Рішення

від 15.02.2017 по справі 472/801/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №472/801/16-ц 15.02.2017 15.02.2017 15.02.2017

Провадження №22-ц/784/293/17

Справа 472/801/16-ц

Провадження 22ц-/784/293/17 Головуючий по 1 інстанції Чаричанський П.О.

Категорія 23 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

15 лютого 2017р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Колосовського С.Ю.,

суддів: Локтіонової О.В., Ямкової О.О.,

секретар судового засідання - Лівшенко О.С.,

за участі: представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою Приватного підприємства Луб'янське

на рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 08 грудня 2016р.

за позовом ОСОБА_4 до Приватного підприємства Луб'янське про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації,

встановила:

У вересні 2016р. ОСОБА_4 пред'явила позов до ПП Луб'янське про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації.

Позивач зазначала, що в порядку спадкування після смерті матері - ОСОБА_5, яка настала 08 липня 2010р. є власником земельної ділянки площею 6,8409 га, розташованої в межах території Луб'янської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.

Навесні 2016р. їй стало відомо про те, що 2 липня 2010 року Відділом Держкомзему у Веселинівському районі Миколаївської області за записом №041048000240 було зареєстровано договір оренди земельної ділянки, укладений спадкодавцем з відповідачем 15 березня 2010р.

Посилаючись на те, що спадкодавець названий договір не укладала з відповідачем, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи, яку було проведено під час досудового слідства, позивач просила задовольнити її вимоги.

Рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 08 грудня 2016р. позов задоволено. Постановлено визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 15 березня 2010р. та скасовано запис за №041048000240 від 02 липня 2010р. про його реєстрацію у Відділі Держкомзему у Веселинівському районі Миколаївської області.

Додатковим рішенням цього ж суду від 19 січня 2017р. вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на незаконність рішення суду, просив його скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 квітня 2003р. Веселинівською райдержадміністрацією Миколаївської області на ім'я ОСОБА_5 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 6,84 га, розташованої в межах Луб'янської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4821782000:01:000:0003.

15 березня 2010р. між ОСОБА_5 та ПП Луб'янське укладено договір оренди, за яким останнє отримало в платне користування названу земельну ділянку на 15 років.

Даний договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Веселинівському районі Миколаївської області 2 липня 2010 року за № 041048000240.

08 липня 2010р. у зв'язку зі смертю ОСОБА_5 відкрилась спадщина, яку прийняла донька спадкодавця - ОСОБА_4

26 квітня 2011р. державним нотаріусом Веселинівської державної нотаріальної контори Миколаївської області спадкоємцю ОСОБА_4 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яка складається з земельної ділянки площею 6,84 га розташованої в межах Луб'янської сільської ради, Веселинівського району Миколаївської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4821782000:01:000:0003.

25 жовтня 2011р. Веселинівською райдержадміністрацією Миколаївської області на ім'я ОСОБА_4 видано Державний акт на право власності на названу земельну ділянку.

22 лютого 2012р. ОСОБА_4 за видатковими касовими ордерами №55 і №58 отримала від ПП Луб'янське відповідно 1800грн. та 700грн. орендної плати за 2012р.

В Державному реєстрі прав на нерухоме майно право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_4 22 лютого 2013р.

15 березня 2012р. ОСОБА_4 уклала з ТОВ Лан договір оренди щодо спірної земельної ділянки на строк до 15 березня 2022р., який було зареєстровано 26 лютого 2013р.

За заявою ОСОБА_4 від 31 березня 2016р. до Веселинівського відділу поліції Вознесенського ВПГУНП в Миколаївській області про підробку підпису в договорі оренди земельної ділянки від 15 березня 2010р. заведено кримінальне провадження за №12016150180000271 та внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.358 КК.

Будучи допитаною в якості потерпілого 04 травня 2016р. ОСОБА_4 повідомила, що в 2013р. уклала з ТОВ Лан договір оренди земельної ділянки у зв'язку з тим, що ПП Луб'янське неналежним чином виконувало умови договору.

Під час досудового слідства було призначено почеркознавчу експертизу щодо ідентифікації підпису орендодавця ОСОБА_5 в договорі оренди земельної ділянки від 15 березня 2010р.

Відповідно до висновків експерта №1212 від 29 червня 2016р., підпис в графі Орендодавець у договорі оренди земельної ділянки від 15 березня 2010р., укладеному між орендодавцем ОСОБА_5 і орендарем ПП Луб'янське виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив з того, що ОСОБА_4 звернулась до суду за захистом свого порушеного права не пропустивши строк позовної давності, оскільки дізналась про договір оренди 31 березня 2016р.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

За правилами ст.261 ЦК перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч.4 ст.267 ЦК сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Так, позивачка правовстановлюючі документи на земельну ділянку отримала в 2011р., орендну плату за спірним договором - 22 лютого 2012р., а при укладенні договору оренди з ТОВ Лан їй було відомо про наявність правовідносин оренди з ПП Луб'янське .

Вказані факти свідчать про те, що про наявність договору оренди позивач дізналась не пізніше 22 лютого 2012р. - з часу отримання орендної плати.

Та обставина, що позивач ознайомилась зі змістом договору лише в 2016р. не може свідчити про початок перебігу позовної давності з цього часу, тому що вона будучи власником земельної ділянки і обізнаною щодо наявності орендних відносин з ПП Луб'янське могла отримати спірний договір і ознайомитись з ним у 2012р. А відповідно до правової позиції висловленої Верховним Судом України у постанові від 22 квітня 2015р. при розгляді справи №6-48цс15 час коли зацікавлена сторона дізналась про наявність спірного договору збігається з моментом виникнення у неї права на позов.

Враховуючи те, що з позовом до суду ОСОБА_4 звернулась 12 вересня 2016р. тим самим пропустивши загальну позовну давність у три роки (ст.257 ЦК), а відповідачем подано заяву про застосування позовної давності, то рішення та додаткове рішення суду в силу п.4 ч.1 ст.309 ЦПК підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Сплачений ПП Луб'янське судовий збір за подачу апеляційної скарги, а також недоплачений позивачем судовий збір за одну вимогу немайнового характеру підлягає відшкодуванню (ст.88 ЦПК) за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст.303,307,309,316 ЦПК, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Луб'янське задовольнити.

Рішення та додаткове рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області відповідно від 08 грудня 2016р. і 19 січня 2017р. скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4 до Приватного підприємства Луб'янське про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Приватного підприємства Луб'янське 1212,64 грн. судового збору та в дохід держави 551,20 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: