Рішення

від 30.01.2017 по справі 905/3334/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.01.2017р. Справа № 905/3334/16

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючий - суддя Харакоз К.С.,

при секретарі судового засідання Чорман О.О.,

розглянувши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії ОСОБА_1 залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця ,

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Промислова фінансова компанія Укразовметсплав , м.Маріуполь, Донецька область

про стягнення штрафу в сумі 66955,00 гривень

За участю:

представник позивача: ОСОБА_3 (за довіреністю);

представник відповідача:

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство Українська залізниця , м.Київ, в особі регіональної філії ОСОБА_1 залізниця , Дніпропетровська область, м.Дніпро, звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Промислова фінансова компанія Укразовметсплав , м.Маріуполь, Донецька область, про стягнення штрафу в сумі 66 955,00 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на дані залізничної накладної № 48949010, комерційного акту НА №001050/132 від 24.06.2016р. Нормативно позивні вимоги обґрунтовані ст.ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць України.

Ухвалою суду від 30.11.2016р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначений на 14.12.2016р.

Ухвалою суду від 14.12.2016р. розгляд справи відкладено на 27.12.2016р.

19.12.2016р. від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалами суду від 27.12.2016р. та 16.01.2017р. розгляд справи відкладався на 16.01.2017р. та 30.01.2017р. відповідно.

Представник позивача у судове засідання 30.01.2017р. з'явився, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання 30.01.2017р., як і в попередні судові засідання, не з'явився. Відповідач своїм правом на участь в судових засіданнях не скористався, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою відповідача.

Враховуючи, що наявних в матеріалах справи документів та пояснень достатньо для прийняття рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними в ній матеріалами справи в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016р. ТОВ ПФК Укразовметсплав (вантажовідправник), з первісної станції Сартана Донецької області на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Донецької області на адресу ТОВ Дніпровський Втормет (вантажоодержувач), за залізничною накладною № 48949010 відправило вантаж - лом чорних металів не поіменований в алфавіті.

При оформленні залізничної накладної № 48949010 у вагоні № 66765983 відповідачем вказано масу вантажу: нетто - 64 200кг.

Як свідчить розділ 24 та 26 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на автомобільних вагах.

Правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно з п.28. Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000р., вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

На попутній станції ОСОБА_1 залізниці було проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у спірному вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній.

За результатами контрольної перевірки станцією ОСОБА_1 залізниці був складений комерційний акт НА №001050/132 від 24.06.2016р., відповідно до якого за результатами контрольного переважування на справних 150-тонних вагах станції ОСОБА_1 залізниці виявилось, що у вагоні № 66765983 вага брутто складає 87 160кг., тара по документу 23 800 кг., нетто 63 360кг., що менше ваги зазначеної в документі на 840кг;

У комерційному акті НА №001050/132 від 24.06.2016р. містяться відомості про те, що завантаження у вагоні навалом, на рівні бортів вагону, вантаж вкритий листами укриття, маркований білим вапняком, окреслення навантаження без порушень, виїмок немає. В технічному відношенні вагон справний, люки, двері зачинені.

Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002р., передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Суд встановив, що комерційний акт НА №001050/132 від 24.06.2016р. підписаний належними особами у відповідності до п.10. Правил складання актів.

Відповідно до п.12. Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002р., якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі Є комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено . Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.

При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

Згідно технічного паспорту ваг №89 станції ОСОБА_1 залізниці, дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію - 26.10.2007р., строк експлуатації - 10 років (тобто до 26.10.2017р.), міжповірочний інтервал ЗВВТ становить 12 місяців, відміткою у паспорті підтверджено, що остання державна повірка ваг здійснена 18.05.2016р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1. ст. 909 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та ч.1. ст. 307 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч.2. ст. 908 ЦК України та ч.5. ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч.3. ст.909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).

Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за № 863/5084 від 24.11.2000р., а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п.2.1. та п.2.2., графи Маса вантажу, визначена відправником, кг та Спосіб визначення маси заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п.5. Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3. Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Відповідно до ч.1. та ч.2. ст.24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно ч.1. ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах законодавцем у ст.129 Статуту визначено складання комерційного акту.

Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.

Так, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належним доказом - комерційним актом НА №001050/132 від 24.06.2016р.

Вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.

Доказів на підтвердження відсутності вини вантажовідправника у невідповідності відомостей, зазначених у перевізному документі фактичній масі вантажу у спірному вагоні, відповідачем суду не надано.

Згідно з п.5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України за № 644 від 21.11.2000р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто), зокрема для лому, становить 0,5%.

Відтак, норма природної втрати у вагоні № 66765983 за залізничною накладною № 48949010 становить: 63 360кг * 0,5% = 316,8кг, в той час як фактична різниця становить 840кг.

Статтею 122 Статуту залізниць України визначено, що за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України, штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки .

Провізна плата за перевезення вантажу у вагоні № 60421211 за залізничною накладною № 48949010 становить 13 391,00грн., заявлений штраф до стягнення у розмірі 66 955,00грн.

Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним, та відповідає ст.ст. 118, 122 Статут залізниць України.

Оскільки саме відповідач, як вантажовідправник, визначає масу вантажу, заповнює і підписує накладну, яка є основним перевізним документом, який надається залізниці відправником разом з вантажем, і є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, а згідно статті 24 Статуту саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, то вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 49 ГПК України господарський суд покладає на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 23, 24, 37, 118, 122, 129 Статуту залізниць України; ч. 2 ст. 908, ч. 1, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України; ч. 1, 5 ст. 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 4 2 -4 7 , 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії ОСОБА_1 залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Промислова фінансова компанія Укразовметсплав , м.Маріуполь, Донецька область, про стягнення штрафу в сумі 66 955,00 гривень - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Промислова фінансова компанія Укразовметсплав (код ЄДРПОУ 36637261, місцезнаходження - 87551, Донецька область, м. Маріуполь, проїзд Знаменський, б.1/29) на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії ОСОБА_1 залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (код ЄДРПОУ 40081237, місцезнаходження - 49602, м. Дніпропетровськ, пр. Дмитра Яворницького (ОСОБА_4), б.108) штраф за неправильно зазначену масу вантажу в розмірі 66 955,00 грн. та витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 1 378,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 01.02.2017р.

Суддя К.С. Харакоз