Постанова

від 08.02.2017 по справі 911/2639/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2017 р. Справа№ 911/2639/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Денисюк І.Г.

за участю представників:

від позивача: Ясир Є.М. посвідчення № 028898 від 17.09.2014.

від відповідача 1: не з'явився.

від відповідача 2: Можарівська О.Ф. за дов. № 01-11/116 від 07.02.2017.

від відповідача 3: Захлюпаний В.М. директор.

від відповідача 4: Базалицький С.В. за дов. № 2 від 12.09.2016.

від відповідача 5: не з'явився.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Заступника прокурора Київської області

на рішення Господарського суду Київської області від 23.11.2016 у справі № 911/2639/16 (суддя Чонгова С.І.)

за позовом Заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області

до 1. Ірпінської міської ради

2. Управління освіти і науки Ірпінської міської ради Київської області

3. Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 13 Ірпінської міської ради Київської області

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Експериментал"

5. Виконавчого комітету Ірпінської міської ради

про визнання недійсним рішення ради, договору оренди та зобов'язання повернути майно

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.11.2016 в задоволенні позовних вимог заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області до відповідачів Ірпінської міської ради, Управління освіти і науки Ірпінської міської ради Київської області, Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 13 Ірпінської міської ради Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Експериментал", Виконавчого комітету Ірпінської міської ради про визнання недійсним рішення ради, договору оренди та зобов'язання повернути майно відмовлено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, Заступник прокурора Київської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушено або неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно автоматичного розподілу справ між суддями для розгляду даної апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: Гончаров С.А. (головуючий), Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Разом із апеляційною скаргою апелянт звернувся до апеляційного суду з клопотанням про відновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 колегією суддів в зазначеному складі відновлено Заступнику прокурора Київської області строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 08.02.2017.

19.01.2017 від відповідача 1 до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу.

19.01.2017 від відповідача 5 до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 08.02.2017 представник апелянта підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив задовольнити її, а рішення Господарського суду Київської області № 911/2639/16 від 23.11.2016 скасувати та прийняти нове рішення задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні 08.02.2017 представник відповідача 2 заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі та просив рішення Господарського суду Київської області № 911/2639/16 від 23.11.2016 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 08.02.2017 представник відповідача 3 заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі та просив рішення Господарського суду Київської області № 911/2639/16 від 23.11.2016 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 08.02.2017 представник відповідача 4 заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням відзиву на апеляційну скаргу поданого під час апеляційного провадження та просив рішення Господарського суду Київської області № 911/2639/16 від 23.11.2016 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання 08.02.2017 відповідачі 1 та 5 своїх представників не направили, про день, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно із п.3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, які містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представників відповідача 1 та 5 за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишене без змін, виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Києво-Святошинською місцевою прокуратурою за результатами опрацювання інформації, наданої Управлінням освіти і науки Ірпінської міської ради, встановлені порушення вимог законодавства України щодо збереження мережі закладів освіти, відчуження їх майна, використання приміщень для цілей, не пов'язаних з освітніми процесами та дозвіллям дітей, використання коштів на їх утримання.

А саме, встановлено, що 04.02.2015 на засіданні конкурсної комісії по розгляду питань про надання в оренду комунального майна, за результатами розгляду питання № 2 Товариству з обмеженою відповідальністю "Експериментал" надано дозвіл на укладення договору оренди приміщення Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 13 Ірпінської міської ради Київської області, загальною площею 70,0 м. кв., вартістю 415 578,00 грн., що знаходиться на вул. Рекунова, № 11-А в смт. Гостомель Київської області.

Рішенням 67 сесії VI скликання Ірпінської міської ради Київської області № 4723- 67 - VI від 25.02.2015 затверджено протокол засідання конкурсної комісії з розгляду питань про надання в оренду комунального майна № 1/2015 від 04.02.2015 року.

Пунктом 2 даного рішення балансоутримувачів зобов'язано упродовж п'яти днів після набрання чинності зазначеного рішення укласти договори оренди, тобто надано дозвіл на укладення договорів оренди, у тому числі на приміщення Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 13 Ірпінської міської ради Київської області, загальною площею 70,0 м. кв., вартістю 415578,00 грн., розташованого на вул. Рекунова, № 11-А в смт. Гостомель Київської області, для здійснення комерційної діяльності (автоклас).

25.02.2015, на виконання вказаного рішення між Управлінням освіти і науки Ірпінської міської ради Київської області, Ірпінською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 13 Ірпінської міської ради Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експериментал" укладено Договір оренди об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Ірпеня №3/1-2015 від 25.02.2015 року (надалі - Договір оренди).

У відповідності до умов вказаного Договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування приміщення Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 13 Ірпінської міської ради Київської область, загальною площею 70,0 м. кв., вартістю 415578,00 грн., розташоване на вул. Рекунова, № 11-А в смт. Гостомель Київської області, для здійснення комерційної діяльності (автоклас).

Також, 25.02.2015 на виконання умов зазначеного Договору між сторонами укладено акт прийому-передачі приміщення згідно Договору оренди нежитлового приміщення № 3/1-2015 від 25.02.2015 (приміщення Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 13 Ірпінської міської ради Київської області, загальною площею 70,0 м. кв., вартістю 415578,00 грн.) розташованого на вул. Рекунова, № 11 -А в смт. Гостомель Київської області, який скріплений підписами та печатками сторін, що підтверджує фактичну передачу приміщення у строкове платне користування.

Згідно з поверхневим планом Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 13 Ірпінської міської ради Київської області, нежитлове приміщення загальною площею 70,0 м. кв., вартістю 415578,00 грн., яке здається в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Експериментал", є приміщенням навчального закладу, знаходиться на І поверсі Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 13 Ірпінської міської ради Київської області та належить до приміщень школи.

У відповідності до п.п. 2, 4 та 6 Статуту Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 13 Ірпінської міської ради Київської області, затвердженого рішенням 33 сесії V скликання Ірпінської міської ради № 31058-33-V від 07.12.2007 визначено, що школа є комунальним закладом освіти, головним завданням якої є забезпечення реалізації прав громадян на загальну середню освіту.

Як визначено п. 5 даного Статуту та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій АА № 163142, її засновником та власником є Ірпінська міська рада Київської області.

Згідно з п. 60 Статуту школи визначено, що матеріально-технічна база школи включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло, інші матеріальні цінності, вартість яких відображена у балансі.

Пунктами 61 та 62 Статуту школи визначено, що фінансування школи здійснюється його засновником (власником) або уповноваженим ним органом відповідно до встановленого законодавством порядку, фінансово-господарська діяльність школи здійснюється на основі його кошторису, який складається, зокрема, з коштів місцевого бюджету.

Пунктом 2 положення про Управління освіти і науки Ірпінської міської ради Київської області, затвердженого рішенням 45 сесії VI скликання Ірпінської міської ради № 3305-45-УІ від 27.06.2013 визначено, що основними завданнями Управління є управління навчальними закладами, що є комунальною власністю.

Факт перебування об'єкту оренди на балансі Управління освіти і науки Ірпінської міської ради Київської області підтверджується інвентарною карткою обліку основних засобів в бюджетних установах на Ірпінську загальноосвітню школи І-ІІІ ступенів № 13 Ірпінської міської ради Київської області.

Отже, встановлено, що спірне приміщення загальною площею 70,0 м. кв. є частиною приміщень Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 13 Ірпінської міської ради Київської області, яка є комунальною установою з видом діяльності - повна загальна середня освіта.

Прокуратура стверджує, що хоча згідно із п. 5 ч. 4 ст. 61 Закону України "Про освіту" додатковими джерелами фінансування навчальних закладів, заснованих, в тому числі на комунальній власності, є також доходи від надання в оренду приміщень, однак, оренда приміщень у них дозволяється лише у випадках, якщо об'єкт оренди використовується з цільовим призначенням - для навчально-виховного процесу.

Як вбачається з позовної заяви, прокуратура стверджує, що орендоване приміщення загальною площею 70,0 м. кв. Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 13 Ірпінської міської ради Київської області, Товариством з обмеженою відповідальністю "Експериментал" використовується з метою здійснення комерційної діяльності - під автоклас.

Оскільки приміщення, яке передано в оренду є будівлею навчального закладу, то воно може передаватись в оренду виключно для діяльності, пов'язаної з навчальним процесом.

Отже, на думку прокурора, в момент вчинення (укладення) спірного Договору оренди недодержані вимоги, встановлені частинами 1-3 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України, згідно яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Беручи до уваги те, що згідно Договору № 3/1-2015 від 25.02.2015 частина приміщення площею 70,0 м. кв. Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 13 передана Товариству з обмеженою відповідальністю "Експериментал" для використання з метою влаштування автокласу, тобто використовується для підприємницької діяльності, не пов'язаної з навчально-виховним процесом, такий договір підлягає визнанню у зв'язку з невідповідністю його змісту положенням законодавства згідно зі статтями 203, 215 Цивільного кодексу України.

За змістом наведених норм законодавства, під освітньою діяльністю розуміється діяльність закладів, що входять до системи освіти, з метою здобуття відповідного виду освіти і задоволення інших освітніх потреб здобувачів освіти та інших осіб, що визначаються метою освіти.

Згідно з приписами ст. 4 Закону України "Про загальну середню освіту" систему загальної середньої освіти становлять: загальноосвітні навчальні заклади всіх типів і форм власності, навчально-виробничі комбінати, позашкільні заклади, науково-методичні установи та органи управління системою загальної середньої освіти, а також професійно-технічні та вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації, що надають повну загальну середню освіту.

Як визначено ст. 15 Закону України "Про загальну середню освіту", на основі типових навчальних планів загальноосвітнім навчальним закладом складається робочий навчальний план з конкретизацією варіативної складової і визначенням профілю навчання.

Структура навчального року (за чвертями, півріччями, семестрами) та тривалість навчального тижня встановлюються загальноосвітнім навчальним закладом у межах часу, передбаченого робочим навчальним планом, за погодженням з відповідним органом управління освітою, як це визначено ст. 16 Закону України "Про загальну середню освіту".

Пунктом 1.2 "Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 563 від 01.08.2001, навчально-виховний процес, як складова освітньої діяльності - це система організації навчально-виховної, навчально-виробничої діяльності, визначеної навчальними, науковими, виховними планами.

Професійно-технічна освіта є складовою системи освіти України. Професійно-технічна освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури, як це визначено ст. 3 Закону України "Про професійно-технічну освіту".

У відповідності до ст. 18 Закону України "Про професійно-технічну освіту", до професійно-технічних навчальних закладів законодавець відніс:

- професійно-технічне училище відповідного профілю;

- професійне училище соціальної реабілітації;

- вище професійне училище;

- професійний ліцей;

- професійний ліцей відповідного профілю;

- професійно-художнє училище;

- художнє професійно-технічне училище;

- вище художнє професійно-технічне училище;

- училище-агрофірма; вище училище-агрофірма;

- училище-завод;

- центр професійно-технічної освіти;

- центр професійної освіти;

- навчально-виробничий центр;

- центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів;

- навчально-курсовий комбінат;

- навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Разом з тим, професійно-технічний навчальний заклад створюється відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про професійно-технічну освіту" та розпочинає свою діяльність, пов'язану з підготовкою кваліфікованих робітників та наданням інших освітніх послуг, після отримання ліцензії.

Крім того, прокурор зазначає, що Ірпінська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 13 Ірпінської міської ради Київської області є закладом, який входить до системи загальної середньої освіти, тобто загальноосвітній навчальний заклад для забезпечення потреб громадян у загальній середній освіті. Структура отримання громадянами загальної середньої освіти в даному закладі встановлюється відповідно до складеного та затвердженого робочого навчального та виховного плану.

Проте, Товариством з обмеженою відповідальністю "Експериментал" орендоване приміщення Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 13 Ірпінської міської ради Київської області використовується з метою надання освітніх послугу, пов'язаних з одержанням професійної освіти на рівні кваліфікаційних вимог до професійно-технічного навчання, а саме здійснює підготовку водіїв автотранспортних засобів.

Однак, така діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Експериментал" не внесена до складеного та затвердженого робочого навчального та виховного плану Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ЛМ" 13 Ірпінської міської ради Київської області.

Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Експериментал" не може здійснювати таку діяльність в приміщенні Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 13 Ірпінської міської ради Київської області, оскільки не є загальноосвітнім навчальним закладом.

А також, професійно-технічного навчання провадиться лише після отримання ліцензії, яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Експериментал" не отримано у встановленому законом порядку.

Таким чином, на думку прокуратури, посадовими особами Ірпінської міської ради Київської області, Управління освіти і науки Ірпінської міської ради Київської області та Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 13 Ірпінської міської ради Київської області порушено вимоги ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту", п. 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації начально - виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001, ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст.ст.20, 22, 24 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", зокрема, щодо заборони використання не за призначенням об'єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, обов'язок утримувати надані в користування чи належні на праві власності приміщення відповідно до вимог санітарних норм.

Тому, Києво-Святошинська місцева прокуратура просить задовольнити позовні вимоги.

Ірпінська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 13 проти позову заперечувала, зазначала, що як визначено п.п.2 п. 8 Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 року № 796 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2015 року №305, навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності, можуть надаватись послуги, а саме, надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

У відповідності до п. 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, заборонено здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом.

Навчально-виховний процес визначений у Положенні про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 за № 563, як система організації навчально-виховної, навчально-виробничої діяльності, визначеної навчальними, науковими, виховними планами (уроки, лекції, лабораторні заняття, час відпочинку між заняттями, навчальна практика, заняття з трудового, професійного навчання і професійної орієнтації, виробнича практика, робота у трудових об'єднаннях, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, походи, екскурсії, спортивні змагання, перевезення чи переходи до місця проведення заходів тощо).

Таким чином, вирішальним в аспекті дотримання вимог ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" законодавець визначає обов'язкове використання об'єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням.

Ірпінською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 13 долучено до матеріалів справи підтверджуючі документи, що між відповідачами діє Договір про співпрацю від 03.01.2014, в якому узгоджена спільна діяльність по покращенню навчально-виховного процесу в школі. Школа на даний момент має надлишки площі, так як будівельна спроможність школи 1213 місць, а в 2015-2016 навчальних роках навчалося 907 учнів. Школа проводить навчальний процес у 10-11 класах за технологічним профілем, де готує учнів за спеціальністю "Водій", використовуючи наочне та навчальне обладнання представлене автошколою.

Автошкола ТОВ "Еспериментал" на безоплатній основі проводить лекції з безпеки дорожнього руху з учнями школи, приймає участь у відзначені за підсумками навчальних років кращих учнів школи, приймає участь у вирішені господарських потреб школи.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно зі Статутом ТОВ "Еспериментал" одним з видів діяльності ТОВ є надання освітніх послуг. Також, ТОВ "Еспериментал" отримало Сертифікат про державну акредитацію закладу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв, згідно з видами діяльності ТОВ "Еспериментал" по КВЕД, передбачено 80.22.0 професійно-технічна освіта, 80.42.0 освіта дорослих та інші види освіти.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання прокуратури на норми ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст.ст. 3, 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", свідчать про довільне тлумачення відповідних норм, що не відповідає фактичним обставинам, зокрема, спірний навчальний заклад, який є комунальним закладом освіти і хоч з огляду на ст. 18 Закону України "Про освіту" має статус державного навчального закладу, однак не відноситься до закладів загальнодержавного значення і не фінансується з державного бюджету. Крім того, надання спірного приміщення в оренду не пов'язане з його відчуженням.

Щодо посилання прокуратури в апеляційній скарзі на постанови Вищого господарського суду України у справах № 911/5455/14, № 911/1224/15, № 910/15368/14, № 906/213/14, апеляційний суд зазначає, що в даних постановах мова йде про надання в оренду приміщень школи закладам, які надають послуги не пов'язані з навчально-виховним процесом.

Разом з тим, аналогічне питання щодо правомірності надання в оренду приміщення школи під автоклас, розглядалось у справі № 911/506/15, в якій постановою Вищого господарського суду України від 13.10.2015 судові рішення були скасовані і справу направлено на новий розгляд та визначено, що вирішальним в аспекті неухильного дотримання вимог ч.5 ст.63 Закону України "Про освіту" законодавець визначає обов'язкове використання об'єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням, тобто тісну пов'язаність з навчально-виховним процесом мети такого використання (в тому числі на умовах оренди).

З огляду на вказане, Вищий господарський суд України у наведеній постанові зауважив, що для повного і всебічного вирішення спору має значення дослідження та надання правової оцінки навчальним та виховним планам школи на предмет наявності зазначення в них про співпрацю з орендарем питань надання організаційно-технічної та методичної допомоги загальноосвітнім навчальним закладам з вивчення правил дорожнього руху, а також у сфері підготовки водіїв автотранспортних засобів з числа учнів цієї школи, зокрема, чи є відповідні послуги безкоштовними або ж надаються на певних пільгових засадах.

Вказані обставини досліджені апеляційним судом в ході розгляду даної справи.

Разом з тим, висновки відповідної постанови касаційної інстанції у справі № 911/506/15 також ґрунтувались на правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 27.05.2015 у справі №925/1800/13.

З постанови Верховного Суду України від 27.05.2015 у справі № 925/1800/13 вбачається, що Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63, встановлено, що у будівлях загальноосвітніх шкіл передбачаються такі функціональні групи приміщень: класні кімнати, навчальні кабінети, лабораторії з лаборантськими, кабінети трудового навчання та профорієнтації, продовженого дня, фізкультурно-спортивні, приміщення харчоблоку, медичні, актовий зал, бібліотека, адміністративні, допоміжні приміщення-вестибюль, рекреації, гардероби, санітарні вузли з технічними приміщеннями тощо (п. 3.2). Також, в наведених Державних санітарних правилах і нормах визначено вимоги щодо порядку влаштування в навчальних закладах медичних блоків.

Верховний Суд України у відповідній справі дійшов висновку про правомірність здачі в оренду Уманській міській стоматологічній поліклініці допоміжних приміщень у будівлі міської гімназії для розміщення стоматологічного кабінету з метою надання безоплатних медичних послуг учням і педагогічному складу навчального закладу.

Крім того, Верховний Суд України прийняв до уваги, що відповідний навчальний заклад утримується за рахунок коштів місцевого бюджету, і хоч відповідні стоматологічні послуги не належать до освітніх послуг, однак приміщення використовується з метою медичного обслуговування учнів, що також пов'язано з навчально-виховним процесом.

Разом з тим, Верховний Суд України визначив необхідність диференційованого підходу до вирішення спорів відповідної категорії в залежності від фактичних обставин справи і визначив, що про непов'язаність з навчально-виховним процесом, свідчить діяльність для розміщення пункту ксерокопіювання; під склад; для розміщення громадської організації, що не здійснює освітню діяльність; для розміщення магазину.

Враховуючи, що однією з основних підстав позовних вимог прокуратурою визначено порушення п. 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації начально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001, апеляційний суд зазначає, що відповідні Санітарні норми і правила є підзаконним спеціальним нормативним актом, який поширює дію на організацію та функціонування загальноосвітніх навчальних закладів, тому відповідна норма має кваліфікуватись в сукупності всіх норм, які регулюють відповідні відносини, зокрема, законів, які мають вищу юридичну силу.

Крім того, наведені Санітарні норми і правила жодним чином не визначають та не конкретизують навчально-виховний процес, про який йде в них мова, не пов'язують його з певними конкретно визначеними видами діяльності у сфері функціонування загальноосвітніх навчальних закладів, не вимагають щоб такий навчально-виховний процес мав бути відображений в навчальних планах школи і його вид мав відповідати виду надання освітніх послуг школою.

Відповідну норму Санітарних норм і правил можна тлумачити як пов'язаність орендованої діяльності з навчально-виховним процесом певної визначеної школи, такі і пов'язаність будь-якої діяльності на території школи з навчально-виховним процесом в його загальному розумінні.

Разом з тим, останнє тлумачення є більш об'єктивним, оскільки відображає сутність діяльності школи та закладів освіти, які в силу своєї специфіки не повинні допускати діяльності, що може негативно відобразитись на якості надання освітніх послуг. В той час, як перше тлумачення, якого дотримається прокуратура, є суперечливим, оскільки надання освітніх послуг, які передбачені планами школи, можливе лише самим закладом загальноосвітньої школи. При цьому, відсутні підстави для відображення в навчальних планах школи послуг інших закладів, які надають освітні чи інші послуги в тому числі учням школи.

Норму п. 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації начально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001, слід розуміти, як таку, що дозволяє орендовану діяльність, яка пов'язана з навчально-виховним процесом в його загально визначеному понятті.

Тому, необхідно виходити з поняття навчально-виховного процесу і чи відповідає спірна діяльність критеріям навчально-виховного процесу в загальному розумінні, зокрема, визначеному в Положенні про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 за №563.

Оскільки згідно з відповідним Положенням навчально-виховний процес включає систему організації також навчально-виробничої діяльності у вигляді навчальної практики, занять з трудового, професійного навчання і професійної орієнтації, виробничої практики, роботи у трудових об'єднаннях, науково-дослідної та дослідно-конструкторської роботи, надання послуг з освітньої професійно-технічної підготовки водіїв підпадає під поняття навчально-виховного процесу.

Згідно з п.2 п. 8 Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2015 №305, навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності, можуть надаватись послуги, а саме, надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що в оренду здавались окремі тимчасово вільні приміщення і площі, що не використовувались у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності школи, і з огляду на фактичні обставини діяльності автокласу, така діяльність не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі, а навпаки, покращує.

Щодо твердження прокуратури про порушення такої істотної умови договору оренди як забезпечення пожежної безпеки орендованого майна, апеляційний суд зазначає, що воно стосуються ймовірного неналежного виконання сторонами зобов'язань як підстави для розірвання договору оренди згідно з ч.3 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", що з огляду на п.2.2 постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки прокуратури, про порушення відповідачами Закону України "Про освіту", пункту 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01 при наданні в оренду приміщень школи під автоклас є необґрунтованими та безпідставними.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскарження протоколу засідання комісії, який без затвердження його відповідним рішенням Ірпінської міської ради (яке прокуратурою не оскаржується) не є актом в розумінні ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", оскільки не породжує жодних правових наслідків, є неналежним способом захисту права.

Враховуючи вищевикладені обставини, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в задоволенні позовних вимог прокуратури слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно частини 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що доводи Заступника прокурора Київської області, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим рішення Господарського суду Київської області від 23.11.2016 у справі № 911/2639/16 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Також, колегія суддів зазначає, що Заступником прокурора Київської області при поданні апеляційної скарги було сплачено судовий збір не в повному обсязі, а саме, як вбачається з матеріалів справи, ним заявлено позовні вимоги про визнання недійсним п. 2 протоколу засідання конкурсної комісії по розгляду питань про надання в оренду комунального майна №1/2015 від 04.02.2015 року, визнання недійсним з моменту укладення Договір оренди об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Ірпеня №3/1-2015 від 25.02.2015 року, зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Експериментал" звільнити та повернути нежитлове приміщення Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 13 Ірпінської міської ради Київської області, загальною площею 70,0 м. кв., вартістю 415 578,00 грн., що розташоване на вул. Рекунова, № 11-А в смт. Гостомель Київської області, тобто чотири вимоги немайнового характеру.

Відповідно до п. 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо щодо кожної з вимог.

Статтею 4 названого Закону встановлено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення справляється судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Так, при зверненні прокурора з позовом у даній справі (09.08.2016) ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складала 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, тоді за немайнову - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

З аналізу норм чинного в Україні законодавства та положень доктрини юридичної науки вбачається, що під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці, наприклад це вимога про розірвання договору.

За таких обставин, відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір", Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7, враховуючи вимоги апеляційної скарги, згідно яких скаржник просить суд скасувати рішення повністю, скаржник за подачу до суду апеляційної скарги повинен був сплатити судовий збір за 4 (чотири) вимоги немайнового характеру окремо щодо кожної з вимог, тобто в розмірі 6063,20 грн.

Разом з цим, з доданої до матеріалів апеляційної скарги квитанції від 01.12.2016, підтверджується оплата прокурором за подання апеляційної скарги в розмірі лише 5262,04 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з прокурора Київської області 801,16 грн. несплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 23.11.2016 у справі № 911/2639/16 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 23.11.2016 у справі № 911/2639/16 залишити без змін.

3. Стягнути з прокуратури Київської області (вул. Лесі України, 27/2, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 02909996, банк ДКСУ, м. Київ, код банку 820172, р/р 3521 600801 5641. код класифікації видатків бюджету - 2800) до Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 801 (вісімсот одна) грн. 16 коп.

4. Матеріали справи № 911/2639/16 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко