Постанова

від 08.02.2017 по справі 917/1531/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2017 р. Справа № 917/1531/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Тихий П.В.

за участю секретаря судового засідання Деппа-Крівіч А.О.

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - ОСОБА_1, довіреність від 07 грудня 2016 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №153 П/1-42) на рішення господарського суду Полтавської області від 08 грудня 2016 року у справі №917/1531/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг 21", вул. Лєскова, 3-А, м. Київ, 01011

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт", вул. Героїв майдану, 82, офіс 23, м. Гадяч, 37300

про стягнення суми основного боргу

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 08 грудня 2016 року у справі №917/1531/16 (суддя Сірош Д.М.) позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт", вул. Героїв майдану, 82, офіс 23, м. Гадяч, 37300, р/р 26009001352459, ПАТ "ОТП ОСОБА_2" м. Київ, МФО 300528, (код ЄДРПОУ 33707592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг 21", вул. Лєскова, 3-А, м. Київ, 01011, р/р 26004397999 в АТ "ОСОБА_2 Аваль", МФО 38490276, (код ЄДРПОУ 38490276) 59400,32 грн боргу, 1100,18 грн судового збору; припинено провадження у справі в частині вимог про стягнення 10000,00 грн основного боргу; відмовлено в позові в частині стягнення 5000,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" не погодившись з рішенням суду в частині відмови у розстроченні сплати заборгованості в розмірі 59 400, 32 грн. основного боргу, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду в даній частині скасувати.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12 січня 2017 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 30 січня 2017 року з огляду на необхідність надання Товариством з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" оригіналів або належним чином завірених копій платіжних доручень №1185786057 від 23 вересня 2016 року, №1211597486 від 13 жовтня 2016 року, №1211597629 від 21 жовтня 2016 року, №1211597831 від 27 жовтня 2016 року, №1235949550 від 04 листопада 2016 року; №1243548627 від 14 листопада 2016 року, № НОМЕР_1 від 25 листопада 2016 року було відкладено розгляд справи.

07 лютого 2017 року повторним автоматизованим розподілом справи №917/1531/16 у зв'язку з відпусткою судді Хачатрян В.С. для розгляду справи було сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В., суддя Гетьман Р.А.

08 лютого 2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" на виконання вимог ухвали суду від 30 січня 2017 року було надано оригінали платіжних доручень №1185786057 від 23 вересня 2016 року, №1211597486 від 13 жовтня 2016 року, №1211597629 від 21 жовтня 2016 року, №1211597831 від 27 жовтня 2016 року, №1235949550 від 04 листопада 2016 року; №1243548627 від 14 листопада 2016 року, № НОМЕР_1 від 25 листопада 2016 року.

У судове засідання, яке відбулось 08 лютого 2017 року, з'явився представник позивача.

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила наступні обставини справи.

29 червня 2016 року мід ТОВ «Оберіг 21» (Виконавець) та ТОВ "Білогір"я молокопродукт" (Замовник) було укладено договір № 41 про надання охоронних послуг.

Відповідно до п. 1.1 Замовник замовляє, а Виконавець надає охоронні послуги, а саме: приймає під охорони майно Замовника, яке належить йому на відповідних правових підстав (надалі Об'єкт) та визначене в дислокації об'єктів (Додаток №1 до договору) і вказане в план- схемі розташування постів (Додаток №4 до договору).

Згідно з п. 4.2 договору, оплата відповідачем вартості послуг з охорони здійснюється щомісячно до 25 числа кожного місяця за поточний місяць. Оплата здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахування суми грошових коштів, визначених договором, на поточний рахунок Виконавця.

У зв'язку з неоплатою Товариством з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" послуг ТОВ "Оберіг 21" з охорони в повному обсязі, позивач звернувся до Господарського суду Полтавської області з вимогою про стягнення невиплаченої суми в судовому порядку.

Місцевий господарський суд з огляду на надання Товариством з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" в ході розгляду спору доказів

-сплати боргу в розмірі 5 000,00 грн 23 вересня 2016 року, тобто до порушення провадження у справі №911/1531/16, відмовив в задоволенні позову в даній частині;

-сплати суми основного боргу в розмірі 10 000,00 грн. після порушення провадження у справі припинив провадження в даній частині.

В частині позову щодо стягнення 59400,32 грн. господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовної вимоги, з огляду на відсутність доказів оплати боргу в цій частині.

Звертаючись з апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" наголошує на неврахуванні судом першої інстанції домовленості сторін з приводу розстрочення суми боргу, а також неправомірній відмові суду першої інстанції в усному клопотанні про розстрочення сплати заборгованості в розмірі 59 400, 32 грн. основного боргу, враховуючи скрутне матеріальне становище боржника.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає в повній мірі нормам законодавства зважаючи на наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що 29 червня 2016 року ТОВ "Оберіг 21" (Виконавець) та ТОВ "Білогір"я молокопродукт" (Замовник) уклали договір № 41 про надання охоронних послуг.

Відповідно до п. 1.1 Замовник замовляє, а Виконавець надає охоронні послуги, а саме: приймає під охорону майно Замовника, яке належить йому на відповідних правових підстав (надалі Об'єкт) та визначене в дислокації об'єктів (Додаток №1 до договору) і вказане в план- схемі розташування постів (Додаток №4 до договору).

Місцезнаходження об'єкта: територія ТОВ "Білогір'я молокопродукт", що за адресою: вул. Миру, 3 а, смт. Білогір'я, Хмельницька область.

Вид охорони визначено як інспекторсько-сторожова служба охорони (п.1.2).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ЦК України.

Так, відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено спеціальною нормою, яка регулює відносини з надання послуг, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 4.1 договору ціна договору становить 52 750,00 грн на місяць, в т.ч. ПДВ 20% у розмірі 8 791,67 грн.

Згідно з п. 4.2 договору, оплата відповідачем вартості послуг з охорони здійснюється щомісячно до 25 числа кожного місяця за поточний місяць. Оплата здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахування суми грошових коштів, визначених договором, на поточний рахунок Виконавця.

Договір про надання охоронних послуг діяв до 26.08.2016.

Послуги надавались по 25.08.2016 включно.

Відповідно до Додаткової угоди від 15.08.2016 про розірвання договору та акту зняття постів від 26.08.16 були зняті всі пости охорони, договір розірвано з 26.08.2016.

Як убачається з наданих доказів, відповідач в повному обсязі надав відповідачу послуги з охорони на загальну суму 94 190,32 грн, що підтверджується актами надання послуг № 107 від 31 липня 2016 року, №116 від 25 серпня 2016 року, підписаними сторонами, та не заперечується з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт".

Звертаючись з позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Оберіг 21" зазначає про часткове проведення відповідачем розрахунків за отримані послуги з охорони майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" у липні-серпні 2016 року лише у сумі 25 790,00 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями від 12.08.2016 на суму 10 000, 00 грн, від 26.08.2016 на суму 5 000,00 грн, від 09.09.2016 на суму 4 790,00 грн.

У зв'язку з чим позивач просить суд стягнути заборгованість в розмірі 74 400,32 грн.

Втім судом встановлено подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" доказів часткового погашення боргу, а саме роздруківок платіжних доручень №1185786057 від 23 вересня 2016 року, №1211597486 від 13 жовтня 2016 року, №1211597629 від 21 жовтня 2016 року, №1211597831 від 27 жовтня 2016 року, №1235949550 від 04 листопада 2016 року; №1243548627 від 14 листопада 2016 року, № НОМЕР_1 від 25 листопада 2016 року.

Колегія суддів, дослідивши надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" оригінали платіжних доручень встановила сплату боржником боргу

в розмірі 5000, 00 грн. на підставі платіжного доручення №1185786057 від 23 вересня 2016 року,

в розмірі 2000, 00 грн. на підставі платіжного доручення №1211597486 від 13 жовтня 2016 року,

в розмірі 1500, 00 грн. на підставі платіжного доручення №1211597629 від 21 жовтня 2016 року,

в розмірі 1500, 00 грн. на підставі платіжного доручення №1211597831 від 27 жовтня 2016 року,

в розмірі 2000, 00 грн. на підставі платіжного доручення №1235949550 від 04 листопада 2016 року;

в розмірі 2000, 00 грн. на підставі платіжного доручення №1243548627 від 14 листопада 2016 року,

в розмірі 1000, 00 грн. на підставі платіжного доручення № НОМЕР_1 від 29 листопада 2016 року.

Відтак, відповідач перерахував суму боргу в розмірі 5 000,00 грн 23 вересня 2016 року, тобто до порушення провадження у справі №911/1531/16 (27 вересня 2016 року дата ухвали господарського суду про порушення провадження у справі).

Як роз'яснено у п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов до правомірного висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення 5 000,00 грн.

Оскільки після звернення позивача до суду з даним позовом відповідачем у справі сплачено частину основного боргу в розмірі 10 000,00 грн, відповідно до платіжних доручень від 13.10.2016 на суму 2 000,00 грн, 21.10.2016 на суму 1 500 грн, 27.10.2016 на суму 1 500,00 грн, 04.11.2016 на суму 2 000,00 грн, від 11.11.2016 на суму 2 000,00 грн, від 25.11.2016 на суму 1 000,00 грн.-усього в розмірі 10000,00 грн., провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 1-1 статті 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

У зв'язку з чим Господарський суд Полтавської області правомірно припинив провадження в частині вимог про стягнення 10000,00 грн основного боргу.

Таким чином, з урахуванням здійснених проплат до стягнення з відповідача підлягає 59 400,32 грн боргу.

Правомірність стягнення даної суми боргу не оспорюється боржником в апеляційній скарзі, втім наголошується на неврахуванні судом першої інстанції домовленості сторін з приводу розстрочення суми боргу, а також неправомірній відмові суду першої інстанції в усному клопотанні про розстрочення сплати заборгованості в розмірі 59 400, 32 грн. основного боргу, враховуючи скрутне матеріальне становище боржника.

Однак колегія суддів вважає вказані твердження відповідача безпідставними з огляду на наступне.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" вказує про неврахування судом першої інстанції домовленості сторін з приводу розстрочення суми боргу, однак в матеріалах справи відсутня будь-яка заява від сторін з приводу укладення мирової угоди.

З наявного в матеріалах справи протоколу судового засідання від 08 грудня 2016 року (Том 1 а.с. 60-61) не вбачається заявлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" будь-якого клопотання щодо домовленості сторін з приводу розстрочення суми боргу.

Зазначене стосується й доводів апелянта стосовно відмови суду першої інстанції у задоволенні клопотанні про розстрочення сплати заборгованості в розмірі 59 400, 32 грн. основного боргу.

Так відповідне клопотання відсутнє в матеріалах справи, позаяк протокол судового засідання від 08 грудня 2016 року (Том 1 а.с.60-61) не відображає факт подання відповідного клопотання з боку Товариством з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт". У відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України відповідач не надав зауваження до протоколу.

Вищенаведене зумовлює висновок суду про те, що клопотання про розстрочення сплати заборгованості в розмірі 59 400, 32 грн. основного боргу, не неправлялось до суду першої інстанції та не заявлялось безпосередньо під час судового засідання, а відтак не було предметом розгляду у суді першої інстанції.

Слід зазначити, що суд апеляційної інстанції здійснює перегляд рішення суду першої інстанції з точки зору його законності й обґрунтованості, що передбачає оцінку його відповідності нормам матеріального і процесуального закону, фактичним обставинам справи, а також дослідженим у судовому засіданні доказам.

Оскільки клопотання про розстрочення сплати заборгованості в розмірі 59 400, 32 грн. основного боргу не було предметом розгляду у суді першої інстанції, вказаний довід сторони не може бути досліджений судом апеляційної інстанції на предмет дотримання судом першої інстанції вимог законодавства.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення господарського суду Полтавської області від 08 грудня 2016 року у справі №917/1531/16 має бути залишене без змін.

Оскільки апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 08 грудня 2016 року у справі №917/1531/16 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 13 лютого 2017 року.

Головуючий суддя В.В.Россолов

Суддя Р.А.Гетьман

Суддя П.В.Тихий