Постанова

від 14.02.2017 по справі 910/15196/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.02.2017р. справа №910/15196/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 секретаря ОСОБА_4 від позивача:не з"явився від відповідача:не з"явився розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Укрінком м.Сєвєродонецьк, Луганська область на рішення господарського судуЛуганської області від 07.11.2016 року у справі№910/15196/16 (суддя Василенко Т.А.) за позовомБлагодійного фонду Заложники Чорнобиля м.Житомир до відповідача Публічного акціонерного товариства Укрінком м.Сєвєродонецьк, Луганська область простягнення основного боргу у сумі 227 205,48грн., 6% річних за договором банківського вкладу у сумі 4 220,42грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Благодійний фонд Заложники Чорнобиля м.Житомир звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Український Інноваційний банк м.Київ про стягнення основного боргу у сумі 227 205,48грн., 6% річних за договором банківського вкладу у сумі 4 220,42грн. (а.с.2-5).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.08.2016р. передано позовну заяву Благодійного фонду Заложники Чорнобиля м.Житомир до Публічного акціонерного товариства Український Інноваційний банк м.Київ про стягнення основного боргу у сумі 227 205,48грн., 6% річних за договором банківського вкладу у сумі 4 220,42грн. за територіальною підсудністю до господарського суду Харківської області (а.с.1).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.10.2016р. передано позовну заяву Благодійного фонду Заложники Чорнобиля м.Житомир до Публічного акціонерного товариства Український Інноваційний банк м.Київ про стягнення основного боргу у сумі 227 205,48грн., 6% річних за договором банківського вкладу у сумі 4 220,42грн. за територіальною підсудністю до господарського суду Луганської області (а.с.33).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 10.10.2016р. порушено провадження у справі №910/15196/16 та її розгляд призначено на 24.10.2016р. (а.с.36).

Рішенням господарського суду Луганської області від 07.11.2016р. позов задоволено (а.с.66-68).

Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за депозитом у сумі 227205,48грн., 6% річних у сумі 4 220,42грн. та судовий збір у розмірі 3 471,38грн.

Судове рішення мотивовано доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 07.11.2016р. у справі №910/15196/16 у прийнятті зустрічної позовної заяви Публічного акціонерного товариства Укрінком м.Сєвєродонецьк, Луганська область до Благодійного фонду Заложники Чорнобиля м.Житомир про стягнення грошових коштів відмовлено (а.с.82-83).

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду Луганської області від 07.11.2016р. у справі № 910/15196/16 скасувати, у задоволені позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі (а.с.103-106).

Апелянт вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято із неповним з"ясуваннням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що договір банківського вкладу Стандарт №08515 був укладений 24.12.15р. та саме цього ж дня Постановою НБУ №934 від 24.12.15р. ПАТ Український інноваційний банк був віднесений до неплатоспроможних та згідно рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.15р. було запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу ОСОБА_5 на здійснення тимчасової адміністрації та за таких обставин останній вважає, що договір банківського вкладу Стандарт №08515 від 24.12.15р. з моменту укладення є нікчемний.

Скаржник вважає, що відповідно до ч.1 ст.83 ГПК України суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним чи в певній частині пов язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Апелянт зауважує на те, ПАТ Укрінком починаючи з 13.07.2016 року не є банком і не має банківської ліцензії, так само як і доступу до банківських рахунків клієнтів, внаслідок чого здійснити виплату за депозитом позивача не має правових підстав.

Також, скаржник зазначає, що позивачем не було доведено, що грошові кошти, які були вкладом за договором банківського вкладу Стандарт №08515 від 24.12.2015р. мають статус благодійних.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями сформований склад колегії суддів: головуючий суддя Радіонова О.О. судді Зубченко І.В., Марченко О.А.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.12.2016р. визнано причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною. Відновлено апелянту пропущений процесуальний строк для подачі апеляційної скарги на рішення господарського суду Луганської області від 07.11.2016р. по даній справі, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 14.02.2017р.

30.01.2017р. через канцелярію суду позивачем наданий відзив на апеляційну скаргу, який судовою колегією розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи (а.с.118-119).

Позивач у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, але у відзиві на скаргу зазначив, що не має можливості бути присутнім у судовому засіданні.

Відповідач у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що явка сторін не визнавалася судом обов"язковою, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Позивач, Благодійний фонд Заложники Чорнобиля є юридичною особою (ідентифікаційний код 25983096), що підтверджено Статутом, довідкою з ЄДРПОУ та випискою з ЄДР (а.с.11-19). Має свідоцтво про державну реєстрацію благодійної організації №1-0666 від 28.05.2011р. (а.с.10).

Відповідач, Публічне акціонерне товариство Укрінком є юридичною особою (ідентифікаційний код 05839888), місцезнаходження якої є: 93404, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, Сметаніна,3-А, що підтверджено витягом з офіційного веб-порталу Міністерства юстиції України Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.37).

Згідно рішення загальних зборів акціонерів ПАТ Український інноваційний банк від 13.07.2016р. та відповідно до Статуту Публічне акціонерне товариство Укрінком продовжує свою діяльність шляхом зміни найменування з Публічного акціонерного товариства Український інноваційний банк на Публічне акціонерне товариство Укрінком , яке є правонаступником всіх прав та обов язків Публічного акціонерного товариства Український інноваційний Банк .

Згідно внесених змін до Єдиного державного реєстру 14.07.2016р. ПАТ Укрінбанк було перейменоване у ПАТ Укрінком , у зв язку з чим відповідачем у даній справі є саме Публічне акціонерне товариство Укрінком м.Сєвєродонецьк, Луганська область (ЄДРПОУ 05839888).

24.12.2015р. ПАТ «Український інноваційний Банк» (за договором - банк) та Благодійний фонд Заложники Чорнобиля (за договором - вкладник) уклали договір банківського вкладу Стандарт №08515 (далі - договір), за умовами п.1.1 якого, вкладник - Благодійний фонд «Заложники Чорнобиля" перерахував банку безготівкові кошти в сумі 8 947,00 дол. США, а банк прийняв та зарахував вказані кошти на вкладний (депозитний) рахунок № 261168100093 та зобов'язався виплатити вкладнику суму депозитного вкладу та проценти (а.с.6-7).

Пунктом 1.2 договору передбачено, банк нараховує та виплачує вкладникові проценти на фактичну суму депозитного рахунку із розрахунку 6% річних.

Відповідно до п. 2.1 договору проценти за депозитним вкладом нараховуються від дня наступного за днем зарахування суми депозитного вкладу на депозитний рахунок вкладника у банку до дня, який передує дню повернення депозитного вкладу, що вказаний в п.3.1 цього договору.

Згідно п. 2.3 договору нарахування процентів здійснюється в останній операційний день кожного місяця, за поточний місяць. При цьому, розрахунковою базою для депозитного вкладу в національній/іноземній валюті є фактична кількість днів у місяці та році.

Згідно п. 2.4 договору виплата нарахованих процентів вкладнику здійснюється щомісячно в перший операційний день місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено нарахування процентів, шляхом перерахування нарахованих процентів на поточний рахунок вкладника.

Розділом 3 договору сторони встановили строк зберігання.

Так, вкладник передає банку депозитний вклад на строк з 24 грудня 2015р. по 25 січня 2016р. Днем повернення Депозитного вкладу вважається 25 січня 2016р. (п.3.1 договору).

Банк зобов язується повернути вкладнику депозитний вклад в обумовлений цим договором термін за умови отримання банком документа, що підтверджує взяття депозитного рахунку на облік у відповідному органі державної податкової служби України та за умови відсутності в банку документів щодо арешту коштів, розміщених на депозитному рахунку вкладника (п.4.2 договору).

Договір підписаний сторонами у встановленому порядку та скріплений печатками банка та фонду.

З матеріалів справи вбачається, 24 грудня 2015р. позивач перерахував на рахунок № 26005168100047 грошові кошти в сумі 8 747,00 дол. США згідно платіжного доручення №10, що на той момент складало еквівалент 205 756,74 грн. (а.с.8).

На момент подачі позовної заяви офіційний курс НБУ становить 2 539,46грн. за 100 доларів США.

Однак, всупереч умовам договору, відповідач суму вкладу позивачу не повернув, тим самим, на думку позивача, порушив норми ст.ст. 1058, 1060, 1061 ЦК України, у зв'язку з чим за прострочення виконання грошового зобов'язання на 113 днів, позивачем нараховані 6% річних у розмірі 4 220,42 грн.

За таких обставин позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення основного боргу за договором банківського вкладу Стандарт №08515 від 24.12.2015р. у розмірі 227 205,48грн. та 6% річних за вказаним договором у розмірі 4 220,42грн.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться

За приписами абзацу 2 ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частинами 1, 2 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу, незалежно від його виду, банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Згідно з частиною 3 статті 1058 ЦК України, до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до частини 3 статті 1075 ЦК України, залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Згідно ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

На виконання договору банківського строкового вкладу "Стандарт" №08515 від 24.12.2015р. Благодійний фонд Заложники Чорнобиля відкрив відповідачу вкладний (депозитний) рахунок №26101168100093, на який позивач (вкладник) перерахував грошові кошти в розмірі 8 947,00 дол. США. (еквівалент 205 756,74 грн.), що підтверджується платіжним дорученням №10 від 24.12.2015 року, яке наявне у матеріалах справи .

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Крім того, відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

За приписами частини 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.4.2 договору, Банк зобов язується повернути вкладнику депозитний вклад в обумовлений цим договором термін за умови отримання банком документа, що підтверджує взяття депозитного рахунку на облік у відповідному органі державної податкової служби України та за умови відсутності в банку документів щодо арешту коштів, розміщених на депозитному рахунку вкладника.

Доказів погашення заборгованості у розмірі 227 205,48грн. відповідач у справі не довів.

Пунктом 1.2 договору передбачено, банк нараховує та виплачує вкладникові проценти на фактичну суму депозитного рахунку із розрахунку 6% річних.

Так, позивачем нараховані відсотки за депозитом, виходячи з суми депозиту 227 205,48 грн. за 113 днів прострочення в сумі 4 220,41 грн. (за період з 25.01.2016р. по 17.05.2016р.).

Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Статтею 99 Конституції встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому ОСОБА_6 держави не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Згідно з ч. 2 ст. 198 ГК України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Отже, вимоги позивача про стягнення суми депозиту в гривневому еквіваленті, незважаючи на те, що договором передбачено повернення вкладу в іноземній валюті (доларах США) не суперечить, нормам чинного законодавства.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення суми боргу у розмірі 227 205,48грн. та 6% річних за договором банківського вкладу у розмірі 4 220,42грн. з відповідача.

Доводи апелянта про те, що договір банківського вкладу Стандарт №08515 був укладений 24.12.2015р. та в цей же день Постановою Національного Банку України №934 від 24.12.2015р. ПАТ Український інноваційний банк був віднесений до неплатоспроможних та згідно рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015р. було запроваджено тимчасову адміністрацію, таким чином з моменту його укладення договір є нікчемним, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016р. у справах №№К/800/11692/16, К/800/11245/16, К/800/11968/16 Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.03.2016р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016р. у справі №826/1162/16 залишено без змін, за якими визнані незаконними та скасовані постанову Правління Національного Банку України №934 від 24.12.2015р. «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «УкрінБанк» до категорії неплатоспроможних» , рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015р. «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «УкрінБанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» .

Стосовно тверджень апелянта, що позивачем не було доведено, що грошові кошти, які були вкладом за договором банківського вкладу Стандарт №08515 від 24.12.2015р. мають статус благодійних, колегія суддів зазначає, що відповідно Наказу Міністерства соціальної політики України №841 від 17.08.2015р. Про визнання коштів гуманітарною допомогою кошти визнані гуманітарною допомогою згідно з додатком. Додатком до вищевказаного наказу затверджений перелік коштів, визначених гуманітарною допомогою, серед яких є Благодійний фонд Заложники Чорнобиля м.Житомир (ЄДРПОУ 25983096) (а.с.123).

Інші доводи апелянта стосовно того, ПАТ Укрінком не є банком та не має банківської ліцензії, не доведені, тому колегією суддів відхилені.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, апеляційна скарга не спростовує висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, судове рішення прийнято з дотримання норм матеріального та процесуального права та повинно бути залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Укрінком м.Сєвєродонецьк, Луганська область на рішення господарського суду Луганської області від 07.11.2016 року у справі №910/15196/16 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 07.11.2016 року у справі №910/15196/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді І.В.Зубченко

ОСОБА_3

Надр.5 прим:1 -у справу; 1-позивачу; 1 -відповідачу; 1 -ДАГС; 1-ГС Луганської обл.