Ухвала

від 08.02.2017 по справі 914/2844/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.02.2017 р. Справа№ 914/2844/15

За скаргою Публічного акціонерного товариства Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту , м. Львів

на рішення, дії, бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі за позовом: Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 ОСОБА_2 , м. Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Львівський алмазний завод штучних алмазів і алмазного інструменту , м. Львів

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет на предмет спору на стороні відповідача: Дочірнього торгівельно - промислового підприємства Комсервіс , м. Київ

та за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет на предмет спору на стороні відповідача: Дочірнього підприємства Промінструмент , м. Київ

про: стягнення 3 153 870,35 дол. США заборгованості за кредитними договорами, укладених в рамках Генеральної кредитної угоди № 010/08/1901 від 18.02.2014 року станом на 05.06.2015 року

Головуючий суддя Кидисюк Р.А.

суддя Кітаєва С.Б.

суддя Петрашко М.М.

секретар Зусько І.С.

За участю представників сторін:

від заявника (боржника, відповідача): ОСОБА_3 (довіреність від 01.10.2016 року)

від ДВС: ОСОБА_4 (довіреність №1000/20.3-03 від 29.12.2016 р.)

від позивача (стягувача): не з'явився

від третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет на предмет спору на стороні відповідача : не з'явився

від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет на предмет спору на стороні відповідача : не з'явився

Представникам заявника та ДВС роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось.

27.10.2016 року на розгляд господарському суду Львівської області надійшла скарга (вх. № 5156/16) Публічного акціонерного товариства Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту на рішення, дії, бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Ухвалою суду від 31.10.2016 року вирішення питання про прийняття скарги відкладено до повернення матеріалів справи № 914/2844/15 з Львівського апеляційного господарського суду.

19.01.2017 року матеріали справи № 914/2844/15 повернулись на адресу господарського суду Львівської області.

Ухвалою суду від 24.01.2017 року розгляд скарги призначено на 08.02.2017 року.

Подана скарга обґрунтовується тим, що боржник був позбавлений права на самостійне виконання наказу № 914/2844/15 від 18.08.2016 р. у добровільному порядку та не зміг виконати у добровільному порядку у встановлений строк постанову 04.10.2016 р. про відкриття виконавчого провадження №52428977 через те, що така постанова була направлена скаржнику вже після спливу строку для добровільного виконання, що є порушенням приписів ч. 5 ст. 25 ЗУ Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-ХIV. Як вказує скаржник, постанова про арешт коштів боржника та постанова про арешт майна боржника від 04.10.16 р. та оголошення заборони на його відчуження від 04.10.16 р. були отримані боржником лише 19.10.2016 р.

Представник скаржника в судове засідання з'явився, заявлені в скарзі вимоги підтримав, просив скаргу задоволити.

Представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в судове засідання з'явився, проти задоволення скарги заперечив повністю.

Позивач та треті особи1,2 явки повноважних представників в судове засідання не забезпечили, вимог ухвали суду від 24.01.2017 року не виконали.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення заявника та органу ДВС, суд встановив наступне.

16 червня 2016 р. Господарським судом Львівської області прийнято рішення у справі № 914/2844/15 за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту , треті особи: Дочірнє-торгівельно-промисловепідприємство Комсервіс та Дочірнє підприємство Промінсгрумент про стягнення 2 334 675,24 дол. США заборгованості за кредитними договорами, укладених в рамках Генеральної кредитної угоди № 010/08/1901 від 18.02.2014 року, яким позовні вимоги ПАТ ОСОБА_1 ОСОБА_2 було задоволено у повному обсязі.

18 серпня 2016 року на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 16 червня 2016 р. у справі № 914/2844/15 видано судовий наказ про стягнення з Публічного акціонерного товариства Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_5 ОСОБА_2 2 334 675,24 дол. США (два мільйони триста тридцять чотири тисячі шістсот сімдесят п'ять доларів США 24 центів) заборгованості за кредитними договорами, укладених в рамках Генеральної кредитної угоди №010/08/1901 від 18.02.2004р. (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 14.08.2015 р. 2139.6247 грн. за 100 доларів США становить 49953288,10 грн.).

04.10.2016 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 52428977 з примусового виконання наказу № 914/2844/15 від 18.08.2016 р.

В обґрунтування викладених в скарзі вимог, скаржник зазначає, що як вбачається із реєстру пересилання поштових відправлень за штриховим ідентифікатором №0100143723954, постанова про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2016 р. була прийнята до відділення поштового зв'язку 10.10.2016 р., що є порушенням ч. 5 ст. 25 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-ХІV (чинного на момент вчинення виконавчої дії), яка встановлює, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Проте, Боржник отримав цей лист лише 13.10.2016 р.

Статтею 31 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-ХІV встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Таким чином, державний виконавець мав надіслати на адресу боржника постанову про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її прийняття, тобто, не пізніше 05.10.2016 р., рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

На думку скаржника, внаслідок такого порушення норм Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-ХІV боржник був позбавлений можливості скористатися правами, визначеними Законом.

Відповідно до постанови від 04.10.2016 р. про відкриття виконавчого провадження боржнику надано строк для добровільного виконання рішення протягом семи днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Скаржник вважає, що був позбавлений права на добровільне виконання постанови, оскільки постанову направлено на адресу боржника лише 10.10.2016 р. та отримано боржником 13.10.2016 року, про що свідчить витяг з реєстру пересилання поштових відправлень за штриховим ідентифікатором № 0100143723954.

Крім того, як вбачається із Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, 04.10.2016 р. головним державним виконавцем Назаровцем А.Т. було винесено постанову про арешт коштів боржника та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у той же самий день, що і постанову про відкриття виконавчого провадження, що на думку скаржника, також перешкоджало виконанню наказу №914/2844/15 від 18.08.2016 р. в добровільному порядку.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-ХІV постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-ХІV копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як вказує скаржник, постанова про арешт коштів боржника та постанова про арешт майна боржника від 04.10.16 р. та оголошення заборони на його відчуження від 04.10.16 р. були отримані боржником лише 19.10.2016 р.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представників боржника та ДВС, повно та об'єктивно дослідивши представлені суду докази, суд дійшов висновку про відхилення скарги заявника з огляду на наступне.

Як визначено ч.1 ст.121-2 ГПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Конституцією України, а саме ч.2 ст.19 передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Матеріалами скарги підтверджено, що постанову від 04.10.2016 р. про відкриття виконавчого провадження №52428977 була прийнята до відділення поштового зв'язку 10.10.2016 р. та отримана боржником 13.10.2016 р., що є порушенням ч. 5 ст. 25 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-ХІV (чинного на момент вчинення оспорюваних виконавчих дій), яка встановлює, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Всупереч положенням ч. 4 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-ХІV постанова про арешт коштів боржника та постанова про арешт майна боржника від 04.10.16 р. та оголошення заборони на його відчуження від 04.10.16 р. були отримані боржником лише 19.10.2016 р.

Однак, суд відхиляє твердження скаржника про те, вказані дії державного виконавця позбавили боржника права на самостійне виконання наказу № 914/2844/15 від 18.08.2016 р. у добровільному порядку.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-ХІV сторони серед іншого зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.

Ч. 2 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-ХІV у разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця.

З огляду на викладене, боржник не був позбавлений права та можливості виконати рішення господарського суду Львівської області від 16.06.2016 р. у справі №914/2844/15 у добровільному порядку як до винесення постанови від 04.10.2016 р. про відкриття виконавчого провадження №52428977, постанови від 04.10.2016 р. про арешт коштів боржника та постанови від 04.10.2016 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, так і після винесення державним виконавцем відповідних постанов за наявності волевиявлення.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Відтак, суд відхиляє доводи скаржника про те, що порушення державним виконавцем положень ч. 5 ст. 25 та ч. 4 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-ХІV (чинного на момент вчинення оспорюваних виконавчих дій) щодо строків надсилання постанови від 04.10.2016 р. про відкриття виконавчого провадження №52428977, постанови від 04.10.2016 р. про арешт коштів боржника та постанови від 04.10.2016 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження позбавило боржника права на добровільне виконання рішення господарського суду Львівської області від 16.06.2016 р. у справі №914/2844/15.

Керуючись ст.ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу (вх. № 5156/16 від 27.10.2016 року) Публічного акціонерного товариства Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту на рішення, дії, бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відхилити.

Головуючий суддя Кидисюк Р.А

Суддя Кітаєва С.Б.

Суддя Петрашко М.М.