Ухвала

від 13.02.2017 по справі 804/4802/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 лютого 2017 рокусправа № 804/4802/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Шальєвої В.А. Білак С.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.

За участю представників:

Позивача - не з'явився

Відповідача - Супруненко В.В. ( довіреність від 01.04.2015 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Приватного підприємства "Біо- Актив"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2016 р.

у справі № 804/4802/16

за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

до Приватного підприємства "Біо- Актив"

про надання дозволу на погашення суми податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.07.2016 року на новий розгляд надійшов адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Приватного підприємства "Біо-Актив" про надання дозволу на погашення податкового боргу Приватного підприємства "Біо-Актив" за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 01 версеня 2016 року адміністративний позов задоволено, надано Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області дозвіл на погашення суми податкового боргу Приватного підприємства "Біо-Актив" у розмірі 775 978 грн.47 коп. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідач - Приватне підприємство "Біо- Актив", не погодившись з винесеним судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, який посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні заявленого позову відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просить суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Задовольняючи позов у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом було прийнято всіх можливих заходів для вирішення питання погашення податкового боргу платника та виконання прийнятих рішень про стягнення наявного боргу з рахунків боржника, а також дотримано вимоги п.96.1 ст.96 Податкового кодексу України, який регулює порядок погашення податкового боргу комунальних підприємств.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до приписів п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.3 вказаної статті, контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Зі змісту наведених норм випливає, що умовою для звернення до суду, за яких можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - є наявність у платника податкового боргу та відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів, достатніх для погашення цього боргу.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом було сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу від 03.09.2012 року №756/460 (отримана боржником 26.10.2012 року), в якій визначено суму податкового боргу у розмірі 76879,25 грн.. станом на 10.12.2013 року відповідач має податкову заборгованість у розмірі 775 978 грн.47 коп.

Податковим органом на підставі рішень суду до банківських установ направлялися платіжні вимоги, однак вони були повернуті контролюючому органу без виконання у зв'язку з відсутністю на рахунках позивача грошових коштів, відтак погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, не призвело до погашення податкового боргу.

З огляду на викладене, а також враховуючи ту обставину, що вжиті позивачем заходи щодо погашення податкового боргу відповідача позитивних результатів не дали, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Слід також зазначити, що представник апелянта наполягаючи на відмові у задоволенні позовних вимог, безпідставно послався на відсутність майна у платника як на перешкоду для застосування до відповідача примусових заходів з погашення його податкового боргу у вигляді продажу майна платника.

Згідно положень пп. 87.3.2 п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України не можуть бути використані як джерело для погашення податкового боргу платника податків майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління.

У той же час дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, надається не на конкретно визначене майно, а на суму податкового боргу; власне перелік майна, що підлягає реалізації з метою погашення податкового боргу платника, виявляється у процесі виконання органом державної податкової служби судового рішення про надання такого дозволу. При цьому майно платника, що підлягає продажу, не обмежується виключно майном, зазначеним в акті опису майна. В силу вимог пункту 89.5 статті 89 Податкового кодексу України джерелом погашення податкового боргу платника може бути і майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, однак вартістю у межах суми існуючого податкового боргу.

За наведених обставин, враховуючи наявність непогашеного податкового боргу та того, що вжиті позивачем заходи щодо погашення податкового боргу відповідача позитивних результатів не дали, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог відповідає правильному застосуванню положень Податкового кодексу України.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції обє'ктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Передбачені ст.202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Біо- Актив" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року у справі № 804/4802/16 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Повний текст ухвали виготовлено 15.02.2017 року.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак