Рішення

від 06.02.2017 по справі 922/156/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2017 р.Справа № 922/156/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гончарові В.В.

розглянувши справу

за позовом Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сава" (м. Харків) про стягнення 11 900,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. №02-08.1/43 від 10.01.2017 року);

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сава" в дохід загального фонду Державного бюджету України штраф у розмірі 6800 грн. та пеню у розмірі 5100 грн., які виникли у зв'язку з розглядом рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.10.2015 №145/02-р/к "Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу". Судові витрати в розмірі 1378 грн. просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги вмотивовано передбаченим ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" правом позивача на нарахування пені на суму несплаченого відповідачем штрафу, нарахованого останньому у зв'язку з порушенням ним законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

Ухвалою суду від 23 січня 2017 р. прийнято до розгляду заву позивача про збільшення позовних вимог вх.№1928 від 23.01.2017, в якій він просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сава" в дохід загального фонду Державного бюджету України штраф у розмірі 6800 грн. та пеню у розмірі 6800 грн. Судові витрати в розмірі 1378 грн. просить суд покласти на відповідача.

30.01.2017 за вх. №2825 до канцелярії суду від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі.

Представник позивача в судовому засіданні 16.02.2017 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 16.02.2017 не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причину неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучене судом до матеріалів справи.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 26.10.2015 № 36-рп припинено Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код 22873444) шляхом приєднання до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код 21602826) та призначено головою комісії з припинення Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України - ОСОБА_2.

Наказом Антимонопольного комітету України від 30.10.2015 №77 повноваження здійснювати управління справами Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, а також представляти його інтереси у відносинах з третіми особами та виступати в судах від імені Київського міського територіального відділення Комітету покладено на голову Комісії ОСОБА_2.

Рішенням адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - Відділення) від 29.10.2015 № 145/02-р/к "Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" на товариство з обмеженою відповідальністю "САВА" накладено штраф у розмірі 6 800 (шість тисяч вісімсот) гривень за вчинення порушення, яке передбачене пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлений головою територіального відділення строк.

Відповідно до частини третьої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (надалі - Закон) особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону рішення органів Комітету надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

У разі, якщо вручити рішення немає можливості, рішення органів Антимонопольного комітету України вважаються таким, що вручене Відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі відповідної обласної ради за останнім відомим місцем реєстрації юридичної особи.

З матеріалів справи вбачається, що копія Рішення надіслана разом із супровідним листом Відділення від 29.10.2015 № 26-02/3657.

Враховуючи те, що Рішення не можливо було вручити ТОВ "САВА", Рішення адміністративної колегії Відділення опубліковано в газеті "Слобідський край" від 02.08.2016 № 92. Таким чином, рішення вважається врученим ТОВ "САВА" 12.08.2016 року.

Враховуючи викладене, строк сплати штрафу, накладеного Рішенням адміністративної колегії Відділення, закінчився 12.10.2016 року.

Частиною 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Як стверджує позивач, відповідачем Рішення у передбачений законодавством строк не оскаржувалося та судом чи іншим уповноваженим на те органом скасоване не було, а відтак Рішення є чинним та відповідно до статті 22 Закону України Про Антимонопольний комітет України та статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції обов'язковим до виконання.

Відповідно до частини восьмої статті 56 Закону протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до Відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Станом на день подання позовної заяви Відділення не отримувало від Відповідача документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного Рішенням.

Таким чином, позивач змушений був звернутися до суду за захистом порушеного права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

У відповідності до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Відповідно до положень ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині:

1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій;

3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції;

4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції;

5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Комітет, територіальні відділення Комітету у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Комітету та стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Згідно з частиною третьою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Відповідно до частин сьомої і дев'ятої статті 56 Закону у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню у судовому порядку; суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, ретельно дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд визнає позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 6800 грн. та пені у розмірі 6800 грн. обґрунтованими, такими що підтверджуються наданими суду доказами, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сава" (проспект Леніна, буд. 46, м. Харків, 61000; Код ЄДРПОУ 21470106) в дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації: 21081100 на р/р 31116106700003, МФО 820019, код за ЄДРПОУ 37999654, отримувач: УДКСУ у Дзержинському р-ні м. Харкова штраф у розмірі 6800 грн. та пеню у розмірі 6800 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сава" (проспект Леніна, буд. 46, м. Харків, 61000; Код ЄДРПОУ 21470106) на користь Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 50-Б; код ЄДРПОУ 21602826, р/р 35214084016268, МФО 820172 в ДКСУ) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1378 гривень.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.02.2017 р.

Суддя ОСОБА_3