Рішення

від 13.02.2017 по справі 918/15/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" лютого 2017 р. Справа № 918/15/17

за позовом Рівненської обласної державної адміністрації

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Китайське підприємство "АСЛ"

про розірвання договору оренди

Суддя Андрійчук О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 дов. від 03.01.2017 року

від відповідача: не з'явився

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 81 1 ГПК України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2017 року Рівненська обласна державна адміністрація звернулася (позивач) звернулася до до Господарського суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Китайське підприємство "АСЛ" (відповаідач) про розірвання договору оренди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

03.12.2007 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди землі № 92, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування на 5 років земельну ділянку площею 2,0 га для будівництва та обслуговування заводу по виготовленню цегли, яка знаходиться біля с. Микитичі Птицької сільської ради.

Відповідач усупереч умовам договору свій обов'язок щодо своєчасного внесення орендної плати не виконує, відповідно до повідомлення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції відповідач з 01.01.2010 року систематично не оплачує орендну плату.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди землі, зокрема в частині систематичної несплати орендної плати за земельну ділянку, позивач просить суд розірвати договір оренди та зобов'язати відповідача повернути орендовану земельну ділянку.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 651 ЦК України, ст.ст. 15, 21, 24, 32 Закону України "Про оренду землі", ст. 141 ЗК України тощо.

Ухвалою від 04.01.2017 року порушено провадження, справу призначено до розгляду на 16.01.17 року.

Ухвалою суду від 16.01.2017 року розгляд справи відкладено на 30.01.2017 року.

Ухвалою суду від 30.01.2017 року розгляд справи відкладено на 13.02.2017 року.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.12.2007 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди землі № 92, за умовами п. 1 якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування заводу по виготовленню цегли за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (пасовище) біля с. Микитичі Птицької сільської ради Дубенського району Рівненської області.

Вказаний договір зареєстрований у Дубенському районному відділі Рівненської регіональної філії ЦДЗК при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.04.2008 року за № 040858500001.

03.12.2007 року між сторонами підписано акт приймання-передачі земельної ділянки.

Умови використання та цільове призначення земельної ділянки-для будівництва та обслуговування заводу по виготовленню цегли (п.п. 15, 16 договору).

За п. 2. договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,0 га, у тому числі сільськогосподарські угіддя - 2,0 га.

Відповідно до п. 8 договору договір оренди укладено строком на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Отже, строк договору закінчився, з урахуванням його державної реєстрації, 01.02.2013 року.

У вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, слід враховувати положення ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011 року).

Частиною 6 зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Враховуючи, що позивач не заперечив щодо поновлення договору землі, отже останній є пролонгованим на той самий строк і на тих самих умовах.

У п.п. 5, 9, 11 договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 225 911,00 грн. Орендна плата вносить орендарем у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 9 040,00 грн. Орендна плата вноситься щомісячно в рівних частинах до 01 числа кожного місяця впродовж року.

Судом встановлено, що відповідач за 2012-2016 роки податкові декларації плати за землю (орендна плата) до Дубенської ОДПІ не подавав, відповідно орендна плата за землю орендарем не нараховувалася та до бюджету не сплачувалася, про що свідчить довідка Дубенської ОДПІ Головного управління ДФС у Рівненській області № 817/17-17-12-16 від 10.02.2017 року

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» до істотних умов договору оренди землі віднесено, зокрема, орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").

Як встановлено ст. 2 Закону України «Про оренду землі» , відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Питання оподаткування регулюються Податковим кодексом України і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Згідно з пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень розділу XIII Податкового кодексу.

Пунктом 288.1 ст. 288 цього Кодексу визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (пп. 288.2 - 288.3 ст. 288 Кодексу).

У силу вимог ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку (ст. 35 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 3 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до п. 38 договору умовами розірвання договору є несвоєчасне внесення орендної плати.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішення суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором (п. 37 договору).

У силу положень ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі ст.ст. 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Як зазначалося, згідно з довідкою Дубенської ОДПІ Головного управління ДФС у Рівненській області № 817/17-17-12-16 від 10.02.2017 року відповідач за 2012-2016 роки податкові декларації плати за землю (орендна плата) до Дубенської ОДПІ не подавав, відповідно орендна плата за землю орендарем не нараховувалася та до бюджету не сплачувалася.

З урахуванням викладеного, враховуючи що відповідач систематично не сплачує орендну плату, чим порушує права позивача на своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі, суд приходить до висновку, що неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо сплати орендних платежів, обумовлених договором, є істотним порушенням договору у розмінні ст. 651 ЦК України.

Отже, вимоги позивача про розірвання договору суд визнає обґрунтованими та такими, які належить задовольнити.

Відповідно до п. 21 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, в якому він одержав її в оренду.

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором (ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі").

Враховуючи, що суд встановив підстави для розірвання договору, відтак вимога позивача про повернення земельної ділянки також підлягає до задоволення.

Статтею 4-3 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір оренди землі від 03.12.2007 року, укладений між Дубенською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю спільним Українсько - Китайським підприємством "АЛС", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.04.2008 року за № 040858500001.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю спільному Українсько - Китайському підприємству "АЛС" (с. Микитичі, Дубенський район, Рівненська область, 35645, код ЄДРПОУ 34337416) повернути Дубенській районній державній адміністрації (вул. Д. Галицького, 17, м. Дубно, Дубенський район, Рівненська область, 35600, код ЄДРПОУ 04057830) земельну ділянку площею 2,0 га для будівництва та обслуговування заводу по виготовленню цегли, що розташована біля с. Микитичі Птицької сільської ради Дубенського району Рівненської області, у стані не гіршому, ніж на момент передачі її в оренду.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю спільного Українсько - Китайського підприємства "АЛС" (с. Микитичі, Дубенський район, Рівненська область, 35645, код ЄДРПОУ 34337416) на користь Дубенської районної державної адміністрації (вул. Д. Галицького, 17, м. Дубно, Дубенський район, Рівненська область, 35600, код ЄДРПОУ 04057830) судовий збір у розмірі 2 756,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України.

Повне рішення складено 13.02.2017 року.

Суддя Андрійчук О.В.