Ухвала

від 16.02.2017 по справі 689/1486/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 689/1486/15-ц

Провадження № 22-ц/792/222/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого судді Ярмолюка О.І.,

суддів Пастощука М.М., Талалай О.І.,

секретарі Лапко Ю.В.,

Шевчук Ю.Г.,

з участю позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Відділу Держгеокадастру в Ярмолинецькому районі Хмельницької області, Ярмолинецької районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання свідоцтв про право власності на нерухоме майно незаконними, скасування цих свідоцтв і рішень про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 7 грудня 2016 року,

встановила:

У липні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, Відділу Держгеокадастру в Ярмолинецькому районі Хмельницької області (далі - Держгеокадастр), Ярмолинецької районної державної адміністрації Хмельницької області (далі - Райдержадміністрація) про визнання свідоцтв про право власності на нерухоме майно незаконними, скасування цих свідоцтв і рішень про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.

ОСОБА_2 зазначив, що рішенням Кадиївської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області від 24 січня 1997 року № 56 передано земельну ділянку площею 0,68 га по АДРЕСА_1, у приватну власність ОСОБА_4 На підставі цього рішення 7 травня 2013 року останній одержав два окремих свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Вказане рішення органу місцевого самоврядування скасовано рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 29 квітня 2014 року, яким встановлено порушення прав позивача як сусіднього землекористувача. У зв'язку з цим, одержані ОСОБА_4 свідоцтва та рішення про державну реєстрацію його права власності на земельну ділянку також підлягають скасуванню.

ОСОБА_2 просив суд: визнати незаконним свідоцтво серії НОМЕР_1 (індексний номер 3226945) про право власності на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,25 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_2, та свідоцтво серії НОМЕР_3 (індексний номер 3235377) про право власності на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,4307 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_4, які видані 7 травня 2013 року на ім'я ОСОБА_4; скасувати ці свідоцтва та рішення Реєстраційної служби Ярмолинецького районного управління юстиції Хмельницької області (далі - Реєстраційна служба) від 7 травня 2013 року індексні номери 2146077 і 2151144 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельні ділянки.

Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 7 грудня 2016 року позов задоволено частково. Визнано незаконними та скасовано названі свідоцтва про право власності ОСОБА_4 на земельні ділянки. В решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат між сторонами.

Суд виходив з того, що рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність ОСОБА_4 скасоване, тому свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видані останньому на підставі цього рішення, також підлягають скасуванню. Таке рішення суду є підставою для внесення реєстратором відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що виключає необхідність скасування судом державної реєстрації права власності ОСОБА_4 на земельні ділянки.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду в частині задоволення позову щодо визнання незаконними та скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Рішення суду в частині відмови в позові про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_4 на земельні ділянки сторонами не оскаржується.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач ОСОБА_2 зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Представники Держгеокадастру та Райдержадміністрації, які в установленому порядку оповіщені про час і місце судового засідання, до суду не з'явилися.

Заслухавши учасників процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом вірно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Встановлено, що рішенням Кадиївської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області від 24 січня 1997 року № 56 передано земельну ділянку площею 0,68 га по АДРЕСА_1, Ярмолинецького району, Хмельницької області, у власність ОСОБА_4

На підставі цього рішення 7 травня 2013 року Реєстраційна служба видала ОСОБА_4 свідоцтво серії НОМЕР_1 (індексний номер 3226945) про право власності на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,25 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_2, та свідоцтво серії НОМЕР_3 (індексний номер 3235377) про право власності на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,4307 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_4.

У той же день Реєстраційна служба прийняла рішення (індексні номери 2146077, 2151144) про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на вказані земельні ділянки та внесла відомості про них до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 29 квітня 2014 року визнано незаконним і скасовано рішення Кадиївської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області від 24 січня 1997 року № 56 про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_4

Зазначені обставини визнані сторонами, встановлені судовими рішеннями та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 6 ЗК України (в редакції Закону від 13 березня 1992 року), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок, зокрема, для ведення особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка). Передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безоплатно.

В силу ч.ч. 1, 6, 7 ст. 17 ЗК України (в редакції Закону від 13 березня 1992 року) передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки. Зазначені земельні ділянки передаються у власність на підставі заяви громадянина і матеріалів, що підтверджують її розмір (земельно-кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо). Ради народних депутатів розглядають у місячний строк зазначені заяви і матеріали та приймають відповідні рішення.

Частиною 1 статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-ІV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон № 1952-ІV; в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як передбачено ч. 1 ст. 15 Закону № 1952-ІV, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається фізичним та юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (п. 8-1 ч. 1 ст. 18 Закону № 1952-ІV).

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що свідоцтва про право власності на земельні ділянки - є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Вирішення питання про правомірність видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого таке свідоцтво видано.

Отже, незаконність рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність особи тягне за собою недійсність правовстановлюючого документа, який видається на підставі цього рішення.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постановах від 24 квітня 2013 року (справа № 6-14цс13), 19 червня 2013 року (справа № 6-57цс13), 3 червня 2015 року (справа № 6-205цс15), яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Оскільки рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого видані оспорювані свідоцтв скасовані, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видані на його підставі, також підлягають скасуванню.

Із журналу судового засідання (т. 2 а.с. 96-97) вбачається, що в судовому засіданні 6 грудня 2016 року суд не постановляв ухвали про закриття провадження у справі в частині вимог ОСОБА_2 до Реєстраційної служби. Натомість, суд розглянув справу в межах заявлених позивачем вимог, у тому числі вимог про скасування оскаржуваних свідоцтв, і на підставі доказів сторін, які брали участь у справі. Суд дав належну оцінку цим доказам.

Посилання ОСОБА_4 на порушення судом першої інстанції принципів диспозитивності цивільного судочинства та безпосередності судового розгляду є безпідставними. Процесуальні дії суду не призвели до неправильного вирішення справи.

Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 29 квітня 2014 року визнано незаконним і скасовано рішення Кадиївської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області від 24 січня 1997 року № 56 про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_4 При цьому суд встановив порушення прав ОСОБА_2 як сусіднього землекористувача.

Отже, твердження ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_2 є неналежним позивачем у справі і його права у спірних правовідносинах не порушені, не відповідають фактичним обставинам справи.

Не спростовують висновків суду першої інстанції й інші доводи апеляційної скарги.

Рішення суду ґрунтується на нормах матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 7 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий /підпис/ О.І. Ярмолюк

Судді: /підпис/ М.М. Пастощук

/підпис/ О.І. Талалай

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк

Головуючий у першій інстанції - Мазурчак В.М.

Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 47