Ухвала

від 01.02.2017 по справі 7/386

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

01.02.2017Справа № 7/386

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМП ФІНАНС ГРУП"

про заміну стягувача у виконавчому провадженні та поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання

у справі №7/386 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг"

до Відкритого акціонерного товариства "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління"

про стягнення 1 614 598,78 грн. заборгованості

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від заявника: Сербіна О.В.- за довіреністю №1 від 10.01.2017 року;

від стягувача (позивача): не з'явилися;

від боржника (відповідача): не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14.02.2014 року на примусове виконання постанови Київського апеляційного господарського суду № 7/386 від 30.01.2014 року, яка набрала законної сили з 30.01.2014 року, Господарським судом міста Києва видано накази:

1) про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 2, код ЄДРПОУ: 04012922) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 67, код ЄДРПОУ: 32774741) 26 115 (двадцять шість тисяч сто п'ятнадцять), 58 грн. судового збору за подання позовної заяви;

2) про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 2, код ЄДРПОУ: 04012922) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 67, код ЄДРПОУ: 32774741) 1 305 779 ( один мільйон триста п'ять тисяч сімсот сімдесят дев'ять) грн.62 коп. заборгованості за лізинговими платежами.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМП ФІНАНС ГРУП" надійшла заява про заміну стягувача у виконавчому провадженні та поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.12.2016 року призначено розгляд заяви на 01.02.2017 року.

В судове засідання 01.02.2017 року представники боржника та стягувача не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, однак їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

В судовому засіданні 01.02.2017 року представник заявника підтримав заяву та просив суд її задовольнити.

Розглянувши подані матеріали заяви в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника заявника, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Виконання судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження". (Відповідна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду України № 6/408 від 05.10.2004 року).

У відповідності до ч. 1 ст. 25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зазначається, що статтею 25 Господарського процесуального кодексу України передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні. Процесуальне правонаступництво в розумінні цієї норми Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права.

У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

24.07.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ОЛІМП ФІНАНС ГРУП (далі по тексту - правонаступник, ТОВ ОЛІМП ФІНАНС ГРУП ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" (далі по тексту - стягувач, позивач по справі, ТОВ "Євро Лізинг") укладено Договір факторингу №18-ф/07 (далі по тексту - Договір факторингу), відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за Договором фінансового лізингу №294 від 22 травня 2007 року.

На підставі Договору факторингу ТОВ ОЛІМП ФІНАНС ГРУП набуло право вимоги до Відкритого акціонерного товариства "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" на суму 1 331 895 (один мільйон триста тридцять одна тисяча вісімсот дев'яносто п'ять) грн. 20 коп., яка включає суму заборгованості за наказами Господарського суду м. Києва від 14.02.2014р. у справі №7/386.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Такої ж позиції при гримується і Верховний Суд України, так за результатами розгляду справи №6-122цс13 Верховним Судом України висловлено правову позицію, яка полягає у тому, що відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, визначених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, на підставі Договору факторингу до ТОВ ОЛІМП ФІНАНС ГРУП від ТОВ "Євро Лізинг" перейшло право вимоги за наказами Господарського суду міста Києва від 14.02.2014 року №7/386.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також і інших випадках заміни особи у відносинах щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Як роз'яснено в ч. 2 п. 1.4 постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зазначеною статтею ГПК України передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, айв інших передбачених законом випадках, у тому числі, заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 ЦК України). У разі заміни кредитора в зобов'язанні не в повному обсязі (у подільному зобов'язанні; в разі передачі новому кредитору права на стягнення неустойки окремо від передачі прав вимоги за основним зобов'язанням тощо) новий кредитор є правонаступником первісного кредитора лише в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу відповідних прав якщо інше не встановлено договором або за законом (ст. 514 ЦК України); при цьому якщо правонаступником заявляються відповідні вимоги, то вважається, що позов подано кількома позивачами (ГПК України). Процесуальне правонаступництво в розумінні ст. 25 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої ст. 22 ГПК України стосовно прав сторін у судовому процесі.

Згідно з п. 6-1 постанови Пленуму ВГСУ Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України від 17.10.2012р. № 9, ГПК не передбачено порядку розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. Однак з огляду на приписи частини першої статті 25 цього Кодексу та частини п'ятої статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" розгляд відповідних заяв, поданих у справах зі спорів, що вирішувалися господарським судом, належить до повноважень названого суду. Відповідний розгляд здійснюється за загальними правилами позовного провадження у межах розглянутої судом справи з урахуванням особливостей щодо суб'єктного складу учасників процесу, передбачених згаданою нормою Закону України "Про виконавче провадження" (стягувач, боржник, державний виконавець, правонаступник стягувача або боржника).

Відповідно до п. 7 прикінцевих положень Закону України Про виконавче провадження (від 02.06.2016 № 1404-VIII) виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 8 Закону України Про виконавче провадження (від 21.04.1999 №606-XIV зі змінами та доповненнями) сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що до ТОВ ОЛІМП ФІНАНС ГРУП від ТОВ "Євро Лізинг" перейшло право вимоги за наказами Господарського суду міста Києва від 14.02.2014 року №7/386.

В інформаційному листі від 29.09.2009 року № 01-08/530 Вищий господарський суд України роз'яснив, що, враховуючи приписи ст. 25 ГПКУ та ч. 5 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження , заміна однієї зі сторін у виконавчому провадженні її правонаступником здійснюється господарським судом шляхом винесення відповідної ухвали. Новий наказ при цьому не видається.

За таких обставин, суд вважає необхідним відповідно до вимог ст. 25 ГПК України, ст. 8 Закону України Про виконавче провадження (від 21.04.1999 №606-XIV зі змінами та доповненнями) здійснити заміну сторони (стягувача), у виконавчому провадженні з виконання наказів Господарського суду міста Києва від 14.02.2014 року №7/386, з ТОВ "Євро Лізинг" на його правонаступника ТОВ ОЛІМП ФІНАНС ГРУП .

Згідно з ст. 119 ГПК України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.

Причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України

Частиною 1 ст. 53 ГПК України передбачено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Як вбачається з матеріалів справи, строк пред'явлення наказу до виконання сплинув 28.10.2015 року.

Проте, відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження від 21.04.1999 №606-XIV зі змінами та доповненнями).

В п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

З огляду на зазначене та враховуючи, що у суду відсутні докази виконання рішення Господарського суду по справі №7/386 від 30.01.2014 року, а судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.

Керуючись статтями 25, 86, 119 ГПК України, суд ,-

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМП ФІНАНС ГРУП" про заміну стягувача у виконавчому провадженні та поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання - задовольнити .

2. Здійснити заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні з виконання наказів Господарського суду міста Києва від 14.02.2014 року №7/386, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 67, код ЄДРПОУ: 32774741) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛІМП ФІНАНС ГРУП" (03113, м. Київ, ПРОВУЛОК АРТИЛЕРІЙСЬКИЙ, будинок 7 Б; код ЄДРПОУ 38545471).

3. Поновити строк пред'явлення наказів Господарського суду м. Києва №97/386 від 14.02.2014 року до виконання.

4. Визначити, що накази Господарського суду м. Києва №97/386 від 14.02.2014 року дійсні для пред'явлення до виконання до 01.02.2018 року.

Суддя М.М. Якименко