Рішення

від 07.02.2017 по справі 914/2947/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2017р. Справа№ 914/2947/16

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гал-Євро-Контакт", м.Львів

до відповідача-1: Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, м.Львів

до відповідача-2 :Державного підприємства Сетам , м.Київ

третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_1, м.Перемишляни Львівської області,

третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Публічне акціонерне товариство "УКРСОЦБАНК", м.Київ

про: визнання результатів електронних торгів недійсними.

Суддя Кітаєва С.Б.

Представники:

від позивача : Галушка Г.М. - представник (довіреність від 03.01.2017 року );

від відповідача-1 : не з'явився;

від відповідача-2 : не з'явився;

від третьої особи-1 : Скрут Л.Б.- представник ( довіреність від 30 листопада 2016 року, зареєстровано в реєстрі за №2892)

від третьої особи-2 : не з'явився

Права та обов язки , передбачені ст.ст.20,22,27 ГПК України судом роз яснено.Заяви про технічну фіксацію судового процесу від сторін, третіх осіб до суду не надходили.

Суть спору : Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Гал-Євро-Контакт", м.Львів, до відповідача-1, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, м.Львів, до відповідача-2, Державного підприємства Сетам , м.Київ, про визнання результатів електронних торгів недійсними.

Ухвалою суду від 24.11.2016 року порушено провадження і прийнято позовну заяву до розгляду, судове засідання призначено на 07.02.2016 року, відкладено розгляд заяви про забезпечення позову від 18.11.2016 р (вх.№5532/16 від 21.11.2016р.).

З підстав, зазначених в ухвалі від 07.12.2016 року розгляд справи відкладався на 20.12.2016 року; цією ж ухвалою відкладено до наступного судового засідання й розгляд заяви про забезпечення позову.

Відзив на позовну заяву від відповідача 2, Державного підприємства Сетам , поступив до господарського суду 09.12.2016р. та зареєстрований за вх.№49527/16.

Заява про зміну предмету позову подана позивачем до суду 30.12.2016 року ( вх.№6028/16).

Уточнення до заяви про забезпечення позову від 18.11.2016 року поступило від позивача до суду 20.12.2016 року ( вх.№50953/16).

Довідкою від 07.12.2016 р. ( вх.№50952/16 від 20.12.2016 року) позивач підтвердив, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між Товариством з обмеженою відповідальністю ГАЛ-ЄВРО-КОНТАКТ та відповідачами 1 і 2 про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

Клопотання позивача від 16.12.2016 р. про залучення 3-ьої особи на стороні відповідачів - ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), що проживає за адресою :АДРЕСА_1, з копіями документів , а саме копіями матеріалів виконавчого провадження №27158310, поступило до господарського суду 20.12.2016 року ( вх.№6027/16).

Доповнення від 20.12.2016р. до уточнення до заяви про забезпечення позову з документами , поступило до господарського суду від позивача 20.12.16 р. (вх.№51114/16).

Клопотання позивача про продовження строків розгляду спору на п ятнадцять днів зареєстровано в документообігу господарського суду Львівської області 20.12.2016 року за вх.№6066/16.

З підстав, зазначених в ухвалі суду від 20.12.2016 року, суд прийняв до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову (вх.№6028/16 від 20.12.2016р.); залучив до участі у справі в статусі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1; продовжив строк розгляду справи на 15 днів з 24 січня 2016 року та відклав розгляд справи на 25 січня 2017 року.

В судовому засіданні 20.12.2016 року розглянуто заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову із врахуванням поданих позивачем уточнень до заяви і ухвалою від 20.12.2016 року ( із врахуванням ухвали від 23.12.2016р. про виправлення описки), заяву позивача від 18.11.2016 року про забезпечення позову (вх.№5532/16 від 21.11.16р. ) із врахуванням Уточнення до заяви про забезпечення позову від 18.11.2016р. (вх.№50953/16 від 20.12.2016р.) задоволено частково: заборонено Міністерству юстиції України, його територіальним органам, суб єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, які утворені та діють у відповідності до Закону України Про державну реєстрацію речовий прав на нерухоме майно та їх обтяжень , вчинення реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - нежитлові приміщення, що позначені на плані цифрами з 1 по 6, 8 з 10 по 18, 21, 22 загальною площею 199,2 м2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2

В задоволенні заяви в частині вимоги про накладення арешту на нежитлові приміщення, що позначені на плані цифрами з 1 по 6,8, з 10 по 18, 21, 22 загальною площею 199,2 м2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2,- відмовлено.

Клопотання відповідача 2 за вих.№42/18-18-17 від 05.01.2017 р. про долучення документів до справи поступило до суду 10.01.2017 року та зареєстровано за вх.№574/17.

16.01.2017 року представник третьої особи ОСОБА_1 ознайомився із матеріалами справи ( клопотання про ознайомлення від 13.01.2017р. вх.№1342/17).

19.01.2017 року до господарського суду поступила Заява б/н від 19.01.2017 р. про відвід судді від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1. ( заява зареєстрована в документообігу суду 19.01.17р. за вх.№2158/17).

24.01.2017 року до господарського суду надійшов Відзив №914/2947/16/02.1-31/В-5 від 24.01.2017 р. від відповідача -1 у справі з копіями матеріалів виконавчого провадження ВП №27158310. ( відзив зареєстрований 24.01.2017 р. за вх.№2979/17).

В додаток до клопотання вих. №б/н від 23.01.2017р. (вх.№2659/17 від 24.01.17р. ) позивачем подано до матеріалів справи Додаткові від 23.01.2017 року пояснення та докази надіслання копій позовної заяви, заяви про зміну предмету позову з додатками третій особі у справі - ОСОБА_1

В судовому засіданні 25.01.2017 року, яке відбулось за участю представників позивача та третьої особи ОСОБА_1, суд розглянув заяву ОСОБА_1.( за вх.№2158/17 від 19.01.2017р.) про відвід судді.

Ухвалою від 25.01.2017 року відмовлено третій особі без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 у задоволенні Заяви від 19.01.2017р. ( вх.№2158/17 від 19.01.17р. ) про відвід судді.

З підстав, наведених в ухвалі від 25.01.2017 року , суд відклав розгляд справи на 02.02.2017 року

Відзив б/н від 25.01.2017р. на позовну заяву поступив до господарського суду від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 26.01.2017 року та зареєстрований за вх.№3305/17.

Суд задоволив клопотання представника третьої особи ОСОБА_1 від 26.01.2017р. ( вх.№3304/17) та надав представнику матеріали справи для ознайомлення, що представником засвідчено письмово на клопотанні 30.01.2017р.

Клопотання позивача від 26.01.2017р. про долучення до матеріалів справи доказів надіслання третій особі ( ОСОБА_1.)всіх копій позовних матеріалів поступило до суду 26.01.2017 р. ( вх.№3416/17).

Суд задоволив клопотання представника позивача від 25.01.2017р. (вх.№3417/17) та надав представнику матеріали справи для ознайомлення, що представником засвідчено письмово на клопотанні 31.01.2017р.

З підстав, зазначених в ухвалі від 02.02.2017 року розгляд справи відкладався на 07.02.2017 року. Цією ж ухвалою до участі у справі в статусі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів залучено Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк .

06.02.2017 року ПАТ Укрсоцбанк отримав ухвалу суду від 02.02.2017 року ( як за місцем знаходження юридичної особи так і за місцем знаходження Львівської філії) , що встановлено судом під час відстеження пересилання поштових відправлень ( копії документів у справі). Із клопотаннями, заявами ( у т.ч. і у електронному вигляді) Банк до суду не звертався.

В судове засідання 07.02.2017 року явку повноважних представників забезпечили лише позивач і третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1

З підстав, наведених у позовній заяві, заяві про зміну предмета позову , додаткових письмових поясненнях та поясненнях, наданих в судовому засіданні, представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав , просить позов задоволити та :

1. Визнати недійсними електронні торги з реалізації предмета іпотеки: приміщень позначених на плані цифрами з 1 по 6, 8 з 10 по 18, 21, 22 загальною площею 199,2 м2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, проведені 29.09.2016- 01.10.2016 року, реєстраційний номер лота 167116, які оформлені протоколом № 212721 проведення електронних торгів сформованим 17 листопада 2016 р.

2. Визнати недійсним протокол № 212721 проведення електронних торгів сформований 17 листопада 2016 р. з реалізації предмета іпотеки: приміщень позначених на плані цифрами з 1 по 6, 8 з 10 по 18, 21, 22 загальною площею 199,2 м2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, проведених 29.09.2016-01.10.2016 року, реєстраційний номер лота 167116.

3. Визнати недійсним акт державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про реалізацію предмета іпотеки від 24.11.2016 року затверджений начальником Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

З підстав, наведених у відзиві на позовну заяву ( вх.№3305/17 від 26.01.17р.), наданих суду поясненнях, представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 позовні вимоги не визнає, просить в позові відмовити.

Позиція відповідача 1 стосовно заявлених позовних вимог, висвітлена у відзиві на позовну заяву (вх.№2979/17 від 24.01.17р. ). Відповідач 1 , з підстав наведених у відзиві, вважає позов необґрунтованим, просить в йогоо задоволенні відмовити.

З підстав, наведених у відзиві на позовну заяву (вх.№49527/16 від 09.12.2016р.) відповідач 2 позовні вимоги не визнає, просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Згідно із з ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Оскільки строки розгляду справи суд вже продовжував за клопотанням представника позивача, то зважаючи на строки розгляду даної справи, суд не вбачає за можливе відкласти розгляд справи на іншу дату.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно із ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обовязковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно із господарським процесуальним законодавством предмет позову- це матеріально правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріальноправова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно із ст. 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Господарським судом встановлено, що:

15.07.2010 р. Господарським судом Львівської області прийнято рішення у справі № 26/218 за позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Львівської обласної філії АКБ Укрсоцбанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Гал-Євро-Контакт про звернення стягнення на заставлене майно в сумі 911 604,43 грн та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Гал-Євро-Контакт до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк в особі Львівської обласної філії про визнання договору частково недійсним, яким первісний позов задоволено частково, а саме: звернено стягнення на заставлене (згідно Іпотечного договору від 02.11.2007 року за реєстровим № 4147) майно Товариства з обмеженою відповідальністю „Гал-Євро-Контакт (79044, м. Львів, вул. Куликівська, 36/1, код ЄДРПОУ 20813917), а саме приміщення, позначені на плані цифрами з 1 по 6, 8, з 10 по 18, 21, 22 загальною площею 199,2 м2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 реєстраційний номер 10208704 (надалі предмет іпотеки) та заставлене майно (згідно договорів застави товарів в обороті від 14.12.2007 р. № 600/21-143, від 28.12.2007 р. № 600/21-144), товари в обороті, згідно з переліком, що міститься в Додатку № 1 та Додатку № 2 договорів застави, які знаходяться за адресою м. Львів Винники, вул. Проста, 1а, для задоволення грошових вимог Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019), в особі Львівської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк (79000, м. Львів, пл. Міцкевича, 10, код ЄДРПОУ 09325011) в сумі 903 973,79 грн за Договором відновлювальної кредитної лінії № 600/02.2.-09/175 від 02.11.2007 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю „Гал-Євро-Контакт (79044, м. Львів, вул. Куликівська, 36/1, код ЄДРПОУ 20813917) та стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю „Гал-Євро-Контакт на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку Укрсоцбанк- 9 039,74 грн. державного мита та 234,02 грн - витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2011 р,. рішення Господарського суду Львівської області від 15.07.2010 р. частково скасовано в частині задоволення позову щодо звернення стягнення на заставлене майно (згідно договорів застави товарів в обороті від 14.12.2007 р. № 600/21-143, від 28.12.2007 р. № 600/21-144) згідно з переліком, що міститься в Додатку № 1 та Додатку № 2 договорів застави, яке знаходиться за адресою: м. Львів-Винники, вул. Проста, 1а, для задоволення грошових вимог АКБ соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Львівської обласної філії АКБ соціального розвитку Укрсоцбанк за договором відновлювальної кредитної лінії від 02.11.2007 р. № 600/02.2.-09/175.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.03.2011 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2011 р. залишено без змін.

30.05.2011 р., на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 15.07.2010 р., постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2011 р. та ухвали Вищого господарського суду України від 12.03.2011 р. видано відповідні накази, у т.ч. про звернення стягнення на заставлене (згідно Іпотечного договору від 02.11.2007 року за реєстровим № 4147) майно Товариства з обмеженою відповідальністю „Гал-Євро-Контакт" (79044, м. Львів, вул. Куликівська, 36/1, код ЄДРПОУ 20813917), а саме приміщення, позначені на плані цифрами з 1 по 6, 8, з 10 по 18, 21, 22 загальною площею 199,2 м2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер 10208704 для задоволення грошових вимог Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019), в особі Львівської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк" (79000, м. Львів, пл. Міцкевича, 10, кодЄДРПОУ 09325011) в сумі 903 973,79 грн за Договором відновлювальної кредитної лінії №600/02.2.-09/175 від 02.11.2007 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю „Гал-Євро-Контакт" (79044, м. Львів, вул. Куликівська, 36/1, код ЄДРПОУ 20813917).

17.06.2011 року державним виконавцем Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівськогоо міського управління юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 27158310 про примусове виконання наказу № 26/218 від 17.06.2011р.

На виконання постанови заступника начальника УДВС ГУЮ у Львівській області від 27.09.2011р. виконавче провадження передано з Личаківського ВДВС ЛМУЮ для подальшого виконання до ППВС ГУЮ у Львівській області, про що прийнято 29.09.2011р . відповідну постанову.

У межах вказаного виконавчого провадження, 16.11.2015р. державним виконавцем складено акт опису та арешту майна, яким описано й арештовано належне ТОВ "Гал-Євро-Контакт майно: предмет іпотеки - приміщення позначені на плані цифрами з 1 по 6, 8, з 10 по 18, 21, 22 загальною площею 199,2 м2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер 10208704;

Постановою державного виконавця від 07.12.2015 року призначено експерта, суб єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4, якому доручено надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна, визначити початкову вартість описаного майна.

Як вбачається із звіту про незалежну оцінку предмету іпотеки, вартість обєкту оцінки станом на 23.12.2015 р. становить 1 311 860 грн. без урахування ПДВ.

Листом від 30.12.2015 р. № 09.1-45/В-5/106/11336 (скеровано 08.01.2016 р.) відділ ДВС повідомив сторони виконавчого провадження про проведену оцінку.

Боржник, листом від 15.01.2016 р. № 001, повідомив відділ ДВС про заперечення результатів оцінки майна з проханням призначити рецензування висновку складеного ФОП ОСОБА_4 Зважаючи на вказаний лист боржника, відділ ДВС 04.02.2016 р. виніс постанову про призначення ОСОБА_5 експертом, субєктом оціночної діяльності -субєктом господарювання для участі у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу № 26/218 від 30.05.2011 р. та для рецензування звіту від 23.12.2015 р. оцінювача ФОП ОСОБА_4

29.02.2016 р. відділ ДВС листом № 09-01-45/В-5/34/1881 повідомив боржника, про необхідність авансування витрат на проведення рецензування звіту про вартість майна згідно з рахунком ФОП ОСОБА_5 в сумі 2 000,00 грн.

Однак, боржник не оплатив авансові витрати на рецензування звіту, в судовому порядку оцінку не оскаржував.

В додаток до листа від 13.04.2016 р. №09-01-45/В-5/3082 Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області направив до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області документи (заявку на реалізацію арештованого майна) щодо проведення реалізації належного ТзОВ Гад-Євро-Контакт майна.

Відповідно до повідомлення ДП СЕТАМ від 24.05.2016 р. № 2121/19-18-16, майну присвоєно реєстраційний номер лоту № 149231, призначено день та час проведення електронних торгів 22.06.-24.06.2016 р., початкова ціна продажу майна 1 311 860, 00 грн.

ДП СЕТАМ повідомленням від 29.06.2016 р. № 433/18-12-16 повідомив відділ ДВС, що 24.06.2016 р. електронні торги по лоту № 149231 не відбулися, про що системою сформовано протокол 24.06.2016 р. від № 177976.

Як вбачається із акта державного виконавця від 14.07.2016 р. початкова вартість майна боржника для подальшої реалізації на других торгах була зменшена на 5 % та складала 1 246 267, 00 грн без врахування ПДВ.

ДП СЕТАМ повідомленням від 26.08.2016 р. № 578/18-12-16 повідомив відділ ДВС, що 21.08.2016 р. електронні торги по лоту № 161433 не відбулися, про що системою сформовано протокол від 21.08.2016 р. № 192366.

Актом державного виконавця від 31.08.2016 р. предмет іпотеки уцінено на 50 % від оцінки експертизи, початкова вартість предмету іпотеки визначена у розмірі 655 930, 00 грн.

Як встановлено судом, 29.09.-01.10.2016 р. відбулися торги, реєстраційний номер лота № 170688 зі стартовою ціною 655 930, 00 грн, що підтверджується протоколом проведення електронних торгів № 208030. Однак, переможець торгів суму за придбане майно не вніс.

Протоколом проведення електронних торгів № 212721 проведених 29.09.-01.10.2016 р., у звязку з невнесенням суми за придбане майно попередньо визначеним переможцем, ОСОБА_1 визнано переможцем з ціновою пропозицією 656 000,00 грн. Кошти за придбання майна покупцем 18.11.2016 р. внесено на рахунок Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.

24.11.2016р. державним виконавцем Відділу примусовогоо виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_6 складено Акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, згідно якого набувач майна - ОСОБА_1 .

Позивач вважає, що електронні торги з продажу предмету іпотеки - приміщень позначених на плані цифрами з 1 по 6, 8, з 10 по 18, 21, 22 загальною площею 199,2 м2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер 10208704, що належать на праві власності ТОВ Гал-Євро-Контакт , відбулися із суттєвими порушеннями законодавства.

Господарським судом встановлено, що згідно із Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 2710/5 від 22.12.2015 року, організатор електронних торгів - державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

В період з 29.09.2016 року по 01.10.2016 року відбувалися електронні торги по лоту №170688 з реалізації предмету іпотеки, а саме: приміщень позначених на плані цифрами з 1 по 6, 8, з 10 по 18, 21, 22 загальною площею 199,2 м2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 Переможцем даних торгів став Учасник №13, ОСОБА_1.

На думку позивача, нерухоме майно, всупереч діючому законодавству запропоновано до продажу з експертною оцінкою зі сплинувшим строком дії.

Однак, в силу приписів статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 62 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Згідно із частиною першою статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до частини п'ятої статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Разом з тим, частиною другою статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Отже, на період реалізації майна боржника строк здійснення виконавчого провадження не обчислюється, а тому, строк чинності звіту про оцінку майна у такому виконавчому провадженні також не обчислюється під час реалізації майна.

Порядок проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна регулюється Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2015 року №2710/5 ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.12.2015р. за №1620/28065).

Відповідно до розділу І Порядку організатор - це державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на забезпечення здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення Системи, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у Системі, здійснення організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

Зокрема, пунктом 1 розділу II Порядку визначено, що реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 58 Закону України Про виконавче провадження .

Якщо строк чинності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться. Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна. Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги.

У даному випадку звіт про оцінку нерухомого майна складений 24 грудня 2015 року, а майно Організатору електронних торгів передане на реалізацію 23 травня 2016 року (дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги), тобто у строк до спливу шестимісячного строку та в межах установленого Законом України "Про виконавче провадження" строку.

Таким чином, на час передачі майна на реалізацію ,23 травня 2016 року, звіт про оцінку майна був чинний, і спеціальними нормативними актами, які встановлюють порядок реалізації арештованого майна, зокрема, Законом України "Про виконавче провадження" та названим Порядком, не встановлено обов'язку організатора торгів чи державного виконавця, після передачі майна на реалізацію, знімати вказане майно з реалізації у зв'язку з втратою чинності звітом про оцінку майна. Більше того, положення Порядку містять норму, яка прямо встановлює у Організатора торгів відсутність обов'язку перевірки документів на відповідність вимогам законодавства, в тому числі і звіту про оцінку .

За таких обставин, при проведенні електронних торгів з реалізації належного позивачу майна відповідачами було дотримано вимоги Закону України "Про виконавче провадження" щодо встановлення початкової ціни об'єкта реалізації, оскільки майно передано на реалізацію організатору торгів в межах чинності звіту про оцінку майна, при цьому на момент проведення оскаржуваних електронних торгів пунктом 1 Розділу II Порядку встановлено, що вартість майна, переданого на реалізацію, є дійсною на період реалізації майна.

Таким чином, на момент проведення оскаржуваних електронних торгів у відповідачів були відсутні правові підстави для зняття лота з реалізації, а відтак підстави для визнання вказаних електронних торгів та їх результатів недійсними відсутні.

Отже, шестимісячний строк чинності звіту про оцінку майна необхідно відраховувати з моменту складання звіту про оцінку майна до моменту передачі цього майна на реалізацію організатору електронних торгів. Органами державної виконавчої служби та ДП "СЕТАМ" не порушувались норми Закону України "Про виконавче провадження" та Порядку, оскільки вони здійснювали свої повноваження виключно у межах встановлених законом, а відтак у них був відсутній обов'язок після передачі майна на реалізацію, знімати вказане майно з реалізації у зв'язку з втратою чинності звітом про оцінку майна.

Слід звернути увагу на те, що у частині шостій статті 57 нового Закону України "Про виконавче провадження" законодавцем чітко розтлумачена суть положення про чинність звіту, зокрема передбачено, що якщо строк чинності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Щодо доводів позивача про порушення статті 49 Закону України Про іпотеку щодо проведення третіх прилюдних торгів з реалізації предмета в редакції, чинній на час виникнення відносин повязаних з укладенням основного та забезпечувальних договорів, то відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду України від 23.04.2014 р. у справі №6-2бцс14, на правовідносини з реалізації заставленого майна з прилюдних торгів, які виникли після 16 жовтня 2011 року, не поширюється норма п. 2 Прикінцевих положень Закони України від 22 вересня 2011 роки № 3795-УІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг та до таких правовідносин застосовуються положення ч. 2 ст. 49 Закони України Про іпотеку в редакції, чинній на час вчинення відповідних виконавчих дій .

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, позивач не наводить доказів про те, що відповідачі своїми діями порушили, не визнали або оспорювали його права, свободи чи інтереси, оскільки діяли у відповідності до чинного законодавства про виконавче провадження.

Крім того, відповідно до частини першої статті 360-7 Цивільного процесуального кодексу України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Так, відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові № 3-112гс14 від 23 вересня 2014 року, умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, передбачено Законом № 606-ХІV та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 15 грудня 1999 року № 74/5.

Законом № 606-ХІV встановлено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження.

Аналіз положень Законом № 606-ХІV та Інструкції свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 Цивільного кодексу України, такий спосіб реалізації майна як його продаж: на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна.

Відповідно до наведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку та уцінку майна, на яке звернуто стягнення статті 58, 62 Закону України "Про виконавче провадження"), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (пункт 5.11 Інструкції).

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.

Наведене узгоджується з нормами ч.2 ст.656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їх суті.

Отже, правова природа продажу майна з торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203,215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури та порядку проведення торгів.

Разом із тим слід зазначити, що оскільки за змістом частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

Господарським судом таких порушень не встановлено.

Слід також відзначити, що правова природа відносин з реалізації майна боржника - предмета іпотеки не може характеризуватися як договірна, оскільки ці відносини регулюються законом, а не договором. Дії державного виконавця (їх обсяг, кількість, послідовність) не перебувають у сфері договірного регулювання. Такі правовідносини мають різний суб єктний склад, зміст та мету.

Що стосується посилання позивача на порушення вимог статті 58 Закону України Про виконавче провадження , допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених цим Законом, щодо визначення вартості чи оцінки (уцінки) майна до призначення електронних торгів, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

Таким чином, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання торгів недійсними.

Правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові № 3-112гс14 від 23 вересня 2014 року, підводе до висновку, що для визнання електронних торгів недійсними, які є правочином, в розумінні ст.ст. 203 та 215 Цивільного кодексу України, необхідно встановити порушення саме встановлених чинним на момент проведення торгів законодавством правил проведення торгів.Натомість, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Така ж правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12.

Крім того, суд звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду України у постанові від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, в якій зазначено, що головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Однак, відповідачі 1 та 2 під час підготовки та проведення електронних торгів діяли згідно чинного законодавства України та жодним чином не порушили права та інтереси позивача. Доказів на підтвердження зворотнього позивач суду не надав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.650 Цивільного кодексу України, особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 24.10.2012р. 6-116цс12).

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до визначених Цивільним кодексом України норм: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1 ст.203 ЦК України); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2 ст.203 ЦК України); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3 ст.203 ЦК України); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст.203 ЦК України); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.6 ст.203 ЦК України).

Як вже зазначено вище, позивач стверджує, що при проведенні електронних торгів допущено порушення законодавства, оскільки запропоновано майно до продажу з експертною оцінкою зі сплинувшим строком дії. Отже, звіт про оцінку майна, складений 24 грудня 2015р. ФОП ОСОБА_4 і.З., втратив чинність 24.06.2016р.

Як випливає зі змісту ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів.

Таким чином, при вирішенні спору про визнання недійсними електронних торгів з реалізації нерухомого майна -приміщень позначених на плані цифрами з 1 по 6, 8, з 10 по 18, 21, 22 загальною площею 199,2 м2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, результат яких оформлено протоколом № 212721 проведення електронних торгів ДП СЕТАМ Міністерства юстиції України, Актом державного виконавця про проведені електроні торги з реалізації приміщень позначених на плані цифрами з 1 по 6, 8, з 10 по 18, 21, 22 загальною площею 199,2 м2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, що належать ТОВ Гал-Євро-Контакт на праві власності, необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Порядку та інших законодавчих норм при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати торгів; чи мало місце порушення прав та законних інтересів позивача, який оспорює результат торгів. Крім того, слід зазначити, що торги визнаються недійсними лише в тих випадках, коли під час їх підготовки і проведення були допущені порушення, що могли вплинути на результати торгів (Така ж правова позиція викладена в Постановах Вищого Господарського Суду України від 14.08.2014р. № 920/1755/13, 17.09.2014р. № 927/93/14).

Проте, посилаючись на порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, позивачем не доведено належними та допустимими доказами того факту, що дані обставини якимось чином вплинули на результати проведення електронних торгів, які відбулись 29.09.16-01.10.2016р., оформлені протоколом проведення електронних торгів № 212721.

Позивачем жодними доказами не доведено, незаконність та невідповідність дій відповідачів чинному законодавству України. Будь-яких інших порушень порядку підготовки та проведення електронних торгів позивачем не наведено, доказів в їх підтвердження суду не надано. В матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували вищенаведені висновки суду.

Відповідно до вимог ст.ст. 22, 33 ГПК України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

В п. 3, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам № 10 від 24.10.2011, розяснено, що вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України. Господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з визнанням недійсними договорів, укладених суб'єктами господарювання, або між суб'єктами господарювання та органами державної влади і місцевого самоврядування шляхом проведення прилюдних торгів (аукціону), у тому числі договорів купівлі-продажу і оренди землі, а так само визнання недійсними актів про проведення відповідних торгів (аукціону). При цьому в останньому випадку набувач майна, реалізованого на торгах (аукціоні), незалежно від наявності у нього статусу підприємства чи організації в розумінні частини першої статті 1 ГПК (тобто підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, громадянина, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і набув статусу суб'єкта такої діяльності), залучається до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, і, отже, відповідна справа за будь-яких обставин підлягає розгляду господарським судом.

Таким чином, позовні вимоги про визнання недійсним Протоколу проведення електронних торгів №212721та Акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 24.11.2016р. підвідомчі господарським судам.

Однак, враховуючи відсутність підстав для визнання недійсними електронних торгів з реалізації предмету іпотеки - приміщень позначених на плані цифрами з 1 по 6, 8, з 10 по 18, 21, 22 загальною площею 199,2 м2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, що належать ТОВ Гал-Євро -Контакт на праві власності , відсутні й підстави для визнання недійсними Протоколу проведення електронних торгів №212721та Акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 24.11.2016р.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, господарський суд прийшов до висновку про відмову в позові повністю.

Питання про скасування заходів до забезпечення позову може бути розглянуто господарським судом без виклику сторін та інших учасників судового процесу . (п.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову ).

Суд вбачає за можливе відкласти вирішення питання про скасування заходів до забезпечення, вжитих ухвалою суду від 20.12.2016 року, до набрання рішенням у даній справі законної сили.

Судові витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покладаються на позивача - при відмові у позові.

Керуючись ст.ст. 1,2,4-3,12, 22, 32,33, 34,35,43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Повний текст рішення складено 15.02.2017 року

Суддя Кітаєва С.Б.