Ухвала

від 17.02.2017 по справі 751/7040/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 751/7040/16-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-сс/795/81/2017 Категорія - Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

з участю прокурора ОСОБА_6

захисника адвоката ОСОБА_7

скаржника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 4 липня 2016 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР Головного управління ДФС у Чернігівській області ОСОБА_9 про накладення арешту на тимчасово вилучені предмети 1 липня 2016 року у ході проведення огляду сумки темно синього кольору, яка була виявлена в загальнодоступному місці в кінці вулиці Центральної, с. Городище, Бориспільського району, Київської області, а саме:

- Ноутбук «Asus» чорного кольору X550L E3NOCVI0502210B;

- Мишка сірого кольору «Logitech»;

- Печатка сірого кольору з наклейкою зверху «Агро Опт ідентифікаційний код 39934468»;

- Печатка чорного кольору з наклейкою зверху «АПТК ідентифікаційний код 38615098»;

- Печатка зеленого кольору з наклейкою зверху «Дім Зерна ідентифікаційний код 371355754»;

- Печатка фіолетового кольору з наклейкою зверху «Агропромтехком ідентифікаційний код 36628346»;

- Банківська картка «Укргазбанк» рахунок НОМЕР_1 ;

- Банківська картка «Сбербанк Росії» рахунок НОМЕР_2 ;

- Банківська картка «Русский тандарт» рахунок НОМЕР_3 ;

- Флеш-накопичувач червоного кольору з прикріпленим до нього клаптиком паперу з надписом «ПП «АПТК» 654322 Vv- вход 654321Nn - ключ»;

- Флеш-накопичувач блакитного кольору з прикріпленим до нього клаптиком паперу з надписом «ПП «Дім Зерна» Mz 170974- вход HS 235678 - ключ»;

- Флеш-накопичувач сріблястого кольору з прикріпленим до нього клаптиком паперу з надписом «ПП «Агропромтехком» Mz 280796 765332 Nz»;

- Видаткова накладна Ррз/NBP 0022047 від 30.06.2016 на 1 арк. з прикріпленим до неї чеком № 220054 на 1 арк.;

- Прибутковий касовий ордер № 9/1 на 1 арк. з квитанцією на 1 арк.;

- Видатковий касовий ордер ПП «АПТК» від 31.12.2015 на 1 арк.;

- Прибутковий касовий ордер № 9 ПП «АПТК» на 1 арк. з квитанцією на 1 арк.;

- Видатковий касовий ордер ПП «АПТК» від 10.03.2016 на 1 арк.;

- Видатковий касовий ордер ПП «АПТК» від 10.03.2016 на 1 арк.;

- Видатковий касовий ордер ПП «АПТК» від 26.01.2016 на 1 арк.;

- Рахунок-фактура ПП «Дім Зерна» № ЖА37135575 від 20.02.13 на 1 арк.;

- Заява-розрахунок ПП «АПТК» на 1 арк.;

- Видаткова накладна ПП «АПТК» № 162 від 10.06.14 на 1 арк.;

- Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників ПП «Агро Опт» на 1 арк., що мають значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення та можуть бути доказами під час судового розгляду

Мотивуючи рішення, слідчий суддя вказав, що на вказане в клопотанні майно необхідно накласти арешт, так-як воно може бути підшуканим, виготовленим, пристосованим та використаним як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, у сторони кримінального провадження виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене майно з метою забезпечення повного, неупередженого та об`єктивного досудового розслідування кримінального провадження. Крім того, необхідність накладення арешту на тимчасово вилучене майно пов`язане із необхідністю проведення криміналістичних експертиз.

На зазначену ухвалу слідчого судді ОСОБА_8 була подана апеляційна скарга, в якій вона просить скасувати її та відмовити слідчому у задоволенні клопотання про арешт майна. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відповідно до ст. 167 КПК України вилучення може здійснюватися за наявності особи, якій у передбаченому КПК порядку було оголошено підозру, але жодних доказів щодо оголошення їй підозри до матеріалів клопотання не додано. Також, вважає, що в порушення вимог ст.. 171 КПК України в оскаржуваній ухвалі не зазначено підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна, у клопотанні не зазначено документів, що підтверджують право власності на майно та види майна, що належить арештовувати. Крім того, вважає, що ухвала порушує її права володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю і не зрозуміло, яким чином слідчий суддя та слідчий довели належність майна до речових доказів. Також, зазначає, що в порушення вимог ч. 1 ст. 172 КПК України розгляд клопотання про арешт майна відбувся без повідомлення та участі власників майна.

Крім того, в поважність пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, що копія ухвали слідчого судді їх не направлялася і про її існування стало відомо лише 8 лютого 2017 року.

Заслухавши доповідача, ОСОБА_8 та її захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 4 липня 2016 року було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, і ОСОБА_8 отримала копію оскаржуваної ухвали 8 лютого 2017 року, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна, між іншим, допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

При цьому, згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, тобто є речовим доказом.

Речовим доказом в розумінні ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінальних протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів провадження, старшим слідчим з ОВС СУ ФР Головного управління ДФС у Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке зареєстроване 7 травня 2015 року в ЄРДР за № 320152700000000027, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 205 КК України.

4 липня 2016 року старший слідчий з ОВС СУ ФР Головного управління ДФС у Чернігівській області ОСОБА_9 за погодженням начальника відділу прокуратури Чернігівської області ОСОБА_10 , звернувся до Новозаводського районного суду м. Чернігова з клопотанням про накладення арешту на майно, зазначене у ньому, посилаючись на те, що воно може бути підшуканим, виготовленим, пристосованим та використаним як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та з метою забезпечення повного, неупередженого та об`єктивного досудового розслідування кримінального провадження.

Як вбачається, при винесенні ухвали слідчим суддею, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, визнано доведеною необхідність арешту майна, що вказане у клопотанні слідчого.

При цьому, при вирішенні питання про арешт зазначеного у клопотанні слідчого майна, суддя в повній мірі врахував обставини, з якими закон пов`язує застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.

Зокрема, як вбачається матеріалів кримінального провадження постановою старшого слідчого з ОВС СУ ФР Головного управління ДФС у Чернігівській області ОСОБА_9 від 7 липня 2017 року речі, вилучені 1 липня 2016 року та на які накладено арешт, визнано речовими доказами.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ч. 1, ч. 2 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно.

Крім того, слідчий суддя дійшов висновку, що таке обмеження права власності, як арешт майна, в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення /цивільний позов/, чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Тому, з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу може вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, і дана правова підстава не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу /відчуження, знищення, приховання/ на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Тому доводи апелянта на те, що не зазначено документів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, є безпідставними.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Посилання в апеляційній скарзі на порушення норм ч.1 ст.172 КПК України слідчим суддею у зв`язку з розглядом клопотання без участі власника майна є обґрунтованими. Разом з тим, апеляційним судом було поновлено порушене право власника майна на участь у розгляді справи та ОСОБА_8 за участі захисника адвоката ОСОБА_7 скористалися своїм правом на участь у судовому розгляді.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Поновити ОСОБА_8 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 4 липня 2016 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 4 липня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР Головного управління ДФС у Чернігівській області ОСОБА_9 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_2