Рішення

від 13.04.2007 по справі 9/131пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської

області  91016,

м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской

области  91016,

г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

13.04.07                                                                                

Справа № 9/131пд

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за

позовом

Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м.

Кремінне Луганської області

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Діброва», м.

Кремінне

про

визнання договору дійсним та визнання права власності

та

за зустрічним позовом

Сільськогосподарського

виробничого кооперативу «Діброва», м. Кремінне

до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1,

м. Кремінне Луганської області

про визнання договору купівлі-продажу недійсним

в присутності представників:

від позивача -ОСОБА_3, паспорт ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, дов.

ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5 - бухгалтер, дов.ІНФОРМАЦІЯ_3,

від

відповідача -ОСОБА_2, ліквідатор,

від

3-ї особи -не прибув.

Суть спору: позивач, СПД ОСОБА_3, звернувся з позовом, у

якому просить:

1) визнати договір купівлі-продажу майна від ІНФОРМАЦІЯ_4,

укладений між ним та відповідачем, дійсним,

2) визнати за позивачем право власності на майно:

* приміщення маслоцеху, розташованого за адресою: АДРЕСА_1,

вартістю 8590,0 грн.,

* мехмайстерня, розташована за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 25475,0

грн.,

* обладнання з переробки проса, розташована за адресою: АДРЕСА_2,

вартістю 1770,0 грн.,

* шліфмашина, розташована за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 1490,0

грн.,

* гречкосушка, розташована за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 750,0

грн.,

* машина з переробки проса, розташована за адресою: АДРЕСА_2,

вартістю 1490,0 грн.,

* машина для зашивки мішків, розташована за адресою: АДРЕСА_2,

вартістю 310,0 грн.,

* комплект обладнання з переробки олії рослинної, розташована за

адресою: АДРЕСА_2, вартістю 4500,53 грн.,

* електротельфер, розташований за адресою: АДРЕСА_3, вартістю

160,0 грн.,

* токарно-гвинторізний верстак, розташований за адресою: АДРЕСА_3,

вартістю 850,0 грн.,

* свердловий верстак, розташований за адресою: АДРЕСА_3, вартістю

200,0 грн.,

* шліфувальний верстак, розташований за адресою: АДРЕСА_3,

вартістю 200,0 грн.,

* кран-балка, розташована за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 270,0

грн.,

* стенд для обкатки двигуна, розташований за адресою: АДРЕСА_2,

вартістю 130,0 грн.,

* молот механічний, розташований за адресою: АДРЕСА_3, вартістю

880,0 грн.,

* зварювальний апарат, розташований за адресою: АДРЕСА_3, вартістю

140,0 грн.,

* агрегат зерноочисний ЗАВ-20, розташований за адресою: АДРЕСА_2,

вартістю 14030,0 грн.,

* агрегат зерноочисний ЗАВ-40, розташований за адресою: АДРЕСА_2,

вартістю 20880,0 грн.

Всього на загальну суму 82097,53 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач виклав наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_4 між ним та відповідачем був укладений договір

купівлі-продажу майна, що перелічено вище, за яким відповідач передав, а

позивач отримав у власність зазначене майно.

Відповідно до п. 2.2 спірного договору форма оплата майна була

визначена як погашення кредиторської заборгованості ПП «Іком»шляхом

перерахування грошових коштів на його розрахунковий рахунок.

Згідно з чинним цивільним законодавством України спірна угода

підлягала обов'язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації,

однак позивач не має можливості це зробити, оскільки постановою господарського

суду Луганської області по справі № 20/184б від 27.07.06р. відповідач визнаний

банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура. Ліквідатором був призначений

арбітражний керуючий ОСОБА_2, який ухиляється від нотаріального оформлення

спірного договору.

Відповідач, в особі

ліквідатора ОСОБА_2, подав до суду зустрічний позов, в якому просить:

1). визнати договір купівлі-продажу майна від ІНФОРМАЦІЯ_4,

укладений між ним та позивачем, СПД ОСОБА_1, недійсним,

2) зобов'язати СПД ОСОБА_1 повернути СВК «Діброва»майно, яке було

передане за спірним договором, а саме:

* приміщення масло цеху, розташованого за адресою: АДРЕСА_1,

вартістю 8590,0 грн.,

* мехмайстерня, розташована за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 25475,0

грн.,

* обладнання з переробки проса, розташована за адресою: АДРЕСА_2,

вартістю 1770,0 грн.,

* шліфмашина, розташована за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 1490,0

грн.,

* гречкосушка, розташована за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 750,0

грн.,

* машина з переробки проса, розташована за адресою: АДРЕСА_2,

вартістю 1490,0 грн.,

* машина для зашивки мішків, розташована за адресою: АДРЕСА_2,

вартістю 310,0 грн.,

* комплект обладнання з переробки олії рослинної, розташована за

адресою: АДРЕСА_2, вартістю 4500,53 грн.,

* електротельфер, розташований за адресою: АДРЕСА_3, вартістю

160,0 грн.,

* токарно-гвинторізний верстак, розташований за адресою: АДРЕСА_3,

вартістю 850,0 грн.,

* свердловий верстак, розташований за адресою: АДРЕСА_3, вартістю

200,0 грн.,

* шліфувальний верстак, розташований за адресою: АДРЕСА_3,

вартістю 200,0 грн.,

* кран-балка, розташована за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 270,0

грн.,

* стенд для обкатки двигуна, розташований за адресою: АДРЕСА_2,

вартістю 130,0 грн.,

* молот механічний, розташований за адресою: АДРЕСА_3, вартістю

880,0 грн.,

* зварювальний апарат, розташований за адресою: АДРЕСА_3, вартістю

140,0 грн.,

* агрегат зерноочисний ЗАВ-20, розташований за адресою: АДРЕСА_2,

вартістю 14030,0 грн.,

* агрегат зерноочисний ЗАВ-40, розташований за адресою: АДРЕСА_2,

вартістю 20880,0 грн.

В обгрунтування зустрічного позову викладені такі доводи.

Постановою господарського суду Луганської області від 27.07.06р. №

20/184б СВК «Діброва»визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура та

призначено ліквідатором ОСОБА_2

Відповідно до п. 1.1 договору купівлі-продажу від ІНФОРМАЦІЯ_4

відчужується нерухоме майно:

* приміщення масло цеху, розташованого за адресою: АДРЕСА_1,

вартістю 8590,0 грн.,

* мехмайстерня, розташована за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 25475,0

грн.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 203 ЦК України правочин повинен

здійснюватися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст. 209 ЦК України угода, укладена у письмовій

формі, підлягає нотаріальному оформленню лише у випадках, зазначених в законі

або за домовленістю. Це стосується й нерухомого майна, проте спірний договір не

був нотаріально оформлений.

Позивач за зустрічним позовом, посилаючись на ст.ст. 215 ч. 2,

220, 236 ЦК України,  вважає що спірний

договір є нікчемним з моменту укладення, оскільки протягом більш ніж 2 років з

дня його укладення сторони за цією угодою ухилялися від її нотаріального

посвідчення, тобто відразу не мали наміру виконувати вимоги чинного

законодавства.

Крім того, посилаючись на п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду

України про судову практику по справам щодо визнання угод недійсними, ч.

2 ст. 692 ЦК України, позивач за зустрічним позовом стверджує, що встановлений

спірним договором порядок розрахунків за придбане майно суперечить вимогам

цивільного законодавства. 

Ліквідатор ОСОБА_2 звертає увагу на відсутність доказів існування

самої кредиторської заборгованості у СВК «Діброва»перед ПП «Іком», в рахунок

якої начебто була здійснена оплата спірного майна а також на відсутність

повноважень на укладання договору з боку СВК «Діброва»голови спілки пайщиків

ОСОБА_6

Крім того, все майно, що було реалізоване за спірним договором,

згідно з договором застави нерухомого майна від ІНФОРМАЦІЯ_5, та договором

застави від ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованим приватним нотаріусом у реєстрі за

ІНФОРМАЦІЯ_6 відповідно, знаходилося у заставі ТОВ Банк «Фінанси та кредит»у

забезпечення вимог за кредитним договором ІНФОРМАЦІЯ_7

Оцінивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

дійшов висновку про наступне.

Щодо первісного позову.

Позивач звернувся з вимогою визнати договір купівлі-продажу майна

від ІНФОРМАЦІЯ_4, укладений між ним та відповідачем, дійсним.

Відповідно до ч. 1ст. 16 ЦК України кожна особа має право

звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права

та інтересу.

Частиною другою цієї статті визначені способи захисту цивільних

прав та інтересів, якою не передбачений такий спосіб захисту, як визнання

договору дійсним.

Крім того, за спірним договором купівлі-продажу майна, що

перелічено вище, відповідач передав, а позивач отримав у власність зазначене

майно.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна

сторона (продавець) передає майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві),

а покупець приймає майно (товар) і сплачує за нього певну грошову суму.

Виходячи з цієї правової норми покупець повинен сплатити продавцеві

ціну майна, ця угода є двосторонньою.

Як вбачається з п. 2.2 спірного договору форма оплата майна була визначена

як погашення кредиторської заборгованості ПП «Іком»шляхом перерахування

грошових коштів на його розрахунковий рахунок.

Позивач стверджує, що згідно чинного на той час законодавства

спірна угода підлягала обов'язковому нотаріальному посвідченню та державній

реєстрації. Проте, відповідно до ст. 657 ЦК України договір

купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу,

житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається

у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній

реєстрації.

Суд звертає увагу позивача на те, що за спірним договором

передавалось лише наступне нерухоме майно:

* приміщення масло цеху, розташованого за адресою: АДРЕСА_1,

вартістю 8590,0 грн.,

* мехмайстерня, розташована за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 25475,0

грн., а все інше майно не підлягало обов'язковому нотаріальному

посвідченню.

Крім того, умовами договору взагалі не передбачалося

його нотаріальне посвідчення, ця умова не була істотною у

цій угоді, тому посилання позивача на ч. 2 ст. 220 ЦК України є

необґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може

суперечити актам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є

недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які

встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього

Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом

(нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом

не вимагається.

Відповідно до ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами

вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемний.

Таким чином, недодержання нотаріальної форми договору тягне його

нікчемність, він не породжує тих прав і обов'язків, яких бажали сторони.

Іноді нотаріальне посвідчення договору може бути компенсоване

рішенням суду, що можливо за дотримання і такої обставини, як ухилення однієї

із сторін від нотаріального посвідчення договору. При цьому суд має перевірити

чи підлягає цей договір нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально

посвідченим.

Якщо б сторони бажали при укладенні спірного договору

додержуватися чинного законодавства, вони б фактично здійснили

дії щодо нотаріального оформлення спірного договору, проте позивач

взагалі не надав доказів ухилення відповідача від нотаріального

посвідчення цього договору, враховуючи досить тривалий строк з дня його

підписання до постановлення господарським судом Луганської області по справі №

20/184б про визнання банкрутом відповідача.

З урахуванням викладеного, суд вважає спірний договір в

частині передачі у власність позивача нерухомого майна:

* приміщення масло цеху, розташованого за адресою: АДРЕСА_1,

вартістю 8590,0 грн.,

* мехмайстерня, розташована за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 25475,0

грн. нікчемним та таким, що не породжує правових наслідків щодо цього

майна.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не надав суду доказів щодо повноважень ОСОБА_6 на

укладення спірного договору від імені відповідача, а за статутом СВК

«Діброва»повноваження на укладення господарського договору від його імені мало

лише керівництво кооперативу або його загальні збори. ОСОБА_6 не був на момент

укладення спірної угоди керівником кооперативу.

Позивач у судовому засіданні надав суду копію угоди про уступку

права вимоги від 27.05.04р., за якою позивач (новий кредитор за угодою) набув

право вимагати від ПП «Іком»сплати грошової суми в розмірі 80 000,0 грн., проте

позивач, СПД ОСОБА_3, у цьому позові просить визнати за ним

право власності на спірне майно на підставі саме договору купівлі-продажу

від ІНФОРМАЦІЯ_4, а не на підставі угоди про уступку права вимоги.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов СПД ОСОБА_3 не підлягає

задоволенню.

Щодо зустрічного позову.

Суд погоджується з доводами позивача за зустрічним позовом із

посиланням на постанову Пленуму ВСУ «Про судову практику по справам про

визнання угод недійсними»про те, що встановлений спірним договором порядок

розрахунків за придбане майно суперечить вимогам ЦК України, оскільки договір

купівлі-продажу є двосторонньою угодою та відповідно до ст. 655 ЦК України

покупець зобов'язаний сплатити вартість отриманого майна продавцю, а відповідно

до ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний саме продавцю

сплатити повну ціну переданого товару. Оплата за майно особі, яке не є стороною

договору, цивільним законодавством України не передбачена.

Враховуючи те, що:

·          спірний

договір суперечить вимогам чинного законодавства,

·          договір

підписаний від імені відповідача не уповноваженою особою,

·          на момент

укладання спірної угоди позивач за первісним позовом, ОСОБА_3 був головою СВК

«Діброва», знаходився у місці укладання договору, однак не підписував її з

певних причин та мав певну зацікавленість в укладенні цієї угоди, суд вважає

вимоги позивача за зустрічним позовом такими, що підлягають задоволенню,

оскільки відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює

юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі

недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у

натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі

неможливості такого повернення -відшкодувати вартість того, що одержано, за

цінами, які існують на момент відшкодування.

Суд звертає увагу позивача за зустрічним позовом на те, що при

подачі зустрічного позову слід було сплатити державне мито у розмірі 1% від

вартості майна в сумі 820 грн. 98 коп., фактично сплачено в сумі 102

грн.

У судовому засіданні за згодою сторін на підставі ч. 2 ст. 85 ГПК

України було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 82, 84, 85 ГПК

України, суд

в и р і ш и в:

1.          У задоволенні

первісного позову відмовити.

2.          Зустрічний позов

задовольнити.

3.          Визнати договір

купівлі-продажу майна від ІНФОРМАЦІЯ_4, укладений між СВК «Діброва» та СПД

ОСОБА_1, недійсним.

4. Зобов'язати СПД ОСОБА_1,АДРЕСА_4, код НОМЕР_1, повернути СВК

«Діброва», АДРЕСА_5, код НОМЕР_2, майно, яке було передане за спірним

договором, а саме:

* приміщення масло цеху, розташованого за адресою: АДРЕСА_1,

вартістю 8590,0 грн.,

* мехмайстерня, розташована за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 25475,0

грн.,

* обладнання з переробки проса, розташована за адресою: АДРЕСА_2,

вартістю 1770,0 грн.,

* шліфмашина, розташована за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 1490,0

грн.,

* гречкосушка, розташована за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 750,0 грн.,

* машина з переробки проса, розташована за адресою: АДРЕСА_2,

вартістю 1490,0 грн.,

* машина для зашивки мішків, розташована за адресою: АДРЕСА_2,

вартістю 310,0 грн.,

* комплект обладнання з переробки олії рослинної, розташована за

адресою: АДРЕСА_2, вартістю 4500,53 грн.,

* електротельфер, розташований за адресою: АДРЕСА_3, вартістю

160,0 грн.,

* токарно-гвинторізний верстак, розташований за адресою: АДРЕСА_3,

вартістю 850,0 грн.,

* свердловий верстак, розташований за адресою: АДРЕСА_3, вартістю

200,0 грн.,

* шліфувальний верстак, розташований за адресою: АДРЕСА_3,

вартістю 200,0 грн.,

* кран-балка, розташована за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 270,0

грн.,

* стенд для обкатки двигуна, розташований за адресою: АДРЕСА_2,

вартістю 130,0 грн.,

* молот механічний, розташований за адресою: АДРЕСА_3, вартістю

880,0 грн.,

* зварювальний апарат, розташований за адресою: АДРЕСА_3, вартістю

140,0 грн.,

* агрегат зерноочисний ЗАВ-20, розташований за адресою: АДРЕСА_2,

вартістю 14030,0 грн.,

* агрегат зерноочисний ЗАВ-40, розташований за адресою: АДРЕСА_2,

вартістю 20880,0 грн.

5. Судові витрати за первісним позовом покласти на позивача.

6. Стягнути з позивача, СВК «Діброва», АДРЕСА_5, код НОМЕР_2, у

зв'язку з недоплатою, державне мито у розмірі 938 грн. 98 коп.

7. Стягнути з відповідача за зустрічним позовом, СПД

ОСОБА_1,АДРЕСА_4, код НОМЕР_1, на користь СВК «Діброва», АДРЕСА_5, код НОМЕР_2,

судові витрати у розмірі 938 грн. 98 коп.

Рішення набирає чинності після закінчення десятиденного строку з

дня його підписання.

Рішення підписане 17.04.07 р.

Суддя                                                           

А.Г.Ворожцов