ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 лютого 2017 року м. Київ К/800/20548/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :
головуючого Бухтіярової І .О .,
суддів Веденяпіна О.А.,
Цвіркуна Ю.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області
на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016
у справі № 815/1776/16
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЛІССА-С (далі - позивач, ТОВ ЛІССА-С )
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач, ДПІ у Київському районі м. Одеси)
третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (далі - третя особа, ГУ ДКС України в Одеській області)
про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення суми, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.05.2016 позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 09.06.2016 (згідно штампа вхідної кореспонденції) відповідачем подано апеляційну скаргу разом із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, обґрунтовуючи його тим, що при поданні апеляційної скарги має можливість сплатити лише 1500 грн. судового збору, в підтвердження чого до суду надане платіжне доручення № 115 від 03.06.2016 на зазначену суму.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016 у задоволенні клопотання відповідача відмовлено; апеляційну скаргу залишено без руху для доплати судового збору у належному розмірі, та надано строк для усунення недоліків до 04.07.2016.
04.07.2016 (згідно штампа вхідної кореспонденції) до суду апеляційної інстанції відповідачем подане клопотання про зменшення суми сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір , у зв'язку з відсутністю коштів.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016 у задоволенні клопотання відповідача про зменшення суми сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції від 05.07.2016 та направити справу до апеляційного суду для розгляду по суті спору, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Позивач та третя особа заперечень на касаційну скаргу відповідача до суду не подали, що не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу (ч. 3 ст. 189 КАС України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України Про судовий збір .
Згідно положень ч. 1 ст. 88 КАС України та ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тобто особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Інформуючи про свій фінансовий стан, відповідач зазначив, що згідно бюджетних асигнувань, залишок коштів для сплати судового збору податковим органом станом на 1 червня 2016 року недостатній для його сплати по даній справі.
Судом апеляційної інстанції вірно значено, що звільнення від сплати судового збору є винятковим заходом та правомірно не було застосовано в даному випадку апеляційним судом до суб'єкта владних повноважень з мотивів відсутності коштів на його рахунку.
Інших доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору відповідачем до апеляційного суду не було надано.
Враховуючи викладене, підстави для прийняття апеляційним судом рішення про звільнення від сплати судового збору відповідача були відсутні.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 189 та ч. 3 ст. 108 КАС України апеляційна скарга повертається особі, що її подала, якщо цією особою не усунуто недоліків, залишеної без руху апеляційної скарги.
На момент постановлення ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016, ДПІ у Київському районі м. Одеси не були виконані вимоги ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016, а тому суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги відповідачу.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Отже, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222-231 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий І.О. Бухтіярова Судді О.А. Веденяпін Ю.І. Цвіркун
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 15.02.2017 |
Оприлюднено | 17.02.2017 |
Номер документу | 64763109 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Бухтіярова І.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні