 року за № 040972200124. Після закінчення зазначеного строку договір з ОСОБА_2 у встановленому порядку не укладено (не поновлено).
Строк дії договору оренди землі, укладеного 31 березня 2006 року між ТОВ «ТД «Україна» і ОСОБА_3 терміном на п'ять років, сплив та у встановленому законом порядку не продовжувався.
Користування земельною ділянкою, належною ОСОБА_4, ТОВ «ТД «Україна» обґрунтовувало наявністю договору оренди землі від 10 грудня 2012 року, однак цей договір не зареєстровано у встановленому законом порядку.
За розрахунками позивача, внаслідок протиправних дій відповідача, що полягають у незаконному зборі урожаю сої на орендованих позивачем зрошуваних земельних ділянках площею 11,68 га, ФГ «Елена» завдано збитки у вигляді неодержаного доходу (упущена вигода) у розмірі 182 885,39 грн., що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення уточнених позовних вимог Фермерського господарства «ЕЛЕНА» та вважає, що доводи, заперечення і вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Україна» , викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Задовольняючи позов Фермерського господарства «ЕЛЕНА» , місцевий господарський суд виходив із того, що відповідач самовільно, за відсутності правових підстав використовував належну позивачеві земельну ділянку у своїй господарській діяльності, отримав від незаконного використання доходи, чим завдав позивачеві шкоди, розрахунок розміру якої доведено позивачем належними доказами.
Водночас судом першої інстанції було зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» встановлено порядок відшкодування збитків, зокрема при тимчасовому зайнятті земельних ділянок з дозволу або за згодою землекористувача. У такому разі збитки визначаються комісіями, створеними районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад або за угодою між власниками землі або землекористувачами та підприємствами, установами й організаціями. Отже, у разі самовільного зайняття земельних ділянок цей порядок не застосовується. ОСОБА_1 у спірних правовідносинах не застосовується з підстав, наведених у поясненнях Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області. За висновком суду першої інстанції позивач розрахував збитки, виходячи з фактичних даних, які обґрунтував даними бухгалтерського обліку та звітності, що відповідає приписам статті 22 ЦК як упущена вигода. На положення постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» позивач не посилався та на її підставі розрахунку збитків не проводив.
Положеннями статей 224, 225 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, Земельним кодексом України.
Згідно зі статтею 211 Земельного кодексу України, за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть відповідно до законодавства цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.
За змістом статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідно до статті 152 ЗК держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності. При цьому пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій.
Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки позивач не отримав доходів, які міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено. Розрахунок неодержаного доходу (упущеної вигоди) додано позивачем до позовної заяви.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, матеріалами справи підтверджується самовільне зайняття відповідачем земельних ділянок, які належать на праві оренди позивачу, і внаслідок протиправних дій відповідача, що полягають у незаконному зборі урожаю сої на орендованих позивачем зрошуваних земельних ділянках площею 11,68 га, ФГ «Елена» було заподіяно збитки у вигляді неодержаного доходу (упущена вигода) у розмірі 182 885,39 грн.
Судом вірно встановлено, що вартість однієї тони зерна сої у відповідний період становила 8 900,00 грн., чого не оспорював відповідач. Останній отримав на спірних земельних ділянках 422,82 ц врожаю сої та дохід понад 376 000,00 грн. Для розрахунку суми неодержаних доходів позивач узяв середні показники врожайності по району, що є меншими від фактичної врожайності сої, отриманої відповідачем, і вирахував із загальної кількості та вартості врожаю, що він міг би отримати при самостійному господарюванні на землях, суми витрат, які він обов'язково мав би понести на вирощування, збір врожаю на цих земельних ділянках, сплату податків, орендної плати тощо.
Колегія суддів апеляційної інстанції не приймає посилання відповідача на ОСОБА_2 обстеження земельної ділянки ОСОБА_4 від 26.03.2016 та 09.03.2016 зі змісту якого вбачається, що слідів пересіву не встановлено, оскільки зазначений ОСОБА_2 не може бути доказом того, що позивачем не здійснювався посів сої 08.05.2015 року та складений без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Україна» .
Крім того, судом також було вірно встановлено, що Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963, при розгляді цієї справи також не може застосовуватися, про що суд повідомлено Держсільгоспінспекцією.
Враховуючи вищевикладене, самовільне зайняття Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Україна» земельних ділянок та незаконний збір урожаю сої на орендованих позивачем зрошуваних земельних ділянках є підставою для задоволенні позовних вимог про нарахування та стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу у розмірі 182 885,39 грн.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Херсонської області від 28.04.2016 року у справі № 923/2075/15 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Україна» - без задоволення.
Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського
процесуального кодексу України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Україна» залишити без задоволення
2. Рішення господарського суду Херсонської області від « 28» квітня 2016 року у справі № 923/2075/15 залишити без змін .
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Повний текст постанови
складено „09» жовтня 2017 року
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя Н.М. Принцевська
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2017 |
Оприлюднено | 10.10.2017 |
Номер документу | 69406399 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Колоколов С.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні