Рішення

від 14.02.2017 по справі 917/2006/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2017 р. Справа № 917/2006/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стен-плюс", вул. Шевченка, 37, м. Дніпро, 49000

до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод", проїзд Ярославський, 8, м. Кременчук, Полтавська область,39611

про стягнення 4 663 672, 40грн. заборгованості за договором № 106 від 01.06.2012 року

суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, ордер ДП №49/000028 від 12.08.2016 року

від відповідача: ОСОБА_2 дов. №22-14-337 від 27.12.2016 року

За клопотанням позивача здійснювалась технічна фіксація судового процесу.

В судовому засіданні 14.02.2017 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 ГПК України та повідомив дату складення повного тексту рішення.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 4 663 672, 40 грн. заборгованості за договором №106 від 01.06.2012 року, а саме: 3465753,44 грн. - заборгованість за поставлений товар, 336595,32 грн. - інфляційні збитки, 71877,73 грн. - 3% річних, 789445,91 грн. - пеня.

19.01.2017 року від позивача до суду надійшло клопотання про витребування доказів (арк. с. 134-137). До клопотання позивач додав копію адвокатського запиту, копію відповіді на адвокатський запит, копію листа, копію заяви від 26.12.2016 року, копію ордеру та свідоцтва (арк. с. 138-146).

Суд ухвалою від 19.01.2016 року задовольнив клопотання позивача про витребування доказів та витребував у Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" наступну інформацію: Чи обліковуються в штаті підприємства Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький колісний завод" (Код ЄДРПОУ 00231610 ОСОБА_1: 39611 Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Ярославський, буд. 8) наступні працівники: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8. Вказати дати укладення трудових договорів з вищевказаними особами, вказати займані ними посади в Публічному акціонерному товаристві "Кременчуцький колісний завод", визначити їх посадові обов'язки та загальний період їх роботи на підприємстві. Вказати дати звільнення даних працівників з підприємства. витребував у Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" для огляду оригінали всіх первинних документів: (Видаткова накладна №1103 від 11.03.2016 року, рахунок-фактура №1103 від 11.03.2016 року, ТТН №1103 від 11.03.2016 року); Видаткова накладна №1403 від 14.03.2016 року, рахунок-фактура №1403 від 14.03.2016 року, ТТН №1403 від 14.03.2016 року); Видаткова накладна №1503 від 15.03.2016 року, рахунок-фактура №1503 від 15.03.2016 року, ТТН №1503 від 15.03.2016 року); Видаткова накладна №04041 від 04.04.2016 року, рахунок-фактура №04041 від 04.04.2016 року, ТТН №04041 від 04.04.2016 року); Видаткова накладна №04042 від 04.04.2016 року, рахунок-фактура №04042 від 04.04.2016 року, ТТН №04042 від 04.04.2016 року); Видаткова накладна №04043 від 04.04.2016 року, рахунок-фактура №04043 від 04.04.2016 року, ТТН №04042 від 04.04.2016 року); Видаткова накладна №0504 від 05.04.2016 року, рахунок-фактура №0504 від 05.04.2016 року, ТТН №0504 від 05.04.2016 року); Видаткова накладна №06041 від 06.04.2016 року, рахунок-фактура №06041 від 06.04.2016 року, ТТН №06041 від 06.04.2016 року); Видаткова накладна №06042 від 06.04.2016 року, рахунок-фактура №06042 від 06.04.2016 року, ТТН №06042 від 06.04.2016 року), відносно прийняття ПАТ "Кременчуцький колісний завод" поставленого від ТОВ СТЕН-ПЛЮС товару за Договором №106 від: 01.06.2012 року, а належним чином посвідчені копії наведених документів залучити до матеріалів справи. Витребував від Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" роздруковані дані обліку системи 1С або іншої системи обліку Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод"" оборотно-сальдову відомість з розкриттям інформації по рахунках 20, 28, 63 (постачання матеріалів, послуг, розрахунки з контрагентами) стосовно господарських взаємовідносин з ТОВ СТЕН-ПЛЮС . Роздрук даних обліку системи 1С або іншої системи обліку повинен бути засвідченим належним чином: мати підписи директора та головного бухгалтера та скріплені печаткою підприємства; належним чином та належної якості завірені роздруковані дані надати для долучення до матеріалів справи. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький колісний завод" надати витребувані докази та інформацію до 08.02.2017 року. В разі неможливості надати витребувані докази чи їх відсутності письмово повідомити про це суд із зазначенням причин (арк. с. 149-151).

Відповідач неналежним чином виконав вимоги суду, вказані в ухвалі про витребування доказів, документи надані відповідачем не в повному обсязі, а подані Публічним акціонерним товариством "Кременчуцький колісний завод" до справи копії видаткової накладної №04041 від 04.04.2016 року, видаткової накладної №04042 від 04.04.2016 року, видаткової накладної №04043 від 04.04.2016 року, видаткової накладної №0504 від 05.04.2016 року, видаткової накладної №06041 від 06.04.2016 року, видаткової накладної №06042 від 06.04.2016 року, видаткової накладної №0704 від 07.04.2016 року не містять підпису та відтиску печатки ТОВ СТЕН-ПЛЮС та за змістом відрізняються від досліджених судом оригіналів документів з тими ж датами та номерами.

Витребуваний судом роздрук даних обліку системи 1С або іншої системи обліку оборотно-сальдову відомість з розкриттям інформації по рахунках 20, 28, 63 (постачання матеріалів, послуг, розрахунки з контрагентами) стосовно господарських взаємовідносин з ТОВ СТЕН-ПЛЮС суду Публічним акціонерним товариством "Кременчуцький колісний завод" не подано без пояснення причин такого не подання.

07.02.2017 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (арк. с. 153-157), в якому відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на припинення дії договору №106 від 01.06.2012 року. Також відповідач вказує на те, що накладні на поставку металопрокату не підписані з боку отримувача металопрокату уповноваженою на те особою та не скріплені печаткою підприємства відповідача; товаротранспортні накладні мають незаповнені графи; не вказана загальна сума, на яку відпущено вантаж; немає даних про супровідні документи на вантаж (видаткові накладні, сертифікати відповідності); відсутність довіреності вантажоодержувача, яка надавала б право приймати вантаж. Крім того, відповідач вказує, що до кола повноважень ОСОБА_5 не входило отримання товарно - матеріальних цінностей від постачальників.

14.02.2017 року від позивача до суду надійшли пояснення по справі (арк. с. 220-224).

14.02.2017 року від відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження по справі №917/2006/16 до набрання законної сили рішенням суду у справі №917/1815/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стен-плюс" про внесення змін до договору №106 від 01.06.2012 року. До даного клопотання відповідачем додано копію ухвали господарського суду Полтавської області про порушення провадження у справі №917/1815/16 від 27.01.3027 року та довідку від 13.02.2017 року (арк. с. 216-219).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав своє клопотання про зупинення провадження у справі №917/2006/16 до набрання законної сили рішенням суду у справі №917/1815/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стен-плюс" про внесення змін до договору №106 від 01.06.2012 року. В обґрунтування даного клопотання представник відповідача посилався на те, що предметом позову по справі №917/1815/16 є внесення змін до того самого договору, на підставі якого позивач заявляє вимогу про стягнення заборгованості з відповідача по справі №917/2006/16. У разі задоволення позовну про внесення змін у договір, який є предметом позову у справі №917/2006/16 істотно зміняться або взагалі будуть відсутні підстави для задоволення позову по справі №917/2006/16.

Представник позивача проти задоволення даного клопотання заперечував.

Суд відмовляє в задоволенні даного клопотання керуючись наступним.

Згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, про що виносить ухвалу.

Зазначена норма визначає сукупність обставин, за наявністю яких суддя зобов'язаний зупинити провадження у справі. За змістом вказаної для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку з'ясовує як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом і чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Наявність одночасно двох цих обставин є необхідною процесуальною підставою для застосування ч. 1 ст. 79 ГПК України.

У п. 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 3 і 4 ст. 35 ГПК України).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду позовних вимог є стягнення заборгованості за договором №106 від 01.06.2012 року.

Відповідачем в клопотанні не зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при вирішенні даної справи та яким чином встановлені в іншій справі обставини впливають на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі, виходячи із предмету, підстав позову.

В судовому засіданні представник відповідача визнав факт прийняття відповідачем металопродукції від позивача за накладними, які є предметом позову в даній справі та надав відносно цього пояснення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив :

01.06.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стен-Плюс" (позивач, продавець) та Публічним акціонерним товариством "Кременчуцький колісний завод" (відповідач, покупець) було укладено договір №106 (арк. с. 36-38).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець взяв на себе зобов'язання поставити, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити металопродукцію по кількості та якості.

Найменування металопродукції, кількість, ціна, сума поставки, її якісні характеристики, поставка яких буде здійснюватися у відповідності з цим договором, вказуються в специфікаціях або рахунках - фактурах, які є невід'ємною частиною договору (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 1.3 договору порядок оплати: 100% по факту поставки протягом 5 (п'яти) банківських днів на розрахунковий рахунок продавця на підставі рахунку.

Поставка металопродукції здійснюється протягом дії договору в строки, обумовлені і погоджені сторонами в специфікації (п. 3.1 договору).

Відповідно до 7.1. договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що матеріалами справи підтверджено, що дія договору поставки №106 від 01.06.2012 року була пролонгована до 31.12.2016 року. ОСОБА_9 про припинення дії договору поставки №106 від 01.06.2012 року сторони не робили, заперечень проти поставки та прийняття товару в спірний період не заявлено. Так, на виконання умов договору №106 позивач за період з 2012 року по 2016 рік (включно) поставив відповідачу металопродукцію на загальну суму 41 256 454,38 грн., також загальний обсяг поставки товару згідно договору №106 від 01.06.2012 року знайшов своє відображення в аудиторському дослідженні від 18.11.2016 року та не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами.

За поставлену металопродукцію відповідачем сплачено 37 160 306,50 грн., що підтверджується випискою по рахунку №26001000079844 за весь період поставки металопродукції (арк. с. 68-102).

Пунктом 4.6. договору передбачено обов'язковість досудового (претензійного) порядку врегулювання спорів.

Враховуючи зазначені вище положення договору №106 від 01.06.2016 позивач 20.05.2016 направив ПАТ Кременчуцький колісний завод Претензію №1 стосовно наявної заборгованості з вимогою перерахувати суму боргу за поставлений ТОВ СТЕН-ПЛЮС у розмірі 4 096 147,98 грн.

Позивачем отримано відповідь №22-28-2-140-1853 від 21.06.2016 на зазначену вище Претензію, у якій повідомлено, що претензія не може бути розглянута оскільки, ТОВ Стен-Плюс" не надано розрахунку та документів, що його підтверджують.

Враховуючи скрутне фінансове становище та неможливість здійснити оплату судового збору у розмірі, достатньому для звернення до суду з позовною вимогою щодо стягнення усієї суми заборгованості в сумі 4 096 147,88 грн., позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за поставлену металопродукцію у розмірі 454308,48 грн. Рішенням господарського суду Полтавської області від 28.11.2016 року по справі №917/1456/16 вимоги позивача про стягнення з відповідача 4 096 147,88 грн. заборгованості за договором №106 від 01.06.2012 року були задоволені повністю (арк. с. 106-110).

Також на підтвердження позовних вимог позивачем разом з письмовими поясненнями надано суду дослідження аудитора від 18.11.2016 року (роз'яснення спеціаліста) з фінансово - господарських правовідносин та стану рахунків ТОВ" Стен Плюс" із ПАТ "Кременчуцький колісний завод" за період з 01.06.2012 року по 30.04.2016 року (арк. с. 229-237), в яких вказано, що аудитори досліджували переліки поставленого металопрокату на ПАТ КрКЗ від ТОВ Стен-Плюс та супровідних документів до нього з червня 2012 року по квітень 2016 року включно та переліки наданих послуг по поставці металопрокату. Згідно змісту наданих переліків по поставленому металопрокату, всі документи надані у повному обсязі, зауважень до документів та металопрокату у ПАТ КрКЗ немає. Згідно змісту наданих переліків послуг по поставленому металопрокату, слідує, що зауважень до виконаних рейсів і комплектності пакету документів у ПАТ КрКЗ для оплати немає.

В рамках даної справи позивач просить суд стягнути з відповідача 3 465 753,44 грн. заборгованості за поставлену відповідачу металопродукцію по договору №106 від 01.06.2012 року. На підтвердження факту поставки та прийняття відповідачем металопродукції в сумі 3465753,44 грн. позивач надав суду підписані сторонами видаткові накладні №1103 від 11.03.2016 року, №1403 від 14.03.2016 року, №1503 від 15.03.2016 року, №04041 від 04.04.2016 року, №04042 від 04.04.2016 року, №04043 від 04.04.2016 року, №0504 від 05.04.2016 року, №06041 від 06.04.2016 року, №06042 від 06.04.2016 року (арк. с. 43,46,49,52,55,57,60,63,66); товарно-транспортні накладні №1103 від 11.03.2016 року, №1403 від 14.03.2016 року, №1503 від 15.03.2016 року, №04041 від 04.04.2016 року, №04042 від 04.04.2016 року, №04043 від 04.04.2016 року, №0504 від 05.04.2016 року, №06041 від 06.04.2016 року, №06042 від 06.04.2016 року (арк. с. 44,47,50,53,58,61,64,67,); виставлені позивачем відповідачу рахунки фактури №1103 від 11.03.2016 року, №1403 від 14.03.2016 року, №1503 від 15.03.2016 року, №04041 від 04.04.2016 року, №04042 від 04.04.2016 року, №04043 від 04.04.2016 року, №0504 від 05.04.2016 року, №06041 від 06.04.2016 року, №06041 від 06.04.2016 року, №06042 від 06.04.2016 року (арк. с. 42,45,48,51,54,56,59,62,65) та переліки поставленого металопрокату на позивачем відповідачу (арк. с. 40-41).

Також позивачем на підставі п. 4.7. договору та ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу:

- 3% річних в сумі 71 877,73 грн. за періоди: з 17.03.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №1103 від 11.03.2016 року); 21.03.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №1403 від 14.03.2016 року); 22.03.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №1503 від 15.03.2016 року); 11.04.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №04041 від 04.04.2016 року); 11.04.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №04042 від 04.04.2016 року); 11.04.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №04043 від 04.04.2016 року); 12.04.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №0504 від 05.04.2016 року); 13.04.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №06041 від 06.04.2016 року); 13.04.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №06042 від 06.04.2016 року);

- інфляційні в сумі 336 595,32 грн. за періоди: з 17.03.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №1103 від 11.03.2016 року); 21.03.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №1403 від 14.03.2016 року); 22.03.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №1503 від 15.03.2016 року); 11.04.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №04041 від 04.04.2016 року); 11.04.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №04042 від 04.04.2016 року); 11.04.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №04043 від 04.04.2016 року); 12.04.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №0504 від 05.04.2016 року); 13.04.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №06041 від 06.04.2016 року); 13.04.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №06042 від 06.04.2016 року);

- пеню в сумі 789 445,91 грн. за періоди: з 17.03.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №1103 від 11.03.2016 року); 21.03.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №1403 від 14.03.2016 року); 22.03.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №1503 від 15.03.2016 року); 11.04.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №04041 від 04.04.2016 року); 11.04.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №04042 від 04.04.2016 року); 11.04.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №04043 від 04.04.2016 року); 12.04.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №0504 від 05.04.2016 року); 13.04.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №06041 від 06.04.2016 року); 13.04.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №06042 від 06.04.2016 року) (розрахунки арк. с. 28-29).

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли правовідносини з договору поставки.

Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частина друга ст. 712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред'явлення позову та розгляду справи, відповідач свої зобов'язання за договором №106 в сумі 3 465 753,44 грн. не виконав.

Судом встановлено, що факт поставки ТОВ "Стен-Плюс" та прийняття ПАТ "Кременчуцький колісний завод" металопродукції підтверджується наступними документами: (Видаткова накладна №1103 від 11.03.2016 року, рахунок-фактура №1103 від 11.03.2016 року, ТТН №1103 від 11.03.2016 року); Видаткова накладна №1403 від 14.03.2016 року, рахунок-фактура №1403 від 14.03.2016 року, ТТН №1403 від 14.03.2016 року); Видаткова накладна №1503 від 15.03.2016 року, рахунок-фактура №1503 від 15.03.2016 року, ТТН №1503 від 15.03.2016 року); Видаткова накладна №04041 від 04.04.2016 року, рахунок-фактура №04041 від 04.04.2016 року, ТТН №04041 від 04.04.2016 року); Видаткова накладна №04042 від 04.04.2016 року, рахунок-фактура №04042 від 04.04.2016 року, ТТН №04042 від 04.04.2016 року); Видаткова накладна №04043 від 04.04.2016 року, рахунок-фактура №04043 від 04.04.2016 року, ТТН №04042 від 04.04.2016 року); Видаткова накладна №0504 від 05.04.2016 року, рахунок-фактура №0504 від 05.04.2016 року, ТТН №0504 від 05.04.2016 року); Видаткова накладна №06041 від 06.04.2016 року, рахунок-фактура №06041 від 06.04.2016 року, ТТН №06041 від 06.04.2016 року); Видаткова накладна №06042 від 06.04.2016 року, рахунок-фактура №06042 від 06.04.2016 року, ТТН №06042 від 06.04.2016 року), відносно прийняття ПАТ "Кременчуцький колісний завод" поставленого від ТОВ СТЕН-ПЛЮС товару за Договором №106 від: 01.06.2012 року та Переліки поставленого металопрокату на ПАТ КрКЗ від ТОВ "Стен-Плюс" за березень та квітень 2016 року, в яких зазначено, що всі документи надані в повному обсязі, зауважень до документів і металопрокату немає.

Також факт отримання товару (металопрокату) по вище переліченим накладним відповідачем визнається (представник визнав в судовому засіданні).

Крім того, з наданого позивачем дослідження аудитора від 18.11.2016 року (роз'яснення спеціаліста) з фінансово - господарських правовідносин та стану рахунків ТОВ "Стен Плюс" із ПАТ "Кременчуцький колісний завод" за період з 01.06.2012 року по 30.04.2016 року (арк. с. 229-237) вбачається, що аудитори досліджували переліки поставленого металопрокату на ПАТ КрКЗ від ТОВ Стен-Плюс та супровідних документів до нього з червня 2012 року по квітень 2016 року включно та переліки наданих послуг по поставці металопрокату. Згідно змісту наданих переліків по поставленому металопрокату, всі документи надані у повному обсязі, зауважень до документів та металопрокату у ПАТ КрКЗ немає. Згідно змісту наданих переліків послуг по поставленому металопрокату, слідує, що зауважень до виконаних рейсів і комплектності пакету документів у ПАТ КрКЗ для оплати немає.

Виходячи зі змісту дослідження аудитором було досліджено матеріали - первинні документи, аналітичні дані обліку та іншу допоміжну документацію, що стосується фінансово-господарських відносин між ТОВ СТЕН-ПЛЮС та ПАТ КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ КОЛІСНИЙ ЗАВОД за період з 01.06.2012 року по квітень 2016 року включно та надано відповіді на поставлені питання:

- заборгованість Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" (Код ЄДРПОУ 00231610) за поставлену Товариством з обмеженою відповідальністю "СТЕН-ПЛЮС" (Код ЄДРПОУ 31017460) підприємству Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький колісний завод" (Код ЄДРПОУ 00231610) металопродукцію за договором №106 від 01.06.2012 року станом на 10.10.2016 року у сумі 4 096 145,38 грн. (чотири мільйони дев'яносто шість тисяч сто сорок п'ять гривень 38 копійки) підтверджується документально, період виникнення - перше півріччя 2016 року;

- заборгованість Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" (Код ЄДРПОУ 00231610) за послуги перевезення Товариством з обмеженою відповідальністю "СТЕН-ПЛЮС" (Код ЄДРПОУ 31017460) підприємству Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький колісний завод" (Код ЄДРПОУ 00231610) металопродукції за договором №106 від 01.06.2012 року станом на 10.10.2016 року у сумі 169 100,00 грн. (сто шістдесят дев'ять тисяч сто гривень 00 копійок), що виникла за період з 16.11.2015 по 07.04.2016 р., підтверджується документально.

Згідно частини 1 статті 43 ГПКУ господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Надане позивачем дослідження аудитора від 18.11.2016 року з фінансово-господарських взаємовідносин та стану розрахунків ТОВ СТЕН-ПЛЮС та ПАТ "Кременчуцький колісний завод" за період з 01.06.2012 р. по 30.04.2016 р. суд визнає належними та допустимими доказами по справі в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов'язань з боку відповідача щодо оплати вартості поставленої металопродукції, і позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на припинення дії договору №106 від 01.06.2012 відхиляється судом, доводи відповідача суперечать обставинам виконання договору, в клопотанні від 13.02.2017 року №22-28-2-30 відповідач вказує про ініціювання ним позову про внесення змін до договору №106 від 01.06.2012 в 2016 році, і в письмових поясненнях у справі №917/1815/16 ПАТ КрКЗ зазначає про врегулювання поставок в березні - квітні 2016 року положеннями договору поставки №106 від 01.06.2012 року.

Суд бере до уваги беззаперечне прийняття відповідачем металопродукції за договором №106 від 01.06.2012 року, яке відбувалося протягом 2012-2016 років; здійснювалася часткова оплата відповідачем металопродукції з посиланням на договір №106 від 01.06.2012 протягом 2012-2016 років; відсутність додаткових угод сторін чи заяв відповідача про розірвання або припинення дії договору поставки № 106 від 01.06.2012 року.

З огляду на зазначене у суду відсутні підстави вважати, що поставка металопродукції за дослідженими судом видатковими накладними була позадоговірною.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що дія договору поставки №106 від 01.06.2012 року була пролонгована до 31.12.2016 року. ОСОБА_9 про припинення дії договору поставки №106 від 01.06.2012 року сторони не робили, заперечень проти поставки та прийняття товару в спірний період не заявлено.

Таким чином, відповідач підписавши договір №106 від 01.06.2012 року, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні взяв на себе зобов'язання з оплати товару.

Доказів оплати за переліченими позивачем накладними відповідачем суду не подано, позовні вимоги не спростовано належними та допустимими доказами.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 789 445,91 грн. пені за прострочення зобов'язання з оплати за поставлений товар згідно договору №106 від 01.06.2012 року в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суму заборгованості за періоди: з 17.03.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №1103 від 11.03.2016 року); 21.03.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №1403 від 14.03.2016 року); 22.03.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №1503 від 15.03.2016 року); 11.04.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №04041 від 04.04.2016 року); 11.04.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №04042 від 04.04.2016 року); 11.04.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №04043 від 04.04.2016 року); 12.04.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №0504 від 05.04.2016 року); 13.04.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №06041 від 06.04.2016 року); 13.04.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №06042 від 06.04.2016 року) на підставі п. 4.7 договору.

Суд відмовляє в задоволенні даних вимог виходячи з наступного.

Згідно ст.230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до приписів ст. 549 ЦК України пенею, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас, суд звертає увагу на те, що оскільки пеня, відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, є одним із видом неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання, то такий правочин, у відповідності до ч.1 ст.547 ЦК України, належить вчиняти у письмовій формі.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.2.1 Постанови №14 від 17.12.2013р. роз'яснено, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Пунктом 4.7 договору №106 від 01.06.2012 року сторони погодили, що при порушенні умов цього договору застосовуються штрафні санкції і оперативно-господарські санкції, передбачені главою 26 Господарського кодексу України. Однак саме по собі посилання у пункті 4.7 договору на розділ 26 ГК України не покладає на відповідача обов'язок сплачувати пеню при порушенні зобов'язання з оплати поставленого за договором товару в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за відсутності письмового погодження у договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вище викладеного позивачем нараховано відповідачу:

- 3% річних в сумі 71 877,73 грн. за періоди: з 17.03.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №1103 від 11.03.2016 року); 21.03.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №1403 від 14.03.2016 року); 22.03.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №1503 від 15.03.2016 року); 11.04.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №04041 від 04.04.2016 року); 11.04.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №04042 від 04.04.2016 року); 11.04.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №04043 від 04.04.2016 року); 12.04.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №0504 від 05.04.2016 року); 13.04.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №06041 від 06.04.2016 року); 13.04.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №06042 від 06.04.2016 року);

- інфляційні в сумі 336 595,32 грн. за періоди: з 17.03.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №1103 від 11.03.2016 року); 21.03.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №1403 від 14.03.2016 року); 22.03.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №1503 від 15.03.2016 року); 11.04.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №04041 від 04.04.2016 року); 11.04.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №04042 від 04.04.2016 року); 11.04.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №04043 від 04.04.2016 року); 12.04.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №0504 від 05.04.2016 року); 13.04.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №06041 від 06.04.2016 року); 13.04.2016 року - 13.12.2016 року (за поставлений товар по видатковій накладній №06042 від 06.04.2016 року);

Перевіряючи розмір заявлених позивачем до стягнення 3% річних та інфляційних, суд звертає увагу на наступне.

При нарахуванні 3% річних та інфляційних позивачем невірно визначено початок перебігу строку прострочення.

В пункті 1.3 договору сторони погодили, порядок оплати: 100% по факту поставки протягом 5 (п'яти) банківських днів на розрахунковий рахунок продавця на підставі рахунку.

Згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

З урахуванням вищевикладеного за перерахунком, здійсненим судом за допомогою калькулятору "ЛІГА: ОСОБА_9 9.1.3", до стягнення підлягає 3% річних в сумі 71574,60 грн. та інфляційні в сумі 336595,32 грн.

Відносно посилань у відзиві на позов про відсутність довіреності у працівника підприємства ОСОБА_5, яка надавала б право приймати вантаж, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 8 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99, довіреність на отримання цінностей видається на строк не більше 10 днів і є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначений перелік та кількість цінностей.

З огляду на положення ст. 692 Цивільного кодексу України, ОСОБА_9 України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Інструкцію відсутність довіреності за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію.

Зазначеної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 29.04.2015 у справі № 903/679/14 (№ 3-77гс15).

Інші заперечення відповідача, викладені ним у відзиві на позовну заяву, спростовуються матеріалами справи та не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині 3 465 753,44 грн. основного боргу, 336 595,32 грн. інфляційних, 71 574,60 грн. 3% річних підтверджуються наявними доказами (в мат. справи) і підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ч. 2 статті 49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати за оплату послуг адвоката у розмірі 17000,00 грн.

При визначенні розміру витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно п.6.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. за № 7 витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

На підтвердження понесених витрат на адвоката позивачем надано суду договір про надання правової допомоги №11-07/01 від 11.07.2016 року укладений між позивачем та Адвокатським об'єднанням "Кулаков, Будягін та партнери", свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 2612 від 27.08.2012 року, ордер ДП №49/000028 від 12.08.2016 року на надання правової допомоги, виписку з ЄДР, платіжне доручення №88 від 13.07.2016 року за яким позивачем було сплачено передоплату гонорару за правову допомогу, згідно договору №11-07/01 від 11.07.2016 року в сумі 30000,00 грн. (арк. с. 114-123). Вказані документи підтверджують факт надання відповідних послуг адвокатом позивачу у зв'язку зі спором, який виник з відповідачем.

На підставі аналізу обсягу необхідних та фактичних зусиль для вирішення спору сторін у даній справі, виходячи з вимог розумності та справедливості, врахувавши обставини справи, якість підготовки позовних матеріалів, ціну позову, тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку, що витрати відповідача на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню останньому за рахунок позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог за загальним правилом.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. ст. 33,43,49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" (проїзд Ярославський,8, м. Кременчук, Полтавська область,39611, ідентифікаційний код 00231610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стен-плюс" (вул. Шевченка, 37, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000, ідентифікаційний код 31017460) 3 465 753,44 грн. - основного боргу, 336 595,32 грн. - інфляційних, 71 574,60 грн. - 3% річних, 58108,85 грн. судового збору, 14 121,20 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити в задоволенні вимог.

Повне рішення складено 17.02.2017 року

Суддя Тимощенко О.М.

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією