Ухвала

від 14.02.2017 по справі 5015/1482/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.02.2017 р. Справа№ 5015/1482/11

За скаргою: Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» , м. Львів

на дії (рішення) державного виконавця Сихівського ВДВС ГТУЮ у Львівській області Семена І.Р.

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» , м.Львів

до відповідача: Львівської обласної благодійної організації «Християнське милосердя» , м. Львів

про: стягнення 76 222,88 грн.

Суддя Ділай У.І.

Секретар Климишин Ю.О.

За участю представників:

Від скаржника: ОСОБА_1 - представник (Довіреність №119-4533/2 від 12.12.2016р.).

Від відповідача: не з'явився.

Від органу ДВС: ОСОБА_2 - головний державний виконавець відділу

Розглядається скарга Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» на дії (рішення) державного виконавця, в якій скаржник просить суд визнати дії та рішення державного виконавця Сихівського ВДВС ГТУЮ у Львівській області Семена І.Р. щодо повернення наказу №5015/1482/11 від 22.11.2011р. стягувачу без прийняття до виконання такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства та зобов'язати державного виконавця Сихівського ВДВС ГТУЮ у Львівській області Семена І.Р. прийняти до виконання наказ №5015/1482/11 від 22.11.2011р., винести постанову про відкриття виконавчого провадження та розпочати примусове виконання рішення на підставі вказаного виконавчого документа.

Ухвалою суду від 30.12.2016р. скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 31.01.2017р.

31.01.2017р. від Сихівського відділу ДВС м. Львів через канцелярію суду поступив Відзив (вх..№3871/17) на скаргу, в якому у задоволенні скарги ПАТ «Львівобленерго» Сихівський відділ ДВС просив відмовити.

Представник скаржника в судовому засіданні 31.01.2017р. просив скаргу задоволити.

Головний державний виконавець Сихівського відділу ДВС м. Львів в судовому засіданні 31.01.2017р. заперечив проти задоволення скарги, з підстав зазначених у відзиві, надав суду усні пояснення.

Відповідач (боржник) явки повноважного представника в судове засідання 31.01.2017р. не забезпечив.

Ухвалою суду від 31.01.2017р. розгляд скарги відкладено на 14.02.2017р.

Представник скаржника в судовому засіданні 14.02.2017р. просив скаргу задоволити.

Головний державний виконавець Сихівського відділу ДВС м. Львів в судовому засіданні 14.02.2017р. заперечив проти задоволення скарги.

Відповідач (боржник) явки повноважного представника в судове засідання 14.02.2017р. не забезпечив.

Заслухавши пояснення представників, розглянувши скаргу та матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Львівської області від 08.11.2011р. у справі № 5015/1482/11 позовні вимоги задоволено, стягнуто з Львівської обласної благодійної організації «Християнське милосердя» на користь ВАТ «Львівобленерго» 76 222,88 грн. недоврахованої електричної енергії; 762,22 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішення 22.11.2011р. господарським судом Львівської області видано наказ про примусове виконання рішення.

29.11.2016р. у Сихівський ВДВС м. Львова надійшла заява стягувача ПАТ Львівобленерго про примусове виконання наказу № 5015/1482/11 від 22.11.2011р. про стягнення з Львівської обласної благодійної організації Християнське Милосердя 77221,10 грн.

23 грудня 2016 року на адресу ПАТ Львівобленерго надійшло повідомлення ВП № 53091172 від 19 грудня 2016 року про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання. Підставою для відмови у прийнятті заяви стягувача про примусове виконання рішення та відкритті виконавчого провадження за наказом господарського суду Львівської області № 5015/1482/11 від 22.11.2011р. є відсутність підтверджуючих документів про сплату авансового внеску.

На думку стягувача, сплата авансового внеску, передбаченого п. 2 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року є обов'язковою за умови пред'явлення виконавчого документа до виконання вперше.

При цьому, як зазначив стягувач, наказ господарського суду Львівської області № 5015/1482/11 від 22.11.2011р. перебував на виконанні у Сихівському відділі ДВС з січня 2012 року. За цей час будь-які оплати на погашення заборгованості відсутні, а наказ неодноразово повертався державним виконавцем стягувачу з підстав, передбачених передбачених п. 2 ч. 1 ст. 47 та ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. та повторно пред'являвся стягувачем до виконання.

За твердженням стягувача, підстави для закінчення виконавчого провадження, передбачені ст. 49 Закону № 606-XIV від 21.04.1999р. таст. 39 Закону № 1404-VIII від 02.06.2016р. у даному випадку відсутні. Отже, оскаржувані дії та рішення державного виконавця є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України. У зв'язку із цим, державний виконавець, на думку стягувача, зобов'язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу № 5015/1482/11 від 22.11.2011р. і здійснювати виконавчі дії за повторною заявою стягувача без сплати останнім авансового внеску.

Державний виконавець не погодився із твердженнями стягувача та зазначив наступне.

У ст. 26 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016р. чітко встановлено перелік стягувачів, які звільняються від сплати авансового внеску.

Оскільки, ПАТ Львівобленерго не відносяться до жодної з категорій, передбачених ст. 26 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016р., державним виконавцем застосовано вимоги п. 8 ч. 4 ст. 4 ЗУ Про виконавче провадження , а саме, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим.

Водночас, державний виконавець звернув увагу, що на момент вступу в законну силу Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016р. (05 жовтня 2016 року) виконавчий документ не перебував па виконанні і був скерований до виконання у Сихівський ВДВС м. Львів 29.11.2016 року на підставі діючого на той момент Закону від 02.06.2016р. Відтак, державний виконавець вважає правомірним застосування вимог п.8 ч.4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016р., оскільки п 6. Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положень стосується виключно виконавчих проваджень, які на момент вступу в законну силу Закону Про виконавче провадження від 02.06.2016р. перебували на виконанні у відділах ДВС.

При прийнятті ухвали суд виходить з наступного.

У відповідності до положення ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Матеріали справи свідчать про те, що боржником у добровільному порядку не виконано рішення суду, стягувач неодноразово звертався до виконавчої служби із заявами про відкриття виконавчого провадження. Наказ повертався державним виконавцем стягувачу з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 47 та ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними).

Проте, звернувшись до ВДВС у листопаді 2016 році, стягувач отримав повідомлення ВП № 53091172 від 19 грудня 2016 року про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання. Підставою для відмови у прийнятті заяви стягувача про примусове виконання рішення та відкритті виконавчого провадження за наказом господарського суду Львівської області № 5015/1482/11 від 22.11.2011р. є відсутність підтверджуючих документів про сплату авансового внеску.

Відповідно до частини 2 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016р., до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Як зазначено у п. 6 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положень Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016р., рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, станом на дату набрання ЗакономУкраїни Про виконавче провадження від 02.06.2016р. законної сили - 05 жовтня 2016 року - наказ від 22.11.2011р. у справі № 5015/1482/11 не перебував на виконанні у органах державної виконавчої служби. Стягувач повторно звернувся із заявою про примусове виконання рішення, направивши її за допомогою поштового зв'язку 07.12.2016р.

Твердження ПАТ Львівобленерго про те, що виконавчий документ, який перебував на виконанні до набрання чинності цим Законом, тобто до 05 жовтня 2016 року, повинен виконуватися органами державної виконавчої служби до настання підстав для завершення виконавчого провадження, та про те, що підстави для закінчення виконавчого провадження, передбачені ст. 49 Закону № 606-XIV від 21.04.1999р. та ст. 39 Закону № 1404-VIII від 02.06.2016р. у даному випадку відсутні, судом не приймаються, оскільки, під поняттям завершення виконавчого провадження слід розуміти винесення такої постанови органом державної виконавчої служби, якою припиняється можливість вчинення державним виконавцем виконавчих дій, передбачених Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016р. При цьому, постанова про повернення виконавчого документа від 25.12.2013р. на підставі ст. 47 Закону Про виконавче провадження від 21.04.1999р. і є завершенням виконавчого провадження.

У період з вересня 2016 року по листопад 2016 року рішення у цій справі від 08.11.2011р. не виконувалося відділом ДВС (не перебувало на виконанні у відділу ДВС, відкритого виконавчого провадження у відділі ДВС не було, виконавчі дії за ним не здійснювались, попереднє виконавче провадження було завершене).

Водночас, суд звертає увагу, що згідно із ч.2 ст.26 України Про виконавче провадження від 02.06.2016р., сплата авансового внеску є обов'язковою при кожному пред'явленні виконавчого документа до виконання, а не лише за умови пред'явлення виконавчого документа до виконання вперше, як стверджує позивач.

Враховуючи наведене вище суд погоджується з доводами ДВС викладеними у відзиві та прийшов до висновку, що повідомлення ВП № 53091172 від 19 грудня 2016 року про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання прийнято правомірно та з дотриманням вимог Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016р.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє (п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» ).

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, господарський суд

У Х В А Л И В:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» у справі № 5015/1482/11 відхилити.

Суддя Ділай У.І.