Рішення

від 15.02.2017 по справі 904/10708/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.02.2017 Справа № 904/10708/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Метенергомаш", м. Дніпро

про стягнення 345 797 грн. 60 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов.№2599,2600 від 03.11.2016р.;

від відповідача: ОСОБА_2, дов. № б/н від 16.01.2017р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Метенергомаш" заборгованість в розмірі 345 797 грн. 60 коп., з яких: 152 171 грн. 60 коп. - пеня, 143 880 грн. 00 коп. - штраф, 49 746 грн. 00 коп. - неустойка, відповідно до умов договору поставки №ЦУПП-03/0011/15 від 23.04.2015р. та угоди про неустойку від 23.04.2015р. № ЦУПП-03/0011/15-НУ.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №ЦУПП-03/0011/15 від 23.04.2015р. та наданої на його виконання позивачем рознарядки від 10.09.2015р. в частині своєчасної поставки редукторів у кількості 36 одиниць у визначеній в рознарядці строки, що стало підставою нарахування позивачем пені та штрафу, відповідно до умов п. 7.2 ОСОБА_3 та неустойки, відповідно до умов угоди про неустойку від 23.04.2015р. № ЦУПП-03/0011/15-НУ.

Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов та додаткових поясненнях зазначив, що ані рознарядки від 10.09.2015р., ані листа від 28.10.2015р., на які посилається позивач, він не отримував. Поставки редукторів у загальній кількості 10 одиниць, згідно видаткових накладних від 03.11.2015р. та 22.12.2015р., здійснені відповідачем на підставі усної домовленості між сторонами, тобто є позадоговірними поставками. Вказує, що наданий до суду лист від 10.09.2015р., який позивач вважає рознарядкою, містить вимогу на поставку 36 шт. редукторів замість узгоджених договором 40 шт. та визначає строк поставки, який відрізняється від строку поставки, що вказаний в ОСОБА_3. При цьому, ОСОБА_3 не визначено умови відносно того, що рознарядка може містити умову щодо зміни або встановлення іншого строку поставки, ніж зазначений в ОСОБА_3. Таким чином, на думку відповідача, позивачем в односторонньому порядку змінено умови укладеного між сторонами ОСОБА_3. Крім того, відповідно до вимог п. 6.2.1 ОСОБА_3, у випадку зменшення в односторонньому порядку обсягу закупівлі покупець мав за 10 днів повідомити про це письмово постачальника, але таке повідомлення на адресу постачальника не надходило. При цьому, вважає, що сам факт відсутності претензій, направлених покупцем та отриманих відповідачем в 2015р. щодо передачі узгодженої кількості продукції, якої не вистачає, відсутності відмов від товару, що був отриманий згідно з накладними від 03.11.2015р. та 22.12.2015р., а також відсутність факту направлення постачальнику вимог про розірвання даного договору із врахуванням того, що постачальник, як стверджує позивач, не виконав рознарядку покупця від 10.09.2015р., відсутність доказів направлення вищевказаного листа від 10.09.2015р. тощо, є свідченнями того, що виконання умов укладеного між сторонами договору поставки в 2015р. втратило інтерес для покупця і тому покупець не вчиняв жодної із дій, передбачених діючим законодавством України, які б свідчили про дійсний намір виконувати укладений договір. За вказаних обставин, вважає, що у відповідача не виник обов'язок щодо поставки товару, а тому відповідач не допустив порушення прийнятих на себе за укладеним договором господарських зобов'язань, що виключає відповідальність за таке порушення. Просив в позові відмовити.

08.02.2016р. позивач надав додаткові пояснення на заперечення, в яких зазначив, що поставки від 03.11.2015р. та 22.12.2015р. виконувались відповідачем саме на виконання умов укладеного між сторонами ОСОБА_3 та рознарядки від 10.09.2015р., оскільки ніяких усних позадоговірних домовленостей на поставку редукторів між сторонами не існувало. Наведене підтверджується відповіддю відповідача на претензію позивача, в якій він посилається на умови ОСОБА_3 та необхідність оплати позивачем першої партії редукторів у кількості 10 одиниць. Вказує, що умовами п. 5.1 ОСОБА_3 чітко визначено що відвантаження продукції постачальником проводиться згідно рознарядки, а, отже, строк та кількість продукції, що підлягає поставці може визначатися покупцем у рознарядці.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, у судовому засіданні оголошувалися перерви з 18.01.2017р. по 02.02.2017р., з 02.02.2017р. по 08.02.2017р., з 08.02.2017р. по 10.02.2017р.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін , господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

За результатами проведених конкурсних торгів, 23.04.2015р. між Державним підприємством Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Метенергомаш" (постачальник) укладено договір поставки №ЦУПП-03/0011/15 (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується у 2015 році поставити покупцеві продукцію, зазначену в Специфікації до ОСОБА_3, а покупець - прийняти й оплатити таку продукцію (п. 1.1 ОСОБА_3).

Найменування (номенклатура, асортимент) продукції, кількість продукції: устаткування підіймальне та вантажне та частини до нього (редуктори) у кількості 40 штук (п. 1.2 ОСОБА_3).

За умовами п. 10.1 ОСОБА_3 він набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2015 року.

Згідно п. 3.1 ОСОБА_3 ціна ОСОБА_3 становить 994 920,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 165 820,00 грн.

Відповідно до умов п. 4.1 ОСОБА_3 розрахунки проводяться шляхом: остаточний фінансовий розрахунок сторони здійснюють після підписання загального акту звірки, який складається і підписується сторонами після поставки продукції в асортименті, кількості та за цінами відповідно до Специфікації до ОСОБА_3. Перебіг строку оплати поставленої продукції починається після плину 30 банківських днів з моменту, вказаному у попередньому реченні. Покупець залишає за собою право здійснювати часткову оплату поставленої продукції до настання такого моменту.

На виконання умов ОСОБА_3 сторонами укладена Специфікація № 1 на постачання редукторів у 2015 році, яка є додатком № 1 до ОСОБА_3, якою визначена кількість продукції (40 штук редукторів), її ціна (994 920,00 грн.) та умови поставки (СРТ Інкотермс (редакція 2010р.)).

У пункті 5.1 ОСОБА_3 сторони узгодили, що строк поставки продукції становить 5 календарних днів з моменту отримання рознарядки. Відвантаження постачальником продукції проводиться згідно рознарядки покупця.

Місце поставки продукції: поставка кар'єроуправлінням, згідно рознарядки покупця (п. 5.2 ОСОБА_3).

Постачальник здійснює поставку продукції автотранспортом (або залізничним транспортом загального користування) на умовах СРТ відповідно до вимог Інкотермс (редакції 2010р.), згідно рознарядки покупця (п. 5.3 ОСОБА_3).

Згідно п. 5.4 ОСОБА_3 у випадку недотримання терміну постачання, передбаченого п. 5.1 ОСОБА_3, рознарядка покупця може бути анульованою покупцем і у такому випадку не дає підстави для дозволу на поставку даної партії продукції на адресу, зазначену у рознарядці.

За умовами п. 5.8 ОСОБА_3 покупець залишає за собою право коригування кількості продукції, яка відвантажується, в залежності від потреб покупця.

Крім того, 23.04.2015р. між сторонами укладено угоду про неустойку № ЦУПП-03/0011/15-НУ (надалі - Угода), відповідно до умов якої у разі порушення своїх зобов'язань за договором поставки №ЦУПП-03/0011/15 від 23.04.2015р. постачальник зобов'язується сплатити замовнику грошову суму в розмірі 49 746,00 грн. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (п. 1 Угоди).

Відповідно до п. 10 Угоди вона набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання зобов'язань постачальником згідно з ОСОБА_3.

На виконання умов ОСОБА_3 позивач 10.09.2015р. електронною поштою направив на адресу відповідача рознарядку від 10.09.2015р. № ЦУПП8/3891, в якій, у зв'язку із виробничою необхідністю просив відповідача відвантажити у вересні-жовтні редуктори у кількості 36 одиниць , згідно наданого переліку. Умови відвантаження: Знам'янське кар'єроуправління, 27444 с. Суботці Знам'янського району Кіровоградської області, Ж.д. код підприємства: 9748, ст.. Сахарна, Одеська залізниця, код станції: 413707 (а.с. 15).

Як зазначає позивач, листом від 28.10.2015р. № ЦУПП8/4408, направленим на адресу відповідача поштою, він повторно направив відповідачу вказану вище рознарядку від 10.09.2015р. та просив прискорити її виконання (а.с. 16).

В порушення взятих на себе зобов'язань та умов рознарядки від 10.09.2015р. № ЦУПП8/3891, відповідач поставив позивачу редуктори у кількості 10 одиниць , що підтверджується видатковою накладною від 03.11.2015р. № РН-0000026 (5 одиниць редукторів на суму 84 480 грн. 00 коп.), та видатковою накладною від 22.12.2015р. № РН-0000033 (5 одиниць редукторів на суму 111 840 грн. 00 коп.) (а.с.17, 18).

За умовами п. 7.2 ОСОБА_3 у разі непоставки продукції постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,5% вартості не поставленої продукції за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф в розмірі 10% вказаної продукції.

Позивач стверджує, що відповідачем були порушені умови ОСОБА_3 та не виконана рознарядка покупця від 10.09.2015р. № ЦУПП8/3891 у повному обсязі та у визначені в ній строки, у зв'язку із чим позивачем нараховані до сплати відповідачу пеня із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування, у загальній сумі 152 171 грн. 60 коп. за період з 04.11.2015р. по 03.05.2016р. та штраф в розмірі 143 880 грн. 00 коп.

Крім того, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов ОСОБА_3 позивач, із посиланням на умови угоди про неустойку від 23.04.2015р. № ЦУПП-03/0011/15-НУ, просить суд стягнути з відповідача визначену Угодою неустойку в розмірі 49 746 грн. 00 коп.

В порядку досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією від 29.06.2016р. № ЦУП-8/3377, в якій вимагав перерахувати на свій рахунок пеню в сумі 232 707 грн. 00 коп., штраф в розмірі 77 532 грн. 00 коп. та неустойку в сумі 49 746 грн. 00 коп. за невиконання зобов'язань за договором поставки від 23.04.2015р. №ЦУПП-03/0011/15 (а.с. 19).

Згідно відповіді відповідача від 20.07.2016р. № 20-07/01 претензію позивача відхилено (а.с. 20-23).

На час розгляду справи доказів сплати відповідачем нарахованих позивачем штрафних санкції матеріали справи не містять.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, умовами ОСОБА_3 визначено, що строк поставки продукції становить 5 календарних днів з моменту отримання рознарядки покупця. Відвантаження постачальником продукції проводиться згідно рознарядки покупця (п. 5.1 ОСОБА_3).

Зі змісту вказаного пункту, а також пунктів 5.2, 5.3 ОСОБА_3 вбачається, що саме рознарядкою визначається умови поставки, місце та спосіб поставки, порядок відвантаження продукції тощо. При цьому, за умовами п. 5.8 ОСОБА_3 покупець залишає за собою право коригування кількості продукції, яка відвантажується, в залежності від потреб покупця.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання п. 5.1 ОСОБА_3, позивач 10.09.2015р. направив на адресу відповідача електронною поштою рознарядку від 10.09.2015р. № ЦУПП8/3891, якою визначив кількість продукції, що повинна бути поставлена постачальником, умови та строки поставки.

При цьому, що стосується направлення відповідачу письмової рознарядки на відвантаження продукції саме електронною поштою, господарський суд зазначає, що основні правові засади електронного документообігу, у тому числі в сфері договірних відносин, визначаються Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» .

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Згідно з ст. 7 цього ж Закону оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами.

У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.

Статтею 11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу.

Таким чином, щодо посилань відповідача на неотримання вказаної вищевказаної рознарядки та на неналежність електронних документів як доказів, господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

За вказаних обставин, з урахуванням умов п. 5.1 ОСОБА_3, обов'язок поставити визначену рознарядкою від 10.09.2015р. продукцію протягом 5 календарних днів виник у відповідача з моменту отримання вказаної рознарядки електронною поштою.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що станом на 15.09.2015р. (граничний строк поставки товару згідно рознарядки від 10.09.2015р.) визначена рознарядкою продукція відповідачем поставлена не була.

Водночас, господарський суд не приймає в якості належного доказу наданий позивачем лист від 28.10.2015р. № ЦУПП8/4408, оскільки доказів його фактичного направлення поштою на адресу відповідача матеріали справи не містять.

Згідно ст.. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

При цьому, суд зазначає, що право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов'язань, у тому числі, встановлювати неустойку за порушення негрошового зобов'язання, визначено ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору, яка передбачена ст. 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань.

Разом з цим, ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо воно доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Таким чином, порушення зобов'язання за відсутності вини вважається випадком, який унеможливлює його виконання як непереборною силою, так і будь-якою іншою обставиною, настання якої боржник не міг передбачити.

Як встановлено судом, позивач на підставі п. 7.2 ОСОБА_3 здійснив розрахунок пені за період з 04.11.2015р. (наступного дня після дати першої поставки згідно видаткової накладної від 03.11.2015р. № РН-0000026)) по 22.12.2015р. (дату другої поставки згідно видаткової накладної від 22.12.2015р. № РН-0000033) на загальну суму 45 796 грн. 87 коп. від вартості непоставленого товару на суму 775 320 грн. 00 коп., а також за період з 23.12.2015р. по 03.05.2016р. на суму 66 348 грн. 00 коп. від вартості непоставленого товару на суму 663 480 грн. 00 коп. Загальний розмір пені за розрахунком позивача складає 152 171 грн. 60 коп.

10% штраф, передбачений п. 7.2 ОСОБА_3, розрахований позивачем із розрахунку вартості непоставленого товару та складає загальну суму 143 880 грн. 00 коп.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вище встановлено судом, порушення строків поставки допущене відповідачем з 16.09.2015р., тому з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, гранічний термін нарахування пені обмежується датою 15.03.2016р.

Згідно перерахунку виконаного господарським судом, з урахуванням початку періоду нарахування пені, визначеному позивачем і по 15.03.2016р., до стягнення з відповідача підлягає пеня в розмірі 112 817 грн. 14 коп. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Водночас, з урахуванням встановленого судом факту порушення відповідачем договірних зобов'язань понад 30 днів, господарський суд вважає вимоги щодо стягнення штрафу в сумі 143 880 грн. 00 коп., а також неустойки в розмірі 49 746 грн. 00 коп., передбаченої угодою про неустойку від 23.04.2015р. № ЦУПП-03/0011/15-НУ, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Перевіркою розрахунку штрафу порушень умов ОСОБА_3 та чинного законодавства судом не встановлено.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 цього ж Кодексу визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, визначені договорами, майново-господарські зобов'язання перед позивачем з поставки замовленого позивачем товару, чим порушив умови укладених із позивачем ОСОБА_3 і Угоди, а також вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 112 817 грн. 14 коп. пені, 143 880 грн. 00 коп. штрафу, 49 746 грн. 00 коп. неустойки - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В решті позовних вимог слід відмовити.

Заперечення відповідача ґрунтуються у здебільшому на твердженні про неотримання електронного листа (рознарядки) від 10.09.2015р. № ЦУПП8/3891 та листа від 28.10.2015р. № ЦУПП8/4408, яким вказану рознарядку позивачем направлено поштою, оцінка яким надана господарським судом вище, а тому такі заперечення судом відхиляються.

Посилання відповідача на зміну позивачем в односторонньому порядку обсягу закупівлі без повідомлення постачальника судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються умовами п. 5.8 ОСОБА_3, яким визначається право покупця коригувати кількість продукції, яка відвантажується, в залежності від потреб покупця. При цьому, як зазначив позивач, він не мав наміру зменшувати обсяг закупівлі, а визначив кількість товару до відвантаження у рознарядці від 10.09.2015р. у відповідності із потребами на той час. До того ж умовами ОСОБА_3 не обмежена кількість рознарядок, що подається постачальнику в межах загальної кількості визначеної сторонами продукції для поставки за Специфікацією № 1.

Решта заперечень відповідача спростовується матеріалами справи або не впливає та не спростовує вищенаведеної правової оцінки матеріалів, обставин справи згідно з вимогами закону, тому відхиляється господарським судом.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Метенергомаш" (49000, м. Дніпро, пр. Кірова, б. 46, офіс 453/4, код ЄДРПОУ 38529093) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул.. Тверська, б. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії "Центр управління промисловістю" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03038, м. Київ, вул. Федорова, б. 32, код ЄДРПОУ 40081389) 112 817 грн. 14 коп. (сто дванадцять тисяч вісімсот сімнадцять грн. 14 коп.) пені, 143 880 грн. 00 коп. (сто сорок три тисячі вісімсот вісімдесят грн.. 00 коп.) штрафу, 49 746 грн. 00 коп. (сорок дев'ять тисяч сімсот сорок шість грн.. 00 коп.) неустойки, 4 596 грн. 65 коп. (чотири тисячі п'ятсот дев'яносто шість грн. 65 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання.

Суддя ОСОБА_4

Повне рішення складене - 15.02.17р.