Рішення

від 14.02.2017 по справі 910/20024/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2017Справа №910/20024/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАССМА РІТЕЙЛ"

до Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчавової адміністраціїї Славінського Валерія Івановича;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

ОСОБА_2 (третя особа 1);

Національний банк України (третя особа 2);

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (третя особа 3);

про визнання припиненими зобов'язань, визнання припиненою іпотеку та скасування заборони відчуження нерухомого майна, визнання припиненим права застави та обтяження рухомого майна та зобов'язання вчинити дії.

Суддя О.В. Мандриченко

Представники:

Від позивача: Караговнік А.К., представник, довіреність № б/н від 28.03.2016 р.;

Від відповідача: Модліновський Н. О, представник, довіреність № 127 від 03.12.2016 р..

Від третьої особи 1: не з'явилися;

Від третьої особи 2: не з'явилися;

Від третьої особи 3: ОСОБА_5, представник, довіреність № 27-48336/16 від 28.12.2016 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вассма Рітейл" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Златобанк" про:

- визнання припиненим зобов'язання за Кредитним договором № 06/12-KLMV від 18.01.2012, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вассма Рітейл";

- визнання припиненим зобов'язання за Договором іпотеки, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вассма Рітейл" та посвідченого 15.02.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Олефіренко за реєстровим № 266;

- визнання припиненим зобов'язання за Договором застави товарів в обороті № 06/12-KLMV/S-8 від 16.02.2012, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вассма Рітейл";

- визнання припиненою іпотеки та скасування заборони відчуження нерухомого майна, яке було надано у забезпечення зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Вассма Рітейл№ перед Публічним акціонерним товариством "Златобанк" за Кредитним договором № 06/12-KLMV від 18.01.2012 згідно Договору іпотеки від 15.02.2012;

- визнання припиненим права застави та обтяження товарів в обороті, які були надані у забезпечення зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Вассма Рітейл" перед Публічним акціонерним товариством "Златобанк" за Кредитним договором № 06/12-KLMV від 18.01.2012 згідно Договору застави товарів в обороті № 06/12-KLMV/S-8 від 16.07.2013;

- зобов'язання відповідача здійснити дії, які є необхідними для реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно припинення іпотеки та зняття заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, зазначених в Договорі іпотеки від 15.02.2012;

- зобов'язання відповідача здійснити дії, які є необхідними для реєстрації відомостей про припинення обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, згідно Договору застави товарів в обороті № 06/12-KLMV/S-8 від 16.07.2013.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2015 у справі № 910/20024/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2015, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2016, вказані судові рішення скасовано, справу № 910/20024/15 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2016 у справі № 910/20024/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2016, позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2016 року у справі № 910/20024/15 касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славінського Валерія Івановича та Національного банку України задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 у справі № 910/20024/15 скасовано, а справу № 910/20024/15 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 року № 04-23/2414 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ" та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2016 року, справа № 910/20024/15 передана для розгляду судді Мандриченку О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 року справу № 910/20024/15 прийнято до свого провадження суддею Мандриченком О. В., слухання справи призначено на 06.12.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 року слухання справи призначено на 19.01.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2017 року слухання справи призначено на 02.02.2017 року.

У судових засіданнях 02.02.2017 р. та 09.02.2017 р. було оголошено перерву у справі.

У судовому засіданні 14.02.2017 р. представник позивача та представник третьої особи 3 позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

18 січня 2012 року між Публічним акціонерним товариством Златобанк (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вассма Рітейл (позичальник) було укладено Кредитний договір №06/12-KLMV від 18.01.2012р. (надалі - Кредитний договір).

Згідно п. 1.1. кредитного договору відповідач надав позивачу кредитні кошти у формі мультивалютної кредитної лінії у гривні, доларах США та євро на поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 3 000 000,00 доларів США.

Пунктом 1.2. кредитного договору (з урахування договору про внесення змін №3 від 17.07.2014р. до Кредитного договору) встановлено, що строк повернення кредитних коштів встановлювався по 16 липня 2015 року.

Пунктом 1.4. кредитного договору (з урахування договору про внесення змін №3 від 17.07.2014р. до Кредитного договору) встановлено, що плата за користування кредитними коштами в розмірі 27,0% річних у гривні, 16,0% річних у доларах США та 15,0% річних у євро.

Належне виконання позивачем зобов'язань перед відповідачем за Кредитним договором були забезпечені згідно:

- договору іпотеки, який укладено між позивачем та відповідачем і посвідчено 15.02.2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Олефіренко К.М. за реєстровим №266:

- Договору застави №06/12-KLMV/S-7 від 15.02.2012р., який укладено між відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю НВФ Вассма ;

- Договору застави №06/12-KLMV/S-8 від 16.07.2013р., який укладено між відповідачем та позивачем;

- Договору поруки №06/12-KLMV/Р-1 від 18.01.2012р., який укладено між відповідачем та ОСОБА_7;

- Договору поруки №06/12-KLMV/Р-2 від 18.01.2012р., який укладено між відповідачем та ОСОБА_8;

- Договору поруки №06/12-KLMV/Р-3 від 18.01.2012р., який укладено між відповідачем та ОСОБА_9;

- Договору поруки №06/12-KLMV/Р-4 від 18.01.2012р., який укладено між відповідачем та ОСОБА_10;

- Договору поруки №06/12-KLMV/Р-5 від 18.01.2012р., який укладено між відповідачем та ОСОБА_11;

- Договору поруки №06/12-KLMV/Р-6 від 18.01.2012р., який укладено між відповідачем та ТОВ Зелена-Країна .

Як вбачається з матеріалів справи, 11.02.2015р. між позивачем та третьою особою було укладено договір про виконання зобов'язань третьою особою, відповідно до умов якого позивач та третя особа, домовились, що останній не пізніше 13.02.2015р. сплачує відповідачу суму кредитної заборгованості позивача за Кредитним договором в розмірі не меншому 22 955 214,42 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Пункт 5.3 кредитного договору передбачає можливість виконання зобов'язань за цим договором третьою особою.

12.02.2015р. третьою особою в рахунок погашення заборгованості позивача за кредитним договором також була сплачена сума коштів в розмірі 655 781,32 грн., що підтверджується платіжним дорученням №464846 від 12.02.2015р.

Крім того, 12.02.2015р. третьою особою (ОСОБА_2.) в рахунок погашення заборгованості позивача за кредитним договором була сплачена сума коштів в розмірі 1 170 094,13 дол. США, що становить еквівалент 29 368 358,72 грн., що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 1 від 12.02.2015р.

Загальна сума коштів, яка була сплачена 12.02.2015р. ОСОБА_2 на погашення заборгованості позивача за кредитним договором становить 30 024 140,04 грн. Як наслідок, 13.02.2015р. відповідач повернув третій особі зайво сплачені 281 640,13 дол. США, що становить еквівалент 7 068 925,62 грн. Таким чином зобов'язання позивача за кредитним договором були виконані третьою особою на суму 22 955 214,42 грн.

Відповідно до ст. 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Пунктом 3.4.2. кредитного договору передбачено, що позичальник має право здійснювати повне чи часткове повернення отриманих кредитних коштів в межах строку, встановленого п. 1.1. цього Договору.

Тобто виконання зобов'язань з повернення отриманих кредитних коштів за кредитним договором до 16 липня 2015 року не суперечить приписам чинного законодавства та умовам укладеного сторонами кредитного договору.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 р. № 280 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 липня 2004 р. за № 919/9518, рахунок 2620 (Кошти на вимогу фізичних осіб) призначено для обліку вкладів (депозитів) на вимогу фізичних осіб, у тому числі поточних рахунків фізичних осіб та розрахунків за ними; наданих кредитів овердрафт. За дебетом рахунку проводяться суми перерахувань, виплат за розпорядженням власників рахунків згідно з режимом роботи рахунків; суми коштів, що підлягають примусовому стягненню відповідно до законодавства України; надані кредити овердрафт. За кредитом рахунку проводяться суми, що надходять у встановленому порядку на рахунки клієнтів згідно з режимом роботи рахунків; суми залишків кредитів овердрафт, що перераховані на рахунки простроченої заборгованості.

Згідно визначенню, наведеному в п. 1.30 статті 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до ст. 1068 ЦК України Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до п. 2.3. кредитного договору повернення кредитних коштів здійснювалось на рахунки відповідача:

- НОМЕР_1 в АТ Златобанк , МФО 380612, - для повернення кредитних коштів в гривні,

- НОМЕР_1 в АТ Златобанк , МФО 380612, - для повернення кредитних коштів в доларах США,

- НОМЕР_1 в АТ Златобанк , МФО 380612, - для повернення кредитних коштів в євро.

Згідно з платіжним дорученням №464846 від 12.02.2015р. платіж здійснювався з поточного рахунку НОМЕР_2, відкритого на ім'я третьої особи в АТ Златобанк , на рахунок НОМЕР_1.

Згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті № 1 від 12.02.2015р. платіж здійснювався з поточного рахунку НОМЕР_2, відкритого на ім'я третьої особи в АТ Златобанк , на рахунок НОМЕР_1.

Відповідно до Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 р. № 280 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 липня 2004 р. за № 919/9518, рахунок 3739 (транзитний рахунок за іншими розрахунками) призначений для обліку сум за розрахунками для подальшого зарахування на рахунки банку або рахунки клієнтів. За дебетом і кредитом рахунку проводяться суми, що надалі шляхом розподілу зараховуються на відповідні рахунки за призначенням.

Розподіл сум, що надійшли на рахунок 3739, здійснюється банком відповідно до вказаного у платіжному дорученні призначення.

З платіжних доручень від 12.02.2015р. вбачається, що платежі за цими платіжними дорученнями здійснювалися для погашення кредитної заборгованості по угоді № 06/12-KLMV від 18.01.2012р. Отримавачем вказаних платежів є ТОВ Вассма Рітейл .

Таким чином, правовий режим рахунків 2620, з яких третьою особою ініціювалися платежі, дозволяє здійснити переказ власних коштів в рахунок погашення кредитної заборгованості. Так само правовий режим рахунку 3739, на який ініціювалися платежі, дозволяє приймати кошти, призначені для погашення кредитної заборгованості клієнтів банку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Платежі третьою особою були здійснені належним чином на рахунки, визначені Кредитним договором.

В подальшому зобов'язання позивача щодо задоволення вимог ОСОБА_2, який той набув в результаті виконання зобов'язань позивача за кредитним договором в межах фактично сплаченої суми в розмірі 22 955 214,42 грн., були припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог позивача та третьої особи згідно акту про зарахування зустрічних однорідних вимог б/н від 14.04.2015р.

Наявним в справі актом про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.04.2015р. встановлено, що зобов'язання позивача, як боржника за кредитним договором, щодо задоволення регресної вимоги третьої особи, як кредитора за кредитним договором, яку той набув в результаті виконання третьою особою кредитних зобов'язань позивача за кредитним договором, в сумі 22 955 214,42 грн. Сторони підтверджують той факт, що третя особа набула прав кредитора за кредитним договором, який укладено між позивачем та ПАТ Златобанк , в порядку статті 528 Цивільного кодексу України внаслідок виконання третьою особою обов'язку позивача за Кредитним договором.

Також як зазначено актом про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.04.2015р зобов'язання третьої особи, як боржника за договором купівлі-продажу №ЗК16/03-1 від 16.03.2015р., який укладено між сторонами, щодо сплати позивачем вартості проданого та поставленого товару в сумі 22 955 214,42 грн. Сторони підтвердили, що строк виконання третьою особою зобов'язання щодо сплати вартості проданого та поставленого товару згідно договору купівлі-продажу настав. Сторони засвідчили, що зобов'язання третьої особи за договором купівлі-продажу щодо сплати вартості проданого та поставленого товару припиняються частково та на суму що дорівнює 22 955 214,42 грн. Третя особа підтвердила свої зобов'язання щодо сплати частини вартості проданого та поставленого товару в розмірі 4 785,58 грн. в строк, який окремо буде погоджений сторонами.

Заявою третьої особи від 15.04.2015р., посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куксовою М.С. за №633, підтверджується, що 12.02.2015р. ОСОБА_2 зобов'язання боржника за Кредитним договором були виконані частково в розмірі еквівалентному 22 955 214,42 грн., у зв'язку з чим третя особа набула права кредитора у зобов'язанні за кредитним договором.

19.03.2015р. відповідачем, як банком-кредитодавцем за кредитним договором, було ініційовано договірне списання коштів з рахунку позивача, який відкрито в установі відповідача, та перераховано на погашення кредитної заборгованості позивача за Кредитним договором суму коштів в розмірі 14 645,38 грн.

14.04.2015р. залишок заборгованості позивача за кредитним договором, який станом на 14.04.2015р. складався з суми заборгованості за процентами в розмірі 172 094,98 грн., та суми пені в розмірі 10 118,03 грн., було сплачено позичальником шляхом безготівкового перерахування коштів за вказаними в кредитному договорі реквізитами.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що станом на дату подання позовної заяви всі зобов'язання позивача за кредитним договором №06/12-KLMV від 18.01.2012 року були виконані належним чином, а саме 12.02.2015 року відповідач з метою виконання зобов'язань позивача щодо повернення кредитних коштів у повному обсязі та сплати процентів за користування кредитними коштами, ініціював договірне списання з рахунку третьої особи в рахунок погашення заборгованості позивача за кредитним договором суму коштів в розмірі 22 299 433 грн. 10 коп. Крім того, 12.02.2015 року третьою особою в рахунок погашення заборгованості позивача за кредитним договором також була сплачена сума коштів в розмірі 655 781 грн. 32 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 464846 від 12.02.2015 р. Загальна сума коштів, яка була сплачена 12.02.2015 р. ОСОБА_2 на погашення заборгованості позивача за кредитним договором становить 22 955 214 грн. 42 коп. Виконання обов'язку позивача за кредитним договором було покладено на ОСОБА_2 позивачем в порядку ст. 528 ЦК України згідно з умовами договору про виконання зобов'язань третьою особою б/н від 11.02.2015 року.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Так, статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050, ст. 1052 Цивільного кодексу України позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, в разі прострочення повернення чергової частини, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), та у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності.

Статтею 531 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст.528 Цивільного кодексу України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому випадку кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.

Судом встановлено, що 11.02.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вассма Рітейл" (боржник) та ОСОБА_2 (третя особа) було укладено договір про виконання зобов'язань третьою особою, відповідно до умов якого третя особа не пізніше 13 лютого 2015 року сплачує кредитору суму кредитної заборгованості за Кредитним договором в розмірі не меншому за 22 955 214 грн. 42 коп. Третя особа після виконання нею зобов'язання боржника за кредитним договором набуває право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в розмірі суми, яка була фактично сплачена.

Покладення боржником виконання зобов'язань, що лежать на ньому на іншу особу, відповідно до ч.1 статті 528 Цивільного кодексу України, не тягне за собою зміну сторони у зобов'язанні, оскільки по відношенню до кредитора вона вчиняє лише фактичні дії, зокрема, сплачує грошові кошти, при цьому не перебуваючи у правовому зв'язку з кредитором. Зазначена норма встановлює умови, за якими можливе покладення зобов'язання на іншу (третю) особу, а саме у разі якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.

Водночас, відповідно до п.3.3.8 кредитного договору №06/12-KLMV від 18.01.2012 року позичальник не має права без одержання попередньої письмової згоди банку передавати третім особам свої права та обов'язки за цим договором.

Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

За таких умов ТОВ "Вассма Рітейл" не мало права без одержання попередньої письмової згоди Публічного акціонерного товариства "Златобанк" укладати договір про виконання зобов'язань третьою особою б/н від 11.02.2015 року з ОСОБА_2 й передавати йому свої обов'язки по сплаті суми кредитної заборгованості за кредитним договором №06/12-KLMV від 18.01.2012 року в розмірі не меншому за 22 955 214 грн. 42 коп., а тому такий договір не створює жодних юридичних наслідків для сторін.

На зауваження Вищого господарського суду України, які викладені у постанові від 16.03.2016 року, судом встановлено, що 12.02.2015 року між АТ "Златобанк" та ОСОБА_2 було укладено договір про виконання зобов'язання третьою особою, згідно з умовами якого новий боржник здійснює виконання зобов'язань ТОВ "Вассма Рітейл" за кредитним договором №06/12-KLMV від 18.01.2012 року, а кредитор надає свою згоду на виконання новим боржником зобов'язань за первісного боржника за вказаним кредитним договором в сумі 23 141 784 грн. 50 коп.

У п.1.3 договору визначено, що обов'язки, визначені у п.1.2 цього договору, мають бути виконані новим боржником не пізніше 12 лютого 2015 року.

Відповідно до ст. 1071 ЦК України, ст. 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", новий боржник надає право та доручає кредитору здійснювати договірне списання коштів з вкладного (депозитного) рахунку нового боржника для виконання зобов'язань за цим договором. (п.3.1 договору)

Як вбачається з матеріалів справи, Публічним акціонерним товариством "Златобанк" було здійснено договірне списання коштів з вкладного (депозитного) рахунку ОСОБА_2 у розмірі 22 299 433 грн. 10 коп. Загальна сума коштів, яка була сплачена 12.02.2015 р. ОСОБА_2 на погашення заборгованності Позивача за кредитим договором №06/12-KLMV від 18.01.12 р. становить 30 024 140,04 гривень. 13.02.15 р. АТ Златобанк повернув ОСОБА_2 зайво сплачені 281 640,13 долларів США, що становить еквівалент 7 068 925,62 гривень.

Зазначені обставини підтверджуються меморіальним ордером №464978 від 12.02.2015 року із зазначенням призначення платежу: "погашення кредитної заборгованості по угоді №06/12-KLMV від 18.01.2012 зг. розпорядженням від 12.02.2015", платіжним дорученням в іноземній валюті від 12.02.2015 року та меморіальним ордером №5098348 від 13.02.2015 року.

Судом також встановлено, що 12.02.2015 року ОСОБА_2 було сплачено відповідачу грошові кошти у розмірі 655 781 грн. 32 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 464846 із зазначенням призначення платежу: "погашення заборгованості по угоді №06/12-KLMV від 18.01.2012 зг. розпорядженням від 12.02.2015".

Також до матеріалів справи надано копію наказу від 17.04.2015 № 184, відповідно до якого Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію АТ Златобанк було визнано нікчемним Договір про виконання зобов'язань третьою особою від 12.02.2015, укладений між відповідачем та третьою особою.

Суд зазначає, що в матеріалах справи містяться копії протоколу засідання кредитного комітету відповідача від 12.02.2015, яким передбачено відступлення банком ОСОБА_2 права вимоги за Кредитним договором № 06/12-KLMV від 18.01.2012 шляхом укладення відповідного договору виконання зобов'язань третьою особою, та Договору про виконання зобов'язань третьою особою від 12.02.2015, укладеному між відповідачем та третьою особою.

При цьому наявність угоди між позивачем та третьою особою від 11.02.2015, та угоди між третьою особою і банком від 12.02.2015 щодо погашення заборгованості за кредитним договором, а також вчинення дій третьою особою на користь банку і прийняття останнім коштів на узгоджений рахунок - в сукупності свідчать про те, що такі дії банком, як кредитором, погоджені і ним прийнято таке виконання. При цьому, подальше сторнування вказаних здійснених проводок не спростовує факту прийняття банком від третьої особи виконання зобов'язань боржника за кредитним договором.

Оцінюючи правомірність визнання уповноваженою особою нікчемним договору про виконання зобов'язань третьою особою від 12.02.2015 та застосування наслідків нікчемності суд зазначає таке.

Відповідно до наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ ЗЛАТОБАНК Славінського В.І. Договір про виконання зобов'язань третьою особою, укладений 12.02.2015 року між АТ ЗЛАТОБАНК та ОСОБА_2, віднесено до нікчемних на підставі п. 7 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (в редакції, чинній на момент укладення договору від 12.02.2015) визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Наведену норму слід розуміти як таку, що визначає нікчемними правочини (у тому числі договори) умови яких передбачають здійснення банком платежу або передачу банком іншого майна третім особам, що має наслідком надання переваг (пільг) окремим кредиторам банку.

Суд зазначає, що умови договору про виконання зобов'язань третьою особою від 12.02.2015 не містять умов про здійснення відповідачем будь-якого платежу або вчинення дій щодо передачі будь-якого іншого майна будь-яким третім особам, а також не передбачають надання будь-яких пільг або переваг.

Також судом досліджено можливість віднесення договору про виконання зобов'язань третьою особою від 12.02.2015 до нікчемних на підставі інших пунктів частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Так, п. 1 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб передбачає нікчемність правочину (у тому числі договору) неплатоспроможного банку якщо банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

Згідно умов договору від 12.02.2015, укладеного між третьою особою та банком, сторони домовились, що третя особа сплачує кошти в сумі 23 141 784,50 грн. на рахунок № 37391302002875 в строк, не пізніше 12.02.2015. Вказаний правочин не містить обов'язку банка (і такий обов'язок у нього і не виникає внаслідок укладення договору) щодо відчуження майна, вказаний правочин не містить відмови банку від своїх майнових вимог. Навпаки, внаслідок укладення наведеного правочину, банк отримав кошти, які можуть бути ним спрямовані на будь-які цілі господарської діяльності зокрема і на погашення вимог вкладників та інших кредиторів банку в процесі ліквідації.

Пункт 2 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб передбачає нікчемність правочину (у тому числі договору) неплатоспроможного банку якщо банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим.

Внаслідок укладення договору від 12.02.2015 банк не взяв на себе будь-яких обов'язків (і такі у нього не виникли), які б призвели до неплатоспроможності банку, а також потягло неможливість виконання зобов'язань перед іншими кредиторами. Навпаки, внаслідок укладення такого правочину і його виконання, банк отримав у розпорядження грошові кошти.

Пункт 3 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб передбачає нікчемність правочину (у тому числі договору) неплатоспроможного банку якщо банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору.

Договір від 12.02.2015 не містить умов, які б за наслідком їх реалізації потягли відчуження майна банку за цінами, нижчими або вищими від звичайних , або встановив зобов'язання вчинити такі дії в майбутньому. Договір не містить умов щодо обов'язку банку здійснити таке відчуження.

Пункт 4 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб передбачає нікчемність правочину (у тому числі договору) неплатоспроможного банку якщо банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

Внаслідок укладення договору від 12.02.2015 банк не здійснював дій по оплаті майна, такий обов'язок укладеним договором не встановлювався, і банк не приймав майно за сумою вимог кредиторів з перевищенням вартості майна.

Пункт 5 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб передбачає нікчемність правочину (у тому числі договору) неплатоспроможного банку якщо банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України Про банки і банківську діяльність .

За договором від 12.02.2015 жодних правовідносин щодо забезпечення виконання грошових вимог не виникало.

Пункт 6 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб передбачає нікчемність правочину (у тому числі договору) неплатоспроможного банку якщо банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Договір від 12.02.2015 не є кредитним договором, і за ним жодних переваг ні позивачу, ні третій особі не надавалось.

Пункт 8 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб передбачає нікчемність правочину (у тому числі договору) неплатоспроможного банку якщо банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Фізична особа, яка є стороною договору від 12.02.2015, не є пов'язаною особою з банком, і доказів цього не надано.

Таким чином, суд не вбачає підстав для віднесення даного договору до нікчемних. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 23 листопада 2016 року у справі № 902/1236/15.

Судом встановлено, що 17.04.2015 року грошові кошти у загальному розмірі 22 955 000 грн. 00 коп. були сторновані відповідно до правил бухгалтерського обліку Публічним акціонерним товариством Златобанк Товариству з обмеженою відповідальністю Вассма Рітейл , що підтверджується випискою по рахунку Позивача за період з 18.01.2012 р. по 07.05.2015 р.

Проте, оскільки при укладанні договору про виконання зобов'язання третьою особою б/н від 12.02.2015 року було дотримано всіх вимог, встановлених чинним законодавством України, жодна з підстав нікчемності правочину, передбачена ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" за цим договором не настала, а тому здійснення 17.04.2015 року сторнації грошових коштів у загальному розмірі 22 955 000 грн. 00 коп. Публічним акціонерним товариством Златобанк відповідно до правил бухгалтерського обліку є безпідставним.

Публічним акціонерним товариством Златобанк було здійснено договірне списання коштів з вкладного (депозитного) рахунку ОСОБА_13 у розмірі 22 299 433 грн. 10 коп., що підтверджується меморіальним ордером №464978 від 12.02.2015 року із зазначенням призначення платежу: погашення кредитної заборгованості по угоді №06/12-KLMV від 18.01.2012 зг. розпорядженням від 12.02.2015 , платіжним дорученням в іноземній валюті від 12.02.2015 року та меморіальним ордером №5098348 від 13.02.2015 року. Також, 12.02.2015 року ОСОБА_2 було сплачено Публічному акціонерному товариству Златобанк грошові кошти у розмірі 655 781 грн. 32 коп., що підтверджується платіжним дорученням №464846 із зазначенням призначення платежу: погашення заборгованості по угоді №06/12-KLMV від 18.01.2012 зг. розпорядженням від 12.02.2015 .

Таким чином, ОСОБА_2 на виконання умов договору про виконання зобов'язання третьою особою б/н від 12.02.2015 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством Златобанк та ОСОБА_2, були сплачені грошові кошти у загальному розмірі 22 955 214 грн. 42 коп.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутність таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам. Інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов'язанні і застосовуються положення статей 512 - 519 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.

За змістом зазначених норм матеріального права зобов'язання боржника за його волею може бути ним покладено на іншу особу та у випадку виконання зобов'язання іншою (третьою) особою до цієї особи переходять права та обов'язки кредитора у зобов'язанні.

При цьому підставою для виконання третьою особою зобов'язань за боржника є покладення на цю особу такого зобов'язання боржником, як за власною ініціативою так і за попередньою домовленістю цієї особи з боржником.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.06.2015 року у справі №6-15цс15.

Враховуючи вищевикладене, сплата ОСОБА_2 на виконання умов договору про виконання зобов'язання третьою особою б/н від 12.02.2015 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством Златобанк та ОСОБА_2, грошових коштів у загальному розмірі 22 955 214 грн. 42 коп. в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №06/12-KLMV від 18.01.2012 року є обов'язковим для прийняття Банком як належного виконання Позичальником своїх зобов'язань за договором.

Актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.04.2015 року, укладеного між ТОВ Вассма Рітейл (Сторона - 1) та ОСОБА_2 (Сторона - 2) зобов'язання сторони - 1, як боржника за кредитним договором №06/12-KLMV від 18.01.2012 року, щодо задоволення регресної вимоги сторони - 2, як кредитора за кредитним договором, яку той набув в результаті виконання стороною - 2 кредитних зобов'язань сторони - 1 за кредитним договором, в сумі 22 955 214 грн. 42 коп. Сторони підтверджують той факт, що сторона - 2 набула прав кредитора за кредитним договором, який укладено між стороною -1 та ПАТ "Златобанк", в порядку статті 528 Цивільного кодексу України внаслідок виконання третьою особою обов'язку позивача за Кредитним договором.

Згідно з п.1.2 акту зобов'язання сторони - 2, як боржника за договором купівлі-продажу №ЗК16/03-1 від 16.03.2015р., який укладено між сторонами, щодо сплати стороні -1 вартості проданого та поставленого товару в сумі 22 955 214 грн. 42 коп. Сторони підтвердили, що строк виконання стороною - 2 зобов'язання щодо сплати вартості проданого та поставленого товару згідно договору купівлі-продажу настав. Сторони засвідчили, що зобов'язання сторони - 2 за договором купівлі-продажу щодо сплати вартості проданого та поставленого товару припиняються частково та на суму що дорівнює 22 955 214 грн. 42 коп. Сторона - 2 підтвердила свої зобов'язання щодо сплати частини вартості проданого та поставленого товару в розмірі 4785,58 грн. в строк, який окремо буде погоджений сторонами.

Відповідно до п.2 Акту з моменту набрання чинності цим актом зобов'язання сторін за визначеними в п.1 цього акту, щодо сплати одна одній грошових коштів в розмірі 22 955 214 грн. 42 коп. припиняються шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, та вважаються такими, що виконані належним чином.

19.03.2015 року Публічним акціонерним товариством Златобанк було списано з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Вассма Рітейл грошові кошти у розмірі 14 645 грн. 38 коп. для погашення простроченої заборгованості за Кредитним договором №06/12-KLMV від 18.01.2012 року, що підтверджується випискою по рахунку Позивача.

Крім того, 14.04.2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю Вассма Рітейл були сплачені грошові кошти відповідачу у розмірі 172 094 грн. 98 коп., що підтверджується платіжним дорученням №74 від 14.04.2015 р. із зазначенням призначення платежу: сплата процентів за користування кредитними коштами згідно кредитного договору №06/12-KLMV від 18.01.2012 р. , та грошові кошти у розмірі 10 118 грн. 03 коп. що підтверджується платіжним дорученням №75 від 14.04.2015 р. із зазначенням призначення платежу: сплата пені за користування кредитними коштами згідно кредитного договору №06/12-KLMV від 18.01.2012 р. .

Заявою ОСОБА_2 від 15.04.2015 р., посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куксовою М.С. за реєстровим №634, встановлено, що 12.02.2015 р. ОСОБА_2 зобов'язання боржника за Кредитним договором були виконані частково в розмірі еквівалентному 22 955 214 грн. 42 коп., у зв'язку з чим він набув права кредитора у зобов'язанні за кредитним договором.

Разом з тим суд зазначає, що розрахунки ініціювалися третьою особою на підставі договору про виконання зобов'язань третьою особою від 12.02.2015, а укладання договору від 11.02.2015р. про виконання зобов'язань третьою особою лише свідчить про обізнаність та погодження таких дії банком, як кредитором.

Щодо вказівки Вищого господарського суду України про дослідження протоколу засідання кредитного комітету від 12.02.2015, яким передбачено відступлення банком ОСОБА_2 права вимоги за кредитним договором № 06/12-KLMV від 18.01.2012 шляхом укладення відповідного договору виконання зобов'язань третьою особою - то вказаний протокол не є документом, який породжує між сторонами певні права та обов'язки, а є лише фіксацією певного засідання кредитного комітету. Проте, навіть прийняття кредитним комітетом певних рішень не породжує ніяких прав та обов'язків між сторонами спору, адже такі обов'язки виникають саме з правочинів, зокрема і з кредитного договору.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. (ст. 1049 ЦК України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу)

Згідно з ч. 1 ст. 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Виконання обов'язку позивача за кредитним договором було покладено на третю особу позивачем в порядку статті 528 Цивільного кодексу України згідно умов зазначеного вище Договору про виконання зобов'язань третьою особою б/н від 11.02.2015р.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. (ст. 599 ЦК України).

Аналогічні положення містяться в Законі України Про іпотеку (ст. 17) та Законі України Про заставу (ст. 28), що іпотека та право застави припиняються у разі припинення основного зобов'язання.

Окрім того, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання. (ст. 559 ЦК України).

Суми грошових коштів, які були перераховані відповідачу та залишок заборгованості позивача за Кредитним договором, який станом на 14.04.2015р. складався з суми заборгованості за процентами в розмірі 172 094,98 грн., та суми пені в розмірі 10 118,03 грн., було сплачено позичальником шляхом безготівкового перерахування коштів за вказаними в Кредитному договорі реквізитами.

Відповідачем в судових засідання не заперечувались суми перераховані йому за Кредитним договором в рахунок погашення існуючої на той час заборгованості. Також відповідачем не заперечувалося прийняття цих сум та здійснення погашень кредитної заборгованості позивача.

В судовому засіданні представник Національного банку України заперечував проти позову, посилаючись на те, що при перерахуванні коштів ОСОБА_2 фактичне зарахування коштів на рахунки відповідача не відбувалось, оскільки на час проведення банківських операції було недостатньо коштів на кореспондентському рахунку Відповідача, відкритому в Національному банку України. На думку представника третьої особи 2 (Національного банку України) така банківська операція за платіжним дорученням № 1 від 12.02.2015р. на суму розмірі 1 170 094,13 дол. США, що становить еквівалент 29 368 358,72 грн була проведена із порушенням банківського законодавства та не мала наслідку отримання фактичних коштів Відповідачем. Під час судового засідання зазначені доводи було підримано Відповідачем та Третью особою 3. Позивач заперечував з цього приводу, посилаючись на те що, розрахунки із застосуванням корреспонденських рахунків здійснюються виключно при міжбанківських переказах, а перерахування коштів з рахунку ОСОБА_2 на рахунок Позивача здійснювався в межах одного банку, а тому проводити банківську операцію через коррахунки не було необхідності.

Суд критично оцінює зазначене твердження третьої сторони 2 з огляду на наступне.

Пункт 7.1.3. статті 7 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні передбачає, що кореспондентський рахунок - це рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів.

Відповідно до п.3. Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті списання з кореспондентського рахунку банку здійснюється за міжбанківськими електронними розрахунковими документами, що сформовані власником рахунку або Національним банком, у випадках, визначених законом, у тому числі, обумовлених договором.

Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу I Інструкції Про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті , затвердженої постановою Правління Національного банку України від 16 серпня 2006 р. № 320, визначено, що міжбанківський переказ коштів (далі - міжбанківський переказ) - це переказ коштів між банками в безготівковій формі, що обумовлений потребою виконання платежів клієнтів або власних зобов'язань банків.

Перерахування коштів 12.02.2015р. здійснювалося з відкритих на ім'я ОСОБА_2 поточних рахунків НОМЕР_2 (в дол. США) та НОМЕР_2 (в гривні) на рахунок Позивача, відкритий в АТ Златобанк . Отже перерахування коштів здійснювалось в межах однієї банківської установи - АТ Златобанк , перерахування (зарахування) коштів не здійснювалось через банківські рахунки відкриті в інших установах банків.

У відповідності до платіжного доручення в іноземній валюті №1 від 12.02.15 р. на суму 1 170 094,13 доларів США, перерахування коштів з рахунку ОСОБА_2 на рахунок Позивача. А у подальшому зарахування суми в рахунок кредитної заборгованості за кредитним договором №06/12-KLMV від 18.01.2012 р. відбувалось безпосередньо через рахунки Позивача та ОСОБА_2, відкриті в АТ ЗЛАТОБАНК .

Отже, суду за наявними в справі матеріалами не доведено, що платіж в сумі 1170094,13 доларів США за платіжним дорученням №1 від 12.02.15 р. здійснювався, як міжбанківський переказ, через кореспондентський рахунок відповідача.

Судом встановлено, що переказ грошових ОСОБА_2 за платіжним дорученням №1 від 12.02.2015р. було здійснено та кошти було фактично зараховано, оскільки 13.02.2015 р. Відповідач частково повернув Третій особі кошти в сумі 281640,13 доларів США, як зайво сплачені за платіжним дорученням в іноземній валюті №1 від 12.02.15 р.

Відповідно до ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управленої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами; господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду; до відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

На виконання вказівок, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 16.03.2016р. судом надано правову оцінку наявному в матеріалах справи Договору про виконання зобов'язань третьою особою від 12.02.2015, укладеному між відповідачем та третьою особою, а також визнання його нікчемним. З цього приводу суд зазначає, що розрахунки ініціювалися третьою особою на підставі Договору про виконання зобов'язань третьою особою від 11.02.2015, а укладання Договору про виконання зобов'язань третьою особою від 12.02.2015 лише свідчить про обізнаність та погодження таких дії банком, як кредитором. Подальше віднесення уповноваженою особою Договору про виконання зобов'язань третьою особою від 12.02.2015 до нікчемних не ґрунтується на приписах чинного законодавства та не впливає на належність виконання зобов'язань за кредитним договором позивачем та третьою особою.

Також судом надано правову оцінку наявному в матеріалах справи протоколу засідання кредитного комітету від 12.02.2015, яким передбачено відступлення банком ОСОБА_2 права вимоги за Кредитним договором № 06/12-KLMV від 18.01.2012 шляхом укладення відповідного договору виконання зобов'язань третьою особою. З цього приводу суд зазначає, що вказаний протокол не є документом, який породжує між сторонами певні права та обов'язки, а є лише фіксацією певного засідання кредитного комітету. Проте, навіть прийняття кредитним комітетом певних рішень не породжує ніяких прав та обов'язків між сторонами спору, адже такі обов'язки виникають саме з правочинів, зокрема і з кредитного договору.

Пунктом 5.2 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України №492 від 12.11.2003 року передбачено, що поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, для здійснення інвестицій за кордон, розрахунків за купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної позики України, для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті, для надходження іноземних інвестицій в Україну відповідно до законодавства України, а також для проведення операцій, передбачених генеральною ліцензією Національного банку на здійснення валютних операцій.

Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка, зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом, за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. ( ст. 1068 Цивільного кодексу України)

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом. (ст. 1074 Цивільного кодексу України )

Згідно з ч.1 ст. 1089 Цивільного кодексу України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Відповідно до п. 7.1.2. ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Згідно зі ст. 1066 Цивільного кодексу України, банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Таким чином, поточний рахунок в іноземній валюті використовується, зокрема, для погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті, який відкривається клієнту, проте вказаний рахунок належить банку, як особі, яка здійснює ліцензійне обслуговування даного платіжного інструменту згідно з узгодженою метою використання. В даному випадку, на підставі платіжного доручення ОСОБА_2 грошові кошти були перераховані банком на підставі статті 1068 Цивільного кодексу України на кредитний рахунок, відкритий позичальнику для погашення кредитної заборгованості. При цьому, вказані дії Відповідача свідчать про погодження банком на вчинення таких дій й належне виконання прийнятого на себе зобов'язання Третьою особою, а подальше сторнування вказаних сум не спростовує факту прийняття банком від Третьої особи такого виконання зобов'язань боржника за спірним договором.

Пунктом 3.4.2 кредитного договору передбачено право позичальника здійснювати повне чи часткове повернення отриманих кредитних коштів в межах строку, встановленого п. 1.2 договору (тобто до 17.07.2013). Умов щодо заборони здійснювати погашення заборгованості за кредитом до вказаної дати договір не містить. До того ж, таке право обумовлено і ст. 531 ЦК України.

Крім того, таке дострокове виконання обов'язку жодним чином не може вважатися односторонньою зміною умов договору щодо строку повернення кредиту, оскільки строк повернення кредиту - це істотна умова договору, яка визначає граничну дату виконання боржником своїх зобов'язань за договором, і з порушенням якого настає обумовлена законом та договором відповідальність. В свою чергу, дострокове виконання зобов'язань за договором - це право особи, яке передбачено, як умовами договору так і приписами закону, реалізація якого можлива боржником у будь-який час до настання кінцевої дати повернення кредиту.

Під час розгляду справи судом було досліджено правовий режим рахунків як третьої особи, з яких ініціювалися платежі, так і правовий режим рахунку, на який переказувалися кошти. Правовий режим рахунків 2620, з яких третьою особою ініціювалися платежі, дозволяє здійснити переказ власних коштів в рахунок погашення кредитної заборгованості. Так само правовий режим рахунку 3739, на який ініціювалися платежі, дозволяє приймати кошти, призначені для погашення кредитної заборгованості клієнтів банку.

Таким чином, з урахуванням встановлення обставин припинення зобов'язань, що виникли з кредитного договору, обґрунтованими є вимоги про визнання припиненим зобов'язання за Договором іпотеки від 15.02.2015р., визнання припиненим зобов'язання за Договором застави товарів в обороті №06/12-KLMV/S-8 від 16.02.2012р., визнання припиненою іпотеки та скасування заборони відчуження нерухомого майна, яке було надано у забезпечення зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю Вассма Рітейл перед Публічним акціонерним товариством Златобанк за Кредитним договором №06/12-KLMV від 18.01.2012р. згідно Договору іпотеки від 15.02.2012р., визнання припиненим права застави та обтяження товарів в обороті, які були надані у забезпечення зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю Вассма Рітейл перед Публічним акціонерним товариством Златобанк за Кредитним договором №06/12-KLMV від 18.01.2012р. згідно договору застави товарів в обороті №06/12-KLMV/S-8 від 16.07.2013р.

Разом з тим суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження ухилення відповідача від вчинення дій щодо припинення іпотеки та зняття заборони відчуження. Тому вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити дії, які є необхідними для реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно припинення іпотеки та зняття заборони об'єктів нерухомого майна є передчасними.

Постанова Вищого господарського суду України від 09.11.2016 року вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено та не надано правової оцінки умовам договору застави майнових прав № 12/ЗМП від 05.03.2014, укладений між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" та Національний банк України, не дослідивши протокол засідання кредитного комітету від 12.02.2015, яким передбачено відступлення банком права вимоги за Кредитним договором № 06/12-KLMV від 18.01.2012 шляхом укладення відповідного договору виконання зобов'язань третьою особою, а також не дослідивши обставини, які відповідно до вимог законодавства свідчили б про вчинення сторонами правочину з відступлення права вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків щодо правової природи відносин, що виникли між учасниками спору.

Згідно з частиною першою статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Судом встановлено, що між АТ ЗЛАТОБАНК та Національний банк України укладений договір застави майнових прав № 12/3МП від 05.03.2014 року. Відповідно до п. 3.4.2. договору застави майнових прав № 12/3МП від 05.03.2014 року, Відповідач (заставодавець) зобов'язаний не відчужувати майнові права, які становлять предмет застави, в будь-який спосіб та не обтяжувати їх зобов'язаннями на користь третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди Національного банку України (заставодержателя).

Відповідно до статті 49 Закону України Про заставу заставодавець може укласти договір застави як належних йому на момент укладення договору прав вимоги по зобов'язаннях, в яких він є кредитором, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Статтею 50 Закону України Про заставу визначено, що при заставі прав, якщо інше не передбачено договором, заставодавець зобов'язаний:

- виконувати дії, необхідні для забезпечення дійсності заставленого права;

- не здійснювати уступки заставленого права;

- не виконувати дій, що тягнуть за собою припинення заставленого права чи зменшення його вартості;

- вживати заходів, необхідних для захисту заставленого права від посягань з боку третіх осіб;

- надавати заставодержателю відомості про зміни, що сталися в заставленому праві, про його порушення з боку третіх осіб та про домагання третіх осіб на це право.

Статтею 52 Закону України Про заставу встановлені наслідки виконання боржником зобов'язання заставодавцю. Так, якщо боржник заставодавця до виконання заставодавцем зобов'язання, забезпеченого заставою, виконає своє зобов'язання, все, одержане при цьому заставодавцем, стає предметом застави, про що заставодавець зобов'язаний негайно повідомити заставодержателя.

При одержанні від свого боржника в рахунок виконання зобов'язання грошових сум заставодавець зобов'язаний за вимогою заставодержателя перерахувати відповідні суми в рахунок виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, якщо інше не встановлено договором застави.

Погашення здійснювалося виключно грошовими коштами позичальника та третьої особи.

Відповідно до ч. 1. ст. 528 Цивільного кодексу України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Покладення виконання зобов'язань, що лежать на боржнику, на іншу особу, відповідно до ч.1 статті 528 Цивільного кодексу України, не є відступленням (відчуженням) майнових прав кредитора та не є заміною кредитора у зобов'язанні. Заміна кредитора у зобов'язанні може відбутися (або не відбутися) у майбутньому в силу приписів статті 512 Цивільного кодексу України внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.

Відповідно до змісту статті 512 Цивільного кодексу України законом визначаються як окремі та незалежні одна від одної такі підстави для заміни кредитора у зобов'язанні, як передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) та виконання обов'язку боржника третьою особою.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відчуження майнових прав, що були передані в заставу НБУ, обтяжень їх зобов'язаннями на користь третіх осіб або вчинення з боку учасників спору будь-яких дій, що перешкоджали би здійсненню звернення стягнення чи реалізації майнових прав, не відбулось.

Навпаки, відбулося дострокове виконання в повному обсязі зобов'язань за Кредитним договором, як за рахунок коштів Позивача, так і за рахунок коштів ОСОБА_2 (третьої особи).

Дострокове виконання передбачене пунктом 3.4.6. договору застави майнових прав № 12/3МП від 05.03.2014 року та 3.4.2. Кредитного договору №06/12-KLMV від 18.01.2012 р..

При цьому, вимоги Національного банку України згідно пунктів 3.4.6., 3.4.14 договору застави майнових прав № 12/3МП від 05.03.2014 року підлягяють зменшенню за кредитом Національного банку України у звязку із поверненням частини заборгованості розміру забезпечення.

Щодо вказівки Вищого господарського суду України про дослідження протоколу засідання кредитного комітету від 12.02.2015, яким передбачено відступлення банком ОСОБА_2 права вимоги за Кредитним договором № 06/12-KLMV від 18.01.2012 шляхом укладення відповідного договору виконання зобов'язань третьою особою - то вказаний протокол не є документом, який породжує між сторонами певні права та обов'язки. Проте, навіть прийняття кредитним комітетом певних рішень не породжує ніяких прав та обов'язків між сторонами спору, адже такі обов'язки виникають саме з правочинів, зокрема і з кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 4 ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору, що відповідно є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Вассма Рітейл до Публічного акціонерного товариства Златобанк про визнання припиненими зобов'язань, визнання припиненою іпотеку та скасування заборони відчуження нерухомого майна, визнання припиненим права застави та обтяження рухомого майна та зобов'язання вчинити дії підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати припиненими зобов'язання за Кредитним договором №06/12-KLMV від 18.01.2012 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вассма Рітейл" (04201, м.Київ, МІНСЬКЕ ШОСЕ, будинок 4, Ідентифікаційний код юридичної особи 37423497) та Публічним акціонерним товариством "Златобанк" (01030, м.Київ, ВУЛИЦЯ Б.ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 17/52, Ідентифікаційний код юридичної особи 35894495).

3. Визнати припиненими зобов'язання за Договором іпотеки від 15.02.2012 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" (01030, м.Київ, ВУЛИЦЯ Б.ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 17/52, Ідентифікаційний код юридичної особи 35894495) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вассма Рітейл" (04201, м.Київ, МІНСЬКЕ ШОСЕ, будинок 4, Ідентифікаційний код юридичної особи 37423497), посвідченим 15 лютого 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Олефіренко К.М. за реєстровим №266.

4. Визнати припиненими зобов'язання за Договором застави товарів в обороті №06/12-KLMV/S-8 від 16.02.2012 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" (01030, м.Київ, ВУЛИЦЯ Б.ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 17/52, Ідентифікаційний код юридичної особи 35894495) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вассма Рітейл" (04201, м.Київ, МІНСЬКЕ ШОСЕ, будинок 4, Ідентифікаційний код юридичної особи 37423497).

5. Визнати припиненою іпотеку та скасувати заборону відчуження нерухомого майна, яке було надано в якості забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Вассма Рітейл" перед Публічним акціонерним товариством "Златобанк" за Кредитним договором №06/12-KLMV від 18.01.2012 р., на підставі Договору іпотеки від 15.02.2012 р., укладеного між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" (01030, м.Київ, ВУЛИЦЯ Б.ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 17/52, Ідентифікаційний код юридичної особи 35894495) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вассма Рітейл" (04201, м.Київ, МІНСЬКЕ ШОСЕ, будинок 4, Ідентифікаційний код юридичної особи 37423497), посвідченого 15 лютого 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Олефіренко К.М. за реєстровим №266, а саме:

- земельної ділянки з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування виробничих приміщень, кадастровий номер: 5624683300:03:000:0022, площею 0,72 га, яка розташована за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с/рада Городоцька; номер запису про іпотеку: 1693802; номер запису про обтяження (заборона на нерухоме майно): 1693890;

- земельної ділянки з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування виробничих приміщень, кадастровий номер: 5624683300:03:000:0021, площею 1,48 га, яка розташована за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с/рада Городоцька; номер запису про іпотеку: 1695558; номер запису про обтяження (заборона на нерухоме майно): 1695668;

- будівлі складу літера Е площею 101,2 кв.м., що розташована за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вулиця Штейнгеля Барона, будинок 145; номер запису про іпотеку: 1698007; номер запису про обтяження (заборона на нерухоме майно): 1698020;

- побутових приміщень дільниці №5, що розташовані за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вулиця Штейнгеля Барона, будинок 145; номер запису про іпотеку: 1698256; номер запису про обтяження (заборона на нерухоме майно): 1698264;

- побутових приміщень літера В площею 329,5 кв.м., що розташовані за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вулиця Штейнгеля Барона, будинок 145; номер запису про іпотеку: 1696738; номер запису про обтяження (заборона на нерухоме майно): 1696786;

- будинку контори, що розташований за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вулиця Штейнгеля Барона, будинок 145; номер запису про іпотеку: 1697564; номер запису про обтяження (заборона на нерухоме майно): 1697583.

6. Визнати припиненим право застави та припинити обтяження товарів в обороті, які були надані в якості забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Вассма Рітейл" перед Публічним акціонерним товариством "Златобанк" за Кредитним договором №06/12-KLMV від 18.01.2012 р. на підставі Договору застави товарів в обороті №06/12-KLMV/S-8 від 16.07.2013 р., а саме: пакетоване насіння на суму 3 749 325,39 грн., засоби захисту рослин на суму 7 514 969,45 грн., супутні товари на суму 4 459 403,00 грн., згідно з переліком, наведеним у Додатку №1 до Договору застави товарів в обороті №06/12-KLMV/S-8 від 16.07.2013 р.: реєстраційний номер запису - 13798094; найменування боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вассма Рітейл"; ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України - 37423497.

7. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Златобанк" (01030, м.Київ, ВУЛИЦЯ Б.ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 17/52, Ідентифікаційний код юридичної особи 35894495) здійснити дії, які є необхідними для реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно припинення іпотеки та зняття заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, яке було надано в якості забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Вассма Рітейл" перед Публічним акціонерним товариством "Златобанк" за Кредитним договором №06/12-KLMV від 18.01.2012 р., на підставі Договору іпотеки від 15.02.2012 р., укладеного між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" (01030, м.Київ, ВУЛИЦЯ Б.ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 17/52, Ідентифікаційний код юридичної особи 35894495) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вассма Рітейл" (04201, м.Київ, МІНСЬКЕ ШОСЕ, будинок 4, Ідентифікаційний код юридичної особи 37423497), посвідченого 15 лютого 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Олефіренко К.М. за реєстровим №266, а саме:

- земельної ділянки з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування виробничих приміщень, кадастровий номер: 5624683300:03:000:0022, площею 0,72 га, яка розташована за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с/рада Городоцька; номер запису про іпотеку: 1693802; номер запису про обтяження (заборона на нерухоме майно): 1693890;

- земельної ділянки з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування виробничих приміщень, кадастровий номер: 5624683300:03:000:0021, площею 1,48 га, яка розташована за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с/рада Городоцька; номер запису про іпотеку: 1695558; номер запису про обтяження (заборона на нерухоме майно): 1695668;

- будівлі складу літера Е площею 101,2 кв.м., що розташована за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вулиця Штейнгеля Барона, будинок 145; номер запису про іпотеку: 1698007; номер запису про обтяження (заборона на нерухоме майно): 1698020;

- побутових приміщень дільниці №5, що розташовані за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вулиця Штейнгеля Барона, будинок 145; номер запису про іпотеку: 1698256; номер запису про обтяження (заборона на нерухоме майно): 1698264;

- побутових приміщень літера В площею 329,5 кв.м., що розташовані за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вулиця Штейнгеля Барона, будинок 145; номер запису про іпотеку: 1696738; номер запису про обтяження (заборона на нерухоме майно): 1696786;

- будинку контори, що розташований за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вулиця Штейнгеля Барона, будинок 145; номер запису про іпотеку: 1697564; номер запису про обтяження (заборона на нерухоме майно): 1697583.

8. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Златобанк" (01030, м.Київ, ВУЛИЦЯ Б.ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 17/52, Ідентифікаційний код юридичної особи 35894495) здійснити дії, які є необхідними для реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна припинення права застави та обтяження товарів в обороті, які були надані в якості забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Вассма Рітейл" перед Публічним акціонерним товариством "Златобанк" за Кредитним договором №06/12-KLMV від 18.01.2012 р. на підставі Договору застави товарів в обороті №06/12-KLMV/S-8 від 16.07.2013 р., а саме: реєстраційний номер запису - 13798094; найменування боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вассма Рітейл"; ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України - 37423497.

9. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Златобанк" (01030, м.Київ, ВУЛИЦЯ Б.ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 17/52, Ідентифікаційний код юридичної особи 35894495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вассма Рітейл" (04201, м.Київ, МІНСЬКЕ ШОСЕ, будинок 4, Ідентифікаційний код юридичної особи 37423497) судовий збір у розмірі 8 526 (вісім тисяч п'ятсот двадцять шість) грн. 00 коп.

10. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 14.02.2017 р.