ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
13.02.2017 р. Справа№ 4/467
Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., при секретарі судового засідання Папроцькій Б.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за скаргою: Публічного акціонерного товариства Львівобленерго , м.Львів
на дії: Золочівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Львівська область, м.Золочів
з виконання наказу у справі: № 4/467-11/78
за позовом: Прокурора м.Львова в інтересах держави - Міністерства палива в особі Відкритого акціонерного товариства Львівобленерго , м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Надбужжя , Львівська область, Золочівський район, с.Білий Камінь
про: стягнення 72495,63 грн.
за участю представників:
скаржника (стягувача): ОСОБА_1, представник (довіреність №119-4483/2 від 07.12.2016 р.);
боржника: ОСОБА_2, представник (довіреність від 15.12.2016 р.);
органу ДВС: не з'явився
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Господарського суду Львівської області подано скаргу Публічного акціонерного товариства Львівобленерго , м.Львів на дії Золочівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Львівська область, м.Золочів з виконання наказу у справі: № 4/467-11/78 за позовом Прокурора м.Львова в інтересах держави - Міністерства палива в особі Відкритого акціонерного товариства Львівобленерго , м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю Надбужжя , Львівська область, Золочівський район, с.Білий Камінь про стягнення 72495,63 грн.
Ухвалою суду від 05.12.2016 р. скаргу прийнято до розгляду та призначено її до розгляду на 21.12.2016 р. В судовому засіданні 21.12.2016 р. оголошено перерву до 25.01.2017 р. Ухвалою суду від 25.01.2017 р. розгляд справи відкладено на 13.02.2017 р.
В судове засідання з'явився представник скаржника (стягувача), надав усні пояснення, просив задоволити вимоги поданої скарги.
Представник боржника підтримав раніше подані письмові пояснення на скаргу, просив відмовити в задоволенні скарги.
Золочівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (вручено 31.01.2017 р.) В судовому засіданні 21.12.2016 р. представником Золочівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області подано заперечення на скаргу з доданими копіями матеріалів виконавчого провадження.
Зважаючи на те, що відповідно до ч.2 ст.121-2 ГПК України, неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, а також беручи до уваги те, що всіх учасників процесу повідомлено про дату, час і місце розгляду справи належним чином, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, повно і об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності та заслухавши пояснення представників, суд встановив наступне.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.03.2002 р. у справі №4/467-11/78 стягнено з рахунку ТзОВ Надбужжя на користь ВАТ Львівобленерго заборгованість в сумі 72495,63 грн; стягнено з рахунку ТзОВ Надбужжя в дохід державного бюджету через ДПІ Золочівського району 725грн. держмита; стягнено з рахунку ТзОВ Надбужжя на користь ДП Арбітражний інформаційний центр 69 грн. вартості інформаційно-технічних послуг по обслуговуванні судового процесу.
На виконання рішення у справі Господарським судом Львівської області видано наказ від 15.03.2002 р. про стягнення з рахунку ТзОВ Надбужжя на користь ВАТ Львівобленерго Золочівський РЕМ 53869,57 грн. боргу за електроенергію, 8648,64 грн. пені, 9977,42 грн. додаткових нарахувань із застосуванням індексу.
Зазначений наказ вперше було пред'явлено стягувачем до виконання заявою про примусове виконання рішення від 05.04.2002 р.
Як стверджує стягувач, за період з 2002 року з боржника було стягнено частину заборгованості, а наказ неодноразово повертався державним виконавцем та повторно пред'являвся стягувачем до виконання.
28.09.2016 р. головним державним виконавцем Золочівського районного відділу державної виконавчої служби у виконавчому провадженні №51626990 було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження у зв'язку з тим, що в результаті вжитих державним виконавцем заходів не виявлено майна боржника, на яке можна було б звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості.
10.11.2016 р. Публічне акціонерне товариство Львівобленерго скерувало ВДВС Золочівського РУЮ заяву (повторну) про примусове виконання рішення. У вказаній заяві стягувач повідомив, що станом на 09.11.2016 р. залишок боргу згідно наказу становить 32156,21 грн. і просив повторно прийняти до виконання наказ №4/467-11/78 від 15.03.2002 р. та винести постанову про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим документом. До заяви про примусове виконання рішення було додано оригінал наказу Господарського суду Львівської області №4/467-11/78 від 15.03.2002 р. та інформацію про боржника.
15.11.2016 р. державним виконавцем Золочівського районного відділу державної виконавчої служби винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання у зв'язку із ненаданням стягувачем підтвердження сплати авансового внеску.
Як зазначає скаржник, такі дії органу Державної виконавчої служби є незаконними, оскільки, сплата авансового внеску, передбаченого п.2 ст.26 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р., є обов'язковою за умови пред'явлення виконавчого документа до виконання вперше. На переконання скаржника, виконавчий документ, який перебував на виконанні до набрання чинності цим законом, тобто до 05.10.2016 р., повинен виконуватися органами ДВС до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Оскільки підстави для закінчення виконавчого провадження відсутні, державний виконавець зобов'язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження та здійснювати виконавчі дії за повторною заявою стягувача без оплати ним авансового внеску.
Таким чином, Публічне акціонерне товариство Львівобленерго в поданій скарзі просило суд:
- визнати дії та рішення головного державного виконавця Золочівського РВ ДВС щодо повернення виконавчого документа (наказ Господарського суду Львівської області №4/467-11/78 від 15.03.2002 р.) стягувачу без прийняття до виконання такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства;
- зобов'язати головного державного виконавця Золочівського РВ ДВС прийняти до виконання наказ №4/467-11/78 від 15.03.2002 р., винести постанову про відкриття виконавчого провадження та розпочати примусове виконання рішення на підставі вказаного виконавчого документа.
Державний виконавець та боржник в судових засіданнях заперечували проти вимог скарги, зазначивши, що на момент набрання чинності Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р. наказ не перебував на виконанні органу ДВС, тому при повторному зверненні із заявою про відкриття виконавчого провадження після набрання чинності законом стягувачеві слід було сплатити авансовий внесок відповідно до вимог Закону.
При вирішенні скарги суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною другою статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно зі ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження (ч.1 ст.115 ГПК України).
Закон України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р., який набрав чинності 05.10.2016 р., визначає виконавче провадження як сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.2 ст.26 Закону, до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Також ч. 2 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження передбачено вичерпний перелік рішень, стягувачі за якими звільняються від сплати авансового внеску. Судом встановлено, що ПАТ Львівобленерго до числа таких стягувачів не належить.
Як вбачається з переліку додатків, що долучалися ПАТ Львівобленерго до повторної заяви про примусове виконання рішення, а також стверджується самим скаржником та державним виконавцем, квитанція про сплату авансового внеску до заяви не додавалась.
Пунктом 8 ч.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р. встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим.
Суд не може погодитися з твердженнями скаржника стосовно незаконності дій державного виконавця щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачеві з огляду на таке.
Частиною 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р. передбачено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
З матеріалів справи вбачається, що станом на день набрання чинності Законом (05.10.2016 р.) наказ Господарського суду Львівської області від 15.03.2002 р. не перебував на виконанні в Золочівському районному відділі державної виконавчої служби, оскільки був повернений стягувачеві постановою від 28.09.2016 р., а, відтак, державним виконавцем станом на 05.10.2016 р. не вчинялося жодних виконавчих дій, які слід було б завершувати у порядку, що діяв до набрання чинності Законом від 02.06.2016 р.
Так як виконавчий документ було повторно пред'явлено до виконання 10.11.2016 р., тобто після 05.10.2016 р., державний виконавець міг розпочати вчинення виконавчих дій лише керуючись вимогами Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р.
У зв'язку з тим, що до заяви про примусове виконання рішення стягувачем не було додано квитанцію про сплату авансового внеску, державний виконавець був не вправі виносити постанову про відкриття виконавчого провадження та вчиняти дії щодо примусового виконання рішення суду.
В силу прямої вказівки чинного законодавства, беручи до уваги те, що стягувачем при поданні заяви не було дотримано передбачених таким законодавством вимог, державний виконавець повернув стягувачеві виконавчий документ без прийняття до виконання.
З врахуванням викладеного, у суду відсутні підстави розцінювати дії державного виконавця як неправомірні, а повідомлення про повернення виконавчого документа як таке, що було винесене всупереч приписам закону.
Згідно із ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Пунктом 9.13. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України роз'яснено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Розглянувши подану скаргу, суд дійшов висновку, що наведені скаржником доводи є неправомірними, а вимога скарги щодо визнання дій та рішень державного виконавця такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, та, відповідно, похідна від неї вимога щодо зобов'язання державного виконавця вчинити певні дії задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 4, 26 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р., ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ :
1. В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства Львівобленерго на дії Золочівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області з виконання наказу у справі № 4/467-11/78 відмовити.
Суддя Гоменюк З.П.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2017 |
Оприлюднено | 17.02.2017 |
Номер документу | 64760866 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Гоменюк З.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні