Постанова

від 06.04.2007 по справі 8/83пд-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської

області  91016,

м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской

области  91016,

г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О

В А

Іменем

України

06.04.07                                                                                

Справа № 8/83пд-ад.

Суддя  господарського суду Луганської області Середа

А.П.,  розглянувши

матеріали справи за позовом

Антрацитівської об'єднаної

державної податкової інспекції Луганської області, місто Антрацит  Луганської області,

до 1.Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1

      2.Приватного підприємства

«ІНФОРМАЦІЯ_1», місто Луганськ,

за участю Третьої особи, що не

заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Ленінської

міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську, -

про визнання недійсним

господарського зобов'язання та стягнення 194421 грн. 58 коп.,

при секретарі судових засідань

Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від 

позивача - Хохлов Є.С., -  довіреність №16 від 26.02.07 року; Пузікова

Н.А. -начальник юридичного відділу, - довіреність №1 від 09.01.07 року;

від 

1-го відповідача -не прибув;

від 2-го відповідача

-  не прибув;

від третьої особи  - Буркова О.М. -головний державний податковий

інспектор, - довіреність НОМЕР_8590/10 від 27.12.06 року, -   

встановив:

           суть спору: Антрацитівською

об'єднаною державною податковою інспекцію Луганської області (далі -ОДПІ, -  позивач)  заявлено вимогу про:

           визнання недійсним господарського

зобов'язання, яке виникло на підставі угод між Суб'єктом підприємницької

діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 (далі -СПД ОСОБА_1 -1-й відповідач)

та Приватним підприємством «ІНФОРМАЦІЯ_1»(далі -ПП

«ІНФОРМАЦІЯ_1», - 2-й відповідач) за період з ІНФОРМАЦІЯ_2;

           покладення на ПП

«ІНФОРМАЦІЯ_1»зобов'язання повернути СПД ОСОБА_1 суму коштів у

розмірі 194421,58 грн., одержаної ним за виконаним зобов'язанням;

          стягнення з СПД ОСОБА_1 в доход

держави вартості отриманої продукції у розмірі 194421,58 грн.

          Відповідно до вимог ст. 111 Кодексу

адміністративного судочинства України (далі -КАСУ), попереднє судове засідання

призначене та фактично відбулося 27.02.07 року, за участю представників

позивача та 1-го відповідача.

На підставі ст. 150 КАСУ розгляд

справи було відкладено з 20 березня до 03 квітня 2007 року та з 03 квітня до 06

квітня 2007 року -у зв'язку з неявкою представників 2-го відповідача та третьої

особи, а також необхідністю надання сторонам можливості подати до суду

додаткові докази.

У судовому засіданні, яке відбулося

06.04.07 року, представники позивача та 

третьої особи звернулися до суду з клопотанням про відмову від фіксації

судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам  ст. 41 та пункту 2-1 розділу УІІ „Прикінцеві

та перехідні положення” КАС України, а тому його задоволено судом. 

Представники  позивача  у судовому засіданні позов підтримали у

повному обсязі.

Представник третьої особи,

що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Ленінської

міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську (далі

-МДПІ, - третя особа) -позов підтримав, про що також зазначив у своєму відзиві

на нього (вих. №б/н від 06.04.07 року).

Перший відповідач

позов не визнав, про що зазначено у відзиві його представника  на позов (вих. ІНФОРМАЦІЯ_3), з посиланням на

те, що позовні вимоги не відповідають чинному законодавству та фактичним

обставинам справи.

До судового засідання, призначеного

на 06.04.07 року, він не прибув, участь у ньому свого представника не

забезпечив, хоча належним чином поставлений до відома про дату, час та місце

судового слухання (його представник ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 особисто отримав

повістку про явку до судового засідання, призначеного на 06.04.07 року, о 16

год. 00 хв.).

Заяву про розгляд справи за його

відсутності 1-й відповідач до суду не спрямував.

Представники позивача та третьої

особи не заперечують проти розгляду справи по суті за відсутності 1-го відповідача.

З урахуванням викладеного,

приймаючи до уваги те, що термін судового розгляду справи, встановлений ст. 99

КАСУ, закінчується 09.04.07 року, що не надає суду можливості відкласти її

розгляд; керуючись ст.ст. 40, 49, 51, частиною 6 ст. 71, ст. 86 та пунктом 3

частини 1 ст. 128 КАСУ, суд розглянув спір по суті за відсутності 1-го

відповідача.

Другий відповідач

відзив на позов  та витребувані судом

документи не надав, позов не оспорив, до судового засідання не прибув, участь у

ньому свого представника не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про

день, час та місце судового слухання.

           Суд дійшов висновку про належне

повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання з огляду на

наступне:

1)згідно матеріалам справи, юридичною

адресою 2-го відповідача є місто Луганськ, вул. Цимлянська, 5;

2)14.02.07 року  за вих.ІНФОРМАЦІЯ_5 за вих.ІНФОРМАЦІЯ_6 за

вих. ІНФОРМАЦІЯ_7 за вих. ІНФОРМАЦІЯ_8 судом на цю адресу спрямовано

ухвали  про призначення справи до судових

слухань та судові повістки;

3)оператором поштового зв'язку до

суду повернуто три з чотирьох письмових повідомлень з відміткою «за закінченням

терміну зберігання»;

4)згідно ст. 93 Цивільного кодексу місцезнаходженням

юридичної особи  є адреса органу чи

особи, які  відповідно до установчих

документів юридичної особи або закону виступають від її імені, -

судом саме на цю адресу було спрямовано вищеназвані поштові відправлення;

5)У зв'язку з викладеним суд

керується частиною 1 пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених

постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.02 року №1155, -  в якому сказано:

поштові відправлення можуть бути

повернені об'єктом поштового зв'язку за зворотною адресою у разі письмової

заяви відправника,  письмової відмови

адресата, смерті адресата (одержувача), неможливості вручення через відсутність

адресата (одержувача) чи закінчення встановленого терміну зберігання. 

Вищевикладене дає  суду підстави вважати, що ним вжито всіх

належних та можливих заходів, спрямованих на доведення до відома 2-го

відповідача даних про дату, час та місце судового слухання.

Представники позивача та третьої

особи не заперечують проти розгляду справи по суті за відсутності представника

2-го відповідача.

З урахуванням викладеного,

приймаючи до уваги те, що термін судового розгляду справи, встановлений ст. 99

КАСУ, закінчується 09.04.07 року, що не надає суду можливості відкласти її

розгляд; керуючись ст.ст. 40, 49, 51, частиною 6 ст. 71, ст. 86 та пунктом 3

частини 1 ст. 128 КАСУ, суд розглянув спір по суті за відсутності 1-го

відповідача.

          І.Заслухавши представників

позивача та третьої особи,  дослідивши

обставини справи та додатково надані 

матеріали,  суд  дійшов 

наступного.

           1. 

26.05.04 року Управлінням державної реєстрації та

міського реєстру Луганської міської ради ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1»,

ідентифікаційний код НОМЕР_2, 

зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної

особи, про що того ж дня зроблено реєстраційний записНОМЕР_1 та внесено його до

ЄДР; місцезнаходження: АДРЕСА_2

          Доказів наявності в ЄДР запису про

скасування державної реєстрації ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1»за станом на час розгляду цієї

справи позивач до суду не надав.

          Згідно матеріалам справи (постанова

Луганського апеляційного господарського суду від 23.01.06 року, справа

№12/443пн) Ленінською МДПІ підприємство взято на податковий облік 03.06.04

року.

          В якості платника податку на додану

вартість його взято на облік тією ж МДПІ ІНФОРМАЦІЯ_9

          Як вбачається з акту ІНФОРМАЦІЯ_10,

складеного Ленінською МДПІ, це свідоцтво про реєстрацію ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1»в

якості платника податку на додану вартість анульоване ЛИШЕ 10.02.2006 року.

          1.1. 22.05.1992 року

виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області громадянин

ОСОБА_1 зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи, у зв'язку з чим того ж дня зроблено

реєстраційний запис НОМЕР_3 та внесено його до ЄДР.

           Згідно матеріалам справи, його

зареєстровано в якості платника 

податків, а також платника ПДВ (свідоцтвоНОМЕР_4,  вид. Антрацитівською ОДПІ 17.09.97 року).

          2.З матеріалів справи вбачається,

що письмові угоди між відповідачами по цій справі не укладалися, - натомість

було укладено три  усні угоди, згідно яким:

а)ІНФОРМАЦІЯ_11 ПП

«ІНФОРМАЦІЯ_1»продало СПД ОСОБА_1:

3 електродвигуни потужністю 75 квт

вартістю 8021,65 грн. кожний на суму 24064,98грн.;

4 електродвигуни потужністю 55 квт

вартістю 6055,75 грн. кожний на суму 24223,00 грн.;

3300 кг труб марки ДУ-50 вартістю

4400,00 грн. за 1 тис. кг на суму 14520,00 грн.

ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1»продаж оформило:

податковою накладною НОМЕР_6 на

суму 75369,58 грн., у тому числі ПДВ на суму 12561,60 грн.;

накладною НОМЕР_6 від ІНФОРМАЦІЯ_11

на таку ж кількість товарно-матеріальних цінностей (далі -ТМЦ) та на таку ж

суму;

рахунком НОМЕР_6 від ІНФОРМАЦІЯ_11

на таку ж кількість  ТМЦ та на таку ж

суму;

прибутковим касовим ордером НОМЕР_5

від ІНФОРМАЦІЯ_11 на суму 75369,58 грн.

б)ІНФОРМАЦІЯ_12 ПП

«ІНФОРМАЦІЯ_1»продало СПД ОСОБА_1:

2 електродвигуни потужністю 132 квт

вартістю 14597,75 грн. кожний на суму 29195,50грн.;

2 електродвигуни потужністю 75 квт

вартістю 8022,00 грн. кожний на суму 16044,00 грн.;

1900 кг труб марки ДУ-100 вартістю

4295,00 грн. за 1 тис. кг на суму 8160,50 грн.

ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1»продаж оформило:

податковою накладною НОМЕР_7 на

суму 64080,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 10680,00 грн.;

накладною НОМЕР_7 від ІНФОРМАЦІЯ_12

на таку ж кількість ТМЦ та на таку ж суму;

прибутковим касовим ордером НОМЕР_8

від ІНФОРМАЦІЯ_12 на суму 64080,00 грн.;

в) ІНФОРМАЦІЯ_14 ПП

«ІНФОРМАЦІЯ_1»продало СПД ОСОБА_1:

10600 кг труб марки ДУ-100 вартістю

4321,70 грн. за 1 тис. кг на суму 45810,02 грн.

ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1»продаж оформило:

податковою накладною НОМЕР_9на суму

54972,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 9162,00 грн.;

накладною НОМЕР_9від ІНФОРМАЦІЯ_14

на таку ж кількість ТМЦ та на таку ж суму;

рахунком НОМЕР_9від ІНФОРМАЦІЯ_14

на таку ж кількість  ТМЦ та на таку ж

суму;

прибутковим касовим ордером

НОМЕР_10 від ІНФОРМАЦІЯ_14 на суму 54972,02 грн.

          Вищеперелічені документи є  доказами фактичного виконання сторонами трьох

господарських угод, на підставі яких виникло спірне господарське зобов'язання.

          2.1.Документальне оформлення

кожної з операцій купівлі-продажу відповідає вимогам ст.ст. 8 та 9 Закону

України від 16.07.99 року №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову

звітність в Україні» (далі -ЗУ №996-ХІУ), а саме:

          частинам 4 та 5 статті 8, в

яких сказано:

          Для  

забезпечення    ведення    бухгалтерського    обліку підприємство самостійно обирає форми

його організації (частина 4).

          Підприємство самостійно:

           визначає облікову політику

підприємства;

           обирає форму  бухгалтерського   обліку  

як   певну   систему регістрів  обліку, 

порядку  і  способу реєстрації та узагальнення інформації

в них з  додержанням  єдиних засад, 

встановлених  цим Законом,   та  

з  урахуванням  особливостей 

своєї  діяльності  і

технології обробки облікових даних

(частина 5);

     частинам 1 та 2 статті 9,

в яких сказано:

          Підставою   для  

бухгалтерського   обліку   господарських операцій  є 

первинні  документи,  які 

фіксують  факти здійснення

господарських операцій.  Первинні

документи повинні бути  складені під  час здійснення господарської операції,  а якщо це неможливо - безпосередньо після її

закінчення.  Для контролю та  впорядкування оброблення   даних  

на   підставі   первинних 

документів  можуть складатися

зведені облікові документи.

         Первинні  та  зведені 

облікові  документи   можуть  

бути складені  на  паперових 

або  машинних  носіях і повинні мати такі обов'язкові

реквізити:

        назву документа (форми);

        дату і місце складання;

        назву підприємства, від імені якого

складено документ;

        зміст та  обсяг 

господарської   операції,   одиницю  

виміру господарської операції;

        посади осіб,   відповідальних   за 

здійснення  господарської операції

і правильність її оформлення;

        особистий підпис або інші дані, що дають

змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської

операції.

2.2. Долучені до матеріалів справи

податкові накладні відповідають вимогам чинного на час їх складення наказу

Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 року №165 «Про

затвердження форми податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку

продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення».           

          3.Позивачем та третьою особою до

матеріалів справи надано докази, які, на їх думку, свідчать про наявність у

діях посадових осіб ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1»умислу, спрямованого на укладення угод,

завідомо суперечних інтересам держави та суспільства, у тому числі -  на ухилення від сплати податків:

а)відомості щодо відображення

показників в деклараціях по ПДВ СПД ОСОБА_1, згідно

яким  останній  безпідставно заявив своє право на податковий

кредит:

у липні 2004 року -на суму 12651,00

грн.,

у серпні 2004 року -10680,00 грн.,

у вересні 2004 року - 9162,00 грн.,

-

тобто у кожному з названих місяців

такою сумою позивач вважає суму ПДВ, вказану у податкових накладних за трьома

вищеназваними фактами купівлі-продажу.

          В той же час він НЕ надав до суду

ЖОДНОГО ДОКАЗУ про порушення СПД ОСОБА_1 податкового законодавства при

визначенні ним своїх податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ саме у

період (або за період) вчинення спірних операцій купівлі-продажу, який  був би складений та оформлений відповідно до

вимог податкового законодавства, у тому числі - вищезгаданого наказу ДПА

України  №165 від 30.05.97 року, - тобто

у формі акту відповідної камеральної чи виїзної перевірки;

          б)лист Ленінської МДПІ у м. Луганську

(вих. НОМЕР_12 від ІНФОРМАЦІЯ_4), згідно якому ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1»останню

податкову звітність надало до МДПІ:

- 04.11.04 року - з податку на

прибуток, - за 3 квартали 2004 року;

- 04.11.04 року -з ПДВ, -  за жовтень 2004 року.

Крім того,  це підприємство не отримувало патент на право

здійснення оптової,  роздрібної торгівлі.

Позивач та третя особа НЕ надали до

суду ЖОДНОГО ДОКАЗУ, який би свідчив, що ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1»НЕ НАДАВАЛО до МДПІ

податкову звітність у період вчинення трьох вищезгаданих операцій

купівлі-продажу або НЕ включило їх до своєї податкової звітності;

в)три постанови по кримінальних

справах:

- постанову слідчого відділу

податкової міліції ДПІ у місті Красний Луч Луганської області від 05.03.07 року

-про припинення на підставі п. 2 ст. 6 Кримінально-процесуального кодексу

України (за відсутністю складу злочину) кримінальної справи №41/06/8112, яку

було порушено 09.10.06 року слідчим відділом податкової міліції ДПА у

Луганській області  щодо головного

бухгалтера АГКП «Теплокомуненерго»ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого

частиною 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Дослідження господарським судом

цієї постанови показало, що вона не стосується ані посадових осіб ПП  «ІНФОРМАЦІЯ_1»взагалі, ані  трьох спірних операцій купівлі-продажу  за участю ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1»та СПД ОСОБА_1;

- постанову того ж слідчого відділу

від 27.01.07 року -про виділення матеріалів з кримінальної справи, згідно якій

з кримінальної справи №41/06/8112 виділено для додаткової перевірки  документи та матеріали щодо СПД ОСОБА_1;

- постанову прокурора міста Красний

Луч від 02.04.07 року -про порушення за результатами додаткової перевірки  (на виконання постанови, названої у

попередньому абзаці) кримінальної справи №9075/07 -за ознаками складу злочину,

передбаченого частиною 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Дослідження господарським судом

пункту 1 резолютивної частини цієї постанови, яка звучить наступним чином:

«порушити кримінальну справу за

фактом умисного ухилення від сплати податків, 

які входять до системи оподаткування, введених у встановленому законом

порядку, вчиненого  особою, яка

зобов'язана їх сплачувати, що потягнуло фактичне ненадходження до бюджету  коштів в особливо великих розмірах, за

ознаками  складу злочину, передбаченого

статтею 212 частиною 3 КК України», -

показало,  що така конструкція цього пункту 1 постанови

суперечить вимогам ст.ст. 94, 97 та 98  

КПК України, оскільки дає підстави для висновку, що кримінальну

справу  порушено НЕ щодо конкретної

особи, у тому числі -НЕ щодо СПД ОСОБА_1; НЕ за фактом вчинення злочину

посадовими особами того чи іншого підприємства, - а ЩОДО НЕВИЗНАЧЕНОГО КОЛА

БУДЬ-ЯКИХ ОСІБ -ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ.

З огляду на викладене суд критично

оцінює всі три постанови та вважає, що вони НЕ МАЮТЬ прямого відношення до

предмету спору по цій справі.

          Оцінивши докази, про які йдеться у

цьому пункті розділу І постанови суду по даній справі, суд вважає, що вони

НЕ  підтверджують факту наявності в

діях  посадових осіб ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1»та

СПД ОСОБА_1 умислу на укладення угод, які завідомо суперечать інтересам держави

та суспільства, у тому числі -спрямованого на ухилення від сплати податків.

         ІІ.Позивачем та

третьою особою надано до суду постанови господарського суду Луганської області

та Луганського апеляційного господарського суду, які, на їх думку, також

свідчать на користь заявлених ОДПІ позовних вимог, а саме:

          постанову господарського суду

Луганської області від 10.11.05 року по справі №12/443пн, якою відмовлено у

задоволенні позову Ленінської МДПІ у м. Луганську -про визнання недійсними

установчих документів, скасування державної реєстрації та визнання недійсною

реєстрації в якості платника податку ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1»;

          постанову Луганського апеляційного

господарського суду від 23.01.06 року, яким той же позов задоволено: визнано

недійсним запис про державну реєстрацію ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1»та скасовано його

державну реєстрацію з ІНФОРМАЦІЯ_16 (рішення про скасування реєстрації

відповідача як платника податків судом другої інстанції не прийнято). 

          Таким чином, аналіз вищевикладених

доказів дає підстави дійти висновку, що за станом на момент укладення та виконання

трьох спірних усних угод купівлі-продажу ОБИДВІ їх сторони були зареєстровані

як:

           суб'єкти підприємницької діяльності;

          платники податків;

          платники ПДВ.

           Крім того:

          укладені угоди повністю виконано;

          їх виконання документовано у

відповідності до чинного законодавства;

          факти вчинення цих угод відображено у

податковій звітності;

          належні, об'єктивні докази наявності

у сторін угод умислу на їх укладення з метою, завідомо суперечною інтересам

держави та суспільства, у тому числі -на ухилення від сплати податків, -

відсутні.

          ІІІ.Заслухавши представників позивача

та третьої особи, оцінивши наявні  у

справі докази, суд вважає, що позов НЕ підлягає задоволенню з таких підстав.

          1.Наданими позивачем доказами не

доведено, що ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1»на час укладення та виконання трьох спірних усних

угод (в період ІНФОРМАЦІЯ_11 по ІНФОРМАЦІЯ_14) не мало статусу юридичної особи

та не має його на час розгляду цього спору.

          Як сказано у частині 2 статті 33

Закону України від 15.06.03 року №755-ІУ «Про державну реєстрацію юридичних

осіб та фізичних осіб -підприємців»(далі -ЗУ №755-ІУ),  юридична особа є такою, що припинилася, з

дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію

припинення юридичної особи.

          Про це ж йдеться у частині 7 ст. 59

Господарського кодексу України (далі -ГК):

          скасування державної реєстрації

позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи є підставою для

вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається

ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його

діяльності.

            Як показує аналіз чинного ЗУ

№755-ІУ, наслідком  припинення юридичної

особи НЕ Є повний перегляд усіх угод, договорів та т.і., укладених та виконаних

такою юридичною особою з моменту державної реєстрації та до моменту винесення

рішення про її припинення.

           У частині 2 ст. 35 ЗУ №755-ІУ сказано,

що з  дати  внесення до Єдиного державного реєстру запису

про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого  ними органу щодо припинення юридичної особи

забороняється:

           проведення державної реєстрації змін

до установчих документів юридичної особи, щодо якої прийнято рішення щодо

припинення;

           внесення змін до Єдиного державного

реєстру  щодо  відомостей про відокремлені підрозділи;

          проведення державної реєстрації

юридичної особи,  засновником (учасником)

якої є юридична особа, щодо якої прийнято рішення щодо припинення.

          Частиною  4 статті 38 того ж Закону передбачено, що з

дати  внесення до Єдиного державного

реєстру запису про судове рішення 

щодо  припинення  юридичної 

особи  застосовуються обмеження,

які встановлені законом, зокрема частиною другою статті 35 цього Закону.

          Згідно ст. 52 ЗУ №755-ІУ

юридичним наслідком визнання судом недійсними установчих документів ПП

«ІНФОРМАЦІЯ_1»повинні були стати:

          здійснення ліквідаційної процедури суб'єкта

підприємницької діяльності,

          виключення його з ЄДРПОУ, -

а не вимога про механічний перегляд

всіх угод, укладених таким суб'єктом підприємницької діяльності з метою

визнання їх такими, що укладені з метою, яка завідомо суперечить інтересам

держави і суспільства.

          2.Закон (статті 9 та 10 Закону

України від 25.06.91 року №1251-ХІІ «Про систему оподаткування») не покладає на

сторону по договору обов'язку здійснення перевірки законності та обґрунтованості

державної реєстрації  іншого учасника

договору (ст. 9) та не надає йому права здійснювати контроль будь-якої його

господарської  діяльності (ст. 10).

          В той же час матеріалами цієї справи

доведено, СПД ОСОБА_1 на момент укладення спірних угод та їх виконання вжив

заходів до того, щоб упевнитися, що ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1»на час укладення спірних

угод було зареєстроване як юридична особа та як платник податків, у т.ч. ПДВ.

          3.Факт реєстрації вищезгаданої

постанови Луганського апеляційного господарського суду від 23.01.06 року -

позивачем та третьої особою на його стороні НЕ доведено навіть на час розгляду

цієї справи.

          3.1.Факт визнання нечинними

установчих документів ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1»та скасування його державної реєстрації

об'єктивно не існував на час укладення та виконання спірних угод, а тому обидва

відповідачі по цій справі, укладаючи їх в 

період  з ІНФОРМАЦІЯ_11 по

ІНФОРМАЦІЯ_14, не могли бути обізнані з цього приводу.

          Матеріалами

справи не доведено, що 1-му відповідачу по цій справі було відомо про факти

порушення законності під час здійснення засновником ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1»його

державної реєстрації.

           Їх (факти порушень) не встановлено

та не зафіксовано і вищезгаданою постановою Луганського апеляційного

господарського суду, - а одне лише посилання на те, що підприємство

зареєстроване громадянином ОСОБА_4 за грошову винагороду, - ще не є доказом

того, що під час ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ порушено вимоги ЗАКОНОДАВСТВА щодо

порядку її здійснення.

          4.Наявними у

справі доказами НЕ доведено, що як укладення, так і виконання спірних угод було

спрямоване на цілі, завідомо суперечні інтересам держави та суспільства, у тому

числі -на ухилення від сплати податків, - тобто на порушення вимог на порушення

вимог ст.ст.202, 203, 215 та 216   Цивільного

кодексу України (далі -ЦКУ) та ст.ст. 207 та 208 ГК України.

          Так, у частині 1 статті 202 ЦКУ

сказано, що угода -це є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення

цивільних прав та обов'язків;

У статті 203 говориться, що:

          частина 1: зміст угоди не може

суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам

суспільства;

          частина 2: особа, яка укладає угоду,

повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

          частина 3: волевиявлення учасника

угоди повинно бути вільним та відповідати його внутрішній волі;

          частина 5: угода повинна бути

спрямована на реальне настання правових наслідків, обумовлених нею.         

          Частиною 1 ст. 206 ЦКУ встановлено,

що в усній формі можуть укладатися угоди, які повністю виконуються сторонами в

момент їх вчинення, за винятком  угод,

які підлягають нотаріальному посвідченню 

та (або) державній реєстрації, а також угод, недотримання письмової

форми укладення яких  тягне за собою їх

недійсність.

          Матеріалами цієї справи доведено,

що усі три угоди було виконано сторонами в момент їх укладення.

          Пункт 2 частини 1 статті 208 ЦКУ

надає право  укладати в усній формі угоди

між юридичними та фізичними особами, про які йдеться у частині 1 ст. 206 ЦКУ.

          Позивачем та третьою особою на

його стороні не надано до справи доказів про порушення відповідачами по цій

справі будь-якої з вищенаведених вимог ЦКУ.

           Ними також не надано доказів  порушення сторонами вимог ст. 215 ЦК, згідно

якій недійсною є угода, що не відповідає вимогам закону.

          Позивачем та третьою особою  не доведено факт порушення  сторонами по спірних трьох угодах вимог

ст.208 Господарського кодексу України, в якій сказано, що якщо угода

укладена з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, то

за наявності умислу у обох сторін -у випадку виконання угоди обома

сторонами  в доход держави стягується все

отримане ними по цій угоді, а у випадку виконання угоди однією стороною з іншої

сторони стягується в доход держави все отримане нею та все належне з неї першій

стороні на відшкодування отриманого. За наявності умислу лише у однієї

із сторін все отримане нею по угоді повинно бути повернуто іншій стороні, а

отримане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в

доход держави.

          5.Як вже сказано вище у цій

постанові, статтею 208 ГК визначено, що недійсною є угода, яка укладена з метою,

завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

          В якості доказу наявності такого

умислу  у ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» позивач

посилається на вищезгадану постанову Луганського апеляційного господарського

суду від 23.01.06 року, а також на постанови по кримінальній справі

№41/06/8112, - оцінка яким надана судом вище у цій постанові.

          Як вбачається з матеріалів цієї

справи, будь-які інші об'єктивні докази наявності такого умислу у ПП

«ІНФОРМАЦІЯ_1» та  СПД ОСОБА_1 -відсутні.

          6.Оцінюючи наявні у справі докази

щодо наявності умислу з боку посадових осіб ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1»та СПД

ОСОБА_1  на укладення  угоди, про яку йдеться у частині 1 ст. 208

ГК України, суд керується роз'ясненням 

Вищого арбітражного суду України №02-5/111 від 12.03.99 року „Про деякі

питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними”,

згідно абзацу 4 пункту 11 якого умисел юридичної особи визначається як

умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені

юридичної особи, маючи на це належні повноваження. За відсутності таких

повноважень наявність умислу у юридичної особи не може вважатися  встановленою.

          Таким чином, вимогу про

просте, механічне визнання протиправними всіх угод юридичної особи,

укладених нею, починаючи з дати, з якої в подальшому через той чи інший значний

проміжок часу (у даному випадку -через 16 місяців) судом визнано  її установчі документи недійсними,

- господарський суд, розглядаючи цю справу, не вважає за належний

доказ наявності як умислу у ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1»та СПД ОСОБА_1 на укладення

угод з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, так і  підстав для визнання їх такими у судовому

порядку.

          Це тим більше так ще й тому, що

позивачем не надано доказів порушення щодо посадових осіб сторін (або хоча б

однієї з них) по спірних угодах 

кримінальної справи, пов'язаної з їх виконанням; притягнення її (їх) у

зв'язку з цим до кримінальної відповідальності; наявності судових вироків;

актів  документальних перевірок, вчинених

податковими органами щодо них;  та т. і.

          З урахуванням вищевикладеного суд

дійшов висновку, що 1-м та 2-м відповідачами в період з ІНФОРМАЦІЯ_11 по

ІНФОРМАЦІЯ_14 укладено три усні угоди, які НЕ МОЖУТЬ БУТИ ВИЗНАНІ ТАКИМИ, що

укладені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, - а

тому у задоволенні позову належить відмовити.

Відповідно до частини 4 ст. 94 КАСУ

суд не стягує з відповідачів судові витрати.

          На підставі викладеного,  ст.ст. 202 та 203 Цивільного кодексу

України,  керуючись ст.ст. 94, 158-163 та

167 КАС України,  суд

п о с т а н о

в и в :

           у задоволенні .позову  відмовити.

          Відповідно до

частини 3 ст. 160 та частини 4 ст.167 КАС України у судовому засіданні 06.04.07

року за згодою представників позивача та третьої особи оголошено лише вступну

та резолютивну частини постанови.

Постанова набирає законної сили

після  закінчення строку подання заяви

про апеляційне оскарження,  встановленого

Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде

подано.

Про апеляційне оскарження

рішення  суду  першої 

інстанції спочатку  подається  заява. Обґрунтування мотивів оскарження і

вимоги до суду апеляційної інстанції 

викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та

апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної 

інстанції  через суд  першої 

інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія

апеляційної скарги одночасно 

надсилається  особою,  яка  її

подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження

постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її

проголошення, а в разі складення  постанови

у повному  обсязі  відповідно 

до статті 160 цього Кодексу - з 

дня  складення  в 

повному обсязі. Апеляційна 

скарга  на  постанову 

суду першої інстанції подається протягом 

двадцяти  днів  після 

подання  заяви   про  

апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга 

може  бути  подана 

без  попереднього подання заяви

про апеляційне оскарження,  якщо скарга

подається  у строк, встановлений для

подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанову у повному обсязі

складено та підписано 10.04.2007 року.

Суддя                                                                                               

А.П.Середа