Ухвала

від 14.02.2017 по справі 915/42/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

==================================================================

УХВАЛА

14 лютого 2017 року Справа № 915/42/17

Позовач: Приватне сільськогосподарське підприємство «Аграрник» , 56517, Миколаївська область, Вознесенський район, с.Дорошівка, вул. Леніна, буд. 98; поштова адреса: 54034, м.Миколаїв, вул.Авангардна, 8

відповідач: Фермерське господарство «Жемчужина» , 57210, Миколаївська область, Вітовський район, смт.Воскресенське, вул.Горького, 119

про: визнання договору про сумісне вирощування сільськогосподарських культур від 05.01.2015 року чинним.

Суддя О.Г. Смородінова

Представники сторін:

від позивача: представник не з'явився,

від відповідача: ОСОБА_1 згідно довіреності.

Суть ухвали:

20.01.2017 року Приватне сільськогосподарське підприємство «Аграрник» звернулось до господарського суду з позовною заявою в якій просить суд визнати чинним договір про вирощування сільськогосподарських культур, укладений 05.01.2015 року між ПСП Аграрник та ОСОБА_2 У вказаній позовній заяві позивач також просить суд на підставі ст.ст. 66, 67 ГПК України вжити заходів забезпечення позову, шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо перешкоджання ПСП Аграрник у виконанні договору про сумісну діяльність, укладеного позивачем і відповідачем 05.01.2015 року, в тому числі заборонити відповідачу укладати з іншими особами договори сумісного вирощування або оренди земельної ділянки площею 21,2 га, яка належить відповідачу.

В обґрунтування вимог вжиття заходів забезпечення позову позивач посилаючись на ст. 67 ГПК України зазначає таке: Оскільки одностороннє розірвання відповідачем договору перешкоджає ПСП Аграрник у виконанні цього договору вважаємо необхідним заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо перешкоджання ПСП Аграрник у виконанні договору про договір на сумісне вирощування сільськогосподарських культур, укладеного позивачем і відповідачем 05.01.2015 року... .

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.01.2017 року було зобов'язано позивача, надати суду докази які вказують на те, що відповідач перешкоджає позивачу виконувати договір про сумісне вирощування сільськогосподарських культур від 05.01.2015 року.

Позивач вимоги ухвали суду від 23.01.2017 року не виконав витребувані судом докази до суду не надав, в судове засідання взагалі з невідомих причин свого представника не направив.

Відповідач в судовому засіданні проти вимог позивача про забезпечення позову усно заперечив.

Відповідно до вимог ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Стаття 67 ГПК України встановлює перелік заходів до забезпечення позову.

У відповідності до положень п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову № 16 від 26.12.2011 року особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Пунктом 3 вищевказаної постанови визначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Досліджуючи вимогу позивача в позовній заяві про забезпечення позову, суд дійшов висновку про залишення її без задоволення виходячи з наступного.

Позивач не навів та не обґрунтував причини такого звернення, не зазначив та не надав доказів в обґрунтування обставин щодо необхідності забезпечення позову. Не вказав та не надав доказів в обґрунтування обставин які вказують на те, що відповідач перешкоджає позивачу у здійснені господарської діяльності, за договором про сумісне вирощування сільськогосподарських культур від 05.01.2015 року.

Також позивачем не доведено належними засобами доказування того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Крім того, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Підпунктом 3 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір визначена ставка судового збору за подання заяви до господарського суду про вжиття запобіжних заходів забезпечення позову, яка становить 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

По-перше, позивачем не оформлено вимогу про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді мотивованої заяви.

По-друге, позивачем за вимогою про вжиття заходів до забезпечення позову не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку відмовити у задоволенні вимоги до Приватного сільськогосподарського підприємства «Аграрник» про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства «Аграрник» про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 915/42/17 шляхом:

- заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо перешкоджання ПСП Аграрник у виконанні договору про сумісну діяльність, укладеного позивачем і відповідачем 05.01.2015 року, в тому числі заборонити відповідачу укладати з іншими особами договори сумісного вирощування або оренди земельної ділянки площею 21,2 га, яка належить відповідачу - відмовити.

Суддя О.Г. Смородінова