Постанова

від 16.02.2017 по справі 805/5030/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2017 р. Справа №805/5030/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 16:45

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Молочної І.С.

за участю секретаря судового засідання Зими М.О.

прокурора - Буяновського В.В.

представника позивача - Мовчан О.В.

представника відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінкольн" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -

встановив:

Позивач, Головне управління Державної служби з питань праці у Донецькій області (далі - Держпраці), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінкольн" (Далі- відповідач) (87500, Донецька область, місто Маріуполь, вул. Громової, буд. 62, кв. 73) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом повного зупинення ведення робіт з експлуатації багатопаливної автомобільної заправної станції, розташованої за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, проспект Нікопольський, будинок 99, у зв'язку із загрозою життю та з метою недопущення спричинення шкоди життю людей.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на підставі ухвали слідчого судді Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 09.11.2016 року № 264/6231/16-к, Наказу Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області Про проведення позапланової перевірки ТОВ Лінкольн від 09.12.2016 року № 1504, направлення на перевірку від 09.12.2016 року № 5.4/993 у період з 12.12.2016 року по 13.12.2016 року позивачем проведено позапланову перевірку багатопаливної автомобільної заправної станції суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю Лінкольн , на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно - правових актів з охорони праці та промислової безпеки щодо здійснення робіт підвищеної небезпеки та експлуатації обладнання підвищеної небезпеки при прийманні, зберіганні та відпуску пального. Під час перевірки відповідача були зафіксовані 42 порушення нормативно - правових актів з охорони праці, з яких 20 створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. Враховуючи зазначене, у зв'язку з виникненням загрози життю та/або здоров'ю людей, з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей, позивач вважає, що є підстави для заборони виконання робіт з експлуатації багатопаливної автомобільної заправної станції, розташованої за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, проспект Нікопольський, буд. 99.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені в позові.

Відповідач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений з дотриманням вимог ст. 33-38 Кодексу адміністративного судочинства України. Докази повідомлення знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте, за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд.

З огляду на наведене, а також з метою дотримання вимог ч. 1 ст. 122 КАС України, суд не вбачає перешкод для розгляду справи по суті у даному судовому засіданні.

16.02 2016 року представник Прокуратури надав заяву про вступ за своєю ініціативою у справу на стороні Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області, обґрунтовуючи це тим, що можлива загроза порушення державних інтересів та неналежний захист таких інтересів компетентним органом державної влади створює умови для виникнення загрози небезпеки життю та здоров'ю людей.

Відповідно до частини 2 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення Прокурора, представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лінкольн" зареєстровано в якості юридичної особи 29.05.1995 року, включено до ЄДРПОУ за № 23422442, зареєстрований за адресою: 87500, Донецька область, місто Маріуполь, вул. Громової, буд. 62, кв. 73.

У період з 12.12.2016 року по 13.12.2016 року на підставі ухвали слідчого судді Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 09.11.2016 року № 264/6231/16-к, Наказу Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області Про проведення позапланової перевірки ТОВ Лінкольн від 09.12.2016 року № 1504, направлення на перевірку від 09.12.2016 року № 5.4/993 позивачем проведено позапланову перевірку багатопаливної автомобільної заправної станції суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю Лінкольн розташованої за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, проспект Нікопольський, будинок 99, на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно - правових актів з охорони праці та промислової безпеки щодо здійснення робіт підвищеної небезпеки та експлуатації обладнання підвищеної небезпеки при прийманні, зберіганні та відпуску пального, за результатами якої складено Акти перевірки суб'єкта господарювання від 13 грудня 2016 року № 05.4-8/17, № 05.4-9/9, № 5.6-12/042. Зазначеними Актами були зафіксовані 42 порушення нормативно - правових актів з охорони праці, з яких 20 створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Так, згідно розділу V акта перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 13.12.2016 року № 05.4-8/17 зафіксовані наступні порушення, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей:

П.1 - не наданий Дозвіл Держпраці на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, а саме: ємкості зі зрідженим газом пропан - бутан, розташованої на багатопаливній АЗС, що є порушенням розділу III п.3.1 НПАОП 0.00-1.76-15 Правил безпеки систем газопостачання (ПБСГ), п.6 ПКМУ № 1107 від 26 жовтня 2011 року;

П.2 - не наданий Дозвіл Держпраці на виконання робіт з підвищеною небезпекою при експлуатації ємкостей зі зрідженим газом пропан - бутан, що є порушенням розділу III п.3.1 НПАОП 0.00-1.76-15 Правил безпеки систем газопостачання (ПБСГ), п.6 ПКМУ № 1107 від 26 жовтня 2011 року;

П.3 - до початку спорудження, монтажу і наладки об'єкту (автомобільний газозаправний пункт) розташованого на багатопаливній АЗС не надані відомості до органів Держпраці, що є порушенням розділу IV п.4.2 НПАОП 0.00-1.76-15 Правил безпеки систем газопостачання;

П.4 - не наданий акт прийняття в експлуатацію об'єкту (автомобільний газоплановий пункт) розташованого на багатопаливній АЗС, що є порушенням розділу IV п.4.2 НПАОП 0.00-1.76-15 Правил безпеки систем газопостачання;

П.5 - модуль заправки автотранспорту пропан-бутаном виробництва ТОВ Шельф (зав. № 260) у складі: ємкість пропан - бутан зав. № 459 СВГ - 10 ПЦ, наносний вузол перекачки пропан - бутану, газороздатна колонка Шельф розміщений на АЗС всупереч проекту АЗС (проект виконаний НДІ Донецький Будпроект № 515.1 від 23.03.2000 року), що є порушенням ст. 31 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності ;

П.6 - електроконтактний манометр на насосному вузлу не пройшов періодичну державну перевірку згідно паспорту заводу виробника, що є порушенням розділу VI п.1.3 НПАОП 0.00-1.76-15 Правил безпеки систем газопостачання;

П.7 - немає відомостей щодо періодичного випробування гумовотканевого рукава, що застосовується для наповнення авто-балонів, що є порушенням розділу VI п.1.17 НПАОП 0.00-1.76-15 Правил безпеки систем газопостачання.

Відповідно до розділу V акта перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 13.12.2016 року № 05.4-9/9 зафіксовані наступні порушення, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей:

П.1 - роботодавцем не отримано Дозвіл органу Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки, пов'язаних з прийомом, зберіганням та реалізацією нафтопродуктів на багатопаливній автозаправній станції. Порушення п. 6 додатку 2 Постанови КМУ від 26 жовтня 2011 року № 1107 "Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки";

П.2 - роботодавцем не отримано дозвіл органу Держпраці на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки. На багатопаливній автозаправній станції експлуатуються резервуари для зберігання нафтопродуктів та паливороздавальні колонки. Порушення п. 6, додаток 3 Постанови КМУ від 26 жовтня 2011 року № 1107 "Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки";

П.3 - роботодавець не прийняв заходи щодо поновлення конструкції блискавкозахисту та грозозахисту об'єкту згідно проекту. Під час проведення перевірки електролабораторією дані про наявність конструкцій блискавкозахисту та грозозахисту внесені до протоколу заміру опору розтікання на основних заземлювачах та заземлення магістралей та обладнання АЗС № 10/1від 10.10.2016 року, чим порушено п. 2.10.1 НПАОП 63.2-1.13-87; п. 3.32. Правил безпечної експлуатації стаціонарних контейнерних і пересувних автозаправних станцій .

Відповідно до Акта перевірки № 5.6-12/042 від 13.12.2016 року зафіксовані наступні порушення, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей:

П.1 - відсутній дозвіл на експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки, а саме - ємностей із зрідженим вуглеводневим газом відповідно до вимог Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого Постановою КМУ від 26 жовтня 2011 року № 1107, що є порушення ст. 21 Закону України "Про охорону праці";

П.2 - не пред'явлений дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, які виконує згідно договору обслуговуюча організація (ТОВ ШЕЛЬФ-ОІЛ ), а саме: технічне обслуговування посудин, що працюють під тиском відповідно до вимог Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого Постановою КМУ від 26 жовтня 2011 року № 1107, що є порушення ст. 21 Закону України "Про охорону праці";

П.3 - резервуар ЗВГ зав. № 459 2011 р.в не зареєстрований в органі Держпраці, що є порушенням ст. 6.2.1 "Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском" НПАОП 0.00-1.59-87;

П.4 - на посудині зав. №№ 459 2011 р.в. допущений до застосування манометр, у якого відсутні пломба або клеймо перевірки, що є порушенням ст. 5.3.10., 5.3.11. "Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском" НПАОП 0.00-1.59-87;

П.5 - резервуар ЗВГ зав. № 459 2011р.в. запущений в роботу без дозволу посадової особи Держпраці, дозвіл не записано в паспорт, що є порушенням ст. 6.4.1., 6.4.3. "Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском" НПАОП 0.00-1.59-87;

П.6 - не проведено додаткову перевірку робочого манометра посудині зав. №№ 459 2011 р.в. контрольним манометром із занесенням результатів у журнал контрольних перевірок, що є порушенням ст. 5.3.11. "Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском";

П.7 - не представлено посвідчення про якість монтажу посудини зав. № 459 2011 р.в., що є порушенням ст.. 6.2.3. "Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском" НПАОП 0.00-1.59-87;

П. 8 - не встановлений порядок і терміни перевірки справності клапанів залежно від умов технологічного процесу інструкцією з експлуатації запобіжних клапанів, що є порушенням ст. 5.5.20. "Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском" НПАОП 0.00-1.59-87;

П.9 - не представлені результати перевірки настройки запобіжних клапанів на стенді відповідно до інструкції заводу виготовлювача, що є порушенням ст. 5.5.20. "Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском" НПАОП 0.00-1.59-87;

П.10 - перед наповненням балона оператори (наповнювачі) наявність обов'язкового тавра і терміну чергового освідчення, що є порушенням розділу VI п. 1.43. Правил безпеки систем газопостачання, НПАОП 0.00-1.76-15, ст. 10.1.37 "Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском" НПАОП 0.00-1.59-87.

В зв'язку з наявністю викладених порушень та в зв'язку з виникненням загрози життю та здоров'ю людей з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей позивач просив суд застосування заходив реагування шляхом повного зупинення робіт з експлуатації: багатопаливної автомобільної заправної станції, розташованої за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, проспект Нікопольський, будинок 99.

Вирішуючи заявлений позов, суд виходив з наступного.

Закон України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII (далі по тексту - Закон № 2694) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Статтею 4 Закону України "Про охорону праці" встановлено, що державна політика в галузі охорони праці базується на принципах, зокрема, пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Відповідно до статті 38 Закону № 2694 державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Згідно ч. 3, 4, 10 ст. 21 Закону № 2694 роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов'язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви на одержання дозволу та необхідних документів приймає рішення про видачу дозволу або про відмову в його видачі із зазначенням підстав, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 1 Положення про державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі по тексту - Положення) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління Держпраці у Донецькій області, Головне управління Держпраці у Донецькій області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

За приписом пункту 4 вказаного Положення, управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарського діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі по тексту - Закон № 877), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону № 2694, державна політика в галузі охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

При цьому, згідно з п. 1.4 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11 серпня 2011 року № 826 далі по тексту - Положення № 826, загроза життю та здоров'ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Приписами п. 2.26 Положення № 826 передбачено, що право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки: порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; порушень вимог Кодексу України про надра; відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; непроведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки; виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.

У разі виявлення факту перевищення допустимих норм технологічного навантаження виробничого об'єкта (окремого виробництва, машин і механізмів) або якщо дійсний рівень технологічного навантаження створює загрозу життю працівників, уникнути чого можливо за рахунок його зниження, роботи такого об'єкта (виробництво, експлуатація машин і механізмів) можуть бути обмежені до допустимого безпечного рівня.

Згідно абз. 3 ч. 1 ст. 4 Закону № 877 виключно законами встановлюються: повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Відповідно до п. 5 ст. 4 Закону № 877, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України "Про охорону праці", роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Відповідно до ст. 14 Закону № 2694, працівник зобов'язаний: дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до ст. 39 Закону № 2694, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право, зокрема: безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції; одержувати від роботодавця і посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки експертних обстежень, аудитів, матеріали та інформацію з відповідних питань, звіти про рівень і стан профілактичної роботи, причини порушень законодавства та вжиті заходи щодо їх усунення; видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки; забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Судом встановлено, що на підставі ухвали слідчого судді Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 09.11.2016 року № 264/6231/16-к, Наказу Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області Про проведення позапланової перевірки ТОВ Лінкольн від 09.12.2016 року № 1504, направлення на перевірку від 09.12.2016 року № 5.4/993 у період з 12.12.2016 року по 13.12.2016 року проведено позапланову перевірку багатопланової автомобільної заправної станції суб'єкта господарювання.

Під час перевірки дотримання вимог законодавчих та нормативно - правових актів з охорони праці та промислової безпеки щодо здійснення робіт підвищеної небезпеки та експлуатації обладнання підвищеної небезпеки при прийманні, зберіганні та відпустки пального суб'єктом господарювання ТОВ "Лінкольн" на об'єктах багатопаливної АЗС, виявлено порушення нормативно - правових актів з охорони праці, з яких 20 створюють загрозу життю людей, що підтверджується актами перевірки від 13 грудня 2016 року № 05.4-8/17, № 05.4-9/9, № 5.6-12/042.

13.02.2016 року директор ТОВ Лінкольн Сердюк І.І. брав участь у перевірці з боку уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Акти перевірки № 05.4-8/17, № 05.4-9/9, № 5.6-12/042 отримав 13.12.2016 року. В акті № 05.4-8/17 виклав пояснення щодо проведеного заходу та складеного Акта перевірки, зазначивши, що не має можливості зупинити сосуд у зв'язку з необхідністю проведення заходів по його випорожненню та дегазації.

Примірник Акта № 05.4-9/9, № 5.6-12/042 від 13 грудня 2016 року підписаний уповноваженою особою ТОВ Лінкольн без зауважень та пояснень.

Суд зазначає, що відповідач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, про розгляд справи повідомлявся неодноразово направленням судових повісток на адресу, зазначену у позові та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судові виклики повернулися до суду з позначкою за закінченням терміну зберігання .

Крім того, 10.01.2017 року та 10.02.2017 року позивачу були передані телефонограми про розгляд зазначеної справи. Тобто, відповідач, а саме: директор ТОВ Лінкольн Сердюк І.І. (саме його номер телефону зазначений у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як зв'язок з юридичною особою) був обізнаний про час та місце розгляду справи.

Суд констатує, що жодних доказів на момент розгляду справи про усунення порушень, визначених актами перевірки від 13 грудня 2016 року суду не надано. Тобто є всі підстави вважати, що порушення не усунуті та існує небезпека загрози життю та здоров'ю людей.

Постановою Кабінетів Міністрів України Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері промислової безпеки та охорони праці і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) від 28.04.2009 року № 413 суб'єкт господарювання ТОВ Лінкольн відноситься до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач наполягає на вжитті заявлених заходів реагування з підстав відсутності дозволів.

Так, Постановою Кабінетів Міністрів України від 26.10.2011 року № 1107 затверджено Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, який визначає процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання Держпраці та його територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі - дозвіл).

Пунктом 7 Порядку № 1107 встановлено, що дозвіл видається:

Держпраці - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пунктах 1, 3-5 додатка 2, територіальним органом Держпраці - на виконання робіт підвищеної небезпеки, крім тих, що зазначені в абзаці другому цього пункту, та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3.

При цьому дозвіл територіальним органом видається за місцем державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця.

При цьому, відповідно до пункту 6 Порядку № 1107 дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається:

роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3;

виробникові або постачальникові машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі - виробник або постачальник) - на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3.

У разі коли дозвіл на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки отримано виробником або постачальником до прийняття зобов'язань щодо їх постачання, роботодавець може застосовувати зазначені машини, механізми, устатковання на підставі завіреної в установленому законодавством порядку копії дозволу, одержаної від такого виробника або постачальника.

Так, Додатком 2 до Порядку № 1107 визначено перелік видів робіт підвищеної небезпеки, зокрема: виробництво, переробка, розподіл та застосування шкідливих

небезпечних речовин 1, 2 і 3 класу небезпеки, а також аміаку, водню та продуктів розділення повітря (пункт 3), газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних зонах.

Під час розгляду справи та дослідження доказів, судом встановлено, що відповідачем отримано лише дозволи 0075.17.14 від 15.02.2017; 0076.17.14 від 15.02.2017 року, що є усуненням порушення, встановлено пунктом 2 Акта перевірки суб'єкта господарювання від 13.12.2016 року № 05.4-9/9, щодо не отримання дозволу органу Держпраці на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Разом з тим, позивачем наголошено, що за даними інформаційної системи Реєстр дозволів Товариству з обмеженою відповідальністю Лінкольн дозволи на виробництво, переробку, розподіл та застосування шкідливих небезпечних речовин 1, 2 і 3 класу небезпеки, а також, аміаку водню та продуктів розділення повітря п.3 додатку 2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки затверджений Постановою КМУ від 26.10.2011 року №1107 не видавались, що викладено в листі контролюючого органу № 16.02.2017 року № 05-28/9.

Оскільки порушення, встановлені позивачем під час перевірки відповідача, до судового засідання у встановлений спосіб не усунені, при цьому, відповідачем не надано жодних доказів усунення порушень, дозвільні документи на виконання робіт підвищеної небезпеки, пов'язаних з прийомом, зберіганням та реалізацією нафтопродуктів на багатопаливній автозаправній станції, та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки не отримано, що останнім не оспорюється, є всі підстави вважати про існування загрози життю та здоров'ю людей.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей, суд вважає за доцільне застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом повного зупинення ведення робіт з експлуатації багатопаливної автомобільної заправної станції суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю Лінкольн , розташованої за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, проспект Нікопольський, будинок 99.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей.

На підставі вищевикладеного суд приходить висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області підлягають задоволенню.

Суд звертає увагу відповідача, що останній не позбавлений права на звернення до суду із заявою про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду даної справи, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) в порядку, встановленому ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись, ст.ст. 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 158-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінкольн" (код ЄДРПОУ 23422442, 87500, Донецька область, місто Маріуполь, вул. Громової, буд. 62, кв. 73) шляхом повного зупинення ведення робіт з експлуатації багатопаливної автомобільної заправної станції, розташованої за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, проспект Нікопольський, будинок 99, у зв'язку із загрозою життю та з метою недопущення спричинення шкоди життю людей.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Роз'яснити відповідачеві, що згідно з ч. 12 ст. 183-2 КАС України, особа має право подати заяву про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої п. 5 ч. 1 цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 16 лютого 2017 року.

Повний текст постанови виготовлено 16 лютого 2017 року.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Молочна І. С.