Постанова

від 18.04.2017 по справі 904/10708/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2017 року Справа № 904/10708/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Березкіної О.В., Антоніка С.Г.

при секретарі судового засідання : Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 2599,2600 від 03.11.2016 р.

від відповідача: ОСОБА_2 , довіреністьб/н від 16.01.2017 р.;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Метенергомаш", м. Дніпро на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2017 року у справі №904/10708/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Метенергомаш", м. Дніпро

про стягнення 345 797 грн. 60 коп.,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою звернулось Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Метенергомаш" заборгованість в розмірі 345 797 грн. 60 коп., з яких: 152 171 грн. 60 коп. - пеня, 143 880 грн. 00 коп. - штраф, 49 746 грн. 00 коп. - неустойка, відповідно до умов договору поставки №ЦУПП-03/0011/15 від 23.04.2015р. та угоди про неустойку від 23.04.2015р. № ЦУПП-03/0011/15-НУ.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №ЦУПП-03/0011/15 від 23.04.2015р. та наданої на його виконання позивачем рознарядки від 10.09.2015р. в частині своєчасної поставки редукторів у кількості 36 одиниць у визначеній в рознарядці строки, що стало підставою нарахування позивачем пені та штрафу, відповідно до умов п. 7.2 ОСОБА_3 та неустойки, відповідно до умов угоди про неустойку від 23.04.2015р. № ЦУПП-03/0011/15-НУ.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2017 року у справі №904/10708/16 (головуючий суддя Рудь І.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Метенергомаш" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 112 817 грн. 14 коп. пені, 143 880 грн. 00 коп. штрафу, 49 746 грн. 00 коп. неустойки, 4 596 грн. 65 коп. витрат по сплаті судового збору, в решті позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що відповідачем неналежним чином виконано свої зобов'язання перед позивачем з поставки замовленого позивачем товару в частині своєчасної поставки редукторів у кількості 36 одиниць у визначеній в рознарядці строк, чим порушено умови укладених із позивачем ОСОБА_3 і Угоди.

Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Метенергомаш" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що при прийнятті рішення господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального та процесуального права.

Зазначає, що будь-яких належних та допустимих доказів направлення Позивачем Відповідачу листа № ЦУПП 8/3891 від 10.09.2015 р., в т.ч. його направлення та отримання саме 10.09.2015 року, як-то виходить із оскаржуваного судового рішення, електронною поштою Позивач суду не надав, а суд такий доказ не досліджував. Натомість надав перевагу та визнав як доказ у справі виключно твердження Позивача щодо взагалі направлення такого листа, але без визначення навіть дати, коли такий лист було начебто направлено.

Як не було надано до суду та не досліджено судом першої інстанції жодного доказу направлення Позивачем на адресу Відповідача листа № ЦУПП-8/4408 від 28.10.2015 р. іншими засобами поштового зв'язку.

Сам факт надання вищезазначених листів до суду не є правовою підставою для виникнення у Відповідача обов'язку щодо поставки 36 одиниць продукції 16.09.2015 року, тобто у дату, яку суд першої інстанції визнав як встановлену та підтверджену в належний спосіб дату початку порушення.

Таким чином, Відповідач вважає, що надані до суду лист № ЦУПП 8/3891 від 10.09.2015 року та лист № ЦУПП-8/4408 від 28.10.2015 року не є доказами направлення та отримання Відповідачем рознарядки на поставку продукції, оскільки такі листи ніколи Відповідачу не направлялись та не отримувались останнім, і відповідно у Відповідача не виник обов'язок щодо поставки товару.

Вважає, що Позивач в односторонньому порядку змінив умови договору, оскільки будь-яких документів, підписаних обома сторонами і направлених на зміну умов договору стосовно кількості товару, а також зміну строків поставки товару, в тому числі шляхом їх зміни при формуванні рознарядки, між сторонами даного договору не підписувалось.

Наполягає на тому, що поставки редукторів у загальній кількості 10 одиниць згідно видаткових накладних від 03.11.2015 року та 22.12.2015 року здійснені відповідачем на підставі усної домовленості між сторонами.

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" відзив на апеляційну скаргу не надало. У судовому засіданні представник Позивача просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні 18.04.2017 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом була оголошена вступна та резолютивна частина постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.

За результатами проведених конкурсних торгів, 23.04.2015 року між Державним підприємством «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Метенергомаш" (постачальник) було укладено договір поставки №ЦУПП-03/0011/15 (а.с. 10-13).

Відповідно до п.1.1 договору поставки постачальник зобов'язується у 2015 році поставити покупцеві продукцію, зазначену в Специфікації до ОСОБА_3, а покупець - прийняти й оплатити таку продукцію .

Згідно п.1.2 договору найменування (номенклатура, асортимент) продукції, кількість продукції: устаткування підіймальне та вантажне та частини до нього (редуктори) у кількості 40 штук.

Відповідно до п. 10.1 договору цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2015 року.

Згідно п. 3.1 договору ціна ОСОБА_3 становить 994 920,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 165 820,00 грн.

Відповідно до умов п. 4.1 ОСОБА_3 розрахунки проводяться шляхом: остаточний фінансовий розрахунок сторони здійснюють після підписання загального акту звірки, який складається і підписується сторонами після поставки продукції в асортименті, кількості та за цінами відповідно до Специфікації до ОСОБА_3. Перебіг строку оплати поставленої продукції починається після плину 30 банківських днів з моменту, вказаному у попередньому реченні. Покупець залишає за собою право здійснювати часткову оплату поставленої продукції до настання такого моменту.

На виконання умов ОСОБА_3 сторонами укладена Специфікація № 1 на постачання редукторів у 2015 році, яка є додатком № 1 до ОСОБА_3, якою визначена кількість продукції (40 штук редукторів), її ціна (994 920,00 грн.) та умови поставки (СРТ «Інкотермс» (редакція 2010р.)).

Пунктом 5.2. договору місце поставки продукції: поставка кар'єроуправлінням, згідно рознарядки покупця.

Відповідно до 5.3 договору постачальник здійснює поставку продукції автотранспортом (або залізничним транспортом загального користування) на умовах СРТ відповідно до вимог «Інкотермс» (редакції 2010р.), згідно рознарядки покупця.

Згідно п. 5.4 ОСОБА_3 у випадку недотримання терміну постачання, передбаченого п. 5.1 ОСОБА_3, рознарядка покупця може бути анульованою покупцем і у такому випадку не дає підстави для дозволу на поставку даної партії продукції на адресу, зазначену у рознарядці.

За умовами п. 5.8 ОСОБА_3 покупець залишає за собою право коригування кількості продукції, яка відвантажується, в залежності від потреб покупця.

За умовами п. 7.2 ОСОБА_3 у разі непоставки продукції постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,5% вартості не поставленої продукції за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф в розмірі 10% вказаної продукції.

З матеріалів справи вбачається, що 23.04.2015 року між сторонами було укладено угоду про неустойку № ЦУПП-03/0011/15-НУ (а.с.14).

Відповідно до п.1 Угоди у разі порушення своїх зобов'язань за договором поставки №ЦУПП-03/0011/15 від 23.04.2015р. постачальник зобов'язується сплатити замовнику грошову суму в розмірі 49 746,00 грн. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до п. 10 Угоди вона набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання зобов'язань постачальником згідно з ОСОБА_3.

Позивач наполягає на тому, що на виконання умов договору ним 10.09.2015 року електронною поштою було направлено на адресу відповідача рознарядку від 10.09.2015 року № ЦУПП8/3891, в якій, у зв'язку із виробничою необхідністю він просив відповідача відвантажити у вересні-жовтні редуктори у кількості 36 одиниць, згідно наданого переліку. Умови відвантаження: Знам'янське кар'єроуправління, 27444 с. Суботці Знам'янського району Кіровоградської області, Ж.д. код підприємства: 9748, ст.. Сахарна, Одеська залізниця, код станції: 413707.

Листом від 28.10.2015 року № ЦУПП8/4408, направленим на адресу відповідача поштою, позивач повторно направив відповідачу вказану вище рознарядку від 10.09.2015 року та просив прискорити її виконання.

На підтвердження цього Позивачем надано відповідні рознарядку від 10.09.2015 року № ЦУПП8/3891 та лист від 28.10.2015 року № ЦУПП8/4408 (а.с. 15, 16).

За видатковою накладною від 03.11.2015 року № РН-0000026 (5 одиниць редукторів на суму 84 480 грн. 00 коп.), та видатковою накладною від 22.12.2015 року № РН-0000033 (5 одиниць редукторів на суму 111 840 грн. 00 коп.) відповідачем поставлено позивачу редуктори у кількості 10 одиниць (а.с.17, 18).

Позивач стверджує, що відповідачем були порушені умови ОСОБА_3 та не виконана рознарядка покупця від 10.09.2015 року № ЦУПП8/3891 у повному обсязі та у визначені в ній строки, у зв'язку із чим позивачем нараховані до сплати відповідачу пеня із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування, у загальній сумі 152 171 грн. 60 коп. за період з 04.11.2015р. по 03.05.2016р. та штраф в розмірі 143 880 грн. 00 коп., що і є предметом спору.

Крім того, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов ОСОБА_3 позивач, із посиланням на умови угоди про неустойку від 23.04.2015р. № ЦУПП-03/0011/15-НУ, просить суд стягнути з відповідача визначену Угодою неустойку в розмірі 49 746 грн. 00 коп.

В порядку досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією від 29.06.2016р. № ЦУП-8/3377, в якій вимагав перерахувати на свій рахунок пеню в сумі 232 707 грн. 00 коп., штраф в розмірі 77 532 грн. 00 коп. та неустойку в сумі 49 746 грн. 00 коп. за невиконання зобов'язань за договором поставки від 23.04.2015р. №ЦУПП-03/0011/15 (а.с. 19).

Згідно відповіді відповідача від 20.07.2016р. № 20-07/01 претензію позивача відхилено (а.с. 20-23).

Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі ОСОБА_3 поставки товару, є господарськими зобов'язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

В силу ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.1 ОСОБА_3 сторони узгодили, що строк поставки продукції становить 5 календарних днів з моменту отримання рознарядки. Відвантаження постачальником продукції проводиться згідно рознарядки покупця.

Зі змісту вказаного пункту, а також пунктів 5.2, 5.3 ОСОБА_3 вбачається, що саме рознарядкою визначається умови поставки, місце та спосіб поставки, порядок відвантаження продукції тощо. При цьому, за умовами п. 5.8 ОСОБА_3 покупець залишає за собою право коригування кількості продукції, яка відвантажується, в залежності від потреб покупця.

Отже, обов'язок Відповідача поставити продукцію безпосередньо пов'язаний із моментом отримання відповідної рознарядки Позивача.

Лист від 10.09.2015 року № ЦУПП 8/3891, який містить перелік продукції та строки її поставки протягом вересня-жовтня 2015 р. Позивач вважає рознарядкою на поставку продукції.

На підтвердження тієї обставини справи, як направлення та отримання Відповідачем даного листа від 10.09.2015 року, Позивач зазначив в позовній заяві, що цей він направив Відповідачу електронною поштою.

Доводи відповідача про неотримання вищевказаної рознарядки та про неналежність електронних документів як доказів, господарський суд не взяв до уваги з посиланням на ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", відповідно до якої юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

За вказаних обставин, господарський суд прийшов до висновку, що позивач 10.09.2015 року направив на адресу відповідача електронною поштою рознарядку від 10.09.2015 року № ЦУПП8/3891, якою визначив кількість продукції, що повинна бути поставлена постачальником, умови та строки поставки, та з урахуванням умов п. 5.1 ОСОБА_3, обов'язок поставити визначену рознарядкою від 10.09.2015р. продукцію протягом 5 календарних днів виник у відповідача з моменту отримання вказаної рознарядки електронною поштою, однак станом на 15.09.2015р. (граничний строк поставки товару згідно рознарядки від 10.09.2015р.) визначена рознарядкою продукція відповідачем поставлена не була.

В той же час, колегія суддів не може погодитися з даним висновком господарського суду, з огляду на наступне.

Основні правові засади електронного документообігу, у тому числі в сфері договірних відносин, визначаються Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» .

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Згідно на ст. 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Статтею 11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу.

Якщо попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу не визначено порядок підтвердження факту одержання електронного документа, таке підтвердження може бути здійснено в будь-якому порядку автоматизованим чи іншим способом в електронній формі або у формі документа на папері. Зазначене підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження. У разі ненадходгкення до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги та констатує, що будь-яких належних та допустимих доказів направлення Позивачем Відповідачу листа № ЦУПП 8/3891 від 10.09.2015 р., в т.ч. його направлення та отримання саме 10.09.2015 року, як-то виходить із оскаржуваного судового рішення, електронною поштою Позивач суду не надав., а саме не надав доказів надходження авторові (Позивачу) повідомлення в електронній формі від адресата (Відповідача) про одержання цього електронного документа автора (рознарядки).

Більш того, ні до позовної заяви, ні згодом під час судового розгляду спору, Позивач не зміг надати суду відомості (докази) про те, на яку саме електронну адресу такий лист було направлено.

Оскільки ні в договорі, ні в будь-яких інших документах, підписаних сторонами, не передбачено взагалі можливості листування засобами електронного зв'язку (електронної пошти), в тому числі відсутня електронна адреса Відповідача, у судовому засіданні представник Позивача не зміг назвати електронну адресу, на яку Позивачем було відправлено рознарядку № ЦУПП 8/3891 від 10.09.2015 року, то колегія суддів прийшла до висновку, що Позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів отримання Відповідачем засобами електронного зв'язку (електронної пошти) відповідної рознарядки.

Господарський суд правильно не прийняв в якості належного доказу наданий позивачем лист від 28.10.2015р. № ЦУПП8/4408, оскільки доказів його фактичного направлення поштою на адресу відповідача матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, встановлені господарським судом обставини справи щодо відправлення Позивачем 10.09.2015 року на адресу відповідача електронною поштою рознарядки від 10.09.2015 року № ЦУПП8/3891, та отримання останньої Відповідачем, не підтверджені та не доведені матеріалами справи.

У зв'язку з чим, обов'язок Відповідача поставити визначену рознарядкою від 10.09.2015р. продукцію протягом 5 календарних днів у Відповідача не виник. Отже, відсутні й підстави для відповідальності Відповідача в частині своєчасної поставки редукторів у кількості 36 одиниць.

Оскільки предметом позову у даній справі є стягнення неустойки (пені та штрафу) за несвоєчасну поставку продукції, а обов'язок Відповідача поставити продукцію безпосередньо пов'язаний із моментом отримання відповідної рознарядки Позивача, то сам по собі факт поставки Відповідачем редукторів у загальній кількості 10 одиниць згідно видаткових накладних від 03.11.2015 року та 22.12.2015 року, не підтверджує, що поставка відбулася на виконання саме вищезазначеної рознарядки від 10.09.2015 року № ЦУПП8/3891, та, відповідно, взагалі факт отримання Відповідачем даної рознарядки.

Отже, вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій є безпідставним, такими, що не підтверджуються матеріалами справи, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на недоведених обставинах, що мали значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, і не відповідають в повній мірі обставинам справи, а також були зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, яке призвело до прийняття неправильного рішення (ч. 1 п. п. 2, 3 та 4 ст. 104 ГПК України), що є підставою для скасування такого рішення.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з мотивів, наведених відповідачем, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає повному скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, то судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України необхідно розподілити між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог та покласти на Позивача.

У зв'язку з чим з Позивача на користь Відповідача необхідно стягнути 5 705,66 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Метенергомаш", м. Дніпро - задовольнити .

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2017 року у справі № 904/10708/16 - скасувати повністю.

Прийняти нове рішення, яким в позові Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Метенергомаш" - відмовити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03038, м. Київ, вул. Федорова, 32, ЄДРПОУ 40081389) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Метенергомаш" (49000, м. Дніпро, пр-т Кірова, 46, оф. 453/4, ЄДРПОУ 38529093 ) 5 705,66 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Видачу наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 24.04.2017 року.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна

Суддя С.Г. Антонік