Постанова

від 29.01.2019 по справі 804/4802/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

29 січня 2019 року

справа №804/4802/16

адміністративне провадження №К/9901/35540/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Олендера І.Я., Пасічник С.С.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства Біо Актив

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року у складі судді Гончарової І.А.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року у складі колегії суддів Оліфіренко Н.А., Шальєвої В.А., Білак С.В.

у справі № 804/4802/16

за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

до Приватного підприємства Біо Актив

про надання дозволу на погашення суми податкового боргу,

У С Т А Н О В И В :

У січні 2014 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - податковий орган, контролюючий орган, позивач у справі) звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства Біо Актив (далі - Підприємство, платник податку, відповідач у справі), в якому просила надати дозвіл на погашення суми податкового боргу Підприємства за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року, позов задоволено, надано податковому органу дозвіл на погашення податкового боргу Підприємства за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 липня 2016 року скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанції, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, з тих мотивів, що судами не досліджено обставин чи вживалися податковим органом заходи щодо стягнення грошових коштів відповідача з рахунку № 26007060073901, відкритого у банку Полтавського ГРУ ПАТ КБ Приватбанк , м. Полтава, а також заходи щодо стягнення готівкових коштів відповідача.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року, позов задоволено, надано податковому органу дозвіл на погашення суми податкового боргу Підприємства у розмірі 775978,47 грн за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися на тому, що податковим органом прийнято всіх можливих заходів для вирішення питання погашення податкового боргу платника та виконання прийнятих рішень про стягнення наявного боргу з рахунків боржника.

У березні 2017 року відповідачем подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України, в якій він, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

У касаційній скарзі платник податків зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми Податкового кодексу України щодо податкової застави та правила продажу майна, що перебуває у податковій заставі. Також вказує, що судами не виконано вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 липня 2016 року.

06 березня 2017 року Вищим адміністративним судом України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Підприємства та справу № 804/4802/16 витребувано з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

04 квітня 2017 року справа № 804/4802/16 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.

07 березня 2018 року справа № 804/4802/16 та матеріали касаційного провадження №К/9901/35540/18 передані з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу податкового органу від позивача не надходив, що не перешкоджає перегляду судового рішення.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Здійснюючи касаційний перегляд оскаржуваних судових рішень, Суд вважає, що зазначеним вимогам закону такі судові рішення відповідають з огляду на наступне.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу від 03 вересня 2012 року №756/460 (отримана боржником 26 жовтня 2012 року), в якій визначено суму податкового боргу у розмірі 76879,25 грн. Станом на 10 грудня 2013 року відповідач має податкову заборгованість у розмірі 775978, 47 грн.

Податковим органом на підставі рішень суду до банківських установ направлялися платіжні вимоги, однак вони повернуті контролюючому органу без виконання у зв'язку з відсутністю на рахунках позивача грошових коштів, відтак погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, не призвело до погашення податкового боргу.

З огляду на викладене, а також враховуючи ту обставину, що вжиті позивачем заходи щодо погашення податкового боргу відповідача позитивних результатів не дали, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необхідність надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

При вирішенні питання щодо правильності застосування норм матеріального та процесуального права до спірних правовідносин, суди попередніх інстанцій здійснили системний аналіз положень Податкового кодексу України, які регулюють спірні відносини.

Пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з пунктом 91.3 статті 91 Податкового кодексу України, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу.

Пункт 2.1 Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби , затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 11.10.2011р. № 1273 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2011 року за № 1339/20077) проголошує, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу. Таке рішення приймається керівником органу державної податкової служби і надається платнику податків, що має податковий борг.

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформляється актом опису.

З огляду на зазначені норми, позивачем прийнято рішення про опис майна в податкову заставу від 10 вересня 2012 року №26569/10/19 та податковим керуючим складено акт опису майна від 19 жовтня 2012 року №45, відповідно до якого у податкову заставу описано майно, а саме: стаціонарну автозаправну станцію по вул. Шкільній, буд. 2а, с. Мала Кохнівка, Кременчуцького району. Полтавської області; будівлі та споруди автозаправної станції і за адресою проспект 50 річчя Жовтня, буд. 1, м. Кременчука, Полтавської області; будівлі котельні, складу солі та трансформаторної підстанції за адресою вул. Ярмаркова, буд. 13, м. Кременчук, Полтавської області; автомобіль ГАЗ 24 (1982) ДНЗ ВІ7594АС.

Доводи позивача про порушення порядку акта опису майна в податкову заставу не спростовують факту існування податкового боргу в сумі 775978,47 грн. Позивачем не надано доказів оскарження дій відповідача щодо складання акта опису майна № 45 від 19 жовтня 2012 року.

Відповідно до витягу про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна АТ Полтавською філією державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис про обтяження активів платника податків Приватного підприємства Біо-Актив згідно з актом опису від 19 жовтня 2012 року №45/19-036.

Так, податковий борг відповідача складає 775978,47 грн та у добровільному порядку не сплачений. Заходи щодо стягнення коштів з рахунків відповідача згідно з судовими рішеннями в адміністративних справах № 811/126/13-а, № 804/8535/13-а, № 804/12229/13-а не призвели до погашення суми податкового боргу.

Статтею 95 Податкового кодексу України регламентовано порядок продажу майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено недостатність коштів, які можуть бути стягнуті для погашення існуючого податкового боргу.

За наведених обставин, враховуючи наявність непогашеного податкового боргу та того, що вжиті позивачем заходи щодо погашення податкового боргу відповідача позитивних результатів не дали, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що задоволення позовних вимог відповідає правильному застосуванню положень Податкового кодексу України.

За приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд визнає, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга позивача залишається без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства Біо Актив залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року у справі № 804/4802/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.Я. Олендер

С.С. Пасічник