Постанова

від 01.02.2011 по справі 2а/2570/285/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2570/285/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2011 р.

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді ОСОБА_1

при секретарі Тищенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу № 2а/2570/285/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Континент

до Державної податкової інспекції у м. Чернігові

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 26.10.2010 № 0004012320/2, -

В С Т А Н О В И В :

11.01.2011 позивач (ТОВ Фірма Континент ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі - ДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 26.10.2010 № 0004012320/2, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 489 566,00 грн., (у т. ч. за основним платежем - 326 377,00 грн., за штрафними санкціями - 163 189 грн.).

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що в Акті перевірки на підставі документів, отриманих з Київського обласного управління лісового та промислового господарства, неправомірно зазначено, що всупереч вимогам договору комісії від 18.11.2008 № 2 ПП Дубекспо було вивезено за межі України лісопродукцію, придбану у інших суб'єктів господарювання, а не лісопродукцію, яку придбано у ТОВ Фірма Континент . Крім того позивач зазначив, що ПП Дубекспо не купувало у ТОВ Фірма Континент будь-яку лісопродукцію, а тому висновок ДПІ, що ПП Дубекспо придбало лісопродукцію в ТОВ Фірма Континент - є незаконним. При цьому позивач наголосив на тому, що продукція передавалась ТОВ Фірма Континент до ПП Дубекспо згідно актів прийому-передачі товарів на комісію та відповідальне зберігання згідно договору комісії від 18.11.2008 № 2, які до перевірки були надані в повному обсязі.

Щодо характеристики партії лісоматеріалів, позивач наводить як доказ копії накладних, що має назву Заготовка дубова м.куб. та зазначає, що Сертифікат про походження лісоматеріалів в графі 5 таких характеристик партії лісопродукції як Заготовка дубова у вказаних об'ємах не містить. Відповідно ПП Дубекспо не отримувало Сертифікат для експорту власної продукції, так як у відповідності до Закону одержується Сертифікат про походження на партію лісоматеріалів, у яких вказана продукція, отримана ПП Дубекспо від ТОВ Фірма Континент цифра в цифру-буква в букву. Ця ж продукція вказана і у вантажній митній декларації (ВМД). Також позивач наголошує на тому, що в графі 5 Сертифікату, згідно Інструкції щодо заповнення форми 7 сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, вказуються характеристики партій лісопродукції, що експортується, її геометричні розміри і кількість, що повністю відповідає ВМД та Актам прийому-передачі товарів від ТОВ Фірма Континент .

З огляду на зазначене, позивач наголосив на тому, що ні Сертифікат про походження, ні ВМД не доводить факт здійснення ПП Дубекспо експорту власної продукції. При цьому ДПІ не надано документи із ознаками співпадіння характеристик, геометричних розмірів чи номерів накладних на заготовку дубову, навпаки: у всіх документах на експорт проходить саме продукція ТОВ Фірма Континент . Отже висновки ДПІ щодо здійснення ПП Дубекспо експорту власної продукції не відповідають вимогам ст. 204 Цивільного кодексу України, оскільки ПП Дубекспо діяло виключно в межах договору комісії.

На думку позивача, хоча направлення було надане на перевірку ТОВ Фірма Континент , перевірка носить характер аналізу сертифікатної процедури ПП Дубекспо , де було зроблено висновки у кого і що купив ПП Дубекспо , але при цьому за відсутності доказів перевірки тих підприємств.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові та додаткових поясненнях.

Представники відповідача проти позову заперечили та просили у задоволенні позову відмовити, пояснивши, що спірне податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства. При цьому наголосили, що ТОВ Фірма Континент в період з 01.10.2008 по 31.08.2009 здійснило придбання лісопродукції у ТОВ Глазер-Юн на суму 2 054 625,34 грн., в т.ч. ПДВ 342 437,55 грн. У відповідності з наданими ТОВ Фірма Континент для перевірки документами, ДПІ вважає, що ПП Дубекспо отримано лісопродукцію для вивезення її за межі митної території України по експортним зовнішньо - економічним контрактам. Свою позицію ДПІ обґрунтовує отриманими з Київського обласного управління лісового та промислового господарства документами (сертифікатами про походження лісоматеріалів та доданими до них, зокрема: товарно-транспортних накладних на придбання лісопродукції, вказаних у заявах, та видаткових накладних), згідно яких зроблено висновок про те, що ПП Дубекспо було вивезено за межі України лісопродукцію, придбану у інших суб'єктів господарювання, а не лісопродукцію, придбану у ТОВ Фірма Континент . Враховуючи зазначене, ДПІ прийшла до висновку, що вивезення за межі митної території України лісопродукції, яку ТОВ Фірма Континент придбало у ТОВ Глазер-Юн - не підтверджується. Вказане ДПІ доводить також тим, що згідно Сертифікатів про походження лісоматеріалів та доданих до них товарно-транспортних та видаткових накладних лісокористувачами - продавцями є лісові господарства, а згідно Повідомлення ТОВ Глазер-Юн останнє є виробником заготовки дубової, що була реалізована ТОВ Фірма Континент .

Представники відповідача, на підтвердження своїх законних дій, зазначили: перевіркою встановлено, що ПП Дубекспо здійснило перерахування грошових коштів в загальній сумі 1 631 880,38 грн. на рахунок ТОВ Фірма Континент за лісопродукцію (заготовки дубові), яка фактично не була реалізована за межі митної території України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно пп. 7.7.1 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР Про податок на додану вартість (далі - Закон України Про податок на додану вартість ), станом на момент виникнення спірних правовідносин - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому п. 4.1 ст. 4 Закону України Про податок на додану вартість - зазначено, визначення бази оподаткування операції з поставки товарів (послуг) з визначенням, у разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами. Безпосередньо п.п. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону України Про податок на додану вартість визначено, що податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг). А в силу п. 6.2 ст. 6 Закону - при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування.

Поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість, згідно п. 7.1 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість . Також по даному спору необхідно врахувати норму п. 7.3.1 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість , якою визначено дату виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) за подією, що сталася раніше.

Досліджуючи фактичні обставини справи, судом встановлено, що на підставі Акту Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 13.07.2010 № 465/23/24840319 Про результати виїзної планової перевірки ТОВ Фірма Континент , код ЄДРПОУ 24840319, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 31.03.2010 (далі-Акт перевірки) було винесено податкове повідомлення-рішення від 26.07.2010 № 0004012320/0, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 489 566,00 грн., (у т. ч. за основним платежем - 326 377,00 грн., за штрафними санкціями - 163 189 грн.) за порушення пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6, п. 7.1, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість .

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене в апеляційному порядку до ДПІ у м. Чернігові, Державної податкової адміністрації в Чернігівської області, Державної податкової адміністрації України, рішеннями яких (від 21.07.2010 № 9147/10-23-215 та від 29.12.2010 № 14491/6/25-0115) скарги ТОВ Фірма Континент були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 26.07.2010 № 0004012320/0 - без змін (а. с. 117-124,125-132,133-140,141-148, 149-151). За результатами розгляду повторної скарги винесено податкове повідомлення-рішення від 26.10.2010 № 0004012320/2, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 489 566,00 грн., (у т. ч. за основним платежем - 326 377,00 грн., за штрафними санкціями - 163 189 грн.) за порушення пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6, п. 7.1, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість (а. с. 12).

Так в Акті перевірки відповідач вказав, що перевіркою встановлено неправомірне застосування пільги з податку на додану вартість: код пільги 14010115 При експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка ПДВ становить 0 відсотків до бази оподаткування , передбачена п. 6.2 Закону України Про податок на додану вартість , розділом 2 Закону України Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів України , Закону України Про Державний бюджету України . Код пільги 14010129 Суми податку на додану вартість, сплачені постачальникам за матеріально-технічні ресурси, які підлягають відшкодуванню із бюджету при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг платником податку , передбачена п. 6.2 Закону України Про податок на додану вартість , Закону України Про Державний бюджету України , всього у сумі 326 377,00 грн., в тому числі за грудень 2008 року -16 000,00 грн., січень 2009 року - 3 522,00 грн., березень 2009 року - 57 326,00 грн., червень 2009 року -71 486,00 грн., липень 2009 року - 79 278,00 грн., серпень 2009 року - 66 981,00 грн., вересень 2009 року - 19 000,00 грн., жовтень 2009 року - 12 784,00 грн., в результаті порушень описаних в п.п 3.2.1 п. 3.2 даного акту перевірки (а. с. 14-84).

ДПІ дійшла висновку, що ТОВ Фірма Континент порушено вимоги пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6, п. 7.1, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість , так як ТОВ Фірма Континент не нарахувало та не сплатило до бюджету суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.12.2008 по 30.10.2009 в розмірі 326 377,00 грн., оскільки ПП Дубекспо здійснило перерахування грошових коштів в загальній сумі 1 631 880,38 грн. на рахунок ТОВ Фірма Континент за лісопродукцію (заготовки дубові), яка фактично не була реалізована за межі митної території України. (а. с. 63-64).

На спростування позиції ДПІ, суд зазначає, що 18.11.2008 укладено договір комісії № 2 ТОВ Фірма Континент (комітент) з ПП Дубекспо (комісіонер), відповідно до якого комітент поручає, а комісіонер зобов'язується від свого імені та за рахунок комітента здійснити реалізацію нерезидентам України продукції , яка належить комітенту, з доставкою товару (при необхідності) до станції на території України, станції призначення на території нерезидента, яка вказана комітентом. Асортимент, кількість, ціна та інші характеристики вказаної продукції визначаються в Специфікаціях, оформлених у вигляді Додатків до даного договору, які є його невід'ємною частиною. Укладати договори (контракти) купівлі-продажу, оформляти та підписувати інші необхідні для здійснення продажу документи в інтересах комітента, в т.ч. договори з брокерськими конторами (а. с. 109-111).

ПП Дубекспо уклало контракти на поставку лісу переробленого повздовжньо розпиленого не цінних порід: контракт від 24.11.2008 № 1-DЕ-08 р із Фірмою LIGO GmbH , 44379 Дортмунд Буннерхельфштрассе,31 А, Німеччина (покупець), в особі директора ОСОБА_2, з однієї сторони та ПП Дубекспо (продавець), в особі директора ОСОБА_3 та контракт від 29.01.2009 № 2 з UАВ Рrаslas , ОСОБА_1, м. Вільнюс, вул. Дзуку, 77-а, код 25322394 (покупець), в особі директора ОСОБА_4 та ПП Дубекспо (продавець), в особі директора ОСОБА_3 про поставку продукції лісопереробки (заготовки, брусі, дошки обрізні з деревини дуба).

Як вбачається з пояснень позивача та доданих додаткових доказів, перероблена лісопродукція, яка експортувалась була придбана ТОВ Фірма Континент у АТЗТ СК Глазер-Юн згідно договору поставки від 01.02.2008 № 120 та від 01.08.2008 № 108 відповідно до видаткових та податкових накладних, а також Специфікацій, що є невід'ємною частиною зазначених договорів. Придбана перероблена лісопродукція була передана ПП Дубекспо по актам прийому-передачі товару на комісію та відповідальне зберігання відповідно договору комісії від 18.11.2008 № 2, згідно яких ТОВ Фірма Континент (комітент), передала, а ПП Дубекспо (комісіонер) прийняв на комісію перероблену лісопродукцію. Продукція прийнята сторонами по якості та кількості. Передача продукції на експорт здійснена із застосуванням нульової ставки ПДВ у відповідності до діючого законодавства України. Акти підписані та скріплені печатками ТОВ Фірма Континент і ПП Дубекспо , що не заперечується відповідачем.

При цьому суд враховує п. 4.7 Закону України Про податок на додану вартість де зазначено, що у випадках коли платник податку здійснює діяльність з продажу товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати продаж товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими п. 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або надання останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера .

Також на спростування посилань відповідача, суд враховує п. 1.4 Закону України Про податок на додану вартість , яким визначено, що операції з передачі товарів у межах договорів комісії не є продажем товарів. Отже, передача товару від комітента комісіонеру не потребує нарахування ПДВ. Єдиною чітко врегульованою операцією в межах договору комісії на продаж є передача товару від комітента комісіонеру. У Законі України Про податок на прибуток підприємств , як і в Законі України Про податок на додану вартість , зазначено, що така операція не є продажем (оскільки не передбачає переходу права власності на такий товар від комітента до комісіонера), тому й валові доходи в комітента (так само як і валові витрати у комісіонера) при її здійсненні не збільшуються.

Крім того відповідно до пп. 7.7.9 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість , у разі, коли платник податків (комісіонер) експортує товари, отримані від іншого платника податків (комітента) на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, що не передбачають переходу права власності на такі товари від комітента комісіонеру-експортеру, право на одержання бюджетного відшкодування має комітент.

Щодо порядку заповнення граф вантажної митної декларації (ВМД), це питання врегульовано Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 № 307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.09.1997 за № 933. Згідно Інструкції протягом 2008 року у графі 2 Відправник/Експортер при декларуванні товарів за зовнішньоекономічними договорами, укладеними на підставі посередницьких договорів між резидентами, зазначались відомості про власника товарів. Якщо при цьому власник товарів не являвся відправником, то в графі зазначались відомості про власника товарів і учинявся запис ОСОБА_4. доп. , а в доповненні наводились відомості про відправника товарів відповідно до товаросупровідних документів. У графі 9 Особа, відповідальна за фінансове врегулювання зазначались відомості про резидента, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт), у тому числі комісіонера - при декларуванні товарів за зовнішньоекономічним договором, укладеним на підставі договору комісії між резидентами, повіреного - при декларуванні за зовнішньоекономічним договором, укладеним на підставі договору доручення між резидентами.

При цьому, наказом Держмитслужби від 16.12.2008 № 1414 - опис граф 2,9 п. 2 гл. 1 р. 2 було викладено в новій редакції, яка діє з 01.03.2009, згідно якої у графі 2, якщо описом цієї графи не передбачено інше, зазначаються відомості про відправника. При цьому в абз. 3 п. 4 р. 1 Інструкції міститься визначення поняття відправник . Так, відправником є особа, яка передала або має передати заявлені у ВМД товари в розпорядження перевізника відповідно до договору перевезення для доставки одержувачу та яка зазначена в транспортному документі, або така, що самостійно доставляє ці товари одержувачу, не користуючись послугами перевізника. В графі 9, якщо описом цієї графи не передбачено інше, зазначаються відомості про резидента, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту). При декларуванні товарів, що переміщуються за зовнішньоекономічним договором (контрактом) та пов'язаним з ним договором комісії, укладеним між резидентами, у графі зазначаються відомості про комісіонера, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) і робиться запис ОСОБА_4. доп. , а в доповненні наводяться відомості про комітента.

Таким чином, до 01.03.2009 відомості щодо власника товару зазначались у гр. 2, а після цієї дати - у гр. 9 ВМД.

Твердження відповідача про те, що ПП Дубекспо здійснило перерахування грошових коштів в загальній сумі 1 631 880,38 грн. на рахунок ТОВ Фірма Континент за лісопродукцію (заготовки дубові), яка фактично не була реалізована за межі митної території України, є незаконним та необґрунтованим, оскільки для підтвердження факту вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорту) платник ПДВ, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України, подає разом з іншими передбаченими законодавством документами оригінал п'ятого основного аркуша (примірника декларанта) ВМД, що є її складовою частиною, оформленого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, на якому зазначеним митним органом за зверненням платника податку вчинюється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи та гербовою печаткою митного органу, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України Про вдосконалення механізму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за операціями з експорту продукції від 01.03.2002 № 243. Тобто враховуючи зазначене, при здійсненні експортування (вивезення) товарів, у тому числі в межах договорів комісії, застосування нульової ставки ПДВ можливо лише на підставі належно оформленої ВМД з написом про фактичне вивезення експортованих за межі митної території України товарів.

Отже, тільки після фактичного перетину товарами митного кордону України (надання оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) ВМД з позначкою митного органу про фактичне вивезення товарів за межі митної території України) комітентом (власником товару) визначаються податкові зобов'язання за нульовою ставкою ПДВ і включаються до податкової декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому було здійснено вивезення (експортування) товарів за межі митної території України.

Встановлено, що саме до 01.03.2009 оформлені ВМД із зазначенням ТОВ Фірма Континент в гр. 2 та ПП Дубекспо в гр. 9 із зазначенням ПП Дубекспо у відомостях вказаних у додатку: № 1771 на суму 97 611,08 грн.; № 1861 на суму 74 094,04 грн.; № 1870 на суму 81 008,22 грн.; № 1881 на суму 53 869,89 грн.; № 1880 на суму 60 839,75 грн., тобто на загальну суму 367 422,98 грн.

А вже після 01.03.2009 оформлені ВМД із зазначенням ПП Дубекспо в гр. 9 та ТОВ Фірма Континент у відомостях вказаних у додатку: № 2203 на суму 137 730,95 грн.; № 2234 на суму 152 625,27 грн.; № 2272 на суму 43 358,70 грн.; № 2271 на суму 147 634,82 грн.; № 2296 на суму 54 230,86 грн.; № 2308 на суму 73 624,60 грн.; № 2316 на суму 84 560,21 грн.; № 2320 на суму 55 243,81 грн.; № 2350 на суму 58 344,28 грн.; № 2403 на суму 56 764,67 грн.; № 2424 на суму 57 984,33 грн.; № 2446 на суму 57 167 грн.; № 2482 на суму 71 162,52 грн.; № 2481 на суму 165 397,31 грн., на загальну суму 1 215 829,33 грн. Загалом було перевезено товарів (заготовка дубова) на суму 1 583 252,31 грн.

При цьому, товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчено належно оформленою ВМД (пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України Про податок на додану вартість ).

Так в судовому засіданні встановлено, що в усіх копіях ВМД опис товару має назву Заготовка дубова м.куб. . Сертифікат про походження лісоматеріалів в графі 5 таких характеристик партії лісопродукції як Заготовка дубова у вказаних об'ємах не містить. При цьому суд встановив, що у Сертифікатах про походження лісоматеріалів вказана продукція, отримана ПП Дубекспо від ТОВ Фірма Континент така ж, що і у ВМД, оскільки згідно Інструкції щодо заповнення форми 7 сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій (наказ Державного комітету лісового господарства України від 07.09.2007 № 528 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.09.2007 за № 1111/14378), вказуються характеристики партій лісопродукції, що експортується, її геометричні розміри і кількість, що повністю відповідає ВМД та Актам прийому-передачі товарів від ТОВ Фірма Континент .

Вирішуючи спір, суд погоджується із обґрунтуванням позивача про те, що висновки ДПІ, викладені в Акті перевірки щодо донарахування ПДВ - є безпідставними, оскільки ПП Дубекспо виконувало дії, які передбачені договором комісії від 18.11.2008 № 2, укладеним із ТОВ Фірма Континент . При цьому ТОВ Фірма Континент здійснювало закупівлю обробленого лісоматеріалу - пиломатеріалів (заготовка дубова) у АТЗТ СК Глазер-Юн , а вже продаж пиломатеріалів (заготовка дубова) здійснювалась через комісіонера ПП Дубекспо . А отже комітентом ТОВ Фірма Континент (власником товару) визначаються податкові зобов'язання за нульовою ставкою ПДВ і включаються до податкової декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому було здійснено вивезення (експортування) товарів за межі митної території України.

За врахування встановленого суд визнає дії позивача такими, що відповідають чинному законодавству, порушення позивачем пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6, п. 7.1, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість відсутні.

Відповідно враховуючи ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 26.10.2010 № 0004012320/2 підтверджені належними та допустимими доказами і є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 26.10.2010 № 0004012320/2.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О.Житняк