Постанова

від 14.02.2017 по справі 904/10253/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2017 року Справа № 904/10253/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач)

суддів Дарміна М.О., Чимбар Л.О.

при секретарі: Логвіненко І.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Менченя К.В., довіреність №12 від 05.07.2016 р.;

від відповідача: Зелена О.А., довіреність №23 від 01.12.2016 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Саарланд Буд Інвест на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2016 року у справі № 904/10253/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Саарланд Буд Інвест , м. Київ

до Корпорації Веесві , м. Дніпро

про стягнення 120 000 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2016 року (суддя Колісник І.І.) відмовлено у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Саарланд Буд Інвест до Корпорації Веесві про стягнення 120 000 грн.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Саарланд Буд Інвест звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та зробив висновки, які не відповідають встановленим обставинам.

Зокрема, апелянт вважає, що суд першої інстанції невірно визначив початок перебігу строку позовної давності, що потягло за собою ухвалення неправильного рішення про відмову у задоволенні позовних вимог за пропуском строку позовної давності.

Апелянт вважає, що строк позовної давності необхідно обраховувати з 02.06.2016 року, тобто, з дня набрання законної сили постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду, яким було встановлено факт відсутності правової підстави для виникнення заборгованості за договорами про надання поворотної фінансової допомоги відповідачу, а тому спірні кошти є набутими відповідачем без достатньої правової підстави.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставою для скасування рішення суду та задоволення позовних вимог.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10 січня 2017 року апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Саарланд Буд Інвест була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 14 лютого 2017 року.

У судовому засіданні 14 лютого 2017 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати та задовольнити заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2016 року по справі № 904/10009/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білтек Буд" до Корпорації "Веесві", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Саарланд Буд Інвест", Товариство з обмеженою відповідальністю "Голд Трейдінг Груп" про стягнення 683 729 грн. 82 коп., у позові було відмовлено повністю.

При цьому судом встановлено, що позивачем належними та допустимими доказами у розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не доведено наявності правової підстави для виникнення у відповідача заборгованості за договорами про надання поворотної фінансової допомоги, оскільки примірники цих договорів, наданих позивачем та третіми особами, не містять підпису з боку Корпорації "Веесві" та укладення цих договорів ним заперечується.

Постановами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 року та Вищого господарського суду України від 26.10.2016 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2016 року залишено без змін.

Під час апеляційного перегляду справи Дніпропетровський апеляційний господарський суд на підставі пояснень представника позивача, наданих останнім у судовому засіданні 02.06.2016 року, встановив, що за актами приймання-передачі документів за договорами про відступлення права вимоги від ТОВ "Саарланд Буд Інвест" йому було передано не оригінали договорів про надання поворотної фінансової допомоги № 18/04/1 від 18.04.2013 року та № 09/04 від 09.04.2013 року, а їх примірники, які пропонувалося підписати відповідачеві.

Залишаючи без змін постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 року у справі № 904/10009/15, суд касаційної інстанції звернув увагу на ту обставину, що всупереч вимогам закону, ні позивач, ані треті особи не надали судам оригіналів договорів про надання поворотної фінансової допомоги, у тому числі № 18/04/1 від 18.04.2013 року, № 09/04 від 09.04.2013 року, а відповідач, у свою чергу, заперечував їх укладення.

За таких обставин судова колегія Вищого господарського суду України погодилась з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав вважати, що між відповідачем та третіми особами існували господарські правовідносини та зазначені договори між ними укладалися.

Звертаючись 11.11.2016 року до Корпорації Веесві із позовом про стягнення 120 000 грн., позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Саарланд Буд Інвест" посилався на те, що означені кошти - це безпідставно отримані відповідачем грошові кошти, перераховані двома платежами: 70 000 грн. - 09.04.2013 року та 50 000 грн. - 18.04.2013 року, оскільки рішеннями судів визнано, що ці кошти не є коштами за договорами про надання поворотної фінансової допомоги.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивачем перераховано на банківський рахунок відповідача (09.04.2013 року, 18.04.2013 року) грошові кошти за відсутності між сторонами господарських взаємовідносин, що встановлено рішеннями господарських судів у справі №904/10009/15.

Проте, з огляду на те, що позивач одразу ж після перерахування спірних грошових коштів на банківський рахунок відповідача (09.04.2013 року, 18.04.2013 року) мав усвідомлювати можливість судового захисту своїх прав у спосіб стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів, а не відступати права їх вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Білтек Буд", не маючи у наявності укладених з відповідачем договорів про надання поворотної фінансової допомоги, суд дійшов висновку про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення за захистом порушеного права, який розпочався з 10.04.2013 року - щодо стягнення грошових коштів у сумі 70 000 грн.; з 19.04.2013 року - щодо стягнення грошових коштів у сумі 50 000 грн.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визначення початку перебігу позовної давності.

За частиною третьою статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Під час вирішення спору у справі № 904/10009/15 судами була встановлена відсутність правових підстав вважати, що між Корпорацією "Веесві" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Саарланд Буд Інвест" існували господарські правовідносини за договорами про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 18/04/1 від 18.04.2013 року та № 09/04 від 09.04.2013 року, а самі такі договори укладалися.

Отже, даних за укладення між сторонами у цій справі договорів про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 18/04/1 від 18.04.2013 року та № 09/04 від 09.04.2013 року немає.

Разом з цим, відповідно до банківської виписки за 09.04.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Саарланд Буд Інвест" 09.04.2013 року було перераховано на банківський рахунок Корпорації "Веесві" 70 000 грн. з призначенням платежу: "надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно договору № 09/04 від 09.04.2013 без ПДВ" (а.с. 10 том 1).

Відповідно до банківської виписки за 18.04.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Саарланд Буд Інвест" 18.04.2013 року було перераховано на банківський рахунок Корпорації "Веесві" 50 000 грн. з призначенням платежу: "надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно договору № 18/04/1 від 18.04.2013 без ПДВ" (а.с. 11 том 1).

За частинами першою, другою статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

З огляду на вищезазначене, між сторонами відсутні господарські відносини, а тому отримані відповідачем кошти є безпідставно набутими, а тому підлягають поверненню позивачу тому в цій частині висновки суду першої інстанції ґрунтуються на нормах матеріального права.

Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З цього положення випливає висновок про те, що до моменту порушення цивільного права позовна давність не починає свого перебігу.

Таким чином, визначальним моментом по даній справі є встановлення початку перебігу строку позовної давності.

Як встановлено судом першої інстанції, 18.04.2013 року позивачем були перераховані відповідачу кошти у сумі 50 000 грн. , а 09.04.2013 року кошти у сумі 70 000 грн., а тому, на думку суду першої інстанції, строк позовної давності за першим платежем сплив 19.04.2016 року, а стосовно вимоги про стягнення перерахованих 09.04.2013 року коштів у сумі 70 000 грн. строк позовної давності сплив 10.04.2016 року (а.с. 41 - 44 том 1).

З огляду на викладене представник відповідача подав 07.12.2016 року заяву про застосування строків позовної давності (а.с. 37 - 39 том 1).

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про визначення початку строку перебігу позовної давності саме з дати перерахування грошових коштів, оскільки право позивача не було порушено в момент перерахування грошових коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні платежі на користь відповідача були зроблені із зазначенням призначення платежу - надання безвідсоткової зворотної фінансової допомоги згідно Договору № 18/04/1 від 18.04.2013 року та надання безвідсоткової зворотної фінансової допомоги згідно Договору № 09/04 від 09.04.2013 року, тобто, ініціюючи спірні платежі, позивач вважав їх здійсненими на підставі договору, та у межах господарських договірних правовідносин.

18.08.2015 року між ТОВ "Саарланд Буд Інвест" (Первісний кредитор) та ТОВ "Білтек Буд" (Новий кредитор) укладено Договори про відступлення права вимоги № 1-18 та № 2-18 (надалі - Договори № 1-18 та № 2-18 відповідно) (а. с. 89-90 том 1).

Відповідно до пункту 1 Договору № 1-18 Первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно з договором про надання поворотної фінансової допомоги № 18/04/1 від 18.04.2013 року, укладеного між Первісним кредитором та Корпорацією "Веесві", а Новий кредитор приймає відповідне право вимоги, яке належить Первісному кредитору за основним договором в порядку та умовах, які передбачені цим договором та чинним законодавством України.

Згідно із пунктом 1 Договору № 2-18 Первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно з договором про надання поворотної фінансової допомоги № 09/04 від 09.04.2013 року, укладеного між Первісним кредитором та Корпорацією "Веесві", а Новий кредитор приймає відповідне право вимоги, яке належить Первісному кредитору за основним договором в порядку та умовах, які передбачені цим договором та чинним законодавством України.

Після укладання вищевказаних договорів про відступлення права вимоги, позивач письмово повідомив відповідача про відступлення права вимоги за договорами про надання поворотної фінансової допомоги від 09.04.2013 року № 09/04, від 18.04.2013 року № 18/04/1, та надіслав на адресу відповідача претензії від 13.10.2015 року вих.№№ 18-1/15, 3-21/08, 10/15, 12/15 щодо сплати грошових коштів за договорами про надання поворотної фінансової допомоги, які залишились без відповіді.

17.11.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Білтек Буд" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Корпорації "Веесві" про стягнення заборгованості, штрафних санкцій та процентів за користування коштами за договорами поворотної фінансової допомоги в розмірі 683 729 грн. 82 коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2016 року у справі № 904/10009/15, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2016 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

При цьому, суди виходили з відсутності правових підстав вважати, що між відповідачем та третіми особами існували господарські правовідносини та зазначені договори між ними укладалися, оскільки ні позивач, ані треті особи не надали судам оригіналів договорів про надання поворотної фінансової допомоги, у тому числі № 18/04/1 від 18.04.2013 року, № 09/04 від 09.04.2013 року, які були втрачені позивачем, а відповідач, у свою чергу, відмовився їх перепідписати та заперечував їх укладення.

Таким чином, дата перерахування позивачем грошових коштів не може вважатись днем, коли особа довідалась про порушення свого права, у розумінні ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, оскільки здійснення платежу з посиланням на договір про надання поворотної фінансової допомоги, жодним чином його право не порушує.

Спір, що був розглянутий господарським судом, є майновим. Майнове право позивача на повернення безпідставно отриманих відповідачем коштів та відповідно про порушення свого права, позивачу стало відомо лише після набрання законної сили рішенням господарського суду Дніпропетровської області, яким було визнано відсутність договірних правовідносин між сторонами, тобто, з 02.06.2016 року, а не з моменту перерахування грошових коштів позивачем на адресу відповідача, як вважає суд першої інстанції.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що позивач не пропустив строк позовної давності, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Саарланд Буд Інвест - задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2016 року у справі № 904/10253/16- скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Саарланд Буд Інвест , м. Київ - задовольнити.

Стягнути з Корпорації Веесві (49051, м. Дніпро Дніпропетровської області, вул. Курсантська, буд. 3; ідентифікаційний код 30431695) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Саарланд Буд Інвест (01011, м.Київ, вул. Рибальська, буд.2; ідентифікаційний код 35310091) 120 000 грн. безпідставно набутих грошових коштів, 1800 грн. витрат по сплаті судового збору та 1980 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити видачу наказу господарському суду Дніпропетровської області.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 17.02.2017 року.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя М.О.Дармін

Суддя Л.О.Чимбар