Постанова

від 19.04.2017 по справі 914/2844/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2017 р. Справа № 914/2844/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючий суддя Желік М.Б.

Суддів Костів Т.С.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 ОСОБА_3» №140/8/852 від 31.03.17

на ухвалу господарського суду Львівської області від 27.03.2017 року

за заявою: Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 ОСОБА_3» , м. Київ

про: визнання наказів господарського суду Львівської області від 18.08.2016 р. такими, що не підлягають виконанню

у справі № 914/2844/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 ОСОБА_3» , м. Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Львівський алмазний завод штучних алмазів і алмазного інструменту» , м. Львів

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет на предмет спору на стороні відповідача: Дочірнього торгівельно - промислового підприємства «Комсервіс» , м. Київ

та за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет на предмет спору на стороні відповідача: Дочірнього підприємства «Промінструмент»» , м. Київ

про: стягнення 3 153 870,35 дол. США заборгованості за кредитними договорами, укладених в рамках Генеральної кредитної угоди № 010/08/1901 від 18.02.2014 року станом на 05.06.2015 року

за участю представників:

від заявника (стягувача): ОСОБА_4,

від відповідача: ОСОБА_3,

від третьої особи 1: не з'явився,

від третьої особи 2: не з'явився.

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 20,22 ГПК України. Заяв про відвід складу суду не надходило. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

У судовому засіданні 19.04.2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.03.2017 року (головуючий суддя Мазовіта А.Б., судді Кітаєва С.Б., Петрашко М.М.) у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 ОСОБА_3» про визнання наказів Господарського суду Львівської області від 18.08.2016 р. у справі №914/2844/15 такими, що не підлягають виконанню повністю, відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Львівської області від 27.03.2017 року у справі № 914/2844/15, Публічне акціонерне товариство ОСОБА_2 ОСОБА_3 подало апеляційну скаргу вих.№140/8/852 від 31.03.17 року. Апелянт не погоджується з відмовою суду у задоволенні заяви про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню повністю, та вважає, що накази суду від 18.08.2016 року видані помилково, оскільки апеляційна скарга на рішення суду від 16.06.2016 року у справі № 914/2844/15 була подана відповідачем із закінченням строку, встановленого ст.93 ГПК України, однак, такий строк був відновлений та апеляційну скаргу було прийнято до розгляду, то відповідно рішення першої інстанції набрало законної сили за результатами перегляду в апеляційному порядку, на підставі ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2017 року, а дата видачі наказів має збігатися з датою повернення матеріалів справи із суду апеляційної інстанції до місцевого суду. Також апелянт вважає, що місцевим судом не надано оцінки долученим до заяви оригіналам наказів від 18.08.2016 року з відмітками органу ДВС про повернення виконавчих документів до суду на підставі ч.1 ст.38 Закону України Про виконавче провадження .

Тому просить скасувати вказану ухвалу та прийняти нове рішення, яким визнати такими, що не підлягають виконанню повністю накази №914/2844/15, видані 18.08.2016 р. Господарським судом Львівської області на виконання рішення від 16.06.2016 року про стягнення з Публічного акціонерного товариства Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 ОСОБА_3 2 334 675,24 доларів США заборгованості за кредитними договорами, укладених в рамках Генеральної кредитної угоди №010/08/1901 від 18.02.2004р., що згідно офіційного курсу НБУ станом на 14.08.2015 р. 2139.6247 грн. за 100 доларів США становить 49 953 288,10 грн. та 73 080,00 грн. судового збору.

Згідно з автоматизованим розподілом справ КП «Документообіг господарських судів» , 11.04.2017 року справу за № 914/2844/15 розподілено до розгляду головуючому судді Желіку М.Б., членами колегії визначено суддю Костів Т.С. і суддю Марко Р.І.

Ухвалою від 12.04.2017 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні на 19.04.2017 року.

У судове засідання 19.04.2017 року з'явилися представники сторін. Представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав. Представник відповідача вирішення спору за апеляційною скаргою залишив на розсуд суду. Представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися, однак, їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, тому колегія суддів вважає за можливе переглянути судове рішення за наявними матеріалами справи та за участю представників, що з'явилися.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Із матеріалів справи встановлено, що рішенням Господарського суду Львівської області від 16.06.2016 року у справі №914/2844/15 позов задоволено - стягнуто з Публічного акціонерного товариства Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 ОСОБА_3 2 334 675,24 доларів США заборгованості за кредитними договорами, укладених в рамках Генеральної кредитної угоди №010/08/1901 від 18.02.2004р. (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 14.08.2015 р. 2139.6247 грн. за 100 доларів США становить 49 953 288,10 грн.). Також стягнуто з Публічного акціонерного товариства Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 ОСОБА_3 73 080,00 грн. судового збору.

18.08.2016 року Господарським судом Львівської області на примусове виконання даного рішення видано накази.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.10.2016 р. відновлено ПАТ Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту пропущений строк на оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 16.06.2016 року по справі №914/2844/15 та призначено справу до розгляду.

10.11.2016 р. на адресу Господарського суду Львівської області надійшов супровідний лист від державного виконавця та постанова від 02.11.2016 року про повернення виконавчого документа до суду, який його видав, у зв'язку із тим, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.10.2016 року боржнику відновлено пропущений строк на оскарження рішення від 16.06.2016 року (ВП №52428977).

01.02.2017 року на адресу Господарського суду Львівської області надійшов супровідний лист від державного виконавця та постанова від 03.11.2016 року про повернення виконавчого документа у зв'язку з тим, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.10.2016 року боржнику відновлено пропущений строк на оскарження рішення від 16.06.2016 року (ВП №52388078).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2017 р. прийнято відмову ПАТ Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту від апеляційної скарги на рішення господарського суду Львівської області від 16.06.2016 р. у справі №914/2844/15 та припинено апеляційне провадження.

19.01.2017 року місцевим судом надіслано оригінал наказу від 18.08.2016 року (бланк №045855) ПАТ ОСОБА_2 ОСОБА_3 . 02.02.2017 року ПАТ ОСОБА_2 ОСОБА_3 також надіслано оригінал наказу від 18.08.2016 року (бланк №045856).

Однак, звертаючись із заявою, заявник просить визнати накази такими, що не підлягають виконанню повністю, оскільки такі видані Господарським судом Львівської області 18.08.2016 р. із зазначенням дати набрання рішенням законної сили - 22.07.2016 р. та зазначенням строку пред'явлення до виконання - 1 рік. Заявник звертає увагу, що оскільки Закон України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року визначає строк пред'явлення до виконання виконавчого документа три роки, то накази від 18.08.2016 року не відповідають вимогам ст.117 ГПК України та ст.19 Закону. Заявник стверджує, що рішення від 16.06.2016 р. у справі №914/2844/15 переглядалося в апеляційній інстанції. що накази суду від 18.08.2016 року видані помилково, оскільки апеляційна скарга на рішення суду від 16.06.2016 року у справі № 914/2844/15 була подана відповідачем із закінченням строку, встановленого ст.93 ГПК України, однак, такий строк був відновлений та апеляційну скаргу було прийнято до розгляду, то відповідно рішення першої інстанції набрало законної сили за результатами перегляду в апеляційному порядку, на підставі ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2017 року, а дата видачі наказів має збігатися з датою повернення матеріалів справи із суду апеляційної інстанції до місцевого суду. Заявник також зазначає, що розмір заборгованості на загальну суму 200 077,14 доларів США було добровільно частково погашено.

Дослідивши матеріали справи та надавши оцінку правовим твердженням заявника, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення поданої заяви та вказує на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 117 ГПК України суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Згідно п. 3.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Як вбачається з матеріалів справи, накази у справі №914/2844/15 видавалися на примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 16.06.2016 року і їхньою датою є 18.08.2016 року. Апеляційна скарга на вказане рішення було подана до місцевого суду лише 17.10.2016 року у даній справі. У даних наказах зазначено резолютивну частину рішення від 16.06.2016 року, строк пред'явлення наказів до виконання, дату набрання рішенням законної сили, гербову печатку, тобто дотримано вимоги, які ставляться до виконавчих документів. У подальшому рішення Господарського суду Львівської області від 16.06.2016 р. у справі №914/2844/15 не було змінено, не було скасовано і за результатами розгляду апеляційної скарги підстав і обов'язку видавати нові накази на виконання вказаного рішення не було.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, що підстав стверджувати про помилковість видачі наказів від 18.08.2016 року у справі №914/2844/15, немає. Законними є також твердження суду щодо спростування доводів Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 ОСОБА_3» стосовно того, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2017 р. прийнято відмову ПАТ Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту від апеляційної скарги на рішення господарського суду Львівської області від 16.06.2016 р. у справі №914/2844/15 та припинено апеляційне провадження. Припинення апеляційного провадження у зв'язку із відмовою від апеляційної скарги не є переглядом рішення в апеляційному порядку в розумінні ст.ст. 85, 103 ГПК України, оскільки, у даному випадку апеляційна скарга по суті не розглядалася, а рішення - не переглянуто, так як за результатами апеляційного перегляду вищевказане рішення було б або залишене без змін, або скасовано повністю чи частково і прийнято нове рішення, або скасовано рішення повністю чи частково і припинено провадження у справі чи залишено позов без розгляду, або рішення змінено. З огляду на наведене, вищевказане рішення набрало законної сили 22.07.2016 року.

Апелянт стверджує про неможливість пред'явити вказані оригінали наказів від 18.08.2016 року до виконання через відмітки державного виконавця про ненабрання наказами законної сили. Однак, такі твердження є необгрунтовані та безпідставні, оскільки повернення виконавчого документа на підставі ч.1 ст. 38 Закону не позбавляють стягувача можливості пред'явити до виконання вказані документи. Так, зі змісту ч.1 ст. 38 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року вбачається, що виконавчий документ, прийнятий виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Однак, така підстава повернення виконавчого документа не підтверджує помилковості виданих наказів.

Так, як вказує скаржник, відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 12 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Разом з тим, як правильно зазначив місцевий суд, відповідно до п. 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закон України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Вказаною нормою не визначено, що вона застосовується лише до наказів, виданих до набрання чинності цим законом і строк виконання яких до пред'явлення не пропущений. Тому апелянт передчасно та безпідставно вважає своє право на пред'явлення до виконання наказів порушеним і таким, що підлягає захисту у спосіб визнання їх такими, що не підлягають виконанню. Також не може бути підставою для визнання наказів такими, що не підлягають виконанню повністю, часткове виконання рішення суду боржником.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Оскаржувана ухвала вказаним вимогам відповідає.

Враховуючи встановлені обставини, у відповідності до ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів не вбачає порушень місцевим судом норм матеріального чи процесуального права при вирішенні заяви про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, та вважає доводи апелянта безпідставними та необгрунтованими. Відтак, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

Сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги залишається за скаржником.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 ОСОБА_3» №140/8/852 від 31.03.17 року залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Львівської області від 27.03.2017 року у справі №914/2844/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 21.04.2017 року.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Марко Р.І.